Ізмітський землетрус — стався 17 серпня 1999 року поблизу турецького міста Ізміт за 90 кілометрів на південь від Стамбула.
Ізмітський землетрус (Туреччина) | |
Дата | 17 серпня 1999 |
---|---|
Магнітуда | 7,6 балів |
Глибини | 17 кілометрів |
Епіцентр | місто Ізміт |
Постраждалі країни (території) | Туреччина |
Максимальна інтентивність | до 450 кілометрів |
Цунамі | у Мармуровому морі висота хвиль сягала трьох метрів |
Жертви | офіційно: 17 217 загиблих і 43 959 поранених |
Медіафайли у Вікісховищі |
Землетрус почався близько третьої години ранку (3:02 за місцевим часом) і за 45 секунд після головного поштовху сталося 150 афтершоків. Осередок землетрусу розташовувався на глибині 17 км, а його магнітуда склала 7,6 за шкалою Ріхтера. Сейсмічні коливання відчувалися на відстані до 450 км від епіцентру, на території з населенням близько 18 мільйонів осіб. Протяжність тектонічного розриву склала 150 км, від міста Стамбул у напрямку до Мармурового моря. У результаті землетрусу у Мармуровому морі виникло цунамі, висота хвилі сягала трьох метрів.
Руйнування і жертви
За офіційними даними, кількість жертв склала 17 217 загиблих і 43 959 поранених, проте багато джерел наводять такі дані: загиблих близько 40 000 і приблизно така ж кількість поранених. Трупи людей у терміновому порядку ховали у братських могилах для запобігання поширенню хвороб. Близько 600 тис. людей залишилися без даху над головою.
Збиток, завданий землетрусом, за першими оцінками, перевищив 25 млрд дол., проте пізніше сума була скоригована ще на 5—7 млрд у бік збільшення. Одним із перших для порятунку людей і ліквідації наслідків землетрусу у Стамбул прилетів гірничорятувальний загін МНС України, який проводив роботи в Дюздже.
Землетрус завдав серйозної шкоди економіці Туреччини. Близько 120 000 будівель не підлягало відновленню, 50 000 мало серйозні пошкодження, осіло близько 2000 будівель, було зруйновано кілька заводів, на місцевому нафтопереробному заводі спалахнула пожежа. Знадобилося кілька днів для її ліквідації. У місті були практично знищені лінії електропередачі і зв'язку, серйозно постраждали лінії водопостачання. Збиток був оцінений у 25 млрд доларів.
Геологія
Довжина тріщини, яка виникла в результаті землетрусу, склала 150 км, від міста Стамбул у напрямку до Мармурового моря. Унаслідок землетрусу в Мармуровому морі виникло цунамі, висота хвилі сягала 3 метрів. Руйнування також були зафіксовані в Стамбулі.
Міжнародна допомога
Тринадцять країн надали допомогу постраждалим від Ізмітського землетрусу, виславши літаки з медикаментами, харчовими продуктами та фахівцями для надання першої допомоги і проведення рятувальних робіт.
Місцезнаходження | Пошуково-рятувальна група з: |
---|---|
Болгарія, Ізраїль, Франція | |
Ялова | Німеччина, Болгарія, Ізраїль, Велика Британія, Франція, Австрія, Румунія |
Стамбул | Німеччина, Греція, Італія, Азербайджан |
Коджаелі | Росія, Болгарія, Франція, Німеччина, Австрія, Грузія |
Сакарья | Болгарія, Німеччина, Іспанія, Єгипет |
Ізміт | США, Швейцарія, Грузія |
Дюздже | Велика Британія |
Греція була першою державою, яка надала Туреччині допомогу. За кілька годин після землетрусу грецький міністр закордонних справ зв'язався зі своїм турецьким колегою, а потім вислав свого представника до Туреччини. Греція направила пошуково-рятувальну групу, а також кілька літаків для ліквідації пожежі на нафтопереробному заводі.
За чверть століття від початку Кіпрського конфлікту у липні 1974 року Туреччина і Греція вперше прийняли спільно гуманітарну допомогу вагою 70 000 тонн.
Велика Британія надала фінансову допомогу, виділивши зі свого бюджету 50 000 фунтів у фонд турецької філії Червоного Хреста, в той час як міжнародний комітет Червоного Хреста виділив 4,5 мільйона фунтів стерлінгів для надання допомоги постраждалим.
Уряд Індії виділив 2 млн рупій для ліквідації наслідків землетрусу, а також 32 000 наметів.
Президент США Білл Клінтон і прем'єр-міністр Пакистану Наваз Шариф згодом відвідали Стамбул і Ізміт.
Див. також
Примітки
- Marza, Vasile I. (2004), (PDF), ESC General Assembly Papers, Potsdam: European Seismological Commission, архів оригіналу (PDF) за 9 квітня 2008, процитовано 21 серпня 2009 Архівовано квітень 9, 2008 на сайті Wayback Machine.
- Батир Карриєв. Ось прийшов землетрус: Гіпотези, Факти, Причини і Наслідки…. — SIBIS. — 519 с.
- Последствия землетрясения в Измите[недоступне посилання з Июнь 2018]
- . Архів оригіналу за 11 серпня 2009. Процитовано 28 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 28 травня 2020.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Izmitskij zemletrus stavsya 17 serpnya 1999 roku poblizu tureckogo mista Izmit za 90 kilometriv na pivden vid Stambula Izmitskij zemletrusIzmitskij zemletrus Turechchina Data 17 serpnya 1999Magnituda 7 6 balivGlibini 17 kilometrivEpicentr misto IzmitPostrazhdali krayini teritoriyi TurechchinaMaksimalna intentivnist do 450 kilometrivCunami u Marmurovomu mori visota hvil syagala troh metrivZhertvi oficijno 17 217 zagiblih i 43 959 poranenih Mediafajli u Vikishovishi Zemletrus pochavsya blizko tretoyi godini ranku 3 02 za miscevim chasom i za 45 sekund pislya golovnogo poshtovhu stalosya 150 aftershokiv Oseredok zemletrusu roztashovuvavsya na glibini 17 km a jogo magnituda sklala 7 6 za shkaloyu Rihtera Sejsmichni kolivannya vidchuvalisya na vidstani do 450 km vid epicentru na teritoriyi z naselennyam blizko 18 miljoniv osib Protyazhnist tektonichnogo rozrivu sklala 150 km vid mista Stambul u napryamku do Marmurovogo morya U rezultati zemletrusu u Marmurovomu mori viniklo cunami visota hvili syagala troh metriv Rujnuvannya i zhertviZa oficijnimi danimi kilkist zhertv sklala 17 217 zagiblih i 43 959 poranenih prote bagato dzherel navodyat taki dani zagiblih blizko 40 000 i priblizno taka zh kilkist poranenih Trupi lyudej u terminovomu poryadku hovali u bratskih mogilah dlya zapobigannya poshirennyu hvorob Blizko 600 tis lyudej zalishilisya bez dahu nad golovoyu Zbitok zavdanij zemletrusom za pershimi ocinkami perevishiv 25 mlrd dol prote piznishe suma bula skorigovana she na 5 7 mlrd u bik zbilshennya Odnim iz pershih dlya poryatunku lyudej i likvidaciyi naslidkiv zemletrusu u Stambul priletiv girnichoryatuvalnij zagin MNS Ukrayini yakij provodiv roboti v Dyuzdzhe Zemletrus zavdav serjoznoyi shkodi ekonomici Turechchini Blizko 120 000 budivel ne pidlyagalo vidnovlennyu 50 000 malo serjozni poshkodzhennya osilo blizko 2000 budivel bulo zrujnovano kilka zavodiv na miscevomu naftopererobnomu zavodi spalahnula pozhezha Znadobilosya kilka dniv dlya yiyi likvidaciyi U misti buli praktichno znisheni liniyi elektroperedachi i zv yazku serjozno postrazhdali liniyi vodopostachannya Zbitok buv ocinenij u 25 mlrd dolariv GeologiyaDovzhina trishini yaka vinikla v rezultati zemletrusu sklala 150 km vid mista Stambul u napryamku do Marmurovogo morya Unaslidok zemletrusu v Marmurovomu mori viniklo cunami visota hvili syagala 3 metriv Rujnuvannya takozh buli zafiksovani v Stambuli Mizhnarodna dopomogaTrinadcyat krayin nadali dopomogu postrazhdalim vid Izmitskogo zemletrusu vislavshi litaki z medikamentami harchovimi produktami ta fahivcyami dlya nadannya pershoyi dopomogi i provedennya ryatuvalnih robit Misceznahodzhennya Poshukovo ryatuvalna grupa z Bolgariya Izrayil Franciya Yalova Nimechchina Bolgariya Izrayil Velika Britaniya Franciya Avstriya Rumuniya Stambul Nimechchina Greciya Italiya Azerbajdzhan Kodzhaeli Rosiya Bolgariya Franciya Nimechchina Avstriya Gruziya Sakarya Bolgariya Nimechchina Ispaniya Yegipet Izmit SShA Shvejcariya Gruziya Dyuzdzhe Velika Britaniya Greciya bula pershoyu derzhavoyu yaka nadala Turechchini dopomogu Za kilka godin pislya zemletrusu greckij ministr zakordonnih sprav zv yazavsya zi svoyim tureckim kolegoyu a potim vislav svogo predstavnika do Turechchini Greciya napravila poshukovo ryatuvalnu grupu a takozh kilka litakiv dlya likvidaciyi pozhezhi na naftopererobnomu zavodi Za chvert stolittya vid pochatku Kiprskogo konfliktu u lipni 1974 roku Turechchina i Greciya vpershe prijnyali spilno gumanitarnu dopomogu vagoyu 70 000 tonn Velika Britaniya nadala finansovu dopomogu vidilivshi zi svogo byudzhetu 50 000 funtiv u fond tureckoyi filiyi Chervonogo Hresta v toj chas yak mizhnarodnij komitet Chervonogo Hresta vidiliv 4 5 miljona funtiv sterlingiv dlya nadannya dopomogi postrazhdalim Uryad Indiyi vidiliv 2 mln rupij dlya likvidaciyi naslidkiv zemletrusu a takozh 32 000 nametiv Prezident SShA Bill Klinton i prem yer ministr Pakistanu Navaz Sharif zgodom vidvidali Stambul i Izmit Div takozhSpiski zemletrusivPrimitkiMarza Vasile I 2004 PDF ESC General Assembly Papers Potsdam European Seismological Commission arhiv originalu PDF za 9 kvitnya 2008 procitovano 21 serpnya 2009 Arhivovano kviten 9 2008 na sajti Wayback Machine Batir Karriyev Os prijshov zemletrus Gipotezi Fakti Prichini i Naslidki SIBIS 519 s Posledstviya zemletryaseniya v Izmite nedostupne posilannya z Iyun 2018 Arhiv originalu za 11 serpnya 2009 Procitovano 28 travnya 2020 Arhiv originalu za 8 sichnya 2021 Procitovano 28 travnya 2020 Posilannya