Льодовик Ізар-Лойзах був приземним льодовиком на Баварському передгір'ї під час плейстоцену. Він зародився в районі головного альпійського хребта і просунувся через повністю зледенілу долину Інна і через баварське передгір'я у передальпійську рівнину.
Поширення
Льодовик Ізар-Лойзах постачався з великого у Центральних Альпах. Він вийшов з гір до сьогоднішніх долин Ізару, озера Кохель та Лойзаха. Язики льодовика злилися, покриваючи ландшафт безпосередніх схилів і копаючи басейни , озера Штарнберг, вже не існуючого озера Вольфратсхаузен та долини Ізара. Тала вода з льодовика транспортувала гравій, який утворює мюнхенську гравійну рівнину, за межею крижаної області. Її стоки утворювали льодовикову долину Дунаю з іншими північними передгір'ями Альп.
Вюрмське зледеніння
Найкраще збереглися сліди зледеніння під час льодовикового періоду. У Вюрмі льодовик Ізар-Лойзах із великих льодовиків тепер Німеччини простягався найдалі на північ. Передні льодовики досягали товщини трохи більше 1000 м вище сьогоднішнього рівня.
У максимальній протяжності близько 20000 років тому льодовик досягав Ландсберг-ам-Лех, Графрата, , Шефтларна і закінчувався безпосередньо перед Заксенкамом. Так званими нунатаками, що тільки виступали з крижаного покриву, були та сьогодні вже не надто високий .
Відступаючи, льодовик Ізар-Лойзах залишив позаду пейзаж сьогоднішнього альпійського передгір'я, який був надмірно заформований мореною. Формуючими елементами є основні, кінцеві та бічні морени, друмліни та тераси льодовика.
Малі льодовикові періоди
Оскільки тривалість малих льодовиковий періодів була меншою, ніж наступне Вюрмське зледеніння, їх сліди були значною мірою були перетоплені і їх важко довести. Широкоформатні райони Мюнхенської гравійної рівнини також походять із цих холодних періодів, як і тераси річок Ізар, Вюрм та . Під тиском наступних шарів і за допомогою дрібних накладів вапна глибші шари цього гравію в районах поблизу Альп значною мірою зминаються до вторинних конгломератів, що характерно для долини Ізара та частин безпосереднього альпійського передгір'я.
Історія науки
Сліди льодовика Ізар-Лойзах були значущими для вивчення морфології льодовиків у 19 столітті. Появу морени було визначено за проривом в в північній частині болота біля Лойштеттена. Послідовності явищ у морфології льодовиків досліджувалися Альбрехтом Пенком.
Посилання
- : Das Eiszeitalter in Bayern, Band 2 der Geologie von Bayern, Schweizerbart'sche Verlagsbuchhandlung, 1993. . Kapitel Glazialer, fluvioglazialer und galzifluviatiler Bereich (Alpenvorland und Alpen)
- Rolf K. F. Meyer & Hermann Schmidt-Kaler. Wanderungen in die Erdgeschichte. Auf den Spuren der Eiszeit südlich von München — östlicher Teil. Pfeil München 1997. S. 31
- Ludger Feldmann: Die geologische Entwicklung der Landschaft um Eberfing. In: Luise Hohenleitner: Eberfinger Heimatbuch, Herausgegeben von der Gemeinde Eberfing, 1998. Seiten 255—263
- Rolf K. F. Meyer, Hermann Schmidt-Kaler: Wanderungen in die Erdgeschichte — Band 8: Auf den Spuren der Eiszeit südlich von München, östlicher Teil. Pfeil Verlag, 1997. , Seiten 15–26
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lodovik Izar Lojzah buv prizemnim lodovikom na Bavarskomu peredgir yi pid chas plejstocenu Vin zarodivsya v rajoni golovnogo alpijskogo hrebta i prosunuvsya cherez povnistyu zledenilu dolinu Inna i cherez bavarske peredgir ya u peredalpijsku rivninu Maksimalna protyazhnist lodovika Izar Lojzah z morenskimi strukturami chervoni ta lodovikovi ozera sino zeleni Avgust Rotpletc 1917 rikPoshirennyaLodovik Izar Lojzah postachavsya z velikogo u Centralnih Alpah Vin vijshov z gir do sogodnishnih dolin Izaru ozera Kohel ta Lojzaha Yaziki lodovika zlilisya pokrivayuchi landshaft bezposerednih shiliv i kopayuchi basejni ozera Shtarnberg vzhe ne isnuyuchogo ozera Volfratshauzen ta dolini Izara Tala voda z lodovika transportuvala gravij yakij utvoryuye myunhensku gravijnu rivninu za mezheyu krizhanoyi oblasti Yiyi stoki utvoryuvali lodovikovu dolinu Dunayu z inshimi pivnichnimi peredgir yami Alp Vyurmske zledeninnyaNajkrashe zbereglisya slidi zledeninnya pid chas lodovikovogo periodu U Vyurmi lodovik Izar Lojzah iz velikih lodovikiv teper Nimechchini prostyagavsya najdali na pivnich Peredni lodoviki dosyagali tovshini trohi bilshe 1000 m vishe sogodnishnogo rivnya U maksimalnij protyazhnosti blizko 20000 rokiv tomu lodovik dosyagav Landsberg am Leh Grafrata Sheftlarna i zakinchuvavsya bezposeredno pered Zaksenkamom Tak zvanimi nunatakami sho tilki vistupali z krizhanogo pokrivu buli ta sogodni vzhe ne nadto visokij Vidstupayuchi lodovik Izar Lojzah zalishiv pozadu pejzazh sogodnishnogo alpijskogo peredgir ya yakij buv nadmirno zaformovanij morenoyu Formuyuchimi elementami ye osnovni kincevi ta bichni moreni drumlini ta terasi lodovika Mali lodovikovi periodiOskilki trivalist malih lodovikovij periodiv bula menshoyu nizh nastupne Vyurmske zledeninnya yih slidi buli znachnoyu miroyu buli peretopleni i yih vazhko dovesti Shirokoformatni rajoni Myunhenskoyi gravijnoyi rivnini takozh pohodyat iz cih holodnih periodiv yak i terasi richok Izar Vyurm ta Pid tiskom nastupnih shariv i za dopomogoyu dribnih nakladiv vapna glibshi shari cogo graviyu v rajonah poblizu Alp znachnoyu miroyu zminayutsya do vtorinnih konglomerativ sho harakterno dlya dolini Izara ta chastin bezposerednogo alpijskogo peredgir ya Istoriya naukiSlidi lodovika Izar Lojzah buli znachushimi dlya vivchennya morfologiyi lodovikiv u 19 stolitti Poyavu moreni bulo viznacheno za prorivom v v pivnichnij chastini bolota bilya Lojshtettena Poslidovnosti yavish u morfologiyi lodovikiv doslidzhuvalisya Albrehtom Penkom Posilannya Das Eiszeitalter in Bayern Band 2 der Geologie von Bayern Schweizerbart sche Verlagsbuchhandlung 1993 ISBN 3 510 65157 X Kapitel Glazialer fluvioglazialer und galzifluviatiler Bereich Alpenvorland und Alpen Rolf K F Meyer amp Hermann Schmidt Kaler Wanderungen in die Erdgeschichte Auf den Spuren der Eiszeit sudlich von Munchen ostlicher Teil Pfeil Munchen 1997 S 31 Ludger Feldmann Die geologische Entwicklung der Landschaft um Eberfing In Luise Hohenleitner Eberfinger Heimatbuch Herausgegeben von der Gemeinde Eberfing 1998 Seiten 255 263 Rolf K F Meyer Hermann Schmidt Kaler Wanderungen in die Erdgeschichte Band 8 Auf den Spuren der Eiszeit sudlich von Munchen ostlicher Teil Pfeil Verlag 1997 ISBN 3 931516 09 1 Seiten 15 26