Гаврило Іванович Ігнашкін (рос. Гавриил Иванович Игнашкин; 10 (23) лютого 1917, Кутьма — 26 січня 2005) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу.
Гаврило Іванович Ігнашкін | |
---|---|
рос. Гавриил Иванович Игнашкин | |
Народження | 10 (23) лютого 1917 Кутьма |
Смерть | 26 січня 2005 (87 років) Київ, Україна |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | штурмова авіація |
Роки служби | 1936–1963 |
Партія | КПРС |
Звання | Підполковник авіації |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 10 (23 лютого) 1917 року в селі Кутьмі (тепер Болховського району Орловської області) в сім'ї селянина. Росіянин. У 1936 році закінчив середню школу в місті Краснодарі.
У Червоній Армії з 1936 року. У 1938 році закінчив Сталінградську військово-авіаційну школу пілотів. Служив в авіаційних частинах Київського військового округу. Член ВКП(б) з 1940 року.
Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Бойову діяльність розпочав у складі 245-го штурмового авіаційного полку. 28 серпня 1941 року під час виконання бойового завдання по розгрому мотомехчастих противника був важко поранений. По січень 1942 року перебував у госпіталі на лікуванні.
У липні і серпні 1942 року, діючи на Сталінградському фронті, лейтенант Ігнашкін 121 раз водив групи в складі 5—6 літаків на штурмовку танкових угруповань противника в районі населених пунктів Калач і Котельниково. В результаті успішних атак було знищено до 30 ворожих танків. До серпня 1942 року здійснив 93 бойових вильоти на штурмовку оборонних рубежів, скупчення живої сили й бойової техніки противника.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 листопада 1942 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому відвагу і геройство Гаврилу Івановичу Ігнашкіну було присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 764).
У 1947 році закінчив Вищі офіцерські льотно-тактичні курси удосконалення офіцерського складу. У 1963 році підполковник Г. І. Ігнашкін звільнився в запас. Жив у Києві. Помер 26 січня 2005 року. Похований на Байковому кладовищі в Києві.
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського, двома орденами Вітчизняної війни 1 ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями.
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987;
- Сталинградская битва. Хроника, факты, люди.: 2 кн. — Москва: ОЛМА-ПРЕСС, 2002.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gavrilo Ivanovich Ignashkin ros Gavriil Ivanovich Ignashkin 10 23 lyutogo 1917 19170223 Kutma 26 sichnya 2005 radyanskij vijskovij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu Gavrilo Ivanovich Ignashkinros Gavriil Ivanovich IgnashkinNarodzhennya10 23 lyutogo 1917 1917 02 23 KutmaSmert26 sichnya 2005 2005 01 26 87 rokiv Kiyiv UkrayinaPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskshturmova aviaciyaRoki sluzhbi1936 1963PartiyaKPRSZvannya Pidpolkovnik aviaciyiVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 10 23 lyutogo 1917 roku v seli Kutmi teper Bolhovskogo rajonu Orlovskoyi oblasti v sim yi selyanina Rosiyanin U 1936 roci zakinchiv serednyu shkolu v misti Krasnodari U Chervonij Armiyi z 1936 roku U 1938 roci zakinchiv Stalingradsku vijskovo aviacijnu shkolu pilotiv Sluzhiv v aviacijnih chastinah Kiyivskogo vijskovogo okrugu Chlen VKP b z 1940 roku Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Bojovu diyalnist rozpochav u skladi 245 go shturmovogo aviacijnogo polku 28 serpnya 1941 roku pid chas vikonannya bojovogo zavdannya po rozgromu motomehchastih protivnika buv vazhko poranenij Po sichen 1942 roku perebuvav u gospitali na likuvanni U lipni i serpni 1942 roku diyuchi na Stalingradskomu fronti lejtenant Ignashkin 121 raz vodiv grupi v skladi 5 6 litakiv na shturmovku tankovih ugrupovan protivnika v rajoni naselenih punktiv Kalach i Kotelnikovo V rezultati uspishnih atak bulo znisheno do 30 vorozhih tankiv Do serpnya 1942 roku zdijsniv 93 bojovih viloti na shturmovku oboronnih rubezhiv skupchennya zhivoyi sili j bojovoyi tehniki protivnika Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 5 listopada 1942 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimeckimi zagarbnikami i proyavleni pri comu vidvagu i gerojstvo Gavrilu Ivanovichu Ignashkinu bulo prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 764 U 1947 roci zakinchiv Vishi oficerski lotno taktichni kursi udoskonalennya oficerskogo skladu U 1963 roci pidpolkovnik G I Ignashkin zvilnivsya v zapas Zhiv u Kiyevi Pomer 26 sichnya 2005 roku Pohovanij na Bajkovomu kladovishi v Kiyevi NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina troma ordenami Chervonogo Prapora ordenom Oleksandra Nevskogo dvoma ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 stupenya dvoma ordenami Chervonoyi Zirki medalyami LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voeniz 1987 Stalingradskaya bitva Hronika fakty lyudi 2 kn Moskva OLMA PRESS 2002