Іванов Ілля (отаман)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іванов.

Івано́в Ілля́ (Тишанін), (нар. ? — пом. грудень 1921/січень 1922) — військовий діяч часів УНР, повстанський отаман.

Іванов Ілля
Смерть	1921

Життєпис

Поруч з ним згадуються та Федір Іванови, можливо, брати отамана.

У повстанському русі з 1919 року. Воював під командуванням Андрія Гулого-Гуленка.

4 березня 1920 року Іванов (Тишанін) брав участь у козацькій раді у криворізькому селі Софіївка, скликаній кошовим отаманом Михайлом Малашком. На ній присутні також отамани Іван Черноусов, Дяківський, , професор Прохоренко, командир Верхньодніпровського полку Іван Петренко, командир Веселотернівського полку Федорченко та інші. Рада постановила оголосити совєтській владі партизанську війну.

Першою гучною акцією повстанців стало звільнення Верхньодніпровська 7 березня 1920 року. В операції брали участь і загін отамана Іванова.

У травні 1920 р. почав формування загонів на Катеринославщині — в селах Жовте, Зелене, Петрове та інших. Був прихильником активної тактики — бити окупанта без перепочинку, і всюди. В с. Зибкове, що на південь від залізничної станції Павлиш, Іванов створив загін з трьох сотень росіян-старовірів, що не підтримували український національно-визвольний рух, але боролись проти більшовиків.

У травні — червні 1920 року полк Іванова приєднався до Олександрійської (Степової) дивізії Костя Блакитного. У Степовій дивізії був начальником кавалерії.

До пізньої осені 1920 р. Іванов перебував у лавах Степової дивізії. Штурмував Єлисаветград. Перебував у Холодному Яру.

Діяв спільно з отаманом Лютим (Ялисеєм Черевиком), пізніше з отаманом (Чорновусом) та полковником Костянтином Здобудь-Волею.

У Криворізькому повіті повстанці не тільки наскакували на продзагони, роззброювали міліціонерів, затримували чекістів, а й проводили агітаційну роботу. Іванов вислав у навколишні села своїх представників із закликами не здавати продовольчого податку і зі зброєю захищати свої права.

Наприкінці 1920 — на початку 1921 років ЧК розроблює та починає реалізовувати ряд спецоперацій щодо підриву українського визвольного руху та ліквідації його лідерів.

Загинув Іванов, ймовірно, у грудні 1921-го або у січні 1922 року.

Загін отамана Іванова деякий час діяв під проводом його заступника повстанського старшини Медвєдєва, а згодом — отамана Платона Черненка (Чорний Ворон). Крім того, боротьба на Криворіжжі не вщухала весь 1922 рік. Опір більшовикам продовжили отамани Лютий (Ялисей Черевик) та Василь Шкляр (Сірко).

Джерела

• Роман Коваль. Операція «Заповіт». Чекістська справа №206. Криворізький отаман Іванов [ 2 грудня 2010 у Wayback Machine.]
• Роман Коваль. Операція «Заповіт». Чекістська справа №206. Додаток №1. Короткі біографії [ 2 грудня 2010 у Wayback Machine.]
• Роман Коваль.
• http://www.nezboryma-naciya.org.ua/show.php?id=126 [ 20 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
• https://zampolit.at.ua/news/pam_jati_slavnogo_stepovogo_otamana_grigorija_ivanova_tishanina/2012-12-28-445 [ 12 серпня 2017 у Wayback Machine.]