Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| місто | ||||
|---|---|---|---|---|
| Єтрополе болг. Етрополе | ||||
| ||||
 | ||||
| Країна |  Болгарія | |||
| Область | Софійська область | |||
| Община | ||||
| Код ЕКАТТЕ | 27632 | |||
| Поштовий індекс | 2180 | |||
| Телефонний код | 0720 | |||
| H G O | ||||
| Висота | 541 | |||
| Площа | 119,14 км² | |||
| Населення | 10 292 (2011) | |||
| Телефонний код | +421-0720 | |||
| etropole.com | ||||
| Відстань | ||||
| До обласного центру | ||||
| фізична | 56 км | |||
| До Софії | ||||
| фізична | 56 км | |||
| Розташування | ||||
  Єтрополе Єтрополе (Болгарія) | ||||
| Мапа | ||||
 Єтрополе у Вікісховищі | ||||
Є́трополе (болг. Етрополе) — місто в Софійській області Болгарії. Адміністративний центр общини .
Етрополе має понад 2500-річну історію. Виник у VII-VI столітті до нашої ери. Його першими поселенцями були фракійці з племені Трибалі. Протягом багатьох століть село розташоване на важливому перехресті, що з'єднує Дунай з Македонією та Фракією, поблизу 2 важливих перевалів Стара Планина - Етропольського (сьогодні село Стургель для Софії) та Златішки (для Фракії та Егейського моря).
По дорозі Етрополе – Златиця (Златишки перевал), на зворотному шляху в Стародавню Македонію, після успішного походу проти скіфів, пройшли війська Македонського царя Філіпа II у 339 р. до н.е. Тоді одноплемінники зустріли їх у гірських ущелинах, забрали здобич, яку несли македонці, боролися за неї і, поранивши самого Філіпа II Македонського, підняли її.
Пізніше Олександр Македонський (з 335 р. до н. е. він прийшов помститися за свого батька і переслідувати племена аж до Дунаю, звідки вони втекли на острів), кельти та римські легіони.
У середні віки звідти відбувся ряд військових походів: римський імператор Ісаак II Ангел, який очолив свої війська в 1188 р. проти асенєвців, які укріпилися в Ловечі; тарновські царі під час військових походів на Македонію (наприклад, Михайло III Шишман у 1330 р.) та ін.
Розташування та природні умови регіону сприяють економічному розвитку та торгівлі з давніх часів. Археологічні свідчення – македонські та грецькі монети, зразки грецької кераміки, предмети розкоші та ювелірні вироби, свідчать про раннє налагодження торгівлі з далекими ринками – Фінікією та Єгиптом.
У 16-17 століттях місто розвивалося як важливий гірничо-ремісничий центр. Добувають залізо, мідь, золото і срібло.
У 16 столітті в Етрополе оселилися досвідчені саксонські гірники, які впровадили нову технологію в гірничодобувну справу — самоківські молоти.
Розробка рудних родовищ стимулює бурхливий розвиток ряду ремесел, пов'язаних з обробкою металів, — ковальство, мідництво, ножівництво, золотарство, туфництво.
Дуже добре розвиваються шевство, гончарство, чашество, плетіння, шкіряне та хутряне, мутафчійство, вугілля, тепавічарство та багато інших. За архівними даними 1820 року в Єтрополі зареєстровано 42 ремесла.
Ремісничо-торговельні зв’язки міста були переважно з Пловдивом, Плевеном, Софією, Свищовом, Ловечем та ін. За межі країни товари вивозилися до Відня, Будапешта, Константинополя, Олександрії, Едірне, Бухареста, Бітоли, Росії, Австро-Угорщини.
Економічне піднесення поселення створює умови для розвитку освіти та літератури. У 16 – 17 столітті в монастирі «Св. Трійці» («Вапняк»), розташованому в мальовничому куточку за 5 км на південний схід від міста, було створено Етропільську літературно-просвітницьку та каліграфічно-художню школу. Там копіюється біблійна та літургійна література зі своєю оригінальною манерою письма та оздоблення. Збереглося 76 томів рукописів – безцінних документів у скарбниці болгарської літератури.
У 1613 році в монастирі було створено келійну школу. Наприкінці 18 століття такі школи були засновані в місті, при церквах і подвір’ях Рильського, Зографського, Гложенського та Черепішського монастирів. У 1811 р. в Етрополі відкрито народну келійну школу.
У 1828-1830 рр. було збудовано одне з перших шкільних будівель в країні, пристосоване для спільної школи. Етропольські князі - купці та ремісники, побудували юнацьку та жіночу класну школу, красиві житлові та господарські будівлі та сприяли розширенню та благоустрою міста.
Стрімкий розвиток освіти дав значний поштовх культурному піднесенню ближніх і далеких населених пунктів. Десятки граматистів, учителів і вчителів з Єтрополя або здобули тут освіту, поширювали знання, освіту та культуру на болгарських землях.
У 1865 році Мідхат-паша побудував нову головну дорогу з Софії в Північну Болгарію (Плевен і Русе) через перевал Арабаконак. Село Самунджиєво, розташоване біля дороги, стало важливою точкою, швидко розрослося, було оголошено містом і перейменовано в Органі (нині Ботевград). Протягом століть воно знаходилося на важливому перехресті, а після 1865 року - 15 км від головної дороги, Етрополе почав поступово втрачати свій вплив і залишався невеликим містечком.
Тодор Пеєв (1842 – 1904) – педагог, революціонер, письменник і журналіст, один із видатних діячів Відродження в країні, який залишив яскравий слід у вітчизняній історії, зробив беззаперечний внесок у розвиток просвітницької роботи в Росії. Етрополе.
За особистої участі Василя Левського в 1870 р. був заснований ревком.
Єтрополе також відіграло важливу роль у російсько-турецькій визвольній війні (1877-1878). Після падіння Плевена російські війська попрямували до Софії. Однак турки, які укріпилися (див. Арабаконакську битву) на позиції Арабаконак-Шиндарніка, заблокували перевали Орхані, Етрополе та Златишки, що вели до Софії та Пловдива. Російське командування визначає Етрополе як важливу стратегічну позицію та відправну точку для цих перевалів. 24 листопада 1877 р. 3-я гвардійська піхотна дивізія (командував генерал-майор Віктор Дандевіль) Західноросійського загону генерал-лейтенанта Йосипа Гурка захопила Етрополе (див. Битва під Етрополем) і принесла Свободу. Звідти він 40 днів вів зимову переправу через Балканські гори. Багато єтропольців та мешканців навколишніх сіл допомагають російській армії – у технічному забезпеченні, розвідці, постачаннях тощо.
Населення
За даними перепису населення 2011 року у місті проживали 10 292 особи.
Національний склад населення міста:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| болгари | 9636 | 97,8% |
| цигани | 127 | 1,3% |
| турки | 10 | 0,1% |
| інша | 25 | 0,3% |
| не визначились | 50 | 0,5% |
| Всього відповіли | 9848 |
Розподіл населення за віком у 2011 році:
Динаміка населення:
Примітки
- Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Etropole", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q9864867/uk. Докладніше: ; .
- Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
- Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и самоопределение по етническа принадлежност към 01.02.2011 г. (болгарською) . Архів оригіналу за 05.04.2013. Процитовано 18 березня 2012.
- Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и възраст към 01.02.2011 г. (болгарською) . Архів оригіналу за 14.08.2013. Процитовано 18 березня 2012.
- Национален статистически институт. Справка за населението на гр. Етрополе, общ. Етрополе, обл. София (болгарською) . Архів оригіналу за 21 серпня 2013. Процитовано 23 січня 2012.
 | Це незавершена стаття з географії Болгарії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro misto Pro obshinu div mistoYetropole bolg Etropole d Kat Krayina BolgariyaOblast Sofijska oblastObshinaKod EKATTE 27632Poshtovij indeks 2180Telefonnij kod 072042 49 56 pn sh 23 59 45 sh d H G OVisota 541Plosha 119 14 km Naselennya 10 292 2011 Telefonnij kod 421 0720etropole comVidstanDo oblasnogo centru fizichna 56 kmDo Sofiyi fizichna 56 kmRoztashuvannyaYetropoleYetropole Bolgariya Mapa Yetropole u Vikishovishi Ye tropole bolg Etropole misto v Sofijskij oblasti Bolgariyi Administrativnij centr obshini Etropole maye ponad 2500 richnu istoriyu Vinik u VII VI stolitti do nashoyi eri Jogo pershimi poselencyami buli frakijci z plemeni Tribali Protyagom bagatoh stolit selo roztashovane na vazhlivomu perehresti sho z yednuye Dunaj z Makedoniyeyu ta Frakiyeyu poblizu 2 vazhlivih perevaliv Stara Planina Etropolskogo sogodni selo Sturgel dlya Sofiyi ta Zlatishki dlya Frakiyi ta Egejskogo morya Po dorozi Etropole Zlaticya Zlatishki pereval na zvorotnomu shlyahu v Starodavnyu Makedoniyu pislya uspishnogo pohodu proti skifiv projshli vijska Makedonskogo carya Filipa II u 339 r do n e Todi odnopleminniki zustrili yih u girskih ushelinah zabrali zdobich yaku nesli makedonci borolisya za neyi i poranivshi samogo Filipa II Makedonskogo pidnyali yiyi Piznishe Oleksandr Makedonskij z 335 r do n e vin prijshov pomstitisya za svogo batka i peresliduvati plemena azh do Dunayu zvidki voni vtekli na ostriv kelti ta rimski legioni U seredni viki zvidti vidbuvsya ryad vijskovih pohodiv rimskij imperator Isaak II Angel yakij ocholiv svoyi vijska v 1188 r proti asenyevciv yaki ukripilisya v Lovechi tarnovski cari pid chas vijskovih pohodiv na Makedoniyu napriklad Mihajlo III Shishman u 1330 r ta in Roztashuvannya ta prirodni umovi regionu spriyayut ekonomichnomu rozvitku ta torgivli z davnih chasiv Arheologichni svidchennya makedonski ta grecki moneti zrazki greckoyi keramiki predmeti rozkoshi ta yuvelirni virobi svidchat pro rannye nalagodzhennya torgivli z dalekimi rinkami Finikiyeyu ta Yegiptom U 16 17 stolittyah misto rozvivalosya yak vazhlivij girnicho remisnichij centr Dobuvayut zalizo mid zoloto i sriblo U 16 stolitti v Etropole oselilisya dosvidcheni saksonski girniki yaki vprovadili novu tehnologiyu v girnichodobuvnu spravu samokivski moloti Rozrobka rudnih rodovish stimulyuye burhlivij rozvitok ryadu remesel pov yazanih z obrobkoyu metaliv kovalstvo midnictvo nozhivnictvo zolotarstvo tufnictvo Duzhe dobre rozvivayutsya shevstvo goncharstvo chashestvo pletinnya shkiryane ta hutryane mutafchijstvo vugillya tepavicharstvo ta bagato inshih Za arhivnimi danimi 1820 roku v Yetropoli zareyestrovano 42 remesla Remisnicho torgovelni zv yazki mista buli perevazhno z Plovdivom Plevenom Sofiyeyu Svishovom Lovechem ta in Za mezhi krayini tovari vivozilisya do Vidnya Budapeshta Konstantinopolya Oleksandriyi Edirne Buharesta Bitoli Rosiyi Avstro Ugorshini Ekonomichne pidnesennya poselennya stvoryuye umovi dlya rozvitku osviti ta literaturi U 16 17 stolitti v monastiri Sv Trijci Vapnyak roztashovanomu v malovnichomu kutochku za 5 km na pivdennij shid vid mista bulo stvoreno Etropilsku literaturno prosvitnicku ta kaligrafichno hudozhnyu shkolu Tam kopiyuyetsya biblijna ta liturgijna literatura zi svoyeyu originalnoyu maneroyu pisma ta ozdoblennya Zbereglosya 76 tomiv rukopisiv bezcinnih dokumentiv u skarbnici bolgarskoyi literaturi U 1613 roci v monastiri bulo stvoreno kelijnu shkolu Naprikinci 18 stolittya taki shkoli buli zasnovani v misti pri cerkvah i podvir yah Rilskogo Zografskogo Glozhenskogo ta Cherepishskogo monastiriv U 1811 r v Etropoli vidkrito narodnu kelijnu shkolu U 1828 1830 rr bulo zbudovano odne z pershih shkilnih budivel v krayini pristosovane dlya spilnoyi shkoli Etropolski knyazi kupci ta remisniki pobuduvali yunacku ta zhinochu klasnu shkolu krasivi zhitlovi ta gospodarski budivli ta spriyali rozshirennyu ta blagoustroyu mista Strimkij rozvitok osviti dav znachnij poshtovh kulturnomu pidnesennyu blizhnih i dalekih naselenih punktiv Desyatki gramatistiv uchiteliv i vchiteliv z Yetropolya abo zdobuli tut osvitu poshiryuvali znannya osvitu ta kulturu na bolgarskih zemlyah U 1865 roci Midhat pasha pobuduvav novu golovnu dorogu z Sofiyi v Pivnichnu Bolgariyu Pleven i Ruse cherez pereval Arabakonak Selo Samundzhiyevo roztashovane bilya dorogi stalo vazhlivoyu tochkoyu shvidko rozroslosya bulo ogolosheno mistom i perejmenovano v Organi nini Botevgrad Protyagom stolit vono znahodilosya na vazhlivomu perehresti a pislya 1865 roku 15 km vid golovnoyi dorogi Etropole pochav postupovo vtrachati svij vpliv i zalishavsya nevelikim mistechkom Todor Peyev 1842 1904 pedagog revolyucioner pismennik i zhurnalist odin iz vidatnih diyachiv Vidrodzhennya v krayini yakij zalishiv yaskravij slid u vitchiznyanij istoriyi zrobiv bezzaperechnij vnesok u rozvitok prosvitnickoyi roboti v Rosiyi Etropole Za osobistoyi uchasti Vasilya Levskogo v 1870 r buv zasnovanij revkom Yetropole takozh vidigralo vazhlivu rol u rosijsko tureckij vizvolnij vijni 1877 1878 Pislya padinnya Plevena rosijski vijska popryamuvali do Sofiyi Odnak turki yaki ukripilisya div Arabakonaksku bitvu na poziciyi Arabakonak Shindarnika zablokuvali perevali Orhani Etropole ta Zlatishki sho veli do Sofiyi ta Plovdiva Rosijske komanduvannya viznachaye Etropole yak vazhlivu strategichnu poziciyu ta vidpravnu tochku dlya cih perevaliv 24 listopada 1877 r 3 ya gvardijska pihotna diviziya komanduvav general major Viktor Dandevil Zahidnorosijskogo zagonu general lejtenanta Josipa Gurka zahopila Etropole div Bitva pid Etropolem i prinesla Svobodu Zvidti vin 40 dniv viv zimovu perepravu cherez Balkanski gori Bagato yetropolciv ta meshkanciv navkolishnih sil dopomagayut rosijskij armiyi u tehnichnomu zabezpechenni rozvidci postachannyah tosho NaselennyaZa danimi perepisu naselennya 2011 roku u misti prozhivali 10 292 osobi Nacionalnij sklad naselennya mista Nacionalnist Kilkist osib Vidsotokbolgari 9636 97 8 cigani 127 1 3 turki 10 0 1 insha 25 0 3 ne viznachilis 50 0 5 Vsogo vidpovili 9848 Rozpodil naselennya za vikom u 2011 roci Dinamika naselennya PrimitkiCya storinka maye Vlastivist Vikidanih P910 kategoriya za temoyu storinki iz znachennyam Category Etropole ale ne maye nazvi ukrayinskoyu movoyu yaku treba dodati za posilannyam d Special SetLabelDescriptionAliases Q9864867 uk Dokladnishe Vikipediya Proyekt Vikidani Vikipediya Kategorizaciya Fizichni vidstani rozrahovani za koordinatami naselenih punktiv Nacionalen statisticheski institut Naselenie po oblasti obshini naseleni mesta i samoopredelenie po etnicheska prinadlezhnost km 01 02 2011 g bolgarskoyu Arhiv originalu za 05 04 2013 Procitovano 18 bereznya 2012 Nacionalen statisticheski institut Naselenie po oblasti obshini naseleni mesta i vzrast km 01 02 2011 g bolgarskoyu Arhiv originalu za 14 08 2013 Procitovano 18 bereznya 2012 Nacionalen statisticheski institut Spravka za naselenieto na gr Etropole obsh Etropole obl Sofiya bolgarskoyu Arhiv originalu za 21 serpnya 2013 Procitovano 23 sichnya 2012 Ce nezavershena stattya z geografiyi Bolgariyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi