47°5′17.282400099988″ пн. ш. 37°33′22.381200099988″ сх. д. / 47.08813° пн. ш. 37.55622° сх. д.
Церква Святих Костянтина та Єлени | |
Країна | Україна |
---|---|
Адміністративна одиниця | Маріуполь |
Церква Святих Костянтина та Єлени у Вікісховищі |
Церква Святих Костянтина та Єлени або Слобідська церква — колишня церква на узбережжі в поселенні Слобідка, Маріуполь. Зруйновна за часів сталінського режиму 1936 року
Історія
Слобідка молодша за Маріуполь на понад 60 років. Вона виникла в 1840-ві роки «самобудом». Тут оселялися відставні, солдати, через що в народі її називали Солдатською слобідкою. Міська влада вела боротьбу з самозабудовниками, допоки граф Воронцов не узаконив цю частину Маріуполя. Внаслідок запізнілого «визнання» Слобідки довгий час православного храму тут взагалі не було. Про церкви на Слобідці не згадується ні в книзі «Маріуполь і його околиці» (1892 р.), ні в джерелах 1908 року. Мабуть, це був «наймолодший» з дореволюційних маріупольських православних храмів.
Під час руйнації храму була знайдена закладна дошка, з напису котрої відомо, що споруду заклали 1903 року. Дошка передана у Маріупольський краєзнавчий музей. На жаль, вона єдине джерело знань про церкву, відомості про котру важко перевірити.
Проект створив архітектор Нільсен Віктор Олександрович. Проект архітектора передбачав побудову церкви, приходської та земської шкіл поруч.
Перші грошові пожертви на будівництво храму внесла родина купця Баранова. Згодом зібрали достатню суму. Будівельні роботи узялися проводити брати Вощанкіни, котрі обирали лише дешеві варіанти за збереження якості робіт. На будівництві були задіяні мандрівні робітники та російські «отхідники», що прибували у Маріуполь на заробітки з Росії. Споруду будували вісім років. Церкву висвятили 1911 року. Перший священик церкви — Аксаковський Прокопій Євгенович, випускник духовної семінарії. На той час він був одружений і мав дружину та четверо дітей
Опис храму
Церкву (хрещату за поземним планом) вибудували з червоної цегли в псевдоросійському стилі з додатками необарокових деталей. Споруда мала одну баню та двоярусну дзвіницю, увінчану дахом — шатро на зразок церков XVII століття. Церква мала три престоли — рівноапостольних імператора Візантії Костянтина та його матері Єлени, преподобної Меланії та ікони Ахтирської Божої Матері.
Зруйнована 1936 року. Після знищення храму на цій же земельній ділянці в 1937 році було зведено середню школу № 11.
Джерела
- газета «Мариупольское время», 30 июля 2009 г.
- «Маріуполь і його околиці» (1892 р.)
Примітки
- газета «Мариупольское время», 30 июля 2009 г.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
47 5 17 282400099988 pn sh 37 33 22 381200099988 sh d 47 08813 pn sh 37 55622 sh d 47 08813 37 55622Cerkva Svyatih Kostyantina ta Yeleni Krayina Ukrayina Administrativna odinicyaMariupol Cerkva Svyatih Kostyantina ta Yeleni u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva Kostyantina ta Oleni Slobidka peresichna zabudova ta Yeleno Kostyantinivska cerkva Poshtova listivka pochatku XX stolittya Mariupol Cerkva Svyatih Kostyantina ta Yeleni abo Slobidska cerkva kolishnya cerkva na uzberezhzhi v poselenni Slobidka Mariupol Zrujnovna za chasiv stalinskogo rezhimu 1936 roku 1 Zmist 1 Istoriya 2 Opis hramu 3 Dzherela 4 Primitki 5 Div takozhIstoriyared nbsp Zakladna doshka Yeleno Kostyantinivskoyi cerkvi bl 1903 roku Promalovka napisu Mariupolskij krayeznavchij muzej Slobidka molodsha za Mariupol na ponad 60 rokiv Vona vinikla v 1840 vi roki samobudom Tut oselyalisya vidstavni soldati cherez sho v narodi yiyi nazivali Soldatskoyu slobidkoyu Miska vlada vela borotbu z samozabudovnikami dopoki graf Voroncov ne uzakoniv cyu chastinu Mariupolya Vnaslidok zapiznilogo viznannya Slobidki dovgij chas pravoslavnogo hramu tut vzagali ne bulo Pro cerkvi na Slobidci ne zgaduyetsya ni v knizi Mariupol i jogo okolici 1892 r ni v dzherelah 1908 roku Mabut ce buv najmolodshij z dorevolyucijnih mariupolskih pravoslavnih hramiv Pid chas rujnaciyi hramu bula znajdena zakladna doshka z napisu kotroyi vidomo sho sporudu zaklali 1903 roku Doshka peredana u Mariupolskij krayeznavchij muzej 1 Na zhal vona yedine dzherelo znan pro cerkvu vidomosti pro kotru vazhko pereviriti Proekt stvoriv arhitektor Nilsen Viktor Oleksandrovich Proekt arhitektora peredbachav pobudovu cerkvi prihodskoyi ta zemskoyi shkil poruch Pershi groshovi pozhertvi na budivnictvo hramu vnesla rodina kupcya Baranova Zgodom zibrali dostatnyu sumu Budivelni roboti uzyalisya provoditi brati Voshankini 1 kotri obirali lishe deshevi varianti za zberezhennya yakosti robit Na budivnictvi buli zadiyani mandrivni robitniki ta rosijski othidniki sho pribuvali u Mariupol na zarobitki z Rosiyi Sporudu buduvali visim rokiv 1 Cerkvu visvyatili 1911 roku Pershij svyashenik cerkvi Aksakovskij Prokopij Yevgenovich vipusknik duhovnoyi seminariyi Na toj chas vin buv odruzhenij i mav druzhinu ta chetvero ditej 1 Opis hramured Cerkvu hreshatu za pozemnim planom vibuduvali z chervonoyi cegli v psevdorosijskomu stili z dodatkami neobarokovih detalej Sporuda mala odnu banyu ta dvoyarusnu dzvinicyu uvinchanu dahom shatro na zrazok cerkov XVII stolittya Cerkva mala tri prestoli rivnoapostolnih imperatora Vizantiyi Kostyantina ta jogo materi Yeleni prepodobnoyi Melaniyi ta ikoni Ahtirskoyi Bozhoyi Materi 1 Zrujnovana 1936 roku Pislya znishennya hramu na cij zhe zemelnij dilyanci v 1937 roci bulo zvedeno serednyu shkolu 11 Dzherelared gazeta Mariupolskoe vremya 30 iyulya 2009 g Mariupol i jogo okolici 1892 r Primitkired a b v g d e gazeta Mariupolskoe vremya 30 iyulya 2009 g Div takozhred nbsp Portal Mariupol Istoriya Mariupolya Arhitektura Mariupolya Hrami Mariupolya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Cerkva Svyatih Kostyantina ta Yeleni Mariupol amp oldid 41698279