Єврейське містечко Самгородок.
І. Час заснування Самгородка невідомий. Археологічні джерела підтверджують існування поселення на початку І тис. н. е. В перекладі з староукраїнської: «Сам»- одне, «городок» -укріплене місце-поселення. Ймовірно, містечко виникло у кінці XVI на початку XVII ст., одна із відомих назв «Красностав» Багато джерел підтверджують існування села у І половині XVII ст., зокрема і список по сплаті податків в 1629 р., де по Брацлавському воєводству Самгородок за кількістю свого населення віднесено до I розряду міст. На той час в ньому нараховувалося 682 «дими» — будинки [40, 502], а це означає, що в поселенні мешкало біля 3400 осіб [20, 119]. В 1602 році згадується [40, 218], і Самгородок, як володіння князя Януша Збаразького (брацлавський воєвода, що перебував на цій посаді 32 роки, і помер в 1608 році). На карті Г.Боплана поселення має назву «Смагрон» [16, с.5].
Наприкінці XVI ст., після придушення повстання Северина Наливайка та посилення захисту від татар, наступив економічний підйом і певний спокій. Магнати запрошували іноземців та євреїв селитися на їх землях, в замках та фільварках, селах і містах на досить сприятливих і вигідних для них умовах.
Переселення євреїв на землі, що перебували у приватному володінні, особливо активно відбувалося у II половині XVI ст., після Люблінської унії. На українських землях магнатам надавалися великі латифундії. Потребуючи для освоєння нових земель адміністраторів, магнати охоче призначали євреїв управляючими чи здавали їм маєтки в оренду, нерідко євреї вели все економічне життя господарського фільварку. Євреї-комерсанти від імені магнатів-власників досить часто здійснювали оптові закупівлі сільськогосподарської продукції та її експорт. У їхніх руках зосереджувалися різноманітні промисли: виноторгівля, виробництво різноманітної збруї, селітри і поташу, рибальство, полювання. Вони орендували корчми, хутори, млини, ферми [16, 6].
В польському Словнику Географічному зазначається наступне: «Є дані, що в Самгородку за давніх віків було два міста: одне — грецьке, за річкою Десна, а друге — „жидівське“. Місто те мало замочок (невеликий замок), оточене з трьох сторін річкою Десною, і другою меншою (річкою). Охорона наймана; з четвертої
сторони був рів, по якому протікала вода з річки» [39, 247].
У XVII ст. з маленьких містфакторій України складається паралельна до державної структура майже повністю єврейських поселень — містечок (штетлів), що віддалені одне від одного на віддаль до одноденного переходу (20–25 км.). І це має свої причини —одноденний перехід для тогочасного торгівця був тією мірою, яку він міг подолати, мандруючи від одного ярмаркуючого міста-факторії до іншого. Одне місто ярмаркувало у понеділок, інше — у вівторок, третє — у середу і т. д. Як торгова факторія розпочав свою історію і штетл Самгородок. Єврейські громади спочатку підпорядковувались великим кагалам, їх часто так і називали — прикагалки. Загальну кількість кагалів і прикагалків нашого краю встановити неможливо, але джерела (хроніка Натана Ганновера) свідчать про єврейські громади Білопілля, Махнівки, Прилуки, Паволочі, Немирова, Животова, Бердичева [22, 36–67], що діяли в 20–30 рр. XVII-го століття.
З подіями кінця травня — початку червня 1648 р. пов'язане спасіння самгородоцьких євреїв від повсталих селянсько-козацьких мас. Як свідчить Н.Гановер, у червні євреї Брацлавщини були в розпачі: масові пограбування та вбивства юдеїв були повсюдні, їх не рятували й стіни міст і замків, які захоплювали одне за одним. Єдиний порятунок — прийняти православ'я (вихреститися), але життя юдея після цього переставало мати сенс. Для єврейських громад краю знайшовся порятунок — Кримський хан. «Громади Погребищ, Животова, Босівки, Тетієва та з їх прикагалками (Самгородок відносився до Погребищенського ключа володінь у XVII—XVIII ст.), почувши про повстання, вирішили потрапити у полон до татар…Так вони й учинили, і чотири громади: чоловіки, жінки, діти, близько 3 000 душ пішли до татар… Татари сподівались, що євреї Константинополя їх викуплять.» [22, 40–42]. Татарський хан з великим полоном (в 200 000 християн) вирушив до Криму, залишивши при Хмельницькому значну залогу. Напередодні домовленості з татарами про допомогу Хмельницький розсилав універсали поселенням, щоб їх мешканці ховались від татар в твердинях: Прилуцькій, в Новому Збаражі, Губині. [16, 9]. Багато тих євреїв, що ще залишились у нашому краю, порятувались у червні-липні 1648 р. у війську власника Самгородка — кн. Яреми Вишневецького, з ним втікало більше 500 євреїв городян і «кожний зі своєю дружиною та дітьми», —зазначається у «Хроніці» Гановера [22, 36]. Військо князя після бою з М.Кривоносом під Махнівкою рушило до Бердичева [22, 64–65].
Співпраця євреїв з «ляхами» зумовила зростання юдофобії в Україні. «Євреї-орендарі, на думку дослідниці Н.Яковенко, переключили на себе напругу у взаєминах, що завжди існувала між власниками та підданими, а оскільки таке переключення мало ще й релігійно-національну складову, то „чужинці-євреї“ стали особливо ненависними. Тому, на початку національної революції 1648—1676 рр., єврейське населення зазнало численних погромів, євреїв також виселяли або примусово навертали в православ'я»[16, 9]. Все це було особливо руйнівним для єврейських громад, оскільки значно вплинуло на структуру і кількість єврейського населення в цілому. Сучасні історики наводять дані про втрати юдейського населення України в ці роки:12-15тисяч, щонайбільше до 20 тисяч люду, а не «літописні» сотні тисяч (аж до 300)[16, 10]., що часто наводяться в історичній і публіцистичній літературі, хоча за розмірами трагедії це сприймалося тоді трохи не апокаліптично для євреїв [22, 55]. В 1648 році у зв'язку з військовою необхідністю створюється Кальницький полк, і Самгородок входить до Прилуцької сотні, цього ж полку, яка буде сотенним містечком аж до 1667 року [29, 52–53]. За умовами Зборівського миру євреям було заборонено проживати на території Прилуцької та Погребищенської сотень, як і на всій Козацькій Україні [16, 9].
За непокору і бунтівний характер козаки Самгородка були вирізані, а замок зруйнований польським полководцем Стефаном Чарнецьким у березні 1653 року (свідчення козацького літописця Самійла Величка), коли будуть погромлені Прилуки, Самгородок, Погребище. Після своєї поразки від І.Богуна, Чарнецький «…до решти сплюндрував Самгородок та Прилуку, позабивавши в них невинних козацько-руських людей» [19, 109]. Після цього погрому поселення занепадає. Подальші лихоліття II-ї половини XVII ст. проносяться майже над пусткою: «…була кругом пустиня, і дикі коні випасалися там…», — згадується в польському Словнику Географічному[39, 247].
З 1672 року по 1699 рік землі нашого краю перебували під владою турків. Місцевість залишалась майже безлюдною [20, 120]. У кінці XVII ст. Самгородок входив до складу Погребищенського ключа (володіння). Після Вишневецьких поселення належало литовським князям Радзивіллам [38, 313].
II. На початку XVIII ст. Самгородок існує як козацьке поселення Паволоцького полку (існував до 1714 р.). Після ліквідації козаччини на Правобережжі відновлюються польське панування і польська колонізація [20, 181—189]. Відновлюються і виникають нові села Самгородоцького краю: Збараж, Губин, Воскодавинці. [34, 40–44].
В 1764—1765 рр відбувся перепис населення Польщі, за його даними в селі Самгородок мешкало 5євреїв [16, с11].
За володіння Моравських тут було побудовано муровані (цегляні) магазини. Між тим, власник маєтку Моравський не зміг добре налагодити роботу свого Самгородоцького фільварку та мав фінансові труднощі, тому прийшов час продавати його в 1779 році [16, 11], щоб розрахуватись із боргами. Власником Самгородка та навколишніх сіл став граф Антоні Прот (Протазій) Потоцький (1761 р.н.), –воєвода Київський, знаменитий діяч II половини XVIII-го століття в галузі фабричної промисловості і сільського господарства [24, 547]. Він розбудував Самгородок.
У 1783 р. Протасія обирають одним з керівників «Польської торгової компанії», яка була створена у Вінниці для торгівлі на Чорному морі. Він вклав у цю справу свій особистий капітал і відтоді ця організація, що раніше існувала лише на папері, наповнилася реальним змістом і почала приносити непогані прибутки. Потоцький налагоджує хлібну торгівлю через Чорне море. Тисячі скупників зерна закуповують хліб по маєтках Правобережжя та оптові партії на ярмарках Дубно, Бердичева, Єлісаветграда та везуть до Херсону. Хлібозакупівлею займались переважно євреї, до яких сприятливо ставився магнат. Про його віротерпимість було відомо всім. Польський король нагородив Потоцького орденом Святого Станіслава за відновлення хлібної торгівлі. Вже незабаром у Херсоні відкривається торговий дім Антона Прота і банківська контора, будується власний порт [24, 546]. Російсько-турецька війна, яка спалахнула у 1787 p., припинила розвиток морської торгівлі. Але й тут підприємливий ділок не залишився у програші — його торгова флотилія була миттєво переобладнана для потреб забезпечення російської армії та флоту на чорноморському театрі бойових дій.
Одночасно Антон відкрив великий банк у Варшаві, а також у Вінниці, Махнівці. Останній обслуговував торгові контракти Дубно і Львова. [24, 549]. Знову його союзниками та партнерами стають євреї, та підприємливі шляхтичі. Тоді ж у Варшаві відкривається велика крамниця закордонних товарів, що була прототипом сучасного супер-маркету. І ця крамниця належала талановитому фінансистові й власникові Самгородка, який розбудовується як торгова факторія на старому торговому шляху (Чорний шлях) з Махнівки до південних міст і портів. Щодня десятки, а після Бердичівських чи Дубненських ярмарків, іноді сотні возів та чумацьких маж проїжджали через містечко, а гурти худоби, табуни коней переганялися. Населення Самгородка швидко зростає, особливо єврейське та польське, до кількох тисяч [29, 96; 33, 206].
Але найбільшу славу принесла Потоцькому господарська діяльність у його власних володіннях. За центр своїх маєтностей магнат обрав Махнівку і власним коштом збудував тут цілу низку мануфактур, які виробляли сукно, панчохи, капелюхи, ковдри, стрічки, перкаль (ситець), візки і меблі. Це зробило місто одним із найбільших тогочасних торгово-промислових центрів Правобережжя. Для організації виробництва широко залучали спеціалістів з Німеччини та Франції. Паралельно за панський кошт на навчання до Європи відправляли талановиту молодь. Поряд з мануфактурами у Махнівці відкрили аптеку та друкарню. На прохання Потоцького 6 серпня 1791 року польський король надав місту право на два тижневі ярмарки на рік та торги в понеділок і п'ятницю щотижня. На ярмарки в Махнівку з'їжджалися натовпи торговців. За свідченням істориків, вони розмовляли на всіх мовах та називали її «малою Варшавою» і «Мурованою Махнівкою», так як граф Прот забудував її кам'яними спорудами. Крім заняттям торгівлею, підприємництвом і фабричним виробництвом, граф Антоні Прот удосконалив у своїх маєтках різноманітні галузі сільського господарства та власним прикладом сприяв підняттю сільськогосподарської промисловості у всьому краї [16, 13]. У 1791 році на розлогих степах між Махнівкою та Самгородком він поселив голландських колоністів-менонітів, завів там добротну велику рогату худобу, іспанських тонкорунних овець, налагодив виробництво твердих сирів та багато чого іншого[39, 248], [29, 109].
В інших маєтках також відбувався будівельний бум. Так, у Самгородку була виділена земля для утвореної у 1791 р. католицької громади, та за його кошти (фундуш) було розпочато будівництво костелу. Прагматичний Потоцький забезпечив безпроблемне існування єврейської громади й безбідне католицької, дозволивши євреям будуватись і проживати у центрі на костьольній землі. З 1787 року Бердичів перебуває в оренді в Потоцького, та всі 10 ярмарок працюють на його фінансову імперію [33, 206]. Кожний маєток перетворювався на своєрідний економічний центр. Граф монополізував всю річкову торгівлю по Дніпру, від Києва до Херсона, і по Дністру, від Ямполя до Акермана, та сухопутну на Правобережжі [24, 546—548]. Він започаткував місто й торговий порт — Одесу, куди на вільні заробітки виїхали євреї з Самгородка.
Але неочікувано наступила криза: в 1792 році російські війська окупували Правобережжя, наступного року — анексували його. Саме тоді наступив фінансовий, економічний і політичний колапс у Польщі. В 1794 році спалахнуло знамените повстання Тадеуша Костюшка. Польща перетворилася на театр бойових дій з росіянами та німцями. На боці повстанців виступили загони приватної міліції Потоцького, які до того слідкували за порядком на його фабриках, а брат керував великим загоном повстанців у Білорусії. Коли повстання було потоплене в крові, переможці згадали цей факт Протасієві. За борги одна за одною продаються мануфактури, закриваються контори. Серед цього фінансового колапсу Протасія покидає дружина, він банкрутує [24, 550]. Незабаром дружина графа вийде заміж за Валеріана Зубова, брата фаворита російської імператриці Катерини II.
А часом у Самгородку, бурхливе економічне життя затихає. З півсотні єврейських сімей назавжди тут поселяються. І знову, як два століття тому, поряд з українським та польським відновлюється єврейське поселення.
Але вже в 1795 році наше містечко через несплачені податки переходить під опіку ліквідаційної комісії. В опису маєтку Потоцького у 1795 році зазначалось «хлопських душ — 270, жінок–236; шляхетних чол. –162, жінок–162» [29, 97], а кількість євреїв відсутня. Ця комісія займалась описом і спродажем майна з метою відшкодування грошей кредиторам. На початку XIX ст. новим власником стає Тадеуш Копчинський, який мав ще кілька маєтків [24, 310].
В кінці XVIII століття Росія значно укріпила своє міжнародне становище. Відбулись один за одним три переділи Польщі, і в 1793 р. частина Правобережної України була приєднана до новоявленої Імперії. Утворились Волинська, Подільська, Київська губернії. З 1797 р. Самгородок увійшов до останньої в складі Махнівського повіту.
13 червня 1794 г. Катерина II видала указ, у якому були перераховані території, де євреям було дозволено постійно проживати: Мінська, Ізяславська (пізніше Волинська), Брацлавська (Подільська), Київська, Чернігівська губернії. Це розширило територію, визначену указом від 23 грудня 1791 р., на яку юдеям можна було переселятися. Ці укази фактично поклали початок створенню в Росії, так званої «смуги осілості» [25Г, 300]. Смуга, чи то лінія, осілості — це своєрідний умовний кордон, за яким євреям офіційно не дозволялося поселятися. В Україні ця межа проходила вздовж Дніпра з деяким відхиленням на схід (Брянськ-Полтава, Луганськ-Маріуполь). У зв'язку з цим інколи деяка частина євреїв «вихрещувались», тобто міняли віру з юдейської на християнську.
На Самгородоцьких землях товарне виробництво активізувалось завдячуючи діяльності П. Потоцького. Своєрідність українських правобережних містечок, які за своєю структурою та характером належали до проміжних населених пунктів, що за кількістю населення балансували між містом і селом. Розвивалося винокуріння (ґуральництво, броварництво, медоваріння). Сировиною для виготовлення горілки і пива були жито, ячмінь, гречка, овес, пшениця. Дрібні ґуральні та пивоварні діяли в кожному фільварку, маєтку, селі України. У Самгородку ще й досі є куток, що має назву «Бровари», і ставок «Бровар». Винокуріння давало прибуток у 2–4 рази більший, ніж продаж хліба. У правобережних землях право пропінації (виробництво і торгівля алкогольними напоями) належало лише шляхті, але вся вона віддавалась на відкуп євреям.
Через Самгородок проходив скотопрогінний тракт, який поєднував Липовець та Бердичів, ним перегонилась худоба й коні на ярмарки Бердичева. Бердичівські ярмарки початку XIX століття сучасники порівнювали з дрезденськими. «Особливим попитом і цікавістю користувались бердичівські коні: сюди приганяли багатотисячні табуни скакунів. Нерідко ходили розмови про те, що найповажніші загони кінноти східноєвропейських держав славилися, їздячи верхи на конях, куплених саме в Бердичеві.» [16, 17].
III. В 1804 році, згідно з новим законом Олександра I, євреї мали отримати прізвища й утворити фамілії, але заборонялось євреям, бути власниками «пітєйних» закладів й постоялих дворів в сільських місцевостях, проживати в селах. З 1 січня 1808 р., всі євреї —орендарі й власники шинків, які проживали у селах і при шинках, були зобов'язані переселитися до містечок. Це означало виселення біля 60 тис. єврейських сімей із сіл в міста й містечка. А в червні 1807 р. був опублікований новий імператорський указ, що наказував «невідкладно» розпочати з 1 січня 1808 р. переселення євреїв із сіл в міста, щоб завершити його за три роки [10, 13]. У Махнівському повіті таких було нараховано 134 сім'ї (у доповідній предводителя повітового дворянства губернатору-132), які примусово переселялись у 9 містечок в 1808, 1809, 1810 роках. До м-ка Самгородок переселялось 15 сімей, міста Махнівка-21 сім'я, м. Білопіля-16, м. Білилівка — 30, м. Погребище — 15, м. Прилука-25, м. Вахнівка —4, м. Дзюньків-3, м. Спичинці-5 сімейств. Хочеться зазначити, що це один із перших документів, який подає імена та прізвища євреїв краю. Цікава географія переселень, як приклад: 2 єврейські сім'ї (Хаїм Равич і Іцько Уралшель) з сусіднього села Германівка (Лозівка) мали пересилитись до м-ка Прилуки, що за 20 км від їх села, а із Варшиці Лейба Мошкович Паніберг мав переїхати до Самгородка (25 км) [10, 2–11]. Кількість переселенців свідчить, що містечко Самгородок вже тоді мало сильні економічні позиції (входило у п'ятірку привабливих міст). Виселення в міста здійснювалось жорстокими методами (за допомогою солдатів). Міста губерній в «межі осілості» знову наповнились тисячами євреїв, які не могли знайти постійного місця проживання. Губернатори повідомляли в Петербург, що стаття «Положення» 1804 р. про виселення нездійсненна, поскільки переселення на казенні землі займе кілька десятків років «по черезмірній їх (євреїв) кількості». Указом від 29 грудня 1808 р. цар розпорядився зупинити переселення й залишити євреїв в селах. [16, 21].
В часи «миколаївської» Росії, коли були задіяні Уваровим загальновідомі «Православие, самодержавие, народность», на єврейські громади хлинула ціла лавина законів і заборон для їх руйнації й подальшої асиміляції (русифікації, «православіянізації»). У 1827 р. був виданий царський указ про поширення рекрутської повинності на євреїв. Тоді ж було видано новий указ про їх виселення із Києва протягом 2-х років (пізніше було відтерміновано до лютого 1835 р.), а в 1830 р. — із сільської місцевості Київської губернії, але він, як і попередній повністю не був втілений у життя. В 1830 р. прийнятий сенатський указ, згідно якого при призиві додаткового єврея-рекрута за дорослого з кагалу списувалась 1000 крб. податкового боргу, а з дитини-підлітка — 500 крб. [16, 22]. В результаті євреїв стали забирати (продавати) в рекрути в такій великій кількості, що це викликало недовольство навіть у самого Миколи I, тому він зупинив дію указу. В 1844 р. кагали повністю ліквідовані. Єврейське населення перейшло у відання загальних органів управлення (міських дум, ратуш і магістратів), в яких участь його представників була досить обмеженою. Рабинів призначав уряд, і у повіті їх було два: один казенний у місті Бердичеві (з 1845 р), інший — на весь повіт (9 штетлів) [25А, 34]. Між тим уряд зберіг єврейські громади, які повинні були виконувати два найбільш тяжкі для єврейського населення обов'язки: збирати податки й постачати рекрутів. Збирачі податків й рекрутські старости, виконуючи волю влади, викликали до себе всю ненависть, що зростала в єврейського населення. В 1844 р. був виданий указ про коробочний збір. Він повинен був в першу чергу забезпечувати сплату державних податків і особливо боргів громади; залишок коштів дозволялось використовувати на утримання єврейських шкіл, благоустрій та облаштування сільськогосподарських поселень і благодійність. [25А, 507–09].
В Положенні про коробочний збір від 1844 р. була введена стаття про податок на єврейський одяг у відповідності з доходами. 1травня 1850 року появилася нова заборона на носіння традиційного одягу: після 1 січня 1851 р. тільки старим євреям було дозволено доношувати його при умові сплати відповідного податку. У квітні 1851 р. єврейським жінкам заборонили брити голову та носити парики, а з 1852 р. не дозволялось «носіння пейсиків», а талеси та ярмулки можна було одягати тільки в синагогах. Однак більшість євреїв продовжувало носити традиційний одяг і пейси; [65Г, 321] влада боролась з цими явищами, вживаючи жорстоких заходів, але успіху так і не домоглась. Отже, не дивлячись на цілий ряд утисків і заборон, єврейська громада Самгородка продовжувала існувати, зберігаючи свою національну й релігійну, культурну ідентичність та обособленість.
Поштова станція Самгородок, знаходилась на дорозі І-розряду (ширина її становила 60 сажень) й почтового-транспортного тракту із столиці через Білорусію в Херсон, Миколаїв, Севастополь, Одесу, що отримала назву «Білоруська військова дорога». На військовій карті Київської губернії за 1821 р.та опису до неї Самгородок уже значиться як містечко і поштова станція за 23 версти від міста Махнівка в сторону м. Липовець [36, 37, 47].
На 1850 року на цьому 120 верстовому відтинку поштового тракту в межах Київської губернії діяло 6 поштових станцій (Бердичів, м. Махнівка, Самгородок, Ротмистрівка, м. Липовець, Жорнище). Відстань між станціями складала 20 верст. На кожній станції повинно бути не менше як 5–6 пар коней поштових, а ще кілька кур'єрських [89,525]. Станції на поштовому тракті досить часто були передані в оренду (посесію), а орендарями виступали переважно підприємливі євреї із м-ка Самгородок, крім оренди на своїй станції, вони орендували ще й у станції — Ротмистрівка, як коней, так і будівлі, постоялі двори та шинки. На початку 40-х років підприємливий житель Самгородка Нойвах Копельман перекупив у Жорницьких купців Янкеля іБерка Лупинського Ротмистрівську корчму[81,54]. На прикладі довгої судової «єврейської» справи від 1844—1865 рр., можемо, проаналізувати життя й діяльність євреїв на станції. Результат –"передати матеріали з Липівця у Бердичівське поліцейське управління", яке мало продовжити нагляд за жителями Самгородка Ноєхом Копельманом і Гершком Соляром —"поштоутримувачем" Ротмистрівської поштової станції [36, 58].
Запровадження в Російській імперії в 1837 р. станів, посилили позиції містечка в повіті, збільшивши його адміністративно-поліцейський вплив. Воно стало місцем перебування станового пристава 3-го стану Махнівського повіту. На 1856 рік третій стан повіту охоплював 38 сотень, число дворів у 3-му стані складало — 4671, жителів — 22 378 чоловіків та 21559 жінок. [31, 179].
Як відомо, власник містечка Самгородок Пьотер Копчинський брав участь у польському Листопадовому повстанні 1830 р., але після поразки під м. Дашевом у травні 1831 р. втік за кордон, а його маєток і містечко було в 1832 році конфісковане [24, 331]. Існувала загроза, що містечко (було у віданні казни) перейде до відомства військових поселень [18, 509].
Повітове місто Махнівку спіткала біда: сталась велика пожежа, яка підірвала економічне життя міста. Тому царським указом від 7.12. 1845 року було прийнято рішення «перевести повітове правління Махнівського повіту Київської губернії в м. Бердичів, … повеліваєм: 1) Містечко це перейіменувати в повітове місто, а по цьому й нинішній Махнівський повіт назвати Бердичівським… 3) Заснувати в Бердичіві Городську Думу та Магістрат з Сиротським і Словесним при ньому Судами, підчинити цим установам і людей торгового стану, прожиаючих у Махнівці й інших містечках Бердичівського повіту…». Отже, євреї Самгородка, як «люди торгуючі», були підпорядковані міській думі й магістрату міста Бердичева. Адміністративний зв'язок з цим містом місцевий штетл буде підтримувати ще більше 80-ти років [15, 100].
За ревізією 1847 р. Самгородоцька єврейська громада складалась з 224 душ [16,27]. В 1850 р. у Бердичівському повіті проживало 1/3 із всієї кількості євреїв Київської губернії: 24 477 (за даними Фундуклєя) [37, 137]. У цьому повіті православних було 50 % й 50 % — інших (юдейського в тому числі) віросповідань [37, 136]. Станом на 1856 рік у місті Бердичеві всіх євреїв-54 650 чоловік, із них чоловічої статі- 24055, а жінок-30595 осіб, у повіті всього євреїв-15 991, чоловіків-7865, а жінок-8126 осіб. [31, 183]. Розходження у кількості єврейського населення пояснюється досить просто: більше жителів, більша сума податків з громади. Отже, громади завжди намагались зменшити кількість євреїв, і відповідно зменшувалась сума платежів. Самгородоцька громада теж займалась ухилянням від податків: по ревізії 1847 р.-224 душ, а за даними Фундуклея на 1850 р, євреїв у містечку нараховувалось — 99 душ [37, 475].
Єврейське населення, яке проживало у селах навколо містечка Самгородок, часто було приписане до цього штетлу. Пізніше, через два десятиліття, майже все це сільське єврейське населення змушене буде переселитись до Самгородка. Сусідні штетли, в радіусі 20–30 верст від Самгородка, були більш залюднені євреями [33, 210—242].
Самгородоцькі євреї-торговці торгували на Бердичівських ярмарках, виконуючи посередницькі операції для гуртовиків, перепродуючи дрібні партії товару, особливо на місцевих ярмарках. На ярмарках продавалась продукція поміщицьких маєтків, часто гуртом, укладались угоди між поміщиками. Основними предметами торгів була худоба, коні, хліб у зерні та інших сортів, фрукти, овочі, картопля, інша різноманітна продукція сільського господарства [32, 265–66].
На основі положення від 19.II.1861 року організовується Самгородоцька волость Бердичівського повіту, що об'єднала 11 сільських поселень [20, 252]. Самгородок знаходився за 45 верст від м. Бердичева, мав до 2000 мешканців. За свідченням Похілевича в 1863 році тут було 1676 мешканців: 1040 православних, 375 католиків, 261 євреїв; 3416 десятин землі, а з них — тільки 1107 селянської [33, 239]. Станом на 1885 рік у колишньому власницькому містечку, центрі Самгородської волості Бердичівського повіту Київської губернії, мешкало 2056 осіб, налічувалось 141 дворове господарство, існували православна церква, каплиця, католицький костел, синагога, єврейський молитовний будинок, постоялий двір, 5 постоялих будинків, базари (в неділю через 2 тижні), 2 водяних млини, цегельний завод[16,30].
В околицях Самгородка діяло близько 10 цукрозаводів: Бродецький, Корделівський (ще з 1840 року), Калинівський, Турбівський, Спичинецький, Погребищенський, Махаринецький, Юзефо-Миколаївський, Заливанський (Бродського) і Ново-Гребельський (Сергія Мерінга) [32Г, 280]. 2 останніх заводи використовували поштову станцію містечка, а до Новогребельського цукрозаводу із Самгородка була прокладена самостійна телефонна лінія. Заливанщинський цукрозавод був на кінець століття найпотужнішим в Росії, він переробляв 4800 берковців (768 т) буряків за добу [32В, 241]. Добре відомими були імена цукрозаводчиків Бродських, чиї заводи виробляли четверту частину цукру Російської імперії.
Сильним потрясінням було прийняття російським урядом антиєврейських постанов, так званих «Тимчасових правил», надрукованих 3 (15) травня 1882 р.
За цими «Тимчасовими правилами» євреям заборонялось: а) селитися в сільській місцевості;
б) купувати й набувати нерухоме майно поза містечками й містами та орендувати земельні угіддя;
в) торгувати у неділю та в християнські свята.
«Тимчасові правила» полишили засобів до існування значну кількість євреїв, основним засобом існування яких була дрібна торгівля в селах смуги осілості. Нагляд за виконанням «Тимчасових правил» був покладений на поліцію, що стало джерелом постійного поліцейського гніту й визисків у ставленні до євреїв, які ще проживали в селах. З часом «Тимчасові правила» ставали все більше жорсткими. Так, в 1887 р. євреям, що проживали в селах до 1882 р., заборонили переїжджати із одного села в інше [25, к 478]. Правила сприяли напливу єврейської людності до містечка Самгородок.
На останню чверть XIX ст. в містах і містечках Південно-Західного краю актуалізувалося питання обрання та схвалення євреїв на посади міщанських старост. Верховна влада, надаючи чинності положенню від 29 квітня 1875 р., згідно з яким на міста Південно-Західного краю поширювалася міська реформа 1870 р., не уявляла соціальних наслідків цього явища. Ідеться про те, що міщани-євреї не мали права обіймати посади старости. У Київській губернії утворення самостійних управ ініціювали в 1887 р. Самгородська й Білопільська міщанські громади, з яких Державна рада імперії підтримала заснування спершу Білопільської (в 1888 р.), а наступного року — і Самгородської. Отримавши схвалення генерал-губернатора, міщани ніяк не могли провести вибори керівного складу управи. Самгородські міщани за віросповіданням поділялися на дві нерівномірних групи: 6 дворів міщан-християн і 107 — міщан-юдеїв. У Білопіллі картина була подібною: 4 двори міщан-християн і 69 — міщан-юдеїв. При виборах міщанського старости та його помічників християн забалотували, обравши міщан-євреїв. Певно, що цих осіб адміністрація не схвалила на посадах. Організовані повторні вибори дали аналогічний результат. Більше того, у Білопіллі юдеї не дозволили християнам навіть балотуватися, пояснюючи це тим, що ті не мають власного житла, а займаються поденною роботою, тож таким не можна довіряти владу. [16, 31-32].
Нові вибори у Самгородку відбулися за подібним сценарієм. Тутешні міщани-християни, хоча й мешкали у власних будинках, але ті містилися на поміщицькій землі, що не гарантувало їхньої матеріальної незалежності. Та й вони постійно там не мешкали, а в пошуках роботи переходили з одного місця на інше. Юдеї-міщани пояснювали свою поведінку на виборах тим, що в такій ситуації вони не можуть довірити владу у громаді непостійним мешканцям. Господарський департамент МВС переклав відповідальність і прийняття рішення на генерал-губернатора, якому на місці нібито мало бути видніше. Останній схилявся до того, щоб керівниками управи схвалювалися міщани-євреї, проте лише як виняток. Зрештою губернатор вирішив, що не слід робити жодних винятків, і ніде не запроваджувати міщанського управління, навіть у Самгородку і Білопіллі, які й надалі перебуватимуть у віданні Бердичівської міської думи. Клопотання громад цих містечок про створення самостійних міщанських управ київський губернатор залишив «без наслідків» [16, 32]. Голова міщанської управи в Самгородку був обраний лише в 1894 році, ним був не єврей —Степан Францович Вишневський, хоча у сусідніх містечках старост обрали серед євреїв: Спичинці-Ель Меламед, Вахнівка-Лейба Учень, Нова Прилука-Шльома Давидович, Білилівка — Ель Малий [32Б, 129]. У подальшому, цю посаду займали юдеї штетлу, але як «виконуючі обов'язки».[16, 32].
Наприкінці ХІХ ст. єврейське населення штетлу Самгородок проживало переважно в центрі містечка, на вулицях, що примикали до єврейських молитовних будинків і синагоги, по обидва боки центрального поштового тракту (сучасна вулиця Миру, від Будинку культури до греблі, вул. Базарна) й в кількох провулках, від церкви до костелу. Єврейські будинки зводили в один або півтора поверхи. На першому, або напівпідвальному чи в цокольному поверсі розміщали склади, торгові лавки, ремісничі майстерні, заїзди, а на другому проживали хазяї-власники, нерідко до 4–5 сімей, що добре видно в матеріалах перепису 1897 р., де 2/3 єврейських будинки були багатоквартирними, про це згадують і старожили села. Певну своєрідність мали постоялі двори, які виходили довгим фасадом на трактову вулицю. На першому поверсі заїзду знаходився готель для купців і подорожніх, в середині двору —стійла для коней, обози й окремі вози чи фури. Для того, щоб вози могли проїхати у двір, у фасаді будинку влаштовували широкий наскрізний проїзд.
На східній стіні будинку висіла табличка із дерева або із паперу, що позначала схід — мізрах, ім'я Бога та будь-яке символічне зображення (наприклад, Єрусалимського храму) і короткий напис: «На сході встає сонце», як зазначають історики Штетлів в Україні. В книзі «Євреї в Росії» так описується особливості єврейських поселень: «…Міщанські хати (маленькі; обмазані глиною та накриті соломою), створюють вигляд домовитості, мають городи та надвірні побудови, хоча досить примітивні. Євреї будують свої будинки, де попало: поближче до базару, іноді й поперек дороги, біля єврейських будинків немає не тільки городів й надвірних будівель, а навіть парканів» [16, 34].
Одним із головних місць в штелі була школа. В містечку та околицях діяли тільки церковно-приходські школи, куди юдеям вступати заборонялось, а міністерські сільські училища були відсутні. Українські діти навчались читати і писати російською, єврейські хлопчики — на івриті при домашній освіті. У Самгородку в кінці XIX ст., було від 1–2 до 5 приватних єврейських шкіл — хедерів (де навчались лише єврейські хлопчики). За матеріалами І Всеросійського перепису 1897 р., можна почерпнути освітню статистику. Із 7 вчителів єврейських дітей, що проживали у Самгородку, тільки 3 могли читати й писати російською мовою та поставили свій підпис у переписному листі. Прослідковується можлива власниця хедеру — Канер Естер Берко-Шаптієва 37 р., (рід занять — утримувач чоловічого училища). Її чоловік, Канер Бенюмін Лейба, був грамотний-освіта домашня, вік-38 р., заняття- домашній учитель. Проживала сім'я в будинку Бегара (кв.№ 1) [11 б, 79]. Робота вчителя (меламеда) оплачувалась батьками учнів й часто носила натуральний характер: їжа, одяг і взуття, житло. Канікули в хедерах були з перших чисел Нісана до 1-го числа Іора та місяць Титри. В хедерах викладання велось єврейською мовою (іврит). Там вивчались Талмуд, Тора, Машна, Гемара. Ця школа умовно поділялась на три підгрупи школярів: початківці, учні, що добре читають Тору, та ті, які читають Пятикнижжя [16, 35].
Одним із символів юдеїв — є культ освіти. Це було прописано законами релігії і пов'язано з тим, що кожного єврея періодично викликали до читання Тори в синагозі, і тому забезпечити дітям освіту намагалися всі (хоча би на рівні читання і відтворення звуків на біблійному івриті) [87, 53]. На кінець ХІХ ст. у Бердичівському повіті серед чоловіків грамотних євреїв було — 4472 (31, 3 %), жінок — 1901 (15, 8 %). Світських шкіл в повіті діяло мало. Велику роль у житті єврейської громади відігравала синагога (шуль) — вона була не тільки будинком молитви, місцем навчання хлопчиків, вивчення Тори і Талмуду, але й місцем зібрання громади, духовним і соціальним центром. Розподіл місць у синагозі відображав соціальну ієрархію штетлу. В синагозі втілювалась ідея протиставлення сакрального (чистого) і мирського (нечистого). В синагозі молоді люди в основному вивчали Тору і Талмуд, саме там були відомі ієшиви, куди збирались учні послухати поважаних і відомих юдейських законоучителів. Євреї постійно піддавались утискам зі сторони православ'я. Існувала заборона будувати синагогу на відстані ближче, ніж за 50 сажень до церкви. Синагога не могла бути вищою за неї. Для влади й православної єпархії з 1880-х років, головним завданням було тиск на іновірців (особливо євреїв) та старовірів з метою навернення їх в православ'я [16, 36]. Відомості з юдаїки вказують, що в містечку Самгородку були одна синагога та 3 молитовних будинки (на 1900 р.) [35, 416]. У нашому містечку синагога була розміщена у центрі, біля костьолу. Поряд (за 200 м) знаходилась базарна площа, своєрідний нерв штетлу.
Благодійність — одна з основних понять єврейської традиції, «міцва» — добра справа. Відповідно до стародавніх заповідей, на думку мудреців Талмуду, по своїй вазі благодійність — важливіша всіх міцвот разом взятих. Тому досить часто заможна частина шетлу утримувала більш бідніші родини громади, наймала лікарів, будувала й утримувала лікарні та сирітські притулки. Різноманітні братства брали на себе турботу про нужденних, хворих та померлих і їх поховання. Кладовище штетлу, як завжди у містечках, розташовувалось за поселенням, на неугіддях [16, 36]; у Самгородку — на крутих схилах погорбів за селом.
Містечко, особливо його центральна частина, жило своєрідним життям. Життя єврея в містечку в значній мірі обмежувалось домом (сім'єю), синагогою та базаром. Основною соціальною одиницею штетла була сім'я (патріархального типу, хоча й знаходилася вже на стадії руйнування та формування малої сім'ї). Сім'ї були в більшості багатодітними й досить згуртованими. Через сім'ю всі члени громади були пов'язані між собою, хтось комусь був зятем, сватом, тестем чи невісткою. В одній частині будинку жив тесть, а в іншій зять або сват. Які-небудь події в житті сім'ї (народження (родини), весілля, барміцва (повноліття, а у юдеїв воно відбувалося у дівчаток у 12 років, у чоловіків-13), а також проступки й вчинки, що здійснювалися її членами, ставало подією в житті всієї громади, предметом обговорення, одобрення й схвалення або засудження. Обходились, як правило, без органів примусу, не звертались по допомогу до поліції, чи зовні. Що стосується статусу жінки, то він визначався абсолютно статусом чоловіка. Це у євреїв було принципово. Проте, яке би місце у соціальній ієрархії не займав єврей — чоловік, він у кожному разі мусив вчитися. Майже всі самгородоцькі євреї (чоловіки) в питальнику перепису заявляли, що володіють грамотою — «читають по єврейськи» [11;11г)].
Зустріч з неєврейським оточенням відбувалась на ринковій площі під час ярмарку чи базару, яка була також ще й місцем заробітку для ремісника або торговця. Тут відбувалась зустріч двох культур, двох менталітетів, чужих і нерідко ворожих один до одного. Життя все ж змушувало співробітничати, допомагати, спілкуватись, відбувалось природне взаємопроникнення культур. Самгородоцькі ярмарки відбувалися спочатку в неділю (через кожні 2 тижні), а з кінця 1880-х років — у четвер (з 1882 р. євреям було заборонено торгувати у неділю). Торгували свиньми, зерном, яйцями та птицею, взуттям, одягом та продовольчими товарами і різним крамом [32А, 200]. Добрим вважався ярмарок, коли вози стояли за кілометр від базарної площі (за містком на Сошанському напрямі й на греблі, біля млина). Особливо великі ярмарки в містечку відбувались 1 березня, 29 червня, 14 вересня та 6 грудня (1904 р.)[32Г,144]
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3606 осіб (1755 чоловічої статі та 1851 жіночої), з яких 1749 — православної віри, 1234 — юдейської, 622 — римо-католицької. Кількість євреїв у навколишніх штетлах: м. Білилівка, всіх жителів 4851, із них євреїв 2223; м. Білопілля: жит. 2619, євр. 1141; м. Вахнівка: жит. 5371, євр. 2404; м. Дзюньків: жит. 4314, євр. 1137; м. Козятин: жит. 8614, євр. 1731; слобід. Королівка: жит. 589, євр. 402; с. Куманівка: жит. 1089, євр. 369; м. Махнівка: жит. 5343, євр. 2435;м. Погребище: жит. 6284, євр. 2494; м. Нова Прилука: жит. 3579,євр.- 2011; м. Спичинці: жит. 2607, євр. 937. [16, 38].
Кількість єврейства на українських теренах постійно зростала. За даними перепису населення в 1897 р., тут мешкало 1 644 488євреїв, і третина з них у Київській губернії, причому переважна більшість — у містечках (штетлах). Традиційними залишалися й сфери соціально-професійної діяльності єврейства: понад 40 % були зайняті у торгівлі, 35 % — у промисловості (з них 10 % — робітники, 20 % — кустарі, 5 % — власники невеликих підприємств, ремісники), 3–4 % — у сільському господарстві, бл.5 % перебували на державній службі та займалися «вільними професіями» (лікарі, юристи, літератори), решта — службовці приватних компаній, служники релігійного культу, військовослужбовці, особи «без певних занять», наймити.
Бердичівський повіт у 1897 р. нараховував — 226 344 жителів, з них євреїв 23 380 (11, 3%) : чоловіків-11 345, жінок-12 035. Майже вся єврейська людність повіту проживала в містечках, а у селах та селищах мешкало всього-714 чоловік [65, 210].
Основним заняттям жителів містечок були ремесла й торгівля. По кількості шевців (1680 чол.) повіт займає провідне місце в усій Київській губернії. Містечко Прилуки продає готового одягу та взуття на 6000 крб. в рік; м-ко. Махнівка — селянського одягу на 3000 крб.; в Бердичів привозять для продажу білизну, вишиту гладдю, шиття по канві та інші ходові товари. В повіті, за даними Єврейського колонізаційного товариства, чоботарів і черевичників нараховується більше 1100 (широким попитом користується поширений своєрідний вид взуття, так звані. «постоли»— легке взуття із простої жовтуватого кольору шкіри). Меблі місцевого виробництва вивозяться з Бердичева та інших пунктів повіту за межі краю, навіть на Кавказ і за кордон. "[16, 39]. У кінці XIX ст. орендування стає основним заняттям євреїв, відтіснивши торгівлю на другий план. Хоча законодавчі акти 1863 і 1865 рр. забороняли євреям тримати землю в оренді, вони різними шляхами і методами намагались обійти закон, який обмежував їх права. Євреї укладали угоди з поляками на оренду землі, маєтків на довгі терміни — 30, 60 і навіть 80 років за високу плату. Ці фальсифіковані угоди були на руку і полякам, і євреям. Не дивлячись на те, що царським законом 1882 р. було заборонено купівлю землі євреями та проживання їх у сільській місцевості, євреї купували землю на чуже ім'я.
XX століття. У 1900 році Самгородоцька волость Бердичівського повіту нараховувала 37 поселень (1 містечко, 6 сіл, 4 селища, 5 хуторів, 2 висилки, 5 ферм, 3 трактових корчми, 7 лісових дач, 4 власницьких будинки). Населення волості склало- 13484 чол.: з них чоловіків — 6801, жінок — 6683, православних — 10362, 1 розкольник, 1893 католиків, 1278 євреїв. Землі волость мала 18054 десятин, з них поміщицької — 11159 дес., церковної — 353 дес., а селянської 6542 дес., ріллі –16248 дес. [35, 404].
Самгородок на 1900 рік як волосний центр налічував 482 двори, 3519 жителів (1776 чоловіків та 1743 жінки), мав пошту казенну, земську (утримувач єв. Щупак) [11, а 4]., землі — 2818 дес., з неї поміщику Йосифу Єгоровичу Ребіндеру, який сам вів трипільне господарство, належало 1731 дес., а селянам — 1029 десятин. В містечку була православна церква, каплиця, костел, 3 єврейські молитовні будинки, церковно — приходська школа, аптека, лікар, фельдшер, повивальна бабка (Грінберг Шейна Давидівна) [30, а 111]. Господарство містечка складало: цегельний завод Ребіндера, де працювало 5 чол. з Курської губ., водяний млин, сукновальня з шерсторозбіркою, маслобійня, 6 вітряків, 3 просорушки, 6 кузень [35, 416].
За сприянням й наполяганням громади, особливо єврейської, 1 грудня 1900 року було відкрите Самгородоцьке сільське двокласне народне училище, яке містилось у найманому будинку. На утримання училища виділялось з казни 852 карбованці, а від селян всієї волості — 300 крб. Навчалось 70 учнів, з них 12 дівчаток. Завідувачем був Сергій Георгійович Папа-Афанасопуло, законоучителем-місцевий піп Ієронім Ясінський, а вчителем 1 класу Семен Любанський [30, 137].
Питання благоустрою Самгородоцького штетлу постійно було на контролі громади. Євреї в 1907 році звертаються в Київське губернське правління про дозвіл на виділення із сум зібраних коштів коробочного збору 7 700 крб. на побудову лазні. Отож, через зростання єврейського населення, існуюча громадська лазня вже не могла його задовольнити. Було побудовано нову ритуальну юдейську лазню (тукер — Бордан Зелман). 15 грудня 1907 року відділ будівництва Київського губернського правління, видає дозвіл на реконструкцію єврейського приватного млина в містечку. Прикажчиком у ньому працював Гехт Шмуль. [16, 42].
Процвітала торгівля. Поширеним було перепродування с/г продукції: м'яса, сала, меду, яєць, зерна та ін. Євреї в Самгородку, як відомо, володіли складами лісоматеріалів, яєць, зерна, водяним млином із складом, виробництвом фруктової води і квасу, пивоварним заводом, пекарнею, фотостудією і складом фармацевтичних препаратів. Всі сім продуктових магазинів були у єврейській власності. Ремесла і торгівлі забезпечували зайнятість для більшості євреїв, але десятки єврейських чоловіків працювали в поденниках [4, 2–47].
Цікавим є факт спроби побудови в містечку кінотеатру селянином Пікалем Н. І. 28.II 1914 р він отримує дозвіл на будівництво кінотеатру, але події Першої світової не дали змоги втілити це в життя [9, 3–37]. Житель містечка Іван Петрович Мельник купив в 1913 році у Бердичеві друкарню і облаштував її у своєму будинку, де друкував різноманітну продукцію. Працювала також фотографія. В 1907 р. Бердичівське повітове земство вперше відкрило в Самгородку амбулаторію для обслуговування близько 10 населених пунктів (штат — 1 лікар, 2 фельдшери, 1 санітарка). Але приміщення було малопристосоване, і в 1913 році будується нова лікарня. В її штаті було 2 лікарі, 3 фельдшери і акушерка [16, 43]. В містечку працювала приватна аптека та магазин аптекарських товарів, що належав євреям. З'явився у Самгородку дільничний ветеринарний лікар та агроном. В повному об'ємі запрацювала поштово-телеграфна контора з підведенням телеграфної лінії (до того телеграф був на залізничній станції Голендри) [5, 1–57].
V. Повалення самодержавства в березні 1917 р. принесло емансипацію євреям в Російської імперії. 20 березня Тимчасовий Уряд Росії проголосив євреїв рівними з усіма громадянами, однак їм не було надано статусу національної меншини або
автономію. Велика кількість євреїв активно брала участь у революційній діяльності, особливо молодь, що мала прихильність до соціалістичних ідей. В містечку відбувалися бурхливі події, особливо з національно-культурного та державотворчого питання. Одним із таких єврейсько-українських діячів є наш земляк —міністр єврейських справ кількох урядів Директорії УНР, член Української Центральної Ради Пінхас (Піна) Аврумович Красний (1886—1941(42)? р.) — один із лідерів Єврейській народній партії, що на мові їдиш звучала як «Фолькспартай». Він народився в єврейській родині — управителя (орендаря) ферми самгородоцького поміщика Ребіндера в поселенні ферми Софіївка колишньої Самгородоцької волості [17, 229] Бердичівського повіту Київської губернії (сьогодні це мікрорайон села в межах с. Самгородка).
В грудні 1919 року, під час свого Першого Зимового походу, в містечку концентрується Армія УНР. Тут перебував й український уряд, що знаходився з військом [16, 45]. Ніяких утисків населення штетлу в цей час не зазнавало.
Перші революційні солдатські погроми 1917 року оминули містечко. Взимку 1918—1919 г., коли хвиля погромів залила всю Україну, в самому Самгородоку (на відміну від м. Козятина й станції, де грабували, били та вбивали як місцевих, так і проїжджих євреїв) було тихо й спокійно.
Євреї містечка Самгородок пережили один червоний погром в жовтні 1920 р., і в цьому випадку Червона Армія несе повну відповідальність. Для участі в боротьбі з військами Врангеля на Південному фронті частинам 1-й Кінної армії було наказано передислокуватись, здійснивши 700-верстовий марш із району Бердичева в район
Берислава на Херсонщині. У складі 1-ї Кінармії, 6-а кавдивізія під командуванням на той момент Апанасенко Йосифа Родіоновича (1890—1943) — уродженця Ставропольської губ., 30 вересня також вирушила по вказаному вище маршруту [26.868], але її шлях — це кривавий шлейф суцільних єврейських погромів, грабунків та вбивств. В документах із архіву ДА РФ «Коротка сводка відомостей про погроми єврейського населення в Липовецькому й Бердичівському повітах частинами РСЧА в 1920 р.» [26,870] та «Сводка відомостей Київськой комісії Євобщесткома про погроми єврейського населення частинами 1-ї Кінної армії в Київській губ. на початку жовтня 1920 р.» читаємо: «…м. Самгородок Київськой губ. Бердичівського повіту. На початку жовтня 1920 р. 6-я дивізія 1-ї Кінної армії влаштувала в містечку погром. Розпочали погром головні сили дивізії, в перший же день було пограбовано більшу частину єврейських квартир і лавок. В наступні дні солдати групами здійснювали напади на містечко. У всіх Єврейських квартирах були вибиті шибки, пограбовані або поламані речі. Окрім грабежів, будьонівці декілька євреїв
вбили. Біля 30 жінок було зґвалтовано, причому тих, хто чинив супротив, калічили. (Свідчення надані Київському Євобщесткому т. Вайсбергом)»…[26, 427].
У статті В. Л. Геніса «Перша Кінна армія: за кулісами слави» зазначається: "Проходячи через м-ко Самгородок, 6-а кавдивізія також вчинила там погроми. «В цей день,—як засвідчили очевидці,— под лозунгами: „Б’єй жидов, комуністов і комісарів“, „Анархія -мать порядку“ — погромники розсипались по містечку і стали громити єврейське населення, не зустрівши ніякого супротиву, адже мирне населення було безсильне щось вдіяти, а представники влади, як ті ж райвоєнком і міліція, ще за день до цього залишили містечко». Розташувавшись в навколишніх селах, п'яні будьонівці продовжували групами в 10—15 чоловік здійснювати напади на містечко: вчиняли розбої, ґвалтували жінок, підпалювали будинки. «В ту ніч [на 5 жовтня 1920 р.— авт.], коли був другий підпал, вони забрали чотири дівчини в ближнє село, де їх тримали для своєї похоті протягом двох діб. Не щадили також і пожилих жінок. За достовірними повідомленнями, кількість зґвалтованих більше 50-ти. Ними також були вбиті 2 жінки. Протягом їх п'ятиденного розбою були пограбовані всі єврейські будинки, і в холодні осінні ночі багато родин з малолітніми дітьми переховувались в полях і ровах». [21, 72].
Доповідна записка уповноваженого А. Бакалейника в Київську комісію Євобщесткома про умови нелегальної єврейської еміграції в районі українсько-румунського кордону від 29 листопада 1920 р. повідомляє про маршрут втечі євреїв з Київщини: «Кривавий рік, пережитий українським єврейством, розвинув у ньому не лише прагнення до еміграції, а до втечі із цієї зачумленої країни. …але масова еміграція розпочалась в середині липня (Після зайняття цієї території червоними). В Бердичеві (1920 р.) відбувся з'їзд представників містечок, на якому було вирішено негайно послати делегатів до кордону й розізнати про можливість поїздки за кордон. Делегати повернулись і повідомили, що рух розпочався давно й продовжується, весь час наростаючий … Із Ружина Сквирського повіту Київської губ. виїхало 42 чол. в Палестину, від яких є лист… Далі розпочався рух із всіх навколишніх містечок… із краю емігранти рухаються через Самгородок, Вахнівку, Красне на Кам'янку, а там переходять кордон». [26.457]. Кілька єврейських сімей з Самгородка теж скористались цим шляхом, зокрема родини Глаз, Пліц та інших у 1921 р. виїхали до Америки. Пізніше, американці й деякі вихідці із нашого штетлу, будуть надсилати допомогу жертвам і постраждалим від погромів до містечка Самгородок. [16, 50].
VI. На 1921 рік більшість єврейських підприємств, ремісничих майстерень штетлу було націоналізовано, а відповідно їх власники втратили засоби для існування. Євреям-ремісникам можна було ходити на роботу у свою майстерню, яка у більшості випадків була в їх же будинку, але хто заплатить зарплату, коли відсутні сировина, матеріали комплектуючі товари та збут продукції, адже торгівля була заборонена, а пізніше обмежена. Вижити вдавалось завдяки єврейській взаємодопомозі та традиційній підтримці «міцви». Значну роль у цьому відіграли Всеукраїнський єврейський громадський комітет допомоги євреям, які постраждали від погромів (Всеукрєв-громадком), а пізніше — Американський єврейський об'єднаний розподільчий к-т (Джойнт). Але містечкові комуністи швидко використали це у своїх цілях [16, 52].
Із протоколу райкомячєйки: «№ 6. 20.05.1923 р…Слухали: Про американську допомогу постраждалим євреям м. Самгородка від погромів. Доповідь т. Сигала: Равіни і зажиточна частина євреїв захопили ці кошти. Постановили: в виду того, що ці особи не мали права голосу, кошти забрати та створити комітет взаємодопомоги в м. Самгородку біднякам-євреям на основі цих коштів. Для правильної роботи виділити тов. Войтікова і Сигала»[14, 34]. Допомогу (вона була суттєва) мали отримати не постраждалі, а прихильники радянської влади, «єврейська біднота», як плату за підтримку політики більшовиків. А контроль за правильним і доцільним розподілом здійснював сам голова райкомячєйки тов. Войтіков і співчуваючий єврей Сигал. Вже прослідковується розкол у єврейській громаді: «равіни і зажиточна частина євреїв» були позбавлені права голосу, а значить були поза законом. При Козятинському РК КПУ(б) діяв спеціальний відділ — Євбюро. «Підсумки постанови Євбюро простан економічної культ-міропріємствам проведеної роботи серед Євнаселення району від 6/ХІ 1928 року. Постанова була виконана шляхом: По м. САМГОРОДОК: По лінії кустпромспілки: організовано, стельмашно-ковальна артіль, швейна артіль, і артіль чоботарів в всі ці артілі втягнуто 40 чол. (на 1921 р. діяло 8 єврейських кузень з 11). Організовано також за 1928/29 рік єврейський сільськогосподарський колектив в с. Миколаївка на 210 га і 35 сімей м. Козятина та Самгородка.
2) Помітно також перелом на відношення …євреїв до економічного та культурного обслуговування євреїв працюючих Козятина та Самгородка, з боку мійськради та сельради…Також помітно розгортання роботи по пожвавленню діяльності організації ОЗЕТ, профоточення соціального складу організації. По лінії кустарних-кредитових промислових т-в в м. Козятині і Самгородку було ігноровано партійної і радянської директиви в відношенні кооперування бідняцької частини населення. При організації Шк. Роб. Мол. втягнути декласірованої бідноти молоді-20 %…При наборі до Агрошколи набрати до загальної кількості учнів не менше 10 % з Єврейської працюючої молоді. Доручити Фрак. РВК проробити питання, про реальність і доцільність організації молочарських ферм в м. Козятині та Самгородку.
В Миколаївському Єврейському с/г. колективі організувати ферму в кількості 200 шт. корів і набрати в колектив ще 15 колективістів. Очистити колективи від примазавшихся в колективи ворожих соціальних елементів…Організувати лозоплетяну кустарну артіль і втягнути в виробництво такої жінок біднячок. По всім новоорганізованим підприємствах по лінії с/г.кооперації, кустпромсоюза, комборбезе, КВД повинна бути втянута Євдекласірована біднота, не менше 150 сімей дорослих і до 50 молоді.» (Документ мовою оригіналу, із збереженням тогочасної стилістики) [6, 8].
Відповідно до встановленого закону, виборчих прав позбавлялися особи, які використовували найману працю, жили на нетрудові доходи, приватні торговці, комерційні посередники, ченці, служителі церкви та релігійних культів. Так у с. Самгородок сільською радою постійно приймались рішення про позбавлення виборчих прав громадян, а саме: Вахновецького Зейлика, колишнього крамаря, Штеймана Давида як особу, що надавала населенню у користування молотарку (29.05.1927 р.), Головатюка Іллю, колишнього церковного старосту (01.10.1927) [20, 482].
Постійно приймались рішення про відкриття птахівничого т-ва у Самгородку та залучення на роботу до нього до 50 % єврейських жінок. Але плани так і не були реалізовані. 1 липня 1930 р. Козятинський РВК вирішив:«пропонувати райземвідділу організувати Птахівниче товариство в Миколаївському єврейському с/г колективі» [2, 187], але й у цьому випадку, плани не були втілені в життя. Миколаївська єврейська с/г ферма існувала до 30-х рр., а кількість євреїв у ній була незначною, й згодом її було приєднано до Юзефо-Миколаївського радгоспу, в якому з початком колективізації змушені працювати десятки жителів нашого штетлу. Однак, у містечку Самгородок, де мешкало 1244 євреїв, станом на 1926 р. 50 % працездатного населення було охоплено різними видами промислової кооперації [19, 146].
В 1923 р. Бердичівським ОКРвиконкомом було складено точний реєстр всіх навчальних закладів округи, у якому враховувалися такі показники: мова викладання, кількість груп (класів), кількість учнів і кількість вчителів за статтю. В містечку діяли: Самгородоцька трудова школа, єврейська, учнів-101 (35хлопчиків і 66 дівчаток), вчителів-3: 2 чоловіки і 1 жінка; груп (класів) — 3; Самгородоцька трудова школа, українська, відкрита в жовтні 1917 р., учнів-87 (58 хлопчиків, 29 дівчаток), вчителів 4 (2/2), груп-3 [20, 398].
Постанова місцевої райкомячейки від 13 травня 1923 року, зобов'язувала відкриття української семирічки, польської та єврейської національних шкіл: «Протокол райкомячейки № 5, 13 травня 1923року… Питання організації семирічної школи. Слухали доповідь тов. Храмлюка, завідувача школи, про єдину трудову семилітку. Школа опинилася в критичному стані в Самгородку лише завдяки байдужості селян Самгородка. Головна причина падіння школи — нестача вчителів та відсутність приміщення. Товариш Войтіков виступив про те, що школу відвідують лише діти українці. Т. Бойко сказав, що кожен незаможний повинен взяти участь у відновленні школи. Постановили: відкрити у Самгородку три школи: єврейську, українську і польську. Комячейка за перетворення будівель колишніх церковників, ксьондза із землею, будинок пошти, надавши їй інше приміщення. Райкомячейка вирішила вийти із ходательством про передачу школі цих приміщень. Театр в Самгородку аматорський. Постановили: виділити театру 50 % зборів для ремонту. Призначити тов. Свидзинського завкультпросвєтом. Відкрити хату-читальню в хатітов. Сивака. Для цього відремонтувати її за рахунок часовні та костьола» [7, 32–33]. На партзборах завжди були присутні прокомуністично налаштовані (співчуваючі) євреї та 3–5 комуністів, тому й успіхи з відкриттям школи не забарились.
Цікавим моментом є намагання єврейської громади містечка мати свій театр.
Це питання розглядалось на засіданні райкомячейки: — «Тов. Сигал хотів організувати єврейський драмгурток, але ячейка зобов'язала всіх працювати в єдиному драмгуртку» [7, 39], в подальшому існував.
Відбувалось відродження як української мови, так і єврейської —їдиш, а іврит оголошувався «шкідливим, клерикальним». Офіційні документи радянських органів з літа 1923 р. пишуться українською мовою. Євреї разом з українським і польським населенням Самгородка будують світле комуністичне майбутнє, на це вказують виписки із постанов й рішень райкомячейки: "Відкриття клубу та клубної секції в Самгородку 15 липня, Клуб назвати в честь III Інтернаціоналу… Звіт Комгуртка за вересень 1923 року… В Самгородку існує три драмгуртки. Один український, один єврейський, один дитячий і музичний гурток [7, 59].
Культурно — політична робота в містечку: «При сельбуді існують гуртки: політгурток, літгурток, гурток українознавства. При сельбуді працюють три лікнепи: 2 українських, один єврейський.» В Самгородку читають такі газети: «Газети єврейські — „Емес“ та „Комуністіше Фолта“; українські — „Голос праці“, „Більшовик“; російські — „Пролетарська Правда“, „Комуніст“, але найбільшою популярністю користується „Більшовик“ (із звіту секретаря Самгородоцького райкомгуртка Войтікова А. Ф.) [7;76, 76 зв.].
Цікавим є той факт, що у структурі райпарткому до 1932 р. у складі агітаційно-пропагандистського відділу був утворений і діяв сектор по роботі з національними меншинами [20, 396], а у Козятинському РПК було утворено Євбюро по роботі з єврейським населенням на чолі з Грінбергом. У 1927 році за штетлом Самгородок був закріплений відповідальний член Євбюро — т. Файгензон [6А, 1–2]. Про напрямки його роботи можна зрозуміти із звіту про стан Євророботи по Козятинському р-ні на засіданні РПК 1928 р.:„Всього населення по Козятинському району 62597 по нацскладу 6260, Євреїв-4486, росіян-1305, чехів-774, останніх нацменів-387 чол. Нацменів в відсотковому відношенню до Українців-13 %. Місто Козятин-10 537 всього, Євр-2 997, поляків-820, росіян-1074, чехів-100, останніх-269. Всього нацменшостей-5260 чол. Соціальний склад Єврейського населення м. Козятина: з 2997 загальної кількості: займається торгівлею-199 сімей, кустарів-260 сімей, 420 –членів профспілок працюючих, останні декласовані. Безробітних по Корпунту-1024чол., з них 500 залізничників, які працюють на тимчасовій роботі. Євреїв безробітніх — 460. Відсоток єврейського населення до загальної кількості складає-28, 44 %, загальне населення 7537ч. та безробітних-814 ч.-11 %, та зокрема Єврейського населення-2997 та 460 — 15, 3 %.[6, 5]. Слід зазначити, що в інших населених пунктах євреїв нараховувалось-757 чоловік“, в основному — с. Каролівка, а м-ко Білопілля увійшло до складу району у 1930 р. Далі в документі дається характеристика політичних настроїв єврейського населення Козятинського р-ну: »…Серед кустарів також має великий вплив клерікалізм. Русіфікаторська тенденція, настрій яких виливається ідеологами Нетманської дрібної буржуазії, а також частиною нетрудоваї інтелегенції, як лікарі, людьми вільних професій, та бувшого елементу народньої Єврейської партії, де керівниками цієї партії був гр. Краснер (П. А. Красний авт.). Єсть актив кустарів, цей актив здоровий радянський, но він деякою мірою під впливом куркулів та вищезазначених ідеологів.
М. Самгородок. Загальна кількість населення 4533, а з них поляків-851,євреїв-1246, Соціальний розподіл населення міського єврейського: 150 сімей-кустарів, 72 сімей займається торгівлею. До березня місяця с/р. були декласованими сімей до 40, а в них частина безробітніх. Їх сучасний момент пройшов реконструвний процес, 27сімей організувалися в 2 кірпічно — бетонні артілі, 5 — виїхали на переселення, та 3 — працюють на Економії «Красна ферма».
2.Позичко-ощадне Т-во веде чисто кредітові операції — товарними операціями зовсім не займаються. Артелі отримали до 3000 карб. Кредіту в якій 1-на тисяча в довготерміновий Кредіт. В сучасний момент Артілі переживають кризу: 1) Недостача Кредітів, з приводу того вони примушені закабалятися приватнику-ростовщику. Сельрада мало керує цими артілями та неорганізовано в них збут краму.
3. Біднота не в достатній мірі обслуговується ощадно-позичковим Т-вом ні Споживчою кооперацією, а також КВ-загальносільською та міською. Сельрада не займається й не пророблює на президіях та пленумах специфічні міські питання, та не втягує до участі в роботі сельради працюючий актив міста. Не дивлячись на те що в сельраді нараховується 15 членів і канд. — сельрад, заступники голови сельради Єврей комуніст, но в загалі він відчувається в місті, як уповноважений, й вся влада в місті зконцентрована лише у зазначеного уповноваженого. Засоби по самообкладанню не раціонально використовуються. Містечко занадто в антисанітарному стані, не має криниць, п'ють воду з калюжі. Євтруд-школа користується достатнім авторитетом серед населення. Охоплено все дитинство, але на ремонт із сум самообкладання відпущено всього 100 карб. Де мінімум вимагається 400 карб. Для оборудування, в той час коли маємо загальний сельбуд, почті в центрі міста, багато кімнат де можна обслуговувати цілком міське єврейське працююче населення, та витратили 200 карб. На це, не доцільне обурудовання 2-х кімнат хат-Чит. яка не може охопити 30 чол.
Політичний настрій м. Самгородок: 1.Незадоволення з боку Єв-працюючого населення розподілу засобів самообкладання, серед працюючого населення не має класового самосознання, шовінізм настілько розвинен, що вся комсомольська ячейка заражена шовенізмом, (націоналізмом) та паралізована в роботі.
2. Організація «ОЗЕТ» під час зими проводила роботу активно в сучасний момент завдяки виїзду в відпуск вчителів організація кволо переводить роботу… 5. Втягнути до Юзефівської цукраварні з міста Самгородку на сезон виробництва не менше 15 чоловік з декласірованої бідноти, а також частину кваліфікувати, та по мірі можливості зарахувати в штат. Прикріпити за рахунок броні не менше 5 підлітків.
… Запропонувати партосередкам Козятина та Самгородку та Єв-бюро приступити до введення загально –політвиховавчої роботи серед всіх працюючих, особливо приступити до введення Антірелігійної пропаганди…., про вжиття рішучих заходів що до посилення парткеровництва комсомольськими осередками.
4) Запропонувати Фрак-РВК виробити спеціяльні заходи щодо обслуговування Мійськрадаю Козятина та сельрадою Самгородка Єврейського працюючого населення. (Документ мовою оригіналу, із збереженням тогочасної стилістики).
Впродовж 1925—1928 рр. за національною ознакою сільські ради розподілялися так: в Козятинському районі діяло 30 українських, 3 польських, 1 чеська сільська рада [20, 403]. З 1925 року, Бердичівським окрвиконкомом вивчалось можливість утворення в Самгородку та Махнівці єврейської національної містечкової ради, але у висновку адміністративно-територіальної комісії (протокол від 23.11. 1925 р.) зазначається: «Що торкається єврейського населення, яке не являє з себе компактної маси, а об'єднано з українським населенням, як то… Самгородок: 5313,з них євреїв-1144, … рахувати можливим обслуговування єврейського і українського населення одною сельрадою» [1, 110]. Знову питання єврейської національної містечкової ради піднімалось на засіданні Євбюро Козятинського РПК у 1928 році, де вказувалось: «Фр. РВК вивчити питання про доцільність й можливість організації Єв. Нац. Раду в м. Самгородку», у 1930 році [6, 9].
Це сприяло мовній асиміляції єврейства. Разом із тим у середині 1920-х рр. 38 тис. єврейських дітей УСРР взагалі не відвідували державних шкіл, віддаючи перевагу навчанню в підпільних хедерах. Про напрямки роботи Євбюро можна зрозуміти із планів про Євророботу по Козятинському р-ні (1928 р.): «План праці комісії по ліквідації неписьменності», «План праці по антирелігійній компанії під час пасхальних свят» [6А, 3;6, 10]. Приймались постійно плани про освіту серед євреїв, навіть запровадження єврейської мови в діловодстві. Із плану Євбюро: «Протягом 1930 року ліквідувати в м. Козятині та Самгородку на 80 % неписьменність, а Євшколу доповнити 2 групами (класами) і укомплектувати повним складом вчителів, з таким розрахунком аби до 1932 р.організувати Євсемирічку.» [6, 9].
За даними Всеукраїнського перепису населення 1926 р. на терені УСРР мешкало більше 1, 5 млн євреїв (1 574 391 осіб), що становило 5,4 % загальної кількості населення республіки. Переважна більшість (74,4 %) проживала в містах, меншість (22, 6 %) — у сільській місцевості [48, 80]. У Бердичівській окрузі проживало 732 080 чоловік (48, 5 % чоловіків і 51, 5 % жінок). З них 114 376 були міськими жителями, а 617 704 — сільськими. За національним складом 81, 8 % населення були українці, 9, 5 % (69 500 чол.) — євреї, 6, 6 % — поляки, 1, 4 % — росіяни, інші національності загалом 0, 7 % [34, 220].
У с. Самгородок проживало всього-4221 (чоловіків-1989, жінок-2232); українців-2178, росіян-34, євреїв-1244, поляків-729, чехів-31, інших нац.-5 чоловік [34, 47–48]. Деяка кількість євреїв працювала й жила на Юзефо-Миколаївському цукрозаводі-52 (25 %) із 215 жителів. та селах: Юзефівці-30, Широка Гребля-25, Миколаївка-2, Лопатин-5, Михайлин -3 [34, 43–50]. Містечко Білопілля -3209 жителів із них євреїв-1260 (1926 р.), а райцентр Махнівка нараховував -5888 жителів із них євреїв-2025 [20, 878—881].
Великий розмах українізації та коренізації не відповідав інтересам командно-адміністративної системи, яка прагнула до необмеженої централізації влади. У1939 р. національні заклади були закриті як «недоцільні й шкідливі», а раніше ліквідовували і національні сільські ради. [20, 404].
VII. Втрати села під час Голодомору 1932–33 рр. складають близько 800 чоловік із 4000 жителів Самгородка [43, 654]. Як вижили євреї? Чому смертей було набагато менше? Відповідь відносно проста: вони жили у штетлі. Штетл — це згуртованість, відособленість, взаємодопомога, єдність, благодійність й релігійні традиції юдаїзму. Громада завжди допомагала бідним (їх завжди нараховувалось бл. 20 %), адже допомога юдею — «міцва» (добра справа) вважалася обов'язком. Юдейська спільнота завжди мала коштовності, які можна було поміняти в Торсині на продукти харчування та поділитись з тими, хто їх потребував. Частина євреїв працювала у торгівлі й споживчій кооперації і могли просто продати своїм одновірцям залишки продуктів харчування. Працюючі євреї, крім зарплати, отримували ще й продуктові пайки або картки (існувала карткова система), мали тісні зв'язки в містах із вихідцями із свого штетлу. Все, зазначене вище, й засади способу життя звели кількість жертв Голодомору до мінімуму й породили хибні уяви про відсутність жертв серед містечкового і сільського єврейства під час голоду 1932—1933 років. Французький письменник Манес Спербер у книзі «Божі водоноси» наводить слова містечкового Рабина: «Єврей від голоду померти не може — сусіди не дадуть, а якщо все ж помре, то не від голоду, а від гордині». [16,с.72].
Не оминули наше село Самгородок і сталінські репресії. У 1937–38 рр. було репресовано до 80 чоловік. За національним складом — це переважно поляки, українці та євреї. В цей час розгорнулася боротьба з «буржуазними націоналістами»: українськими, польськими та єврейськими. Тим більше, що основним заняттям останніх до 1917 року, була торгівля і кустарне виробництво. А отже, у них було «буржуазне», непролетарське походження. В Самгородку заарештували цілу групу євреїв, які працювали у сфері торгівлі. Деяким з них (Меєргоз Мойша Аврумович, Суда Арон Іцькович, Каральник Аврам Меєрович, Креєр Аврам Ідельович) вдалося уникнути довгих термінів тюремного покарання або розстрілу [16,с.73].
Одна із антирадянських сіоністських організацій «правого Гехолуца», за задумом Вінницьких чекістів, діяла в Самгородку. Керівником цієї надуманої антирадянської сіоністської організації чекісти обрали Яблочника Шльому Елльовича — викладача фізики Вінницького педінституту (Він та його родина деякий час проживали в Самгородку). Заступником у цій організації був Ваксман Нухим Нафтулович, який в 1926 році притягувався за сіоністську діяльність та змушений був покинути містечко, переїхавши до Вінниці. [16,74]. Ще один виходець із Самгородка, що належав до вигаданого «правого Гехолуца», — Ольшанецький Маркус. Бухгалтер Самгородоцької середньої школи Ніренберг Мортко Мусійович очолював місцеву ланку організації. Їх та ще два десятки євреїв звинувачували у створенні розгалуженої системи сіоністських організацій по всій Вінницькій області, які займалися вивченням івриту та бесідами про завдання сіоністського руху. «Правий Гехолуц, — говориться в одному з протоколів допиту Ваксмана, — основним своїм політичним завданням має проведення боротьби проти здійснення радянською владою соціальної та національної політики… Правий Гехолуц виступав за створення самостійного єврейського національно-буржуазної держави і за тісне політичне і економічне співробітництво із власною національною буржуазією» [7Б, т 3, 72–89]. На початку квітня 1938 року заарештованим євреям було висунуто звинувачувальний висновок, в якому говорилося, що у Вінниці і на периферії органами НКВС викрита антирадянська підпільна організація правого Гехолуца Ш. Є. Яблочника. Слідча справа передавалась на розгляд судової трійки при Вінницькому облуправлінні НКВС. Засідання трійки проводилося 11 квітня 1938 р. і вирок її, як і слід було чекати, надзвичайно суворий: арештованих Яблочника Ш.Є, Ваксмана Н. Н., Ніренберга М.М, Ольшанецького М. С. — всього 24 особи було засуджено до розстрілу, який терміново був виконаний [7Б, т 4, 28–91]. Про грубу фальсифікацію справи правого Гехолуцу свідчить відсутність будь-якої практичної діяльності, спрямованої на повалення радянської влади, відсутність речових доказів і матеріалів. [7Б, т.1–5].
У 1925 р. був ліквідований Самгородоцький район, а село втратило статус містечка. Адміністративні перетворення продовжувались. Бердичівська округа проіснувала до 2 вересня 1930 року й була ліквідована. Залишилась двоступенева система управління: центр-район-село, яка виявилась не ефективною. Село Самгородок залишалось своєрідним центром округи Козятинського району, завдячуючи в основному наявній у селі великій єврейській громаді. Отже, штетл продовжував існувати у колгоспному селі, яке мало МТС, відділки радгоспу, деякі філії й підрозділи районних установ. Поруч із містечком (навколишнє населення визнавало цей статус) працювало 2 цукрозаводи (Юзефо-Миколаївський та Новогребельський) і Овечацький спиртозавод, де єврейське населення могло працювати, уникаючи сталінського колгоспу. Всі жителі села зобов'язані були працювати у колгоспі, а знайти заняття поза господарством, без його дозволу заборонялось, виїхати теж (паспорти у селі не видавались, а довідка із сільської ради надавалась тільки з дозволу колгоспу) [16, 75].
Торгівля здійснювалась тільки через сільпо, кооперативні єврейські артілі ледь жевріли. Традиційні заняття євреїв занепали. Тому Самгородоцькі євреї всіма
способами домагались відновлення району та статусу райцентру для свого села. Такий порятунок прийшов у вересні 1939 року, коли був знову відновлений район [20,551]. Самгородоцькому району судилося з'явитися вдруге в рамках нового на той час адміністративно-територіального утворення — Вінницької області (27 лютого 1932 р., територія України була поділена на 7 областей та утворена Вінницька у складі 69 районів, серед яких і Козятинський.) Район проіснував з 1939 р. до 1957 року[16, 76].
Вважається, що напередодні Другої світової війни у Самгородку проживало приблизно 800 євреїв, що на 35 % менше, ніж у 1926 р.(1244-чоловік). Адже, район було сформовано вже у вересні 1939 р., після перепису в січні цього року. [23, 4].
VIII. На початку Другої світової війни, у містечку появилось дві єврейські родини, що у 1939 році втекли з Польщі. Розпочалась перша мобілізація односельців до Червоної армії для участі у Польській і Фінських компаніях. Після 22 червня 1941 року відбувалась масова мобілізація населення до РСЧА, формування районного винищувального загону, але через швидкий наступ німецьких військ формування його не завершилось. Евакуація проводилась поспіхом. Оборонні бої вели війська 10-ї дивізії НКВС та 6-ї армії Південно-Західного фронту, а вже 22 липня о 12 годині дня в село ввійшли німецькі війська[7А, 5]. Це були мотопіхотні частини ген. Шведлела групи армій «Південь», що прикривали та супроводжували І-шу бронетанкову групу вермахту, яка оточувала 6-ту й 12-ту радянські армії. Штаб групи генерала фон Шведлера деякий час перебував у Самгородку. Містечко знаходилось в зоні дій цих німецьких частин до 12 серпня, доки передові частини не вирушили далі на схід. Село перейшло під тилову військову адміністрацію, яка зайнялась організацією окупаційної влади. Пізніше, після трьох місяців військової влади, Самгородок увійшов до рейхскомісаріату «Україна» (20.08.1941 р.) Житомирської генеральної округи, Козятинського гебіткомісаріату (крайсгебіту), в подальшому було створено Самгородоцьку комендатуру. До гебіту «Козятин» у 1942 році входили колишні райони: Козятинський, Погребищенський, Самгородоцький, Плисківський. [20,564]. Крім районної поліції і окупаційної адміністрації, діяв частково збережений німцями колгосп, а на базі МТС і відділку Юзефо-Миколаївського бурякорадгоспу працювало німецьке с\г підприємство. До 1942 року були намагання підтримувати роботу початкової школи (2 класи), але її ліквідували, як і решту установ, окрім окупаційних [14].
Незабаром після прибуття німці провели реєстрацію місцевого населення. Питанням безпеки й обліком єврейського населення займалась фельдкомендатура 675, розташована у м. Вінниці. Повідомлялося, що станом на 25 серпня 1941 р. кількість євреїв у Самгородку становила близько 700 осіб, а загальна кількість мешканців нараховувала близько 3000 [27,34]. Лише кілька сільських єврейських родин було евакуйовано [14]. Також було організовано єврейську раду, яку очолював староста (комендант) Берл (Борис) Беренфус.[23,5].
Під час німецької окупації цілі єврейські громади містечок Козятинщини с. Махнівка, с. Білопілля, с. Самгородок, м. Козятин були знищені нацистами та вписали свої криваві сторінки в історію Голокосту. До січня 1942 року, коли високі посадові особи нацистів вирішили «остаточне вирішення єврейського питання»— викорінення єврейства, — нацистські ескадрони смерті вже вбили близько 1 мільйона єврейських чоловіків, жінок та дітей, в тому числі й на теренах нашого краю.
Першою зазнала горя громада с. Махнівки. 10 вересня 1941 р. розстріляно 835 чоловік[27,41], ще два розстріли відбулись пізніше. Масові розстріли мали місце в Бердичеві 15.09.1941[27,182], у Новій Прилуці та Вінниці — 19.09.1941 р. [27,44], а далі Бабин Яр в Києві.
Упродовж літа та осені 1941 р. розстріли євреїв відбувалися в навколишніх містах, зокрема у Козятині, Погребищах і Білилівці. Однак у Самгородку масового розстрілу не було до весни 1942 р.[14].
Наприкінці жовтня, після переходу Самгородка під цивільне управління, нарукавні пов'язки євреїв, було замінено на жовті нашивки спереду та ззаду на одязі. Найпевніше, саме за цивільного правління на євреїв було накладено спеціальний податок у розмірі 50 рублів з особи. Виникало своєрідне гетто у центрі села, де проживали юдеї. Через холод, хвороби, недоїдання, знущання та виснаження почав зростати рівень смертності. Віднайдені архівні матеріали німецької окупаційної влади, зокрема перепис населення Самгородоцької сільської управи на початок 1942 р., довідки про рух (реєстрація народження й смерті)[3А,325] і кількість населення помісячно за 1942 рік, де відсутні відомості про євреїв- жителів в центрі містечка. Загальна кількість мешканців по центральній вулиці «Шлях» (сьогодні-Миру), що в документі зазначено як «Ленія» така: «80 дворів,235 (жін.-144; чол.-91) жителів, православних — 177, католиків — 58, а євреїв-жодного». Хоча зазначено про проживання 10 чехів, 1 серба, 1 алтая. Загалом вказувалось про трьох євреїв: один з них проживав на вул. Заруддя, а 2- на вул. Новостройки радгосп. [3А,1] Отже, можна зробити висновок, що доля євреїв містечка Самгородок визначена була заздалегідь, ще до весни 1942 року, це — повне знищення. Вирішення цього завдання нацистами, на мою думку, відкладалось із двох причин: відсутність сил СС та спеціально підготовленої команди з вбивства в гебіті, а друга — вирішення місцевих господарських завдань за гострої нестачі робочих рук; для прикладу в селі Самгородок на 02.06.42 р. «потребувалась — 891 душа; на роботи в Німеччину відправлено 81 особа» [3А,12].
Приблизно 16 травня 1942 року німецька жандармерія та районна поліція й адміністрація зібрали євреїв у центрі містечка біля Десни і дали дві години на переїзд. Єврейську власність, яка залишилася за межами закритого гетто, було розкрадено. Більшість євреїв уже не мали доступу до тих схованок або запасів їжі, які в них були підготовлені на випадок оточення. У гетто в кожному будинку жили від двох до п'яти родин. Тут постійно відбувалися пограбування й конфіскація та вилучення майна. Контроль за єврейською громадою здійснювала районна поліція, а старшим із нагляду призначено унтер-поліцейського Паламарчука Василя[23,38]. Євреїв регулярно били і змушували виконувати різноманітні фізичні завдання, які були за межами їхніх фізичних сил. Було суворо заборонено покидати межі перебування, виходити тільки на роботи й певний визначений час, а за порушення наступало жорстоке покарання. Їм не дозволяли купувати або вимінювати їжу і навіть брати воду з криниць. Досить часто карали тих Самгородчан, що продавали, або купували й передавали продукти в'язням гетто [23,39-40]. Це були систематичні заходи, щоб виснажити євреїв перед розстрілом.
Місцеві керівники в адміністрації генерал комісаріату «Житомир» та СС поліції отримували прямі вказівки про те, що євреїв потрібно було «усунути» з території навколо штаб-квартир нацистських бонз [28,190] (Ставки: «Вервольф» — Гітлера, Герінга — с. Черепашинці (20 км від с. Самгородка), «Геґевальд» Гіммлера — с. Озерне біля Житомира [23,8;15]. В травні 1942 р., шеф СС і поліції генерал комісаріату отримав відповідну вказівку з Берліну, де йому було прямо наказано, що за усним наказом фюрера, він зобов'язаний розстріляти кожного єврея, що викликало певний переляк серед гестапівців, адже вони відкладали вбивство євреїв протягом місяця до травня. В червні 1942 р., до Житомира [28,310] мав прибути Гіммлер, тоді ж і Гітлер планував відвідати Вінниччину. Тому негайно потрібно швидко зачистити територію від ненадійного населення, але банально бракувало військо-каральних сил. Адже місцева поліція в своїй переважній більшості була не готова до масових вбивств населення. Тому в розстрільних «єврейських акціях» у квітні-червні 1942 р. поряд з німецькою поліцією й службою безпеки, німецькою жандармерією та місцевою поліцією брали участь і 2-й батальйон 49-го угорського піхотного полку (командир батальйону — підполковник Нандор Папа). Солдати батальйону брали активну участь як мінімум в шести масових розстрілах на Вінниччині: вони зачищали гетто, конвою-вали євреїв і проводили оцеплення місця страти, переслідували тих євреїв, які намагалися втекти [27,67]. (Угорський історик Кріштіан Унгвари згадує про залучення угорців до розстрілів у Самгородку у своєму дослідженні про Угорську королівську армію в Україні під час Другої світової війни, але він назвав найбільш імовірним формуванням 41-й піхотний полк.)[23,8-9] Угорські офіцери приєднувались до не-великих планувальних груп комісарів та СС поліції, німецьких військових, котрі визначали, коли і яким чином влаштувати наступну розправу над євреями. Швидше за все така нарада відбулась і в Козятинському гебіті (початок червня 1942 р.)[28, 172]
Рано вранці 4 червня угорські солдати, німецькі жандарми та місцева поліція оточили й ліквідували Самгородоцьке гетто. Тих, хто намагався втікати, вбивали. Людей похилого віку, які не могли йти без допомоги, розстріляли на місці. За межами гетто євреїв загнали до місцевої школи. Близько десятої години ранку людей вишикували в колону. Начальник Самгородоцької районної поліції Ващенко відібрав групу приблизно з 60 вправних робітників, зокрема ковалів, чоботарів, механіків, і молодих дівчат віком від 16 до 18 років. Після огляду цієї групи, гебітскомісар Козятина В. Штойдель, вилучив із них старих та старших жінок, а інших (40-45 осіб) відправили до Козятина. Решту євреїв вивели на південь у напрямку Германівки (нині — Лозівка) [23,46-47].
Того ж ранку місцева поліція мобілізувала селян для того, щоб викопати яму в полі на шляху до Германівки. На полі вже була велика яма (за іншими даними — військовий бліндаж). Копачам наказали розширити цю яму. Поки вони працювали, приїхали вантажівки з німецькими поліцейськими та угорськими солдатами. Новоприбулі почали огороджувати по периметру місце страти. Місцева поліція в розстрілах прямої участі не брала.
Євреїв оточили угорські солдати, місцева та німецька поліція і наказали роздягнутися до спідньої білизни. Потім їх маленькими групами заганяли в яму і змушували лягти додолу, після чого два німці їм стріляли в потилиці. За повідомленнями, дітей просто кидали в яму. 4 червня 1942 року було вбито близько 500 євреїв. Крім того, розстріляно на цьому місці 15 військовополонених червоноармійців[13,2-3].
Речі вбитих євреїв завантажили на вози й відвезли до Самгородка. 10 червня в селі було проведено розпродаж вилученого єврейського майна, що складалась із меблів та різного хатнього начиння, але одягу та речей конфіскованих при розстрілі там вже не було. Загальна сума виручених коштів становила 3 259 крб. [23,31-32].
Після розстрілів у Самгородку та Козятині в червні 1942 р. гебітскомісар Козятина Вольфганг Штойдель — головний німецький управлінець, відповідальний за Козятинський, Самгородський і Погребищенський райони [28,330] написав головам районів наказ, нагадавши, що вони мусять негайно повідомляти його про присутність євреїв у селах під його юрисдикцією. Це розпорядження з'явилось через неодноразові повідомлення про окремих євреїв, які ховалися в селах, лісах та полях. Села, які не повідомляли про євреїв, мали бути жорстоко покарані, тому селяни іноді повідомляли про не місцевих євреїв, що переховувались. Такий випадок описаний в праці Венді Лауер: «Наприкінці літа 1942 р. („15 липня 1942 р., у 8 годин ранку було вбито 8 душ євреїв“ [7,16]) український селянин Тимощук повідомив керівникові жандармського відділку в Козятині, лейтенантові Мюнху(Георг Мюнх — начальник посту жандармерії м. Козятин-авт.), що в селі Каролівка переховувались євреї. Мюнх негайно відправив у ту місцевість загін місцевих поліцаїв під проводом німецького жандарма- капітана. Після безплідних пошуків у Каролівці поліцаї покинули село. Йдучи дорогою за селом, вони побачили, як хтось ховався серед стебел кукурудзи. Єврейські родини Пінтель та Браверман (один чоловік, три жінки та четверо дітей) відчайдушно намагалися сховатися. Німецькі та місцеві поліцаї схопили їх і безжально розстріляли на місці». [28,160].
Упродовж наступних місяців місцева поліція Самгородка неодноразово ловила євреїв, які ховалися в навколишніх селах. Спочатку їх утримували в камерах поліцейському відділку в Самгородку, а потім відводили на єврейське кладовище і розстрілювали. Німецьким жандармам не потрібне офіційне підтвердження (наказ) для проведення страти євреїв. Після виконання завдання потрібно написати лише короткий звіт про подію і надіслати його до всіх відділів СС та поліції округу[28,160].
Єврея на ім'я Грановський схопили під час систематичного прочісування села Блажіївка влітку 1942 р. Грановський намагався перерізати собі горло, щоб уникнути полону, однак лише поранився. Суру та Бузю Чернусів знайшли в результаті доносу навесні 1943 р. і вони були розстріляні. 15(16).06.1943 р. — дата розстрілу Франца Загулевського із с. Софіївки. Після участі в розстрілі єврейської пари на прізвище Фраліх, яких знайшли в Софіївці, поліцейські зняли чоботи та одяг з чоловіка [23, 49-50]. Лише небагатьом самгородоцьким євреям судилось врятуватися. Так, завдяки односельцям, після масового розстрілу 4 червня, вдалось вижити Фірі, дочці Суд Арона[14]. Койфмани, сім'я з чотирьох осіб, втекли з гетто в Самгородку того ж дня, коли його було створено. Вони провели три дні в бігах, поки їх не спіймали і не відправили до табору в Козятині (район ПРБ). На початку серпня дочка Софія втекла, а незабаром після цього табір було ліквідовано (в'язнів розстріляно). Софія Койфман, переховувалась, ніде не залишалась більш як на чотири місяці. Наприкінці окупації вона проживала з Миколою та Вандою Слободенюк у Йосипівці, на відстані 5 км на північ від Самгородка[23,70-72]. Родина Бегерів теж змогла уникнути смерті, вижити, а син Семен, детально розповів про долю і порятунок своєї сім'ї у відеоінтерв'ю — спогаді [14]. [23, 67-70].
Червона армія вигнала Вермахт із Самгородка 1 січня 1944 р. [31,5-5зв.]. Кількість євреїв, які пережили війну за лінією німецької окупації, становить близько 20 осіб. (Змогли врятуватися до 10 сімей, одні- повністю, інші — частково (сім'я Жебрака). Після окупації до Самгородка повернулася частина єврейських родин (Бегер, Жебрак, Грінберг, Койфман, Брезман, Лівшиц та інші). Мойсей Бегер жив у селі до кінця свого життя (1978 р.), а його дочка Роза з сім'єю — до 1985 року (до переїзду у Вінницю). Мойсея поховали в Козятині поруч із дружиною Фрейдою, яка померла у 1966 р. [23,70]. Нині у Самгородку євреїв немає.
Ще до кінця війни радянська влада почала переслідувати колишніх місцевих поліцейських і посадовців (періоду окупації). У жовтні 1944 р., Надзвичайна державна комісія зі встановлення і розслідування злодіянь німецько-фашистських загарбників та їхніх спільників (НДК) організувала районну комісію і провела розслідування щодо подій у Самгородку під владою нацистів. Комісія документально засвідчила факт розстрілу біля 500 осіб (492, із них — 240 дітей) саме євреїв, а не «мирних радянських громадян». На додаток до акту (заключного звіту), додано список із 103 єврейських родин та свідчення тих євреїв, які залишилися в живих. [12,4-10]. Із тих випадків, які було досліджено до цього часу, це один із дуже небагатьох, коли свідчення євреїв залишилися у справі НДК. Загальна кількість загиблих євреїв у Самгородку нараховує 595 чоловік[7А, 5-5зв.].
Масові поховання євреїв жертв Голокосту на Козятинщині, окрім с. Самгородка знаходяться в м. Козятині в районі Талимонівки (Сокілецький яр), біля сіл Білопілля та Махнівки (Комсомольське). Останнє місце розстрілу знаходиться в Жежелівсько- му лісі між селами Бродецьке та Жежелів (за 200 метрів від шосейної дороги Бердичів -Вінниця)[20,582-586].
Роботу над новим меморіалом на місці масового розстрілу євреїв уже розпочали та планують завершити у вересні 2019 р. на кошти виділені урядом Німеччини в рамках проекту «Захистимо пам'ять. Захист та меморіалізація місць масових поховань євреїв України періоду Другої світової війни».
За ініціативою територіальної громади на єврейському цвинтарі буде встановлено пам'ятний знак «Жертвам Голокосту с. Самгородок».
Сьогодні як ніколи наше суспільство потребує достовірної історичної правди, а не російсько-радянських історичних міфів. Недоліки і прорахунки минулого потрібно виправляти, на помилках потрібно вчитися, а не повторювати їх знову й знову. Існує поширений філософський вислів: «Людство, забувши трагедію минулого, може бути приречене на нову». Про це варто подумати, варто пам'ятати. Не все зроблено живими в ім'я загиблих, але для збереження і вшанування пам'яті про загиблих самгородчан-євреїв під час Голокосту, Кирилюк Ю.А та Березою Ю. М., був виданий збірник: «„Колона смерті.“ Документи. Спогади. Свідчення. (Трагедія єврейської громади села Самгородок Козятинського району)».(2018 р.) Збірник документів, спогадів та свідчень про події Голокосту в селі 1941—1943 роки базується на архівних матеріалах про нацистську окупацію Самгородка та матеріалах слідчих справ про розслідування злочинів, вчинених службовцями місцевої поліції в період Другої світової війни. Важливим доповненням видання є спогади очевидців та тих, хто пережив Голокост, витяги із історичних праць про трагедію та примітки й коментарі про ці події.
Джерела і література
1. Бердичівський міський архів Житомирської області (далі: Бердичівський міський архів).– Ф. Р.- 158.Оп.- 1. Спр.- 344. А. Там же.- Спр.-620
2. Бердичівський міський архів.– Ф. Р.- 158.- Оп.- 1.- Спр.- 947.
3. Державний архів Вінницької області (далі: ДАВіО).- Ф.Р-4089.- Оп. 2.-Спр.1.; Б.Там же.- Спр. 3.; В Там же..-Спр.6. Г. ДАВіО. — ФР.-4083.оп.-1.-спр.1. 3-А. ДАВіО, ф.р-2309, оп.-1, спр.-1,
4. ДАВіО.- Ф. 736. оп. 1. спр. 15., А. Там же. спр. 17.
5. ДАВіО.- Ф. 861. оп. 1. спр. 1–2.
6. ДАВіО.- Ф. П-714, оп. 1, спр. 64. , А. Там же.- спр. 58
7. ДАВіО.- Ф. П-724, оп. 1, спр. 5.7-А. ДАВіО.- Ф. Р-4422, оп. 1, спр. 30., Б. ДАВіО.- Ф. Р-6023, оп. 4, спр. 4560. Т.1–.5.
8. Державний архів Київської області (далі: ДАКО),- Ф.1,- Оп.243,- спр. 375.
9. ДАКО,- Ф.1,- Оп.250,- спр. 135.
10.ДАКО,- Ф.1,- Оп.336,- спр. 882.
11. ДАКО,- Ф.384,- Оп.4,- спр. 232;а)- спр. 233;+ б-) спр.- 234; в)- спр. 235; г)- спр. 237;
12. Державний архів Російської Федерації (далі — ДА РФ), ф. Р-7021, оп. -54, спр.- 1261, л.1-37..,
13. Центральний державний архів громадських організацій України. Ф.-57.оп.4. спр.-210. арк2-3
14. Бегер Семен, інтервю 12 грудня 1996 р., записане Єлєною Фелікс- USC VHA SAMH Beger 23382).
15. Бердичевский календарь на 1898 год.-Бердичевь, 1898,- 126 с.
16. Береза Ю. М. Історія штетлу Самгородок. — (Історія єврейської громади села Самгородка).-Вінниця: Вінницька міська друкарня, 2017.-104 с. 17. Береза Ю. М. Пінхас Красний як діяч української революції // Житомирщина: події і люди. Наук.зб. «Велика Волинь». Матеріали Всеукраїської науково-краєзнавчої конференції (Житомир, 22–23 вересня 2017 р.) Вип.56/ Упоряд П. С. Скавронський- Бердичів: ФОП Мельник М. В., 2017.- с.229–239.
18. Бовуа Даниель. Гордиев узел Российской империи: Власть, шляхта и народ на Правобережной Украине (1793—1914) /Авторизованный перевод с французского Марии Крисань.- М.: Новое литературное обозрение, 2011.- 1008 с.: ил.
19. Величко С. В. Літопис: Т.1./Перекл., Вступ ст., комент. В. О. Шевчук,- К: Дніпро, 1991,- 371 с.
20. Вільчинська З. В. Наша історія: Адміністративно-територіальний устрій, суспільно-політична історія Козятинщини в контексті історії України з найдавніших часів до сьогодення.-Вінниця: Вінницька картографічна фабрика, 2013. — 912с.: іл.; кольор.вкладка [16].
21. Гейнис В. Л. Первая Конная армия: за кулисами славы // Вопросы истории. 1994. -№ 12. -С. 72. 64-77
22. Глибокий мул. Хроніка Натана Гановера / Ред. та ком. Наталі Яковенко.- Київ: Дух і Літера, 2010.- 180 с.
23. Кирилюк Ю. А., Береза Ю.М. «Колона смерті.» Документи. Спогади. Свідчення. (Трагедія єврейської громади села Самгородок Козятинського району). Зб. Док. і матеріа.,— Вінниця: Вінницька міська друкарня, 2018.— 100с.
24. Колесник В. Відомі поляки в історії Вінниччини: біогр. слов./В.Колесник.– Вінниця, 2007.– С.879.
25.* Краткая Еврейская Энциклопедия. Иерусалим: Общество по исследованию еврейских общин, 1976.- Т.1.- 667с.; А. Т.4.-Иерусалим:1988; Б. Т.5.-Иерусалим:1990; В. Т.6.- Иерусалим: 1992; Г. Т.7.- Иерусалим:1994; Д. Т.8.- Иерусалим:1996. – Електронний ресурс: http://eleven.co.il/?mode=article&id=12737&query=
26. Книга погромов. Погромы на Украине, в Белоруссии и европейской части России в период Гражданской войны.1918—1922 гг.: Сборник документов /Отв. ред. Л. Б. Милякова, отв. сост.: Зюзина И. А., Милякова Л. Б., при участии Середы В. Т. (Украина, европейская часть России), Розенблат Е. С., Еленской И. Э. (Белоруссия).- М.: «РОССПЭН», 2007. — 1032 с.
27. Круглов А., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия»: монография. — Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «Лира ЛТД», 2016.- 564 с., ил., карты.
28. Лауер Венді. Творення нацистської імперії та Голокост в Україні / Пер. з англ. С.Коломійця, Є.Ровного. — К.: Зовнішторгвидав України, 2010. — 368 с.
29. Мельник Павло. На споконвічних перехрестях. Вінниця: Континент-ПРИМ , 2009.–332 с.
30. Памятная книжка Киевского учебного округа на 1901 год. Ч. І. Киевская губерния. Киев. Изд. Управления учебного округа, 1901.–295 с.
31. Памятная книжка Киевской губернии на 1857 г.- К.:Киев. Губ. Прав., 1857.– 372 с.
32. Памятная книжка Киевской губернии на 1858 г.- К.:Киев. Губ. Прав., 1858.– 377с.; А.-ПККг на 1888 г.- 268 с.; Б.- ПККг на 1895 г.- 311 с.; В.-ПККг на 1898 г.- 310с.; Г.-ПККг на 1905 г.- К.1904,- 598 с.; Д.-ПККг на 1913 г.- 791 с.; Е.- ПККг на 1915г.- 734 с.
33. Похилевич Л. И. Сказания о населенных пунктах Киевской губернии, или статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках, городах в пределах губернии находящихся. К.: Изд. Киево-Печерской лавры, 1864.- 897 с.
34. Список населених пунктів Бердичівської округи.(Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17–ХІІ.1926).Бердичів. Бердичівське округове статистичне бюро.1927.с. 40–51.
35. Список населенных мест Киевской губернии. –К.:Изд. Киев. губ.стат. ком-та,1900.– 1050 с.
36. Роговий Олександр. Про що шумлять верби: історичні нариси про Корчинці, Ротмистрівку- Вербівку (XVIII—XIX століття).- Вінниця: ДП «Державна картографічна фабрика», 2010.- 344 с.:іл. (с. 11–15)
37. Фундуклей И. Статистическое описание Киевской губернии. Изданое Иваном Фундуклеем. Ч. І. С. Петербург, тип. МВД, 1852.-550 с.
38. Aftanazy Roman. Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej. Tom 10. Wojewodztwo braclawskie. Wyd.2.–Wroclaw.–1996. –575 s.
39. Samhorodek, pow. berdyczowski // Słownik geografczny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. –T. X- Warszawa: Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1889. —s. 247—248.
40. Zrodla dziejowe. Polska XVI wieku pod wzgledem geograticzno-statystycznym opisana przez A.Jablonowskiego i A.Pawinskiego. — Warszawa, — T. XI. —Warszawa, 1897.
- Краткая Еврейская Энциклопедия. – Електронний ресурс: http://eleven.co.il/?mode=article&id=12737&query=
Ця стаття містить текст, що не відповідає . |
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevrejske mistechko Samgorodok I Chas zasnuvannya Samgorodka nevidomij Arheologichni dzherela pidtverdzhuyut isnuvannya poselennya na pochatku I tis n e V perekladi z staroukrayinskoyi Sam odne gorodok ukriplene misce poselennya Jmovirno mistechko viniklo u kinci XVI na pochatku XVII st odna iz vidomih nazv Krasnostav Bagato dzherel pidtverdzhuyut isnuvannya sela u I polovini XVII st zokrema i spisok po splati podatkiv v 1629 r de po Braclavskomu voyevodstvu Samgorodok za kilkistyu svogo naselennya vidneseno do I rozryadu mist Na toj chas v nomu narahovuvalosya 682 dimi budinki 40 502 a ce oznachaye sho v poselenni meshkalo bilya 3400 osib 20 119 V 1602 roci zgaduyetsya 40 218 i Samgorodok yak volodinnya knyazya Yanusha Zbarazkogo braclavskij voyevoda sho perebuvav na cij posadi 32 roki i pomer v 1608 roci Na karti G Boplana poselennya maye nazvu Smagron 16 s 5 Naprikinci XVI st pislya pridushennya povstannya Severina Nalivajka ta posilennya zahistu vid tatar nastupiv ekonomichnij pidjom i pevnij spokij Magnati zaproshuvali inozemciv ta yevreyiv selitisya na yih zemlyah v zamkah ta filvarkah selah i mistah na dosit spriyatlivih i vigidnih dlya nih umovah Pereselennya yevreyiv na zemli sho perebuvali u privatnomu volodinni osoblivo aktivno vidbuvalosya u II polovini XVI st pislya Lyublinskoyi uniyi Na ukrayinskih zemlyah magnatam nadavalisya veliki latifundiyi Potrebuyuchi dlya osvoyennya novih zemel administratoriv magnati ohoche priznachali yevreyiv upravlyayuchimi chi zdavali yim mayetki v orendu neridko yevreyi veli vse ekonomichne zhittya gospodarskogo filvarku Yevreyi komersanti vid imeni magnativ vlasnikiv dosit chasto zdijsnyuvali optovi zakupivli silskogospodarskoyi produkciyi ta yiyi eksport U yihnih rukah zoseredzhuvalisya riznomanitni promisli vinotorgivlya virobnictvo riznomanitnoyi zbruyi selitri i potashu ribalstvo polyuvannya Voni orenduvali korchmi hutori mlini fermi 16 6 V polskomu Slovniku Geografichnomu zaznachayetsya nastupne Ye dani sho v Samgorodku za davnih vikiv bulo dva mista odne grecke za richkoyu Desna a druge zhidivske Misto te malo zamochok nevelikij zamok otochene z troh storin richkoyu Desnoyu i drugoyu menshoyu richkoyu Ohorona najmana z chetvertoyi storoni buv riv po yakomu protikala voda z richki 39 247 U XVII st z malenkih mistfaktorij Ukrayini skladayetsya paralelna do derzhavnoyi struktura majzhe povnistyu yevrejskih poselen mistechok shtetliv sho viddaleni odne vid odnogo na viddal do odnodennogo perehodu 20 25 km I ce maye svoyi prichini odnodennij perehid dlya togochasnogo torgivcya buv tiyeyu miroyu yaku vin mig podolati mandruyuchi vid odnogo yarmarkuyuchogo mista faktoriyi do inshogo Odne misto yarmarkuvalo u ponedilok inshe u vivtorok tretye u seredu i t d Yak torgova faktoriya rozpochav svoyu istoriyu i shtetl Samgorodok Yevrejski gromadi spochatku pidporyadkovuvalis velikim kagalam yih chasto tak i nazivali prikagalki Zagalnu kilkist kagaliv i prikagalkiv nashogo krayu vstanoviti nemozhlivo ale dzherela hronika Natana Gannovera svidchat pro yevrejski gromadi Bilopillya Mahnivki Priluki Pavolochi Nemirova Zhivotova Berdicheva 22 36 67 sho diyali v 20 30 rr XVII go stolittya Z podiyami kincya travnya pochatku chervnya 1648 r pov yazane spasinnya samgorodockih yevreyiv vid povstalih selyansko kozackih mas Yak svidchit N Ganover u chervni yevreyi Braclavshini buli v rozpachi masovi pograbuvannya ta vbivstva yudeyiv buli povsyudni yih ne ryatuvali j stini mist i zamkiv yaki zahoplyuvali odne za odnim Yedinij poryatunok prijnyati pravoslav ya vihrestitisya ale zhittya yudeya pislya cogo perestavalo mati sens Dlya yevrejskih gromad krayu znajshovsya poryatunok Krimskij han Gromadi Pogrebish Zhivotova Bosivki Tetiyeva ta z yih prikagalkami Samgorodok vidnosivsya do Pogrebishenskogo klyucha volodin u XVII XVIII st pochuvshi pro povstannya virishili potrapiti u polon do tatar Tak voni j uchinili i chotiri gromadi choloviki zhinki diti blizko 3 000 dush pishli do tatar Tatari spodivalis sho yevreyi Konstantinopolya yih vikuplyat 22 40 42 Tatarskij han z velikim polonom v 200 000 hristiyan virushiv do Krimu zalishivshi pri Hmelnickomu znachnu zalogu Naperedodni domovlenosti z tatarami pro dopomogu Hmelnickij rozsilav universali poselennyam shob yih meshkanci hovalis vid tatar v tverdinyah Priluckij v Novomu Zbarazhi Gubini 16 9 Bagato tih yevreyiv sho she zalishilis u nashomu krayu poryatuvalis u chervni lipni 1648 r u vijsku vlasnika Samgorodka kn Yaremi Vishneveckogo z nim vtikalo bilshe 500 yevreyiv gorodyan i kozhnij zi svoyeyu druzhinoyu ta ditmi zaznachayetsya u Hronici Ganovera 22 36 Vijsko knyazya pislya boyu z M Krivonosom pid Mahnivkoyu rushilo do Berdicheva 22 64 65 Spivpracya yevreyiv z lyahami zumovila zrostannya yudofobiyi v Ukrayini Yevreyi orendari na dumku doslidnici N Yakovenko pereklyuchili na sebe naprugu u vzayeminah sho zavzhdi isnuvala mizh vlasnikami ta piddanimi a oskilki take pereklyuchennya malo she j religijno nacionalnu skladovu to chuzhinci yevreyi stali osoblivo nenavisnimi Tomu na pochatku nacionalnoyi revolyuciyi 1648 1676 rr yevrejske naselennya zaznalo chislennih pogromiv yevreyiv takozh viselyali abo primusovo navertali v pravoslav ya 16 9 Vse ce bulo osoblivo rujnivnim dlya yevrejskih gromad oskilki znachno vplinulo na strukturu i kilkist yevrejskogo naselennya v cilomu Suchasni istoriki navodyat dani pro vtrati yudejskogo naselennya Ukrayini v ci roki 12 15tisyach shonajbilshe do 20 tisyach lyudu a ne litopisni sotni tisyach azh do 300 16 10 sho chasto navodyatsya v istorichnij i publicistichnij literaturi hocha za rozmirami tragediyi ce sprijmalosya todi trohi ne apokaliptichno dlya yevreyiv 22 55 V 1648 roci u zv yazku z vijskovoyu neobhidnistyu stvoryuyetsya Kalnickij polk i Samgorodok vhodit do Priluckoyi sotni cogo zh polku yaka bude sotennim mistechkom azh do 1667 roku 29 52 53 Za umovami Zborivskogo miru yevreyam bulo zaboroneno prozhivati na teritoriyi Priluckoyi ta Pogrebishenskoyi soten yak i na vsij Kozackij Ukrayini 16 9 Za nepokoru i buntivnij harakter kozaki Samgorodka buli virizani a zamok zrujnovanij polskim polkovodcem Stefanom Charneckim u berezni 1653 roku svidchennya kozackogo litopiscya Samijla Velichka koli budut pogromleni Priluki Samgorodok Pogrebishe Pislya svoyeyi porazki vid I Boguna Charneckij do reshti splyundruvav Samgorodok ta Priluku pozabivavshi v nih nevinnih kozacko ruskih lyudej 19 109 Pislya cogo pogromu poselennya zanepadaye Podalshi liholittya II yi polovini XVII st pronosyatsya majzhe nad pustkoyu bula krugom pustinya i diki koni vipasalisya tam zgaduyetsya v polskomu Slovniku Geografichnomu 39 247 Z 1672 roku po 1699 rik zemli nashogo krayu perebuvali pid vladoyu turkiv Miscevist zalishalas majzhe bezlyudnoyu 20 120 U kinci XVII st Samgorodok vhodiv do skladu Pogrebishenskogo klyucha volodinnya Pislya Vishneveckih poselennya nalezhalo litovskim knyazyam Radzivillam 38 313 II Na pochatku XVIII st Samgorodok isnuye yak kozacke poselennya Pavolockogo polku isnuvav do 1714 r Pislya likvidaciyi kozachchini na Pravoberezhzhi vidnovlyuyutsya polske panuvannya i polska kolonizaciya 20 181 189 Vidnovlyuyutsya i vinikayut novi sela Samgorodockogo krayu Zbarazh Gubin Voskodavinci 34 40 44 V 1764 1765 rr vidbuvsya perepis naselennya Polshi za jogo danimi v seli Samgorodok meshkalo 5yevreyiv 16 s11 Za volodinnya Moravskih tut bulo pobudovano murovani ceglyani magazini Mizh tim vlasnik mayetku Moravskij ne zmig dobre nalagoditi robotu svogo Samgorodockogo filvarku ta mav finansovi trudnoshi tomu prijshov chas prodavati jogo v 1779 roci 16 11 shob rozrahuvatis iz borgami Vlasnikom Samgorodka ta navkolishnih sil stav graf Antoni Prot Protazij Potockij 1761 r n voyevoda Kiyivskij znamenitij diyach II polovini XVIII go stolittya v galuzi fabrichnoyi promislovosti i silskogo gospodarstva 24 547 Vin rozbuduvav Samgorodok U 1783 r Protasiya obirayut odnim z kerivnikiv Polskoyi torgovoyi kompaniyi yaka bula stvorena u Vinnici dlya torgivli na Chornomu mori Vin vklav u cyu spravu svij osobistij kapital i vidtodi cya organizaciya sho ranishe isnuvala lishe na paperi napovnilasya realnim zmistom i pochala prinositi nepogani pributki Potockij nalagodzhuye hlibnu torgivlyu cherez Chorne more Tisyachi skupnikiv zerna zakupovuyut hlib po mayetkah Pravoberezhzhya ta optovi partiyi na yarmarkah Dubno Berdicheva Yelisavetgrada ta vezut do Hersonu Hlibozakupivleyu zajmalis perevazhno yevreyi do yakih spriyatlivo stavivsya magnat Pro jogo viroterpimist bulo vidomo vsim Polskij korol nagorodiv Potockogo ordenom Svyatogo Stanislava za vidnovlennya hlibnoyi torgivli Vzhe nezabarom u Hersoni vidkrivayetsya torgovij dim Antona Prota i bankivska kontora buduyetsya vlasnij port 24 546 Rosijsko turecka vijna yaka spalahnula u 1787 p pripinila rozvitok morskoyi torgivli Ale j tut pidpriyemlivij dilok ne zalishivsya u prograshi jogo torgova flotiliya bula mittyevo pereobladnana dlya potreb zabezpechennya rosijskoyi armiyi ta flotu na chornomorskomu teatri bojovih dij Odnochasno Anton vidkriv velikij bank u Varshavi a takozh u Vinnici Mahnivci Ostannij obslugovuvav torgovi kontrakti Dubno i Lvova 24 549 Znovu jogo soyuznikami ta partnerami stayut yevreyi ta pidpriyemlivi shlyahtichi Todi zh u Varshavi vidkrivayetsya velika kramnicya zakordonnih tovariv sho bula prototipom suchasnogo super marketu I cya kramnicya nalezhala talanovitomu finansistovi j vlasnikovi Samgorodka yakij rozbudovuyetsya yak torgova faktoriya na staromu torgovomu shlyahu Chornij shlyah z Mahnivki do pivdennih mist i portiv Shodnya desyatki a pislya Berdichivskih chi Dubnenskih yarmarkiv inodi sotni voziv ta chumackih mazh proyizhdzhali cherez mistechko a gurti hudobi tabuni konej pereganyalisya Naselennya Samgorodka shvidko zrostaye osoblivo yevrejske ta polske do kilkoh tisyach 29 96 33 206 Ale najbilshu slavu prinesla Potockomu gospodarska diyalnist u jogo vlasnih volodinnyah Za centr svoyih mayetnostej magnat obrav Mahnivku i vlasnim koshtom zbuduvav tut cilu nizku manufaktur yaki viroblyali sukno panchohi kapelyuhi kovdri strichki perkal sitec vizki i mebli Ce zrobilo misto odnim iz najbilshih togochasnih torgovo promislovih centriv Pravoberezhzhya Dlya organizaciyi virobnictva shiroko zaluchali specialistiv z Nimechchini ta Franciyi Paralelno za panskij kosht na navchannya do Yevropi vidpravlyali talanovitu molod Poryad z manufakturami u Mahnivci vidkrili apteku ta drukarnyu Na prohannya Potockogo 6 serpnya 1791 roku polskij korol nadav mistu pravo na dva tizhnevi yarmarki na rik ta torgi v ponedilok i p yatnicyu shotizhnya Na yarmarki v Mahnivku z yizhdzhalisya natovpi torgovciv Za svidchennyam istorikiv voni rozmovlyali na vsih movah ta nazivali yiyi maloyu Varshavoyu i Murovanoyu Mahnivkoyu tak yak graf Prot zabuduvav yiyi kam yanimi sporudami Krim zanyattyam torgivleyu pidpriyemnictvom i fabrichnim virobnictvom graf Antoni Prot udoskonaliv u svoyih mayetkah riznomanitni galuzi silskogo gospodarstva ta vlasnim prikladom spriyav pidnyattyu silskogospodarskoyi promislovosti u vsomu krayi 16 13 U 1791 roci na rozlogih stepah mizh Mahnivkoyu ta Samgorodkom vin poseliv gollandskih kolonistiv menonitiv zaviv tam dobrotnu veliku rogatu hudobu ispanskih tonkorunnih ovec nalagodiv virobnictvo tverdih siriv ta bagato chogo inshogo 39 248 29 109 V inshih mayetkah takozh vidbuvavsya budivelnij bum Tak u Samgorodku bula vidilena zemlya dlya utvorenoyi u 1791 r katolickoyi gromadi ta za jogo koshti fundush bulo rozpochato budivnictvo kostelu Pragmatichnij Potockij zabezpechiv bezproblemne isnuvannya yevrejskoyi gromadi j bezbidne katolickoyi dozvolivshi yevreyam buduvatis i prozhivati u centri na kostolnij zemli Z 1787 roku Berdichiv perebuvaye v orendi v Potockogo ta vsi 10 yarmarok pracyuyut na jogo finansovu imperiyu 33 206 Kozhnij mayetok peretvoryuvavsya na svoyeridnij ekonomichnij centr Graf monopolizuvav vsyu richkovu torgivlyu po Dnipru vid Kiyeva do Hersona i po Dnistru vid Yampolya do Akermana ta suhoputnu na Pravoberezhzhi 24 546 548 Vin zapochatkuvav misto j torgovij port Odesu kudi na vilni zarobitki viyihali yevreyi z Samgorodka Ale neochikuvano nastupila kriza v 1792 roci rosijski vijska okupuvali Pravoberezhzhya nastupnogo roku aneksuvali jogo Same todi nastupiv finansovij ekonomichnij i politichnij kolaps u Polshi V 1794 roci spalahnulo znamenite povstannya Tadeusha Kostyushka Polsha peretvorilasya na teatr bojovih dij z rosiyanami ta nimcyami Na boci povstanciv vistupili zagoni privatnoyi miliciyi Potockogo yaki do togo slidkuvali za poryadkom na jogo fabrikah a brat keruvav velikim zagonom povstanciv u Bilorusiyi Koli povstannya bulo potoplene v krovi peremozhci zgadali cej fakt Protasiyevi Za borgi odna za odnoyu prodayutsya manufakturi zakrivayutsya kontori Sered cogo finansovogo kolapsu Protasiya pokidaye druzhina vin bankrutuye 24 550 Nezabarom druzhina grafa vijde zamizh za Valeriana Zubova brata favorita rosijskoyi imperatrici Katerini II A chasom u Samgorodku burhlive ekonomichne zhittya zatihaye Z pivsotni yevrejskih simej nazavzhdi tut poselyayutsya I znovu yak dva stolittya tomu poryad z ukrayinskim ta polskim vidnovlyuyetsya yevrejske poselennya Ale vzhe v 1795 roci nashe mistechko cherez nesplacheni podatki perehodit pid opiku likvidacijnoyi komisiyi V opisu mayetku Potockogo u 1795 roci zaznachalos hlopskih dush 270 zhinok 236 shlyahetnih chol 162 zhinok 162 29 97 a kilkist yevreyiv vidsutnya Cya komisiya zajmalas opisom i sprodazhem majna z metoyu vidshkoduvannya groshej kreditoram Na pochatku XIX st novim vlasnikom staye Tadeush Kopchinskij yakij mav she kilka mayetkiv 24 310 V kinci XVIII stolittya Rosiya znachno ukripila svoye mizhnarodne stanovishe Vidbulis odin za odnim tri peredili Polshi i v 1793 r chastina Pravoberezhnoyi Ukrayini bula priyednana do novoyavlenoyi Imperiyi Utvorilis Volinska Podilska Kiyivska guberniyi Z 1797 r Samgorodok uvijshov do ostannoyi v skladi Mahnivskogo povitu 13 chervnya 1794 g Katerina II vidala ukaz u yakomu buli pererahovani teritoriyi de yevreyam bulo dozvoleno postijno prozhivati Minska Izyaslavska piznishe Volinska Braclavska Podilska Kiyivska Chernigivska guberniyi Ce rozshirilo teritoriyu viznachenu ukazom vid 23 grudnya 1791 r na yaku yudeyam mozhna bulo pereselyatisya Ci ukazi faktichno poklali pochatok stvorennyu v Rosiyi tak zvanoyi smugi osilosti 25G 300 Smuga chi to liniya osilosti ce svoyeridnij umovnij kordon za yakim yevreyam oficijno ne dozvolyalosya poselyatisya V Ukrayini cya mezha prohodila vzdovzh Dnipra z deyakim vidhilennyam na shid Bryansk Poltava Lugansk Mariupol U zv yazku z cim inkoli deyaka chastina yevreyiv vihreshuvalis tobto minyali viru z yudejskoyi na hristiyansku Na Samgorodockih zemlyah tovarne virobnictvo aktivizuvalos zavdyachuyuchi diyalnosti P Potockogo Svoyeridnist ukrayinskih pravoberezhnih mistechok yaki za svoyeyu strukturoyu ta harakterom nalezhali do promizhnih naselenih punktiv sho za kilkistyu naselennya balansuvali mizh mistom i selom Rozvivalosya vinokurinnya guralnictvo brovarnictvo medovarinnya Sirovinoyu dlya vigotovlennya gorilki i piva buli zhito yachmin grechka oves pshenicya Dribni guralni ta pivovarni diyali v kozhnomu filvarku mayetku seli Ukrayini U Samgorodku she j dosi ye kutok sho maye nazvu Brovari i stavok Brovar Vinokurinnya davalo pributok u 2 4 razi bilshij nizh prodazh hliba U pravoberezhnih zemlyah pravo propinaciyi virobnictvo i torgivlya alkogolnimi napoyami nalezhalo lishe shlyahti ale vsya vona viddavalas na vidkup yevreyam Cherez Samgorodok prohodiv skotoproginnij trakt yakij poyednuvav Lipovec ta Berdichiv nim peregonilas hudoba j koni na yarmarki Berdicheva Berdichivski yarmarki pochatku XIX stolittya suchasniki porivnyuvali z drezdenskimi Osoblivim popitom i cikavistyu koristuvalis berdichivski koni syudi priganyali bagatotisyachni tabuni skakuniv Neridko hodili rozmovi pro te sho najpovazhnishi zagoni kinnoti shidnoyevropejskih derzhav slavilisya yizdyachi verhi na konyah kuplenih same v Berdichevi 16 17 III V 1804 roci zgidno z novim zakonom Oleksandra I yevreyi mali otrimati prizvisha j utvoriti familiyi ale zaboronyalos yevreyam buti vlasnikami pityejnih zakladiv j postoyalih dvoriv v silskih miscevostyah prozhivati v selah Z 1 sichnya 1808 r vsi yevreyi orendari j vlasniki shinkiv yaki prozhivali u selah i pri shinkah buli zobov yazani pereselitisya do mistechok Ce oznachalo viselennya bilya 60 tis yevrejskih simej iz sil v mista j mistechka A v chervni 1807 r buv opublikovanij novij imperatorskij ukaz sho nakazuvav nevidkladno rozpochati z 1 sichnya 1808 r pereselennya yevreyiv iz sil v mista shob zavershiti jogo za tri roki 10 13 U Mahnivskomu poviti takih bulo narahovano 134 sim yi u dopovidnij predvoditelya povitovogo dvoryanstva gubernatoru 132 yaki primusovo pereselyalis u 9 mistechok v 1808 1809 1810 rokah Do m ka Samgorodok pereselyalos 15 simej mista Mahnivka 21 sim ya m Bilopilya 16 m Bililivka 30 m Pogrebishe 15 m Priluka 25 m Vahnivka 4 m Dzyunkiv 3 m Spichinci 5 simejstv Hochetsya zaznachiti sho ce odin iz pershih dokumentiv yakij podaye imena ta prizvisha yevreyiv krayu Cikava geografiya pereselen yak priklad 2 yevrejski sim yi Hayim Ravich i Icko Uralshel z susidnogo sela Germanivka Lozivka mali peresilitis do m ka Priluki sho za 20 km vid yih sela a iz Varshici Lejba Moshkovich Paniberg mav pereyihati do Samgorodka 25 km 10 2 11 Kilkist pereselenciv svidchit sho mistechko Samgorodok vzhe todi malo silni ekonomichni poziciyi vhodilo u p yatirku privablivih mist Viselennya v mista zdijsnyuvalos zhorstokimi metodami za dopomogoyu soldativ Mista gubernij v mezhi osilosti znovu napovnilis tisyachami yevreyiv yaki ne mogli znajti postijnogo miscya prozhivannya Gubernatori povidomlyali v Peterburg sho stattya Polozhennya 1804 r pro viselennya nezdijsnenna poskilki pereselennya na kazenni zemli zajme kilka desyatkiv rokiv po cherezmirnij yih yevreyiv kilkosti Ukazom vid 29 grudnya 1808 r car rozporyadivsya zupiniti pereselennya j zalishiti yevreyiv v selah 16 21 V chasi mikolayivskoyi Rosiyi koli buli zadiyani Uvarovim zagalnovidomi Pravoslavie samoderzhavie narodnost na yevrejski gromadi hlinula cila lavina zakoniv i zaboron dlya yih rujnaciyi j podalshoyi asimilyaciyi rusifikaciyi pravoslaviyanizaciyi U 1827 r buv vidanij carskij ukaz pro poshirennya rekrutskoyi povinnosti na yevreyiv Todi zh bulo vidano novij ukaz pro yih viselennya iz Kiyeva protyagom 2 h rokiv piznishe bulo vidterminovano do lyutogo 1835 r a v 1830 r iz silskoyi miscevosti Kiyivskoyi guberniyi ale vin yak i poperednij povnistyu ne buv vtilenij u zhittya V 1830 r prijnyatij senatskij ukaz zgidno yakogo pri prizivi dodatkovogo yevreya rekruta za doroslogo z kagalu spisuvalas 1000 krb podatkovogo borgu a z ditini pidlitka 500 krb 16 22 V rezultati yevreyiv stali zabirati prodavati v rekruti v takij velikij kilkosti sho ce viklikalo nedovolstvo navit u samogo Mikoli I tomu vin zupiniv diyu ukazu V 1844 r kagali povnistyu likvidovani Yevrejske naselennya perejshlo u vidannya zagalnih organiv upravlennya miskih dum ratush i magistrativ v yakih uchast jogo predstavnikiv bula dosit obmezhenoyu Rabiniv priznachav uryad i u poviti yih bulo dva odin kazennij u misti Berdichevi z 1845 r inshij na ves povit 9 shtetliv 25A 34 Mizh tim uryad zberig yevrejski gromadi yaki povinni buli vikonuvati dva najbilsh tyazhki dlya yevrejskogo naselennya obov yazki zbirati podatki j postachati rekrutiv Zbirachi podatkiv j rekrutski starosti vikonuyuchi volyu vladi viklikali do sebe vsyu nenavist sho zrostala v yevrejskogo naselennya V 1844 r buv vidanij ukaz pro korobochnij zbir Vin povinen buv v pershu chergu zabezpechuvati splatu derzhavnih podatkiv i osoblivo borgiv gromadi zalishok koshtiv dozvolyalos vikoristovuvati na utrimannya yevrejskih shkil blagoustrij ta oblashtuvannya silskogospodarskih poselen i blagodijnist 25A 507 09 V Polozhenni pro korobochnij zbir vid 1844 r bula vvedena stattya pro podatok na yevrejskij odyag u vidpovidnosti z dohodami 1travnya 1850 roku poyavilasya nova zaborona na nosinnya tradicijnogo odyagu pislya 1 sichnya 1851 r tilki starim yevreyam bulo dozvoleno donoshuvati jogo pri umovi splati vidpovidnogo podatku U kvitni 1851 r yevrejskim zhinkam zaboronili briti golovu ta nositi pariki a z 1852 r ne dozvolyalos nosinnya pejsikiv a talesi ta yarmulki mozhna bulo odyagati tilki v sinagogah Odnak bilshist yevreyiv prodovzhuvalo nositi tradicijnij odyag i pejsi 65G 321 vlada borolas z cimi yavishami vzhivayuchi zhorstokih zahodiv ale uspihu tak i ne domoglas Otzhe ne divlyachis na cilij ryad utiskiv i zaboron yevrejska gromada Samgorodka prodovzhuvala isnuvati zberigayuchi svoyu nacionalnu j religijnu kulturnu identichnist ta obosoblenist Poshtova stanciya Samgorodok znahodilas na dorozi I rozryadu shirina yiyi stanovila 60 sazhen j pochtovogo transportnogo traktu iz stolici cherez Bilorusiyu v Herson Mikolayiv Sevastopol Odesu sho otrimala nazvu Biloruska vijskova doroga Na vijskovij karti Kiyivskoyi guberniyi za 1821 r ta opisu do neyi Samgorodok uzhe znachitsya yak mistechko i poshtova stanciya za 23 versti vid mista Mahnivka v storonu m Lipovec 36 37 47 Na 1850 roku na comu 120 verstovomu vidtinku poshtovogo traktu v mezhah Kiyivskoyi guberniyi diyalo 6 poshtovih stancij Berdichiv m Mahnivka Samgorodok Rotmistrivka m Lipovec Zhornishe Vidstan mizh stanciyami skladala 20 verst Na kozhnij stanciyi povinno buti ne menshe yak 5 6 par konej poshtovih a she kilka kur yerskih 89 525 Stanciyi na poshtovomu trakti dosit chasto buli peredani v orendu posesiyu a orendaryami vistupali perevazhno pidpriyemlivi yevreyi iz m ka Samgorodok krim orendi na svoyij stanciyi voni orenduvali she j u stanciyi Rotmistrivka yak konej tak i budivli postoyali dvori ta shinki Na pochatku 40 h rokiv pidpriyemlivij zhitel Samgorodka Nojvah Kopelman perekupiv u Zhornickih kupciv Yankelya iBerka Lupinskogo Rotmistrivsku korchmu 81 54 Na prikladi dovgoyi sudovoyi yevrejskoyi spravi vid 1844 1865 rr mozhemo proanalizuvati zhittya j diyalnist yevreyiv na stanciyi Rezultat peredati materiali z Lipivcya u Berdichivske policejske upravlinnya yake malo prodovzhiti naglyad za zhitelyami Samgorodka Noyehom Kopelmanom i Gershkom Solyarom poshtoutrimuvachem Rotmistrivskoyi poshtovoyi stanciyi 36 58 Zaprovadzhennya v Rosijskij imperiyi v 1837 r staniv posilili poziciyi mistechka v poviti zbilshivshi jogo administrativno policejskij vpliv Vono stalo miscem perebuvannya stanovogo pristava 3 go stanu Mahnivskogo povitu Na 1856 rik tretij stan povitu ohoplyuvav 38 soten chislo dvoriv u 3 mu stani skladalo 4671 zhiteliv 22 378 cholovikiv ta 21559 zhinok 31 179 Yak vidomo vlasnik mistechka Samgorodok Poter Kopchinskij brav uchast u polskomu Listopadovomu povstanni 1830 r ale pislya porazki pid m Dashevom u travni 1831 r vtik za kordon a jogo mayetok i mistechko bulo v 1832 roci konfiskovane 24 331 Isnuvala zagroza sho mistechko bulo u vidanni kazni perejde do vidomstva vijskovih poselen 18 509 Povitove misto Mahnivku spitkala bida stalas velika pozhezha yaka pidirvala ekonomichne zhittya mista Tomu carskim ukazom vid 7 12 1845 roku bulo prijnyato rishennya perevesti povitove pravlinnya Mahnivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi v m Berdichiv povelivayem 1 Mistechko ce perejimenuvati v povitove misto a po comu j ninishnij Mahnivskij povit nazvati Berdichivskim 3 Zasnuvati v Berdichivi Gorodsku Dumu ta Magistrat z Sirotskim i Slovesnim pri nomu Sudami pidchiniti cim ustanovam i lyudej torgovogo stanu prozhiayuchih u Mahnivci j inshih mistechkah Berdichivskogo povitu Otzhe yevreyi Samgorodka yak lyudi torguyuchi buli pidporyadkovani miskij dumi j magistratu mista Berdicheva Administrativnij zv yazok z cim mistom miscevij shtetl bude pidtrimuvati she bilshe 80 ti rokiv 15 100 Za reviziyeyu 1847 r Samgorodocka yevrejska gromada skladalas z 224 dush 16 27 V 1850 r u Berdichivskomu poviti prozhivalo 1 3 iz vsiyeyi kilkosti yevreyiv Kiyivskoyi guberniyi 24 477 za danimi Funduklyeya 37 137 U comu poviti pravoslavnih bulo 50 j 50 inshih yudejskogo v tomu chisli virospovidan 37 136 Stanom na 1856 rik u misti Berdichevi vsih yevreyiv 54 650 cholovik iz nih cholovichoyi stati 24055 a zhinok 30595 osib u poviti vsogo yevreyiv 15 991 cholovikiv 7865 a zhinok 8126 osib 31 183 Rozhodzhennya u kilkosti yevrejskogo naselennya poyasnyuyetsya dosit prosto bilshe zhiteliv bilsha suma podatkiv z gromadi Otzhe gromadi zavzhdi namagalis zmenshiti kilkist yevreyiv i vidpovidno zmenshuvalas suma platezhiv Samgorodocka gromada tezh zajmalas uhilyannyam vid podatkiv po reviziyi 1847 r 224 dush a za danimi Fundukleya na 1850 r yevreyiv u mistechku narahovuvalos 99 dush 37 475 Yevrejske naselennya yake prozhivalo u selah navkolo mistechka Samgorodok chasto bulo pripisane do cogo shtetlu Piznishe cherez dva desyatilittya majzhe vse ce silske yevrejske naselennya zmushene bude pereselitis do Samgorodka Susidni shtetli v radiusi 20 30 verst vid Samgorodka buli bilsh zalyudneni yevreyami 33 210 242 Samgorodocki yevreyi torgovci torguvali na Berdichivskih yarmarkah vikonuyuchi poserednicki operaciyi dlya gurtovikiv pereproduyuchi dribni partiyi tovaru osoblivo na miscevih yarmarkah Na yarmarkah prodavalas produkciya pomishickih mayetkiv chasto gurtom ukladalis ugodi mizh pomishikami Osnovnimi predmetami torgiv bula hudoba koni hlib u zerni ta inshih sortiv frukti ovochi kartoplya insha riznomanitna produkciya silskogo gospodarstva 32 265 66 Na osnovi polozhennya vid 19 II 1861 roku organizovuyetsya Samgorodocka volost Berdichivskogo povitu sho ob yednala 11 silskih poselen 20 252 Samgorodok znahodivsya za 45 verst vid m Berdicheva mav do 2000 meshkanciv Za svidchennyam Pohilevicha v 1863 roci tut bulo 1676 meshkanciv 1040 pravoslavnih 375 katolikiv 261 yevreyiv 3416 desyatin zemli a z nih tilki 1107 selyanskoyi 33 239 Stanom na 1885 rik u kolishnomu vlasnickomu mistechku centri Samgorodskoyi volosti Berdichivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi meshkalo 2056 osib nalichuvalos 141 dvorove gospodarstvo isnuvali pravoslavna cerkva kaplicya katolickij kostel sinagoga yevrejskij molitovnij budinok postoyalij dvir 5 postoyalih budinkiv bazari v nedilyu cherez 2 tizhni 2 vodyanih mlini cegelnij zavod 16 30 V okolicyah Samgorodka diyalo blizko 10 cukrozavodiv Brodeckij Kordelivskij she z 1840 roku Kalinivskij Turbivskij Spichineckij Pogrebishenskij Maharineckij Yuzefo Mikolayivskij Zalivanskij Brodskogo i Novo Grebelskij Sergiya Meringa 32G 280 2 ostannih zavodi vikoristovuvali poshtovu stanciyu mistechka a do Novogrebelskogo cukrozavodu iz Samgorodka bula prokladena samostijna telefonna liniya Zalivanshinskij cukrozavod buv na kinec stolittya najpotuzhnishim v Rosiyi vin pereroblyav 4800 berkovciv 768 t buryakiv za dobu 32V 241 Dobre vidomimi buli imena cukrozavodchikiv Brodskih chiyi zavodi viroblyali chetvertu chastinu cukru Rosijskoyi imperiyi Silnim potryasinnyam bulo prijnyattya rosijskim uryadom antiyevrejskih postanov tak zvanih Timchasovih pravil nadrukovanih 3 15 travnya 1882 r Za cimi Timchasovimi pravilami yevreyam zaboronyalos a selitisya v silskij miscevosti b kupuvati j nabuvati neruhome majno poza mistechkami j mistami ta orenduvati zemelni ugiddya v torguvati u nedilyu ta v hristiyanski svyata Timchasovi pravila polishili zasobiv do isnuvannya znachnu kilkist yevreyiv osnovnim zasobom isnuvannya yakih bula dribna torgivlya v selah smugi osilosti Naglyad za vikonannyam Timchasovih pravil buv pokladenij na policiyu sho stalo dzherelom postijnogo policejskogo gnitu j viziskiv u stavlenni do yevreyiv yaki she prozhivali v selah Z chasom Timchasovi pravila stavali vse bilshe zhorstkimi Tak v 1887 r yevreyam sho prozhivali v selah do 1882 r zaboronili pereyizhdzhati iz odnogo sela v inshe 25 k 478 Pravila spriyali naplivu yevrejskoyi lyudnosti do mistechka Samgorodok Na ostannyu chvert XIX st v mistah i mistechkah Pivdenno Zahidnogo krayu aktualizuvalosya pitannya obrannya ta shvalennya yevreyiv na posadi mishanskih starost Verhovna vlada nadayuchi chinnosti polozhennyu vid 29 kvitnya 1875 r zgidno z yakim na mista Pivdenno Zahidnogo krayu poshiryuvalasya miska reforma 1870 r ne uyavlyala socialnih naslidkiv cogo yavisha Idetsya pro te sho mishani yevreyi ne mali prava obijmati posadi starosti U Kiyivskij guberniyi utvorennya samostijnih uprav iniciyuvali v 1887 r Samgorodska j Bilopilska mishanski gromadi z yakih Derzhavna rada imperiyi pidtrimala zasnuvannya spershu Bilopilskoyi v 1888 r a nastupnogo roku i Samgorodskoyi Otrimavshi shvalennya general gubernatora mishani niyak ne mogli provesti vibori kerivnogo skladu upravi Samgorodski mishani za virospovidannyam podilyalisya na dvi nerivnomirnih grupi 6 dvoriv mishan hristiyan i 107 mishan yudeyiv U Bilopilli kartina bula podibnoyu 4 dvori mishan hristiyan i 69 mishan yudeyiv Pri viborah mishanskogo starosti ta jogo pomichnikiv hristiyan zabalotuvali obravshi mishan yevreyiv Pevno sho cih osib administraciya ne shvalila na posadah Organizovani povtorni vibori dali analogichnij rezultat Bilshe togo u Bilopilli yudeyi ne dozvolili hristiyanam navit balotuvatisya poyasnyuyuchi ce tim sho ti ne mayut vlasnogo zhitla a zajmayutsya podennoyu robotoyu tozh takim ne mozhna doviryati vladu 16 31 32 Novi vibori u Samgorodku vidbulisya za podibnim scenariyem Tuteshni mishani hristiyani hocha j meshkali u vlasnih budinkah ale ti mistilisya na pomishickij zemli sho ne garantuvalo yihnoyi materialnoyi nezalezhnosti Ta j voni postijno tam ne meshkali a v poshukah roboti perehodili z odnogo miscya na inshe Yudeyi mishani poyasnyuvali svoyu povedinku na viborah tim sho v takij situaciyi voni ne mozhut doviriti vladu u gromadi nepostijnim meshkancyam Gospodarskij departament MVS pereklav vidpovidalnist i prijnyattya rishennya na general gubernatora yakomu na misci nibito malo buti vidnishe Ostannij shilyavsya do togo shob kerivnikami upravi shvalyuvalisya mishani yevreyi prote lishe yak vinyatok Zreshtoyu gubernator virishiv sho ne slid robiti zhodnih vinyatkiv i nide ne zaprovadzhuvati mishanskogo upravlinnya navit u Samgorodku i Bilopilli yaki j nadali perebuvatimut u vidanni Berdichivskoyi miskoyi dumi Klopotannya gromad cih mistechok pro stvorennya samostijnih mishanskih uprav kiyivskij gubernator zalishiv bez naslidkiv 16 32 Golova mishanskoyi upravi v Samgorodku buv obranij lishe v 1894 roci nim buv ne yevrej Stepan Francovich Vishnevskij hocha u susidnih mistechkah starost obrali sered yevreyiv Spichinci El Melamed Vahnivka Lejba Uchen Nova Priluka Shloma Davidovich Bililivka El Malij 32B 129 U podalshomu cyu posadu zajmali yudeyi shtetlu ale yak vikonuyuchi obov yazki 16 32 Naprikinci HIH st yevrejske naselennya shtetlu Samgorodok prozhivalo perevazhno v centri mistechka na vulicyah sho primikali do yevrejskih molitovnih budinkiv i sinagogi po obidva boki centralnogo poshtovogo traktu suchasna vulicya Miru vid Budinku kulturi do grebli vul Bazarna j v kilkoh provulkah vid cerkvi do kostelu Yevrejski budinki zvodili v odin abo pivtora poverhi Na pershomu abo napivpidvalnomu chi v cokolnomu poversi rozmishali skladi torgovi lavki remisnichi majsterni zayizdi a na drugomu prozhivali hazyayi vlasniki neridko do 4 5 simej sho dobre vidno v materialah perepisu 1897 r de 2 3 yevrejskih budinki buli bagatokvartirnimi pro ce zgaduyut i starozhili sela Pevnu svoyeridnist mali postoyali dvori yaki vihodili dovgim fasadom na traktovu vulicyu Na pershomu poversi zayizdu znahodivsya gotel dlya kupciv i podorozhnih v seredini dvoru stijla dlya konej obozi j okremi vozi chi furi Dlya togo shob vozi mogli proyihati u dvir u fasadi budinku vlashtovuvali shirokij naskriznij proyizd Na shidnij stini budinku visila tablichka iz dereva abo iz paperu sho poznachala shid mizrah im ya Boga ta bud yake simvolichne zobrazhennya napriklad Yerusalimskogo hramu i korotkij napis Na shodi vstaye sonce yak zaznachayut istoriki Shtetliv v Ukrayini V knizi Yevreyi v Rosiyi tak opisuyetsya osoblivosti yevrejskih poselen Mishanski hati malenki obmazani glinoyu ta nakriti solomoyu stvoryuyut viglyad domovitosti mayut gorodi ta nadvirni pobudovi hocha dosit primitivni Yevreyi buduyut svoyi budinki de popalo poblizhche do bazaru inodi j poperek dorogi bilya yevrejskih budinkiv nemaye ne tilki gorodiv j nadvirnih budivel a navit parkaniv 16 34 Odnim iz golovnih misc v shteli bula shkola V mistechku ta okolicyah diyali tilki cerkovno prihodski shkoli kudi yudeyam vstupati zaboronyalos a ministerski silski uchilisha buli vidsutni Ukrayinski diti navchalis chitati i pisati rosijskoyu yevrejski hlopchiki na ivriti pri domashnij osviti U Samgorodku v kinci XIX st bulo vid 1 2 do 5 privatnih yevrejskih shkil hederiv de navchalis lishe yevrejski hlopchiki Za materialami I Vserosijskogo perepisu 1897 r mozhna pocherpnuti osvitnyu statistiku Iz 7 vchiteliv yevrejskih ditej sho prozhivali u Samgorodku tilki 3 mogli chitati j pisati rosijskoyu movoyu ta postavili svij pidpis u perepisnomu listi Proslidkovuyetsya mozhliva vlasnicya hederu Kaner Ester Berko Shaptiyeva 37 r rid zanyat utrimuvach cholovichogo uchilisha Yiyi cholovik Kaner Benyumin Lejba buv gramotnij osvita domashnya vik 38 r zanyattya domashnij uchitel Prozhivala sim ya v budinku Begara kv 1 11 b 79 Robota vchitelya melameda oplachuvalas batkami uchniv j chasto nosila naturalnij harakter yizha odyag i vzuttya zhitlo Kanikuli v hederah buli z pershih chisel Nisana do 1 go chisla Iora ta misyac Titri V hederah vikladannya velos yevrejskoyu movoyu ivrit Tam vivchalis Talmud Tora Mashna Gemara Cya shkola umovno podilyalas na tri pidgrupi shkolyariv pochatkivci uchni sho dobre chitayut Toru ta ti yaki chitayut Pyatiknizhzhya 16 35 Odnim iz simvoliv yudeyiv ye kult osviti Ce bulo propisano zakonami religiyi i pov yazano z tim sho kozhnogo yevreya periodichno viklikali do chitannya Tori v sinagozi i tomu zabezpechiti dityam osvitu namagalisya vsi hocha bi na rivni chitannya i vidtvorennya zvukiv na biblijnomu ivriti 87 53 Na kinec HIH st u Berdichivskomu poviti sered cholovikiv gramotnih yevreyiv bulo 4472 31 3 zhinok 1901 15 8 Svitskih shkil v poviti diyalo malo Veliku rol u zhitti yevrejskoyi gromadi vidigravala sinagoga shul vona bula ne tilki budinkom molitvi miscem navchannya hlopchikiv vivchennya Tori i Talmudu ale j miscem zibrannya gromadi duhovnim i socialnim centrom Rozpodil misc u sinagozi vidobrazhav socialnu iyerarhiyu shtetlu V sinagozi vtilyuvalas ideya protistavlennya sakralnogo chistogo i mirskogo nechistogo V sinagozi molodi lyudi v osnovnomu vivchali Toru i Talmud same tam buli vidomi iyeshivi kudi zbiralis uchni posluhati povazhanih i vidomih yudejskih zakonouchiteliv Yevreyi postijno piddavalis utiskam zi storoni pravoslav ya Isnuvala zaborona buduvati sinagogu na vidstani blizhche nizh za 50 sazhen do cerkvi Sinagoga ne mogla buti vishoyu za neyi Dlya vladi j pravoslavnoyi yeparhiyi z 1880 h rokiv golovnim zavdannyam bulo tisk na inovirciv osoblivo yevreyiv ta staroviriv z metoyu navernennya yih v pravoslav ya 16 36 Vidomosti z yudayiki vkazuyut sho v mistechku Samgorodku buli odna sinagoga ta 3 molitovnih budinki na 1900 r 35 416 U nashomu mistechku sinagoga bula rozmishena u centri bilya kostolu Poryad za 200 m znahodilas bazarna plosha svoyeridnij nerv shtetlu Blagodijnist odna z osnovnih ponyat yevrejskoyi tradiciyi micva dobra sprava Vidpovidno do starodavnih zapovidej na dumku mudreciv Talmudu po svoyij vazi blagodijnist vazhlivisha vsih micvot razom vzyatih Tomu dosit chasto zamozhna chastina shetlu utrimuvala bilsh bidnishi rodini gromadi najmala likariv buduvala j utrimuvala likarni ta siritski pritulki Riznomanitni bratstva brali na sebe turbotu pro nuzhdennih hvorih ta pomerlih i yih pohovannya Kladovishe shtetlu yak zavzhdi u mistechkah roztashovuvalos za poselennyam na neugiddyah 16 36 u Samgorodku na krutih shilah pogorbiv za selom Mistechko osoblivo jogo centralna chastina zhilo svoyeridnim zhittyam Zhittya yevreya v mistechku v znachnij miri obmezhuvalos domom sim yeyu sinagogoyu ta bazarom Osnovnoyu socialnoyu odiniceyu shtetla bula sim ya patriarhalnogo tipu hocha j znahodilasya vzhe na stadiyi rujnuvannya ta formuvannya maloyi sim yi Sim yi buli v bilshosti bagatoditnimi j dosit zgurtovanimi Cherez sim yu vsi chleni gromadi buli pov yazani mizh soboyu htos komus buv zyatem svatom testem chi nevistkoyu V odnij chastini budinku zhiv test a v inshij zyat abo svat Yaki nebud podiyi v zhitti sim yi narodzhennya rodini vesillya barmicva povnolittya a u yudeyiv vono vidbuvalosya u divchatok u 12 rokiv u cholovikiv 13 a takozh prostupki j vchinki sho zdijsnyuvalisya yiyi chlenami stavalo podiyeyu v zhitti vsiyeyi gromadi predmetom obgovorennya odobrennya j shvalennya abo zasudzhennya Obhodilis yak pravilo bez organiv primusu ne zvertalis po dopomogu do policiyi chi zovni Sho stosuyetsya statusu zhinki to vin viznachavsya absolyutno statusom cholovika Ce u yevreyiv bulo principovo Prote yake bi misce u socialnij iyerarhiyi ne zajmav yevrej cholovik vin u kozhnomu razi musiv vchitisya Majzhe vsi samgorodocki yevreyi choloviki v pitalniku perepisu zayavlyali sho volodiyut gramotoyu chitayut po yevrejski 11 11g Zustrich z neyevrejskim otochennyam vidbuvalas na rinkovij ploshi pid chas yarmarku chi bazaru yaka bula takozh she j miscem zarobitku dlya remisnika abo torgovcya Tut vidbuvalas zustrich dvoh kultur dvoh mentalitetiv chuzhih i neridko vorozhih odin do odnogo Zhittya vse zh zmushuvalo spivrobitnichati dopomagati spilkuvatis vidbuvalos prirodne vzayemoproniknennya kultur Samgorodocki yarmarki vidbuvalisya spochatku v nedilyu cherez kozhni 2 tizhni a z kincya 1880 h rokiv u chetver z 1882 r yevreyam bulo zaboroneno torguvati u nedilyu Torguvali svinmi zernom yajcyami ta pticeyu vzuttyam odyagom ta prodovolchimi tovarami i riznim kramom 32A 200 Dobrim vvazhavsya yarmarok koli vozi stoyali za kilometr vid bazarnoyi ploshi za mistkom na Soshanskomu napryami j na grebli bilya mlina Osoblivo veliki yarmarki v mistechku vidbuvalis 1 bereznya 29 chervnya 14 veresnya ta 6 grudnya 1904 r 32G 144 Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 3606 osib 1755 cholovichoyi stati ta 1851 zhinochoyi z yakih 1749 pravoslavnoyi viri 1234 yudejskoyi 622 rimo katolickoyi Kilkist yevreyiv u navkolishnih shtetlah m Bililivka vsih zhiteliv 4851 iz nih yevreyiv 2223 m Bilopillya zhit 2619 yevr 1141 m Vahnivka zhit 5371 yevr 2404 m Dzyunkiv zhit 4314 yevr 1137 m Kozyatin zhit 8614 yevr 1731 slobid Korolivka zhit 589 yevr 402 s Kumanivka zhit 1089 yevr 369 m Mahnivka zhit 5343 yevr 2435 m Pogrebishe zhit 6284 yevr 2494 m Nova Priluka zhit 3579 yevr 2011 m Spichinci zhit 2607 yevr 937 16 38 Kilkist yevrejstva na ukrayinskih terenah postijno zrostala Za danimi perepisu naselennya v 1897 r tut meshkalo 1 644 488yevreyiv i tretina z nih u Kiyivskij guberniyi prichomu perevazhna bilshist u mistechkah shtetlah Tradicijnimi zalishalisya j sferi socialno profesijnoyi diyalnosti yevrejstva ponad 40 buli zajnyati u torgivli 35 u promislovosti z nih 10 robitniki 20 kustari 5 vlasniki nevelikih pidpriyemstv remisniki 3 4 u silskomu gospodarstvi bl 5 perebuvali na derzhavnij sluzhbi ta zajmalisya vilnimi profesiyami likari yuristi literatori reshta sluzhbovci privatnih kompanij sluzhniki religijnogo kultu vijskovosluzhbovci osobi bez pevnih zanyat najmiti Berdichivskij povit u 1897 r narahovuvav 226 344 zhiteliv z nih yevreyiv 23 380 11 3 cholovikiv 11 345 zhinok 12 035 Majzhe vsya yevrejska lyudnist povitu prozhivala v mistechkah a u selah ta selishah meshkalo vsogo 714 cholovik 65 210 Osnovnim zanyattyam zhiteliv mistechok buli remesla j torgivlya Po kilkosti shevciv 1680 chol povit zajmaye providne misce v usij Kiyivskij guberniyi Mistechko Priluki prodaye gotovogo odyagu ta vzuttya na 6000 krb v rik m ko Mahnivka selyanskogo odyagu na 3000 krb v Berdichiv privozyat dlya prodazhu biliznu vishitu gladdyu shittya po kanvi ta inshi hodovi tovari V poviti za danimi Yevrejskogo kolonizacijnogo tovaristva chobotariv i cherevichnikiv narahovuyetsya bilshe 1100 shirokim popitom koristuyetsya poshirenij svoyeridnij vid vzuttya tak zvani postoli legke vzuttya iz prostoyi zhovtuvatogo koloru shkiri Mebli miscevogo virobnictva vivozyatsya z Berdicheva ta inshih punktiv povitu za mezhi krayu navit na Kavkaz i za kordon 16 39 U kinci XIX st orenduvannya staye osnovnim zanyattyam yevreyiv vidtisnivshi torgivlyu na drugij plan Hocha zakonodavchi akti 1863 i 1865 rr zaboronyali yevreyam trimati zemlyu v orendi voni riznimi shlyahami i metodami namagalis obijti zakon yakij obmezhuvav yih prava Yevreyi ukladali ugodi z polyakami na orendu zemli mayetkiv na dovgi termini 30 60 i navit 80 rokiv za visoku platu Ci falsifikovani ugodi buli na ruku i polyakam i yevreyam Ne divlyachis na te sho carskim zakonom 1882 r bulo zaboroneno kupivlyu zemli yevreyami ta prozhivannya yih u silskij miscevosti yevreyi kupuvali zemlyu na chuzhe im ya XX stolittya U 1900 roci Samgorodocka volost Berdichivskogo povitu narahovuvala 37 poselen 1 mistechko 6 sil 4 selisha 5 hutoriv 2 visilki 5 ferm 3 traktovih korchmi 7 lisovih dach 4 vlasnickih budinki Naselennya volosti sklalo 13484 chol z nih cholovikiv 6801 zhinok 6683 pravoslavnih 10362 1 rozkolnik 1893 katolikiv 1278 yevreyiv Zemli volost mala 18054 desyatin z nih pomishickoyi 11159 des cerkovnoyi 353 des a selyanskoyi 6542 des rilli 16248 des 35 404 Samgorodok na 1900 rik yak volosnij centr nalichuvav 482 dvori 3519 zhiteliv 1776 cholovikiv ta 1743 zhinki mav poshtu kazennu zemsku utrimuvach yev Shupak 11 a 4 zemli 2818 des z neyi pomishiku Josifu Yegorovichu Rebinderu yakij sam viv tripilne gospodarstvo nalezhalo 1731 des a selyanam 1029 desyatin V mistechku bula pravoslavna cerkva kaplicya kostel 3 yevrejski molitovni budinki cerkovno prihodska shkola apteka likar feldsher povivalna babka Grinberg Shejna Davidivna 30 a 111 Gospodarstvo mistechka skladalo cegelnij zavod Rebindera de pracyuvalo 5 chol z Kurskoyi gub vodyanij mlin suknovalnya z sherstorozbirkoyu maslobijnya 6 vitryakiv 3 prosorushki 6 kuzen 35 416 Za spriyannyam j napolyagannyam gromadi osoblivo yevrejskoyi 1 grudnya 1900 roku bulo vidkrite Samgorodocke silske dvoklasne narodne uchilishe yake mistilos u najmanomu budinku Na utrimannya uchilisha vidilyalos z kazni 852 karbovanci a vid selyan vsiyeyi volosti 300 krb Navchalos 70 uchniv z nih 12 divchatok Zaviduvachem buv Sergij Georgijovich Papa Afanasopulo zakonouchitelem miscevij pip Iyeronim Yasinskij a vchitelem 1 klasu Semen Lyubanskij 30 137 Pitannya blagoustroyu Samgorodockogo shtetlu postijno bulo na kontroli gromadi Yevreyi v 1907 roci zvertayutsya v Kiyivske gubernske pravlinnya pro dozvil na vidilennya iz sum zibranih koshtiv korobochnogo zboru 7 700 krb na pobudovu lazni Otozh cherez zrostannya yevrejskogo naselennya isnuyucha gromadska laznya vzhe ne mogla jogo zadovolniti Bulo pobudovano novu ritualnu yudejsku laznyu tuker Bordan Zelman 15 grudnya 1907 roku viddil budivnictva Kiyivskogo gubernskogo pravlinnya vidaye dozvil na rekonstrukciyu yevrejskogo privatnogo mlina v mistechku Prikazhchikom u nomu pracyuvav Geht Shmul 16 42 Procvitala torgivlya Poshirenim bulo pereproduvannya s g produkciyi m yasa sala medu yayec zerna ta in Yevreyi v Samgorodku yak vidomo volodili skladami lisomaterialiv yayec zerna vodyanim mlinom iz skladom virobnictvom fruktovoyi vodi i kvasu pivovarnim zavodom pekarneyu fotostudiyeyu i skladom farmacevtichnih preparativ Vsi sim produktovih magaziniv buli u yevrejskij vlasnosti Remesla i torgivli zabezpechuvali zajnyatist dlya bilshosti yevreyiv ale desyatki yevrejskih cholovikiv pracyuvali v podennikah 4 2 47 Cikavim ye fakt sprobi pobudovi v mistechku kinoteatru selyaninom Pikalem N I 28 II 1914 r vin otrimuye dozvil na budivnictvo kinoteatru ale podiyi Pershoyi svitovoyi ne dali zmogi vtiliti ce v zhittya 9 3 37 Zhitel mistechka Ivan Petrovich Melnik kupiv v 1913 roci u Berdichevi drukarnyu i oblashtuvav yiyi u svoyemu budinku de drukuvav riznomanitnu produkciyu Pracyuvala takozh fotografiya V 1907 r Berdichivske povitove zemstvo vpershe vidkrilo v Samgorodku ambulatoriyu dlya obslugovuvannya blizko 10 naselenih punktiv shtat 1 likar 2 feldsheri 1 sanitarka Ale primishennya bulo malopristosovane i v 1913 roci buduyetsya nova likarnya V yiyi shtati bulo 2 likari 3 feldsheri i akusherka 16 43 V mistechku pracyuvala privatna apteka ta magazin aptekarskih tovariv sho nalezhav yevreyam Z yavivsya u Samgorodku dilnichnij veterinarnij likar ta agronom V povnomu ob yemi zapracyuvala poshtovo telegrafna kontora z pidvedennyam telegrafnoyi liniyi do togo telegraf buv na zaliznichnij stanciyi Golendri 5 1 57 V Povalennya samoderzhavstva v berezni 1917 r prineslo emansipaciyu yevreyam v Rosijskoyi imperiyi 20 bereznya Timchasovij Uryad Rosiyi progolosiv yevreyiv rivnimi z usima gromadyanami odnak yim ne bulo nadano statusu nacionalnoyi menshini abo avtonomiyu Velika kilkist yevreyiv aktivno brala uchast u revolyucijnij diyalnosti osoblivo molod sho mala prihilnist do socialistichnih idej V mistechku vidbuvalisya burhlivi podiyi osoblivo z nacionalno kulturnogo ta derzhavotvorchogo pitannya Odnim iz takih yevrejsko ukrayinskih diyachiv ye nash zemlyak ministr yevrejskih sprav kilkoh uryadiv Direktoriyi UNR chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Pinhas Pina Avrumovich Krasnij 1886 1941 42 r odin iz lideriv Yevrejskij narodnij partiyi sho na movi yidish zvuchala yak Folkspartaj Vin narodivsya v yevrejskij rodini upravitelya orendarya fermi samgorodockogo pomishika Rebindera v poselenni fermi Sofiyivka kolishnoyi Samgorodockoyi volosti 17 229 Berdichivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi sogodni ce mikrorajon sela v mezhah s Samgorodka V grudni 1919 roku pid chas svogo Pershogo Zimovogo pohodu v mistechku koncentruyetsya Armiya UNR Tut perebuvav j ukrayinskij uryad sho znahodivsya z vijskom 16 45 Niyakih utiskiv naselennya shtetlu v cej chas ne zaznavalo Pershi revolyucijni soldatski pogromi 1917 roku ominuli mistechko Vzimku 1918 1919 g koli hvilya pogromiv zalila vsyu Ukrayinu v samomu Samgorodoku na vidminu vid m Kozyatina j stanciyi de grabuvali bili ta vbivali yak miscevih tak i proyizhdzhih yevreyiv bulo tiho j spokijno Yevreyi mistechka Samgorodok perezhili odin chervonij pogrom v zhovtni 1920 r i v comu vipadku Chervona Armiya nese povnu vidpovidalnist Dlya uchasti v borotbi z vijskami Vrangelya na Pivdennomu fronti chastinam 1 j Kinnoyi armiyi bulo nakazano peredislokuvatis zdijsnivshi 700 verstovij marsh iz rajonu Berdicheva v rajon Berislava na Hersonshini U skladi 1 yi Kinarmiyi 6 a kavdiviziya pid komanduvannyam na toj moment Apanasenko Josifa Rodionovicha 1890 1943 urodzhencya Stavropolskoyi gub 30 veresnya takozh virushila po vkazanomu vishe marshrutu 26 868 ale yiyi shlyah ce krivavij shlejf sucilnih yevrejskih pogromiv grabunkiv ta vbivstv V dokumentah iz arhivu DA RF Korotka svodka vidomostej pro pogromi yevrejskogo naselennya v Lipoveckomu j Berdichivskomu povitah chastinami RSChA v 1920 r 26 870 ta Svodka vidomostej Kiyivskoj komisiyi Yevobshestkoma pro pogromi yevrejskogo naselennya chastinami 1 yi Kinnoyi armiyi v Kiyivskij gub na pochatku zhovtnya 1920 r chitayemo m Samgorodok Kiyivskoj gub Berdichivskogo povitu Na pochatku zhovtnya 1920 r 6 ya diviziya 1 yi Kinnoyi armiyi vlashtuvala v mistechku pogrom Rozpochali pogrom golovni sili diviziyi v pershij zhe den bulo pograbovano bilshu chastinu yevrejskih kvartir i lavok V nastupni dni soldati grupami zdijsnyuvali napadi na mistechko U vsih Yevrejskih kvartirah buli vibiti shibki pograbovani abo polamani rechi Okrim grabezhiv budonivci dekilka yevreyiv vbili Bilya 30 zhinok bulo zgvaltovano prichomu tih hto chiniv suprotiv kalichili Svidchennya nadani Kiyivskomu Yevobshestkomu t Vajsbergom 26 427 U statti V L Genisa Persha Kinna armiya za kulisami slavi zaznachayetsya Prohodyachi cherez m ko Samgorodok 6 a kavdiviziya takozh vchinila tam pogromi V cej den yak zasvidchili ochevidci pod lozungami B yej zhidov komunistov i komisariv Anarhiya mat poryadku pogromniki rozsipalis po mistechku i stali gromiti yevrejske naselennya ne zustrivshi niyakogo suprotivu adzhe mirne naselennya bulo bezsilne shos vdiyati a predstavniki vladi yak ti zh rajvoyenkom i miliciya she za den do cogo zalishili mistechko Roztashuvavshis v navkolishnih selah p yani budonivci prodovzhuvali grupami v 10 15 cholovik zdijsnyuvati napadi na mistechko vchinyali rozboyi gvaltuvali zhinok pidpalyuvali budinki V tu nich na 5 zhovtnya 1920 r avt koli buv drugij pidpal voni zabrali chotiri divchini v blizhnye selo de yih trimali dlya svoyeyi pohoti protyagom dvoh dib Ne shadili takozh i pozhilih zhinok Za dostovirnimi povidomlennyami kilkist zgvaltovanih bilshe 50 ti Nimi takozh buli vbiti 2 zhinki Protyagom yih p yatidennogo rozboyu buli pograbovani vsi yevrejski budinki i v holodni osinni nochi bagato rodin z malolitnimi ditmi perehovuvalis v polyah i rovah 21 72 Dopovidna zapiska upovnovazhenogo A Bakalejnika v Kiyivsku komisiyu Yevobshestkoma pro umovi nelegalnoyi yevrejskoyi emigraciyi v rajoni ukrayinsko rumunskogo kordonu vid 29 listopada 1920 r povidomlyaye pro marshrut vtechi yevreyiv z Kiyivshini Krivavij rik perezhitij ukrayinskim yevrejstvom rozvinuv u nomu ne lishe pragnennya do emigraciyi a do vtechi iz ciyeyi zachumlenoyi krayini ale masova emigraciya rozpochalas v seredini lipnya Pislya zajnyattya ciyeyi teritoriyi chervonimi V Berdichevi 1920 r vidbuvsya z yizd predstavnikiv mistechok na yakomu bulo virisheno negajno poslati delegativ do kordonu j roziznati pro mozhlivist poyizdki za kordon Delegati povernulis i povidomili sho ruh rozpochavsya davno j prodovzhuyetsya ves chas narostayuchij Iz Ruzhina Skvirskogo povitu Kiyivskoyi gub viyihalo 42 chol v Palestinu vid yakih ye list Dali rozpochavsya ruh iz vsih navkolishnih mistechok iz krayu emigranti ruhayutsya cherez Samgorodok Vahnivku Krasne na Kam yanku a tam perehodyat kordon 26 457 Kilka yevrejskih simej z Samgorodka tezh skoristalis cim shlyahom zokrema rodini Glaz Plic ta inshih u 1921 r viyihali do Ameriki Piznishe amerikanci j deyaki vihidci iz nashogo shtetlu budut nadsilati dopomogu zhertvam i postrazhdalim vid pogromiv do mistechka Samgorodok 16 50 VI Na 1921 rik bilshist yevrejskih pidpriyemstv remisnichih majsteren shtetlu bulo nacionalizovano a vidpovidno yih vlasniki vtratili zasobi dlya isnuvannya Yevreyam remisnikam mozhna bulo hoditi na robotu u svoyu majsternyu yaka u bilshosti vipadkiv bula v yih zhe budinku ale hto zaplatit zarplatu koli vidsutni sirovina materiali komplektuyuchi tovari ta zbut produkciyi adzhe torgivlya bula zaboronena a piznishe obmezhena Vizhiti vdavalos zavdyaki yevrejskij vzayemodopomozi ta tradicijnij pidtrimci micvi Znachnu rol u comu vidigrali Vseukrayinskij yevrejskij gromadskij komitet dopomogi yevreyam yaki postrazhdali vid pogromiv Vseukryev gromadkom a piznishe Amerikanskij yevrejskij ob yednanij rozpodilchij k t Dzhojnt Ale mistechkovi komunisti shvidko vikoristali ce u svoyih cilyah 16 52 Iz protokolu rajkomyachyejki 6 20 05 1923 r Sluhali Pro amerikansku dopomogu postrazhdalim yevreyam m Samgorodka vid pogromiv Dopovid t Sigala Ravini i zazhitochna chastina yevreyiv zahopili ci koshti Postanovili v vidu togo sho ci osobi ne mali prava golosu koshti zabrati ta stvoriti komitet vzayemodopomogi v m Samgorodku bidnyakam yevreyam na osnovi cih koshtiv Dlya pravilnoyi roboti vidiliti tov Vojtikova i Sigala 14 34 Dopomogu vona bula suttyeva mali otrimati ne postrazhdali a prihilniki radyanskoyi vladi yevrejska bidnota yak platu za pidtrimku politiki bilshovikiv A kontrol za pravilnim i docilnim rozpodilom zdijsnyuvav sam golova rajkomyachyejki tov Vojtikov i spivchuvayuchij yevrej Sigal Vzhe proslidkovuyetsya rozkol u yevrejskij gromadi ravini i zazhitochna chastina yevreyiv buli pozbavleni prava golosu a znachit buli poza zakonom Pri Kozyatinskomu RK KPU b diyav specialnij viddil Yevbyuro Pidsumki postanovi Yevbyuro prostan ekonomichnoyi kult miropriyemstvam provedenoyi roboti sered Yevnaselennya rajonu vid 6 HI 1928 roku Postanova bula vikonana shlyahom Po m SAMGORODOK Po liniyi kustpromspilki organizovano stelmashno kovalna artil shvejna artil i artil chobotariv v vsi ci artili vtyagnuto 40 chol na 1921 r diyalo 8 yevrejskih kuzen z 11 Organizovano takozh za 1928 29 rik yevrejskij silskogospodarskij kolektiv v s Mikolayivka na 210 ga i 35 simej m Kozyatina ta Samgorodka 2 Pomitno takozh perelom na vidnoshennya yevreyiv do ekonomichnogo ta kulturnogo obslugovuvannya yevreyiv pracyuyuchih Kozyatina ta Samgorodka z boku mijskradi ta selradi Takozh pomitno rozgortannya roboti po pozhvavlennyu diyalnosti organizaciyi OZET profotochennya socialnogo skladu organizaciyi Po liniyi kustarnih kreditovih promislovih t v v m Kozyatini i Samgorodku bulo ignorovano partijnoyi i radyanskoyi direktivi v vidnoshenni kooperuvannya bidnyackoyi chastini naselennya Pri organizaciyi Shk Rob Mol vtyagnuti deklasirovanoyi bidnoti molodi 20 Pri nabori do Agroshkoli nabrati do zagalnoyi kilkosti uchniv ne menshe 10 z Yevrejskoyi pracyuyuchoyi molodi Doruchiti Frak RVK prorobiti pitannya pro realnist i docilnist organizaciyi molocharskih ferm v m Kozyatini ta Samgorodku V Mikolayivskomu Yevrejskomu s g kolektivi organizuvati fermu v kilkosti 200 sht koriv i nabrati v kolektiv she 15 kolektivistiv Ochistiti kolektivi vid primazavshihsya v kolektivi vorozhih socialnih elementiv Organizuvati lozopletyanu kustarnu artil i vtyagnuti v virobnictvo takoyi zhinok bidnyachok Po vsim novoorganizovanim pidpriyemstvah po liniyi s g kooperaciyi kustpromsoyuza komborbeze KVD povinna buti vtyanuta Yevdeklasirovana bidnota ne menshe 150 simej doroslih i do 50 molodi Dokument movoyu originalu iz zberezhennyam togochasnoyi stilistiki 6 8 Vidpovidno do vstanovlenogo zakonu viborchih prav pozbavlyalisya osobi yaki vikoristovuvali najmanu pracyu zhili na netrudovi dohodi privatni torgovci komercijni poseredniki chenci sluzhiteli cerkvi ta religijnih kultiv Tak u s Samgorodok silskoyu radoyu postijno prijmalis rishennya pro pozbavlennya viborchih prav gromadyan a same Vahnoveckogo Zejlika kolishnogo kramarya Shtejmana Davida yak osobu sho nadavala naselennyu u koristuvannya molotarku 29 05 1927 r Golovatyuka Illyu kolishnogo cerkovnogo starostu 01 10 1927 20 482 Postijno prijmalis rishennya pro vidkrittya ptahivnichogo t va u Samgorodku ta zaluchennya na robotu do nogo do 50 yevrejskih zhinok Ale plani tak i ne buli realizovani 1 lipnya 1930 r Kozyatinskij RVK virishiv proponuvati rajzemviddilu organizuvati Ptahivniche tovaristvo v Mikolayivskomu yevrejskomu s g kolektivi 2 187 ale j u comu vipadku plani ne buli vtileni v zhittya Mikolayivska yevrejska s g ferma isnuvala do 30 h rr a kilkist yevreyiv u nij bula neznachnoyu j zgodom yiyi bulo priyednano do Yuzefo Mikolayivskogo radgospu v yakomu z pochatkom kolektivizaciyi zmusheni pracyuvati desyatki zhiteliv nashogo shtetlu Odnak u mistechku Samgorodok de meshkalo 1244 yevreyiv stanom na 1926 r 50 pracezdatnogo naselennya bulo ohopleno riznimi vidami promislovoyi kooperaciyi 19 146 V 1923 r Berdichivskim OKRvikonkomom bulo skladeno tochnij reyestr vsih navchalnih zakladiv okrugi u yakomu vrahovuvalisya taki pokazniki mova vikladannya kilkist grup klasiv kilkist uchniv i kilkist vchiteliv za stattyu V mistechku diyali Samgorodocka trudova shkola yevrejska uchniv 101 35hlopchikiv i 66 divchatok vchiteliv 3 2 choloviki i 1 zhinka grup klasiv 3 Samgorodocka trudova shkola ukrayinska vidkrita v zhovtni 1917 r uchniv 87 58 hlopchikiv 29 divchatok vchiteliv 4 2 2 grup 3 20 398 Postanova miscevoyi rajkomyachejki vid 13 travnya 1923 roku zobov yazuvala vidkrittya ukrayinskoyi semirichki polskoyi ta yevrejskoyi nacionalnih shkil Protokol rajkomyachejki 5 13 travnya 1923roku Pitannya organizaciyi semirichnoyi shkoli Sluhali dopovid tov Hramlyuka zaviduvacha shkoli pro yedinu trudovu semilitku Shkola opinilasya v kritichnomu stani v Samgorodku lishe zavdyaki bajduzhosti selyan Samgorodka Golovna prichina padinnya shkoli nestacha vchiteliv ta vidsutnist primishennya Tovarish Vojtikov vistupiv pro te sho shkolu vidviduyut lishe diti ukrayinci T Bojko skazav sho kozhen nezamozhnij povinen vzyati uchast u vidnovlenni shkoli Postanovili vidkriti u Samgorodku tri shkoli yevrejsku ukrayinsku i polsku Komyachejka za peretvorennya budivel kolishnih cerkovnikiv ksondza iz zemleyu budinok poshti nadavshi yij inshe primishennya Rajkomyachejka virishila vijti iz hodatelstvom pro peredachu shkoli cih primishen Teatr v Samgorodku amatorskij Postanovili vidiliti teatru 50 zboriv dlya remontu Priznachiti tov Svidzinskogo zavkultprosvyetom Vidkriti hatu chitalnyu v hatitov Sivaka Dlya cogo vidremontuvati yiyi za rahunok chasovni ta kostola 7 32 33 Na partzborah zavzhdi buli prisutni prokomunistichno nalashtovani spivchuvayuchi yevreyi ta 3 5 komunistiv tomu j uspihi z vidkrittyam shkoli ne zabarilis Cikavim momentom ye namagannya yevrejskoyi gromadi mistechka mati svij teatr Ce pitannya rozglyadalos na zasidanni rajkomyachejki Tov Sigal hotiv organizuvati yevrejskij dramgurtok ale yachejka zobov yazala vsih pracyuvati v yedinomu dramgurtku 7 39 v podalshomu isnuvav Vidbuvalos vidrodzhennya yak ukrayinskoyi movi tak i yevrejskoyi yidish a ivrit ogoloshuvavsya shkidlivim klerikalnim Oficijni dokumenti radyanskih organiv z lita 1923 r pishutsya ukrayinskoyu movoyu Yevreyi razom z ukrayinskim i polskim naselennyam Samgorodka buduyut svitle komunistichne majbutnye na ce vkazuyut vipiski iz postanov j rishen rajkomyachejki Vidkrittya klubu ta klubnoyi sekciyi v Samgorodku 15 lipnya Klub nazvati v chest III Internacionalu Zvit Komgurtka za veresen 1923 roku V Samgorodku isnuye tri dramgurtki Odin ukrayinskij odin yevrejskij odin dityachij i muzichnij gurtok 7 59 Kulturno politichna robota v mistechku Pri selbudi isnuyut gurtki politgurtok litgurtok gurtok ukrayinoznavstva Pri selbudi pracyuyut tri liknepi 2 ukrayinskih odin yevrejskij V Samgorodku chitayut taki gazeti Gazeti yevrejski Emes ta Komunistishe Folta ukrayinski Golos praci Bilshovik rosijski Proletarska Pravda Komunist ale najbilshoyu populyarnistyu koristuyetsya Bilshovik iz zvitu sekretarya Samgorodockogo rajkomgurtka Vojtikova A F 7 76 76 zv Cikavim ye toj fakt sho u strukturi rajpartkomu do 1932 r u skladi agitacijno propagandistskogo viddilu buv utvorenij i diyav sektor po roboti z nacionalnimi menshinami 20 396 a u Kozyatinskomu RPK bulo utvoreno Yevbyuro po roboti z yevrejskim naselennyam na choli z Grinbergom U 1927 roci za shtetlom Samgorodok buv zakriplenij vidpovidalnij chlen Yevbyuro t Fajgenzon 6A 1 2 Pro napryamki jogo roboti mozhna zrozumiti iz zvitu pro stan Yevroroboti po Kozyatinskomu r ni na zasidanni RPK 1928 r Vsogo naselennya po Kozyatinskomu rajonu 62597 po nacskladu 6260 Yevreyiv 4486 rosiyan 1305 chehiv 774 ostannih nacmeniv 387 chol Nacmeniv v vidsotkovomu vidnoshennyu do Ukrayinciv 13 Misto Kozyatin 10 537 vsogo Yevr 2 997 polyakiv 820 rosiyan 1074 chehiv 100 ostannih 269 Vsogo nacmenshostej 5260 chol Socialnij sklad Yevrejskogo naselennya m Kozyatina z 2997 zagalnoyi kilkosti zajmayetsya torgivleyu 199 simej kustariv 260 simej 420 chleniv profspilok pracyuyuchih ostanni deklasovani Bezrobitnih po Korpuntu 1024chol z nih 500 zaliznichnikiv yaki pracyuyut na timchasovij roboti Yevreyiv bezrobitnih 460 Vidsotok yevrejskogo naselennya do zagalnoyi kilkosti skladaye 28 44 zagalne naselennya 7537ch ta bezrobitnih 814 ch 11 ta zokrema Yevrejskogo naselennya 2997 ta 460 15 3 6 5 Slid zaznachiti sho v inshih naselenih punktah yevreyiv narahovuvalos 757 cholovik v osnovnomu s Karolivka a m ko Bilopillya uvijshlo do skladu rajonu u 1930 r Dali v dokumenti dayetsya harakteristika politichnih nastroyiv yevrejskogo naselennya Kozyatinskogo r nu Sered kustariv takozh maye velikij vpliv klerikalizm Rusifikatorska tendenciya nastrij yakih vilivayetsya ideologami Netmanskoyi dribnoyi burzhuaziyi a takozh chastinoyu netrudovayi intelegenciyi yak likari lyudmi vilnih profesij ta buvshogo elementu narodnoyi Yevrejskoyi partiyi de kerivnikami ciyeyi partiyi buv gr Krasner P A Krasnij avt Yest aktiv kustariv cej aktiv zdorovij radyanskij no vin deyakoyu miroyu pid vplivom kurkuliv ta vishezaznachenih ideologiv M Samgorodok Zagalna kilkist naselennya 4533 a z nih polyakiv 851 yevreyiv 1246 Socialnij rozpodil naselennya miskogo yevrejskogo 150 simej kustariv 72 simej zajmayetsya torgivleyu Do bereznya misyacya s r buli deklasovanimi simej do 40 a v nih chastina bezrobitnih Yih suchasnij moment projshov rekonstruvnij proces 27simej organizuvalisya v 2 kirpichno betonni artili 5 viyihali na pereselennya ta 3 pracyuyut na Ekonomiyi Krasna ferma 2 Pozichko oshadne T vo vede chisto kreditovi operaciyi tovarnimi operaciyami zovsim ne zajmayutsya Arteli otrimali do 3000 karb Kreditu v yakij 1 na tisyacha v dovgoterminovij Kredit V suchasnij moment Artili perezhivayut krizu 1 Nedostacha Kreditiv z privodu togo voni primusheni zakabalyatisya privatniku rostovshiku Selrada malo keruye cimi artilyami ta neorganizovano v nih zbut kramu 3 Bidnota ne v dostatnij miri obslugovuyetsya oshadno pozichkovim T vom ni Spozhivchoyu kooperaciyeyu a takozh KV zagalnosilskoyu ta miskoyu Selrada ne zajmayetsya j ne proroblyuye na prezidiyah ta plenumah specifichni miski pitannya ta ne vtyaguye do uchasti v roboti selradi pracyuyuchij aktiv mista Ne divlyachis na te sho v selradi narahovuyetsya 15 chleniv i kand selrad zastupniki golovi selradi Yevrej komunist no v zagali vin vidchuvayetsya v misti yak upovnovazhenij j vsya vlada v misti zkoncentrovana lishe u zaznachenogo upovnovazhenogo Zasobi po samoobkladannyu ne racionalno vikoristovuyutsya Mistechko zanadto v antisanitarnomu stani ne maye krinic p yut vodu z kalyuzhi Yevtrud shkola koristuyetsya dostatnim avtoritetom sered naselennya Ohopleno vse ditinstvo ale na remont iz sum samoobkladannya vidpusheno vsogo 100 karb De minimum vimagayetsya 400 karb Dlya oboruduvannya v toj chas koli mayemo zagalnij selbud pochti v centri mista bagato kimnat de mozhna obslugovuvati cilkom miske yevrejske pracyuyuche naselennya ta vitratili 200 karb Na ce ne docilne oburudovannya 2 h kimnat hat Chit yaka ne mozhe ohopiti 30 chol Politichnij nastrij m Samgorodok 1 Nezadovolennya z boku Yev pracyuyuchogo naselennya rozpodilu zasobiv samoobkladannya sered pracyuyuchogo naselennya ne maye klasovogo samosoznannya shovinizm nastilko rozvinen sho vsya komsomolska yachejka zarazhena shovenizmom nacionalizmom ta paralizovana v roboti 2 Organizaciya OZET pid chas zimi provodila robotu aktivno v suchasnij moment zavdyaki viyizdu v vidpusk vchiteliv organizaciya kvolo perevodit robotu 5 Vtyagnuti do Yuzefivskoyi cukravarni z mista Samgorodku na sezon virobnictva ne menshe 15 cholovik z deklasirovanoyi bidnoti a takozh chastinu kvalifikuvati ta po miri mozhlivosti zarahuvati v shtat Prikripiti za rahunok broni ne menshe 5 pidlitkiv Zaproponuvati partoseredkam Kozyatina ta Samgorodku ta Yev byuro pristupiti do vvedennya zagalno politvihovavchoyi roboti sered vsih pracyuyuchih osoblivo pristupiti do vvedennya Antireligijnoyi propagandi pro vzhittya rishuchih zahodiv sho do posilennya partkerovnictva komsomolskimi oseredkami 4 Zaproponuvati Frak RVK virobiti speciyalni zahodi shodo obslugovuvannya Mijskradayu Kozyatina ta selradoyu Samgorodka Yevrejskogo pracyuyuchogo naselennya Dokument movoyu originalu iz zberezhennyam togochasnoyi stilistiki Vprodovzh 1925 1928 rr za nacionalnoyu oznakoyu silski radi rozpodilyalisya tak v Kozyatinskomu rajoni diyalo 30 ukrayinskih 3 polskih 1 cheska silska rada 20 403 Z 1925 roku Berdichivskim okrvikonkomom vivchalos mozhlivist utvorennya v Samgorodku ta Mahnivci yevrejskoyi nacionalnoyi mistechkovoyi radi ale u visnovku administrativno teritorialnoyi komisiyi protokol vid 23 11 1925 r zaznachayetsya Sho torkayetsya yevrejskogo naselennya yake ne yavlyaye z sebe kompaktnoyi masi a ob yednano z ukrayinskim naselennyam yak to Samgorodok 5313 z nih yevreyiv 1144 rahuvati mozhlivim obslugovuvannya yevrejskogo i ukrayinskogo naselennya odnoyu selradoyu 1 110 Znovu pitannya yevrejskoyi nacionalnoyi mistechkovoyi radi pidnimalos na zasidanni Yevbyuro Kozyatinskogo RPK u 1928 roci de vkazuvalos Fr RVK vivchiti pitannya pro docilnist j mozhlivist organizaciyi Yev Nac Radu v m Samgorodku u 1930 roci 6 9 Ce spriyalo movnij asimilyaciyi yevrejstva Razom iz tim u seredini 1920 h rr 38 tis yevrejskih ditej USRR vzagali ne vidviduvali derzhavnih shkil viddayuchi perevagu navchannyu v pidpilnih hederah Pro napryamki roboti Yevbyuro mozhna zrozumiti iz planiv pro Yevrorobotu po Kozyatinskomu r ni 1928 r Plan praci komisiyi po likvidaciyi nepismennosti Plan praci po antireligijnij kompaniyi pid chas pashalnih svyat 6A 3 6 10 Prijmalis postijno plani pro osvitu sered yevreyiv navit zaprovadzhennya yevrejskoyi movi v dilovodstvi Iz planu Yevbyuro Protyagom 1930 roku likviduvati v m Kozyatini ta Samgorodku na 80 nepismennist a Yevshkolu dopovniti 2 grupami klasami i ukomplektuvati povnim skladom vchiteliv z takim rozrahunkom abi do 1932 r organizuvati Yevsemirichku 6 9 Za danimi Vseukrayinskogo perepisu naselennya 1926 r na tereni USRR meshkalo bilshe 1 5 mln yevreyiv 1 574 391 osib sho stanovilo 5 4 zagalnoyi kilkosti naselennya respubliki Perevazhna bilshist 74 4 prozhivala v mistah menshist 22 6 u silskij miscevosti 48 80 U Berdichivskij okruzi prozhivalo 732 080 cholovik 48 5 cholovikiv i 51 5 zhinok Z nih 114 376 buli miskimi zhitelyami a 617 704 silskimi Za nacionalnim skladom 81 8 naselennya buli ukrayinci 9 5 69 500 chol yevreyi 6 6 polyaki 1 4 rosiyani inshi nacionalnosti zagalom 0 7 34 220 U s Samgorodok prozhivalo vsogo 4221 cholovikiv 1989 zhinok 2232 ukrayinciv 2178 rosiyan 34 yevreyiv 1244 polyakiv 729 chehiv 31 inshih nac 5 cholovik 34 47 48 Deyaka kilkist yevreyiv pracyuvala j zhila na Yuzefo Mikolayivskomu cukrozavodi 52 25 iz 215 zhiteliv ta selah Yuzefivci 30 Shiroka Greblya 25 Mikolayivka 2 Lopatin 5 Mihajlin 3 34 43 50 Mistechko Bilopillya 3209 zhiteliv iz nih yevreyiv 1260 1926 r a rajcentr Mahnivka narahovuvav 5888 zhiteliv iz nih yevreyiv 2025 20 878 881 Velikij rozmah ukrayinizaciyi ta korenizaciyi ne vidpovidav interesam komandno administrativnoyi sistemi yaka pragnula do neobmezhenoyi centralizaciyi vladi U1939 r nacionalni zakladi buli zakriti yak nedocilni j shkidlivi a ranishe likvidovuvali i nacionalni silski radi 20 404 VII Vtrati sela pid chas Golodomoru 1932 33 rr skladayut blizko 800 cholovik iz 4000 zhiteliv Samgorodka 43 654 Yak vizhili yevreyi Chomu smertej bulo nabagato menshe Vidpovid vidnosno prosta voni zhili u shtetli Shtetl ce zgurtovanist vidosoblenist vzayemodopomoga yednist blagodijnist j religijni tradiciyi yudayizmu Gromada zavzhdi dopomagala bidnim yih zavzhdi narahovuvalos bl 20 adzhe dopomoga yudeyu micva dobra sprava vvazhalasya obov yazkom Yudejska spilnota zavzhdi mala koshtovnosti yaki mozhna bulo pominyati v Torsini na produkti harchuvannya ta podilitis z timi hto yih potrebuvav Chastina yevreyiv pracyuvala u torgivli j spozhivchij kooperaciyi i mogli prosto prodati svoyim odnovircyam zalishki produktiv harchuvannya Pracyuyuchi yevreyi krim zarplati otrimuvali she j produktovi pajki abo kartki isnuvala kartkova sistema mali tisni zv yazki v mistah iz vihidcyami iz svogo shtetlu Vse zaznachene vishe j zasadi sposobu zhittya zveli kilkist zhertv Golodomoru do minimumu j porodili hibni uyavi pro vidsutnist zhertv sered mistechkovogo i silskogo yevrejstva pid chas golodu 1932 1933 rokiv Francuzkij pismennik Manes Sperber u knizi Bozhi vodonosi navodit slova mistechkovogo Rabina Yevrej vid golodu pomerti ne mozhe susidi ne dadut a yaksho vse zh pomre to ne vid golodu a vid gordini 16 s 72 Ne ominuli nashe selo Samgorodok i stalinski represiyi U 1937 38 rr bulo represovano do 80 cholovik Za nacionalnim skladom ce perevazhno polyaki ukrayinci ta yevreyi V cej chas rozgornulasya borotba z burzhuaznimi nacionalistami ukrayinskimi polskimi ta yevrejskimi Tim bilshe sho osnovnim zanyattyam ostannih do 1917 roku bula torgivlya i kustarne virobnictvo A otzhe u nih bulo burzhuazne neproletarske pohodzhennya V Samgorodku zaareshtuvali cilu grupu yevreyiv yaki pracyuvali u sferi torgivli Deyakim z nih Meyergoz Mojsha Avrumovich Suda Aron Ickovich Karalnik Avram Meyerovich Kreyer Avram Idelovich vdalosya uniknuti dovgih terminiv tyuremnogo pokarannya abo rozstrilu 16 s 73 Odna iz antiradyanskih sionistskih organizacij pravogo Geholuca za zadumom Vinnickih chekistiv diyala v Samgorodku Kerivnikom ciyeyi nadumanoyi antiradyanskoyi sionistskoyi organizaciyi chekisti obrali Yablochnika Shlomu Ellovicha vikladacha fiziki Vinnickogo pedinstitutu Vin ta jogo rodina deyakij chas prozhivali v Samgorodku Zastupnikom u cij organizaciyi buv Vaksman Nuhim Naftulovich yakij v 1926 roci prityaguvavsya za sionistsku diyalnist ta zmushenij buv pokinuti mistechko pereyihavshi do Vinnici 16 74 She odin vihodec iz Samgorodka sho nalezhav do vigadanogo pravogo Geholuca Olshaneckij Markus Buhgalter Samgorodockoyi serednoyi shkoli Nirenberg Mortko Musijovich ocholyuvav miscevu lanku organizaciyi Yih ta she dva desyatki yevreyiv zvinuvachuvali u stvorenni rozgaluzhenoyi sistemi sionistskih organizacij po vsij Vinnickij oblasti yaki zajmalisya vivchennyam ivritu ta besidami pro zavdannya sionistskogo ruhu Pravij Geholuc govoritsya v odnomu z protokoliv dopitu Vaksmana osnovnim svoyim politichnim zavdannyam maye provedennya borotbi proti zdijsnennya radyanskoyu vladoyu socialnoyi ta nacionalnoyi politiki Pravij Geholuc vistupav za stvorennya samostijnogo yevrejskogo nacionalno burzhuaznoyi derzhavi i za tisne politichne i ekonomichne spivrobitnictvo iz vlasnoyu nacionalnoyu burzhuaziyeyu 7B t 3 72 89 Na pochatku kvitnya 1938 roku zaareshtovanim yevreyam bulo visunuto zvinuvachuvalnij visnovok v yakomu govorilosya sho u Vinnici i na periferiyi organami NKVS vikrita antiradyanska pidpilna organizaciya pravogo Geholuca Sh Ye Yablochnika Slidcha sprava peredavalas na rozglyad sudovoyi trijki pri Vinnickomu oblupravlinni NKVS Zasidannya trijki provodilosya 11 kvitnya 1938 r i virok yiyi yak i slid bulo chekati nadzvichajno suvorij areshtovanih Yablochnika Sh Ye Vaksmana N N Nirenberga M M Olshaneckogo M S vsogo 24 osobi bulo zasudzheno do rozstrilu yakij terminovo buv vikonanij 7B t 4 28 91 Pro grubu falsifikaciyu spravi pravogo Geholucu svidchit vidsutnist bud yakoyi praktichnoyi diyalnosti spryamovanoyi na povalennya radyanskoyi vladi vidsutnist rechovih dokaziv i materialiv 7B t 1 5 U 1925 r buv likvidovanij Samgorodockij rajon a selo vtratilo status mistechka Administrativni peretvorennya prodovzhuvalis Berdichivska okruga proisnuvala do 2 veresnya 1930 roku j bula likvidovana Zalishilas dvostupeneva sistema upravlinnya centr rajon selo yaka viyavilas ne efektivnoyu Selo Samgorodok zalishalos svoyeridnim centrom okrugi Kozyatinskogo rajonu zavdyachuyuchi v osnovnomu nayavnij u seli velikij yevrejskij gromadi Otzhe shtetl prodovzhuvav isnuvati u kolgospnomu seli yake malo MTS viddilki radgospu deyaki filiyi j pidrozdili rajonnih ustanov Poruch iz mistechkom navkolishnye naselennya viznavalo cej status pracyuvalo 2 cukrozavodi Yuzefo Mikolayivskij ta Novogrebelskij i Ovechackij spirtozavod de yevrejske naselennya moglo pracyuvati unikayuchi stalinskogo kolgospu Vsi zhiteli sela zobov yazani buli pracyuvati u kolgospi a znajti zanyattya poza gospodarstvom bez jogo dozvolu zaboronyalos viyihati tezh pasporti u seli ne vidavalis a dovidka iz silskoyi radi nadavalas tilki z dozvolu kolgospu 16 75 Torgivlya zdijsnyuvalas tilki cherez silpo kooperativni yevrejski artili led zhevrili Tradicijni zanyattya yevreyiv zanepali Tomu Samgorodocki yevreyi vsima sposobami domagalis vidnovlennya rajonu ta statusu rajcentru dlya svogo sela Takij poryatunok prijshov u veresni 1939 roku koli buv znovu vidnovlenij rajon 20 551 Samgorodockomu rajonu sudilosya z yavitisya vdruge v ramkah novogo na toj chas administrativno teritorialnogo utvorennya Vinnickoyi oblasti 27 lyutogo 1932 r teritoriya Ukrayini bula podilena na 7 oblastej ta utvorena Vinnicka u skladi 69 rajoniv sered yakih i Kozyatinskij Rajon proisnuvav z 1939 r do 1957 roku 16 76 Vvazhayetsya sho naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni u Samgorodku prozhivalo priblizno 800 yevreyiv sho na 35 menshe nizh u 1926 r 1244 cholovik Adzhe rajon bulo sformovano vzhe u veresni 1939 r pislya perepisu v sichni cogo roku 23 4 VIII Na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni u mistechku poyavilos dvi yevrejski rodini sho u 1939 roci vtekli z Polshi Rozpochalas persha mobilizaciya odnoselciv do Chervonoyi armiyi dlya uchasti u Polskij i Finskih kompaniyah Pislya 22 chervnya 1941 roku vidbuvalas masova mobilizaciya naselennya do RSChA formuvannya rajonnogo vinishuvalnogo zagonu ale cherez shvidkij nastup nimeckih vijsk formuvannya jogo ne zavershilos Evakuaciya provodilas pospihom Oboronni boyi veli vijska 10 yi diviziyi NKVS ta 6 yi armiyi Pivdenno Zahidnogo frontu a vzhe 22 lipnya o 12 godini dnya v selo vvijshli nimecki vijska 7A 5 Ce buli motopihotni chastini gen Shvedlela grupi armij Pivden sho prikrivali ta suprovodzhuvali I shu bronetankovu grupu vermahtu yaka otochuvala 6 tu j 12 tu radyanski armiyi Shtab grupi generala fon Shvedlera deyakij chas perebuvav u Samgorodku Mistechko znahodilos v zoni dij cih nimeckih chastin do 12 serpnya doki peredovi chastini ne virushili dali na shid Selo perejshlo pid tilovu vijskovu administraciyu yaka zajnyalas organizaciyeyu okupacijnoyi vladi Piznishe pislya troh misyaciv vijskovoyi vladi Samgorodok uvijshov do rejhskomisariatu Ukrayina 20 08 1941 r Zhitomirskoyi generalnoyi okrugi Kozyatinskogo gebitkomisariatu krajsgebitu v podalshomu bulo stvoreno Samgorodocku komendaturu Do gebitu Kozyatin u 1942 roci vhodili kolishni rajoni Kozyatinskij Pogrebishenskij Samgorodockij Pliskivskij 20 564 Krim rajonnoyi policiyi i okupacijnoyi administraciyi diyav chastkovo zberezhenij nimcyami kolgosp a na bazi MTS i viddilku Yuzefo Mikolayivskogo buryakoradgospu pracyuvalo nimecke s g pidpriyemstvo Do 1942 roku buli namagannya pidtrimuvati robotu pochatkovoyi shkoli 2 klasi ale yiyi likviduvali yak i reshtu ustanov okrim okupacijnih 14 Nezabarom pislya pributtya nimci proveli reyestraciyu miscevogo naselennya Pitannyam bezpeki j oblikom yevrejskogo naselennya zajmalas feldkomendatura 675 roztashovana u m Vinnici Povidomlyalosya sho stanom na 25 serpnya 1941 r kilkist yevreyiv u Samgorodku stanovila blizko 700 osib a zagalna kilkist meshkanciv narahovuvala blizko 3000 27 34 Lishe kilka silskih yevrejskih rodin bulo evakujovano 14 Takozh bulo organizovano yevrejsku radu yaku ocholyuvav starosta komendant Berl Boris Berenfus 23 5 Pid chas nimeckoyi okupaciyi cili yevrejski gromadi mistechok Kozyatinshini s Mahnivka s Bilopillya s Samgorodok m Kozyatin buli znisheni nacistami ta vpisali svoyi krivavi storinki v istoriyu Golokostu Do sichnya 1942 roku koli visoki posadovi osobi nacistiv virishili ostatochne virishennya yevrejskogo pitannya vikorinennya yevrejstva nacistski eskadroni smerti vzhe vbili blizko 1 miljona yevrejskih cholovikiv zhinok ta ditej v tomu chisli j na terenah nashogo krayu Pershoyu zaznala gorya gromada s Mahnivki 10 veresnya 1941 r rozstrilyano 835 cholovik 27 41 she dva rozstrili vidbulis piznishe Masovi rozstrili mali misce v Berdichevi 15 09 1941 27 182 u Novij Priluci ta Vinnici 19 09 1941 r 27 44 a dali Babin Yar v Kiyevi Uprodovzh lita ta oseni 1941 r rozstrili yevreyiv vidbuvalisya v navkolishnih mistah zokrema u Kozyatini Pogrebishah i Bililivci Odnak u Samgorodku masovogo rozstrilu ne bulo do vesni 1942 r 14 Naprikinci zhovtnya pislya perehodu Samgorodka pid civilne upravlinnya narukavni pov yazki yevreyiv bulo zamineno na zhovti nashivki speredu ta zzadu na odyazi Najpevnishe same za civilnogo pravlinnya na yevreyiv bulo nakladeno specialnij podatok u rozmiri 50 rubliv z osobi Vinikalo svoyeridne getto u centri sela de prozhivali yudeyi Cherez holod hvorobi nedoyidannya znushannya ta visnazhennya pochav zrostati riven smertnosti Vidnajdeni arhivni materiali nimeckoyi okupacijnoyi vladi zokrema perepis naselennya Samgorodockoyi silskoyi upravi na pochatok 1942 r dovidki pro ruh reyestraciya narodzhennya j smerti 3A 325 i kilkist naselennya pomisyachno za 1942 rik de vidsutni vidomosti pro yevreyiv zhiteliv v centri mistechka Zagalna kilkist meshkanciv po centralnij vulici Shlyah sogodni Miru sho v dokumenti zaznacheno yak Leniya taka 80 dvoriv 235 zhin 144 chol 91 zhiteliv pravoslavnih 177 katolikiv 58 a yevreyiv zhodnogo Hocha zaznacheno pro prozhivannya 10 chehiv 1 serba 1 altaya Zagalom vkazuvalos pro troh yevreyiv odin z nih prozhivav na vul Zaruddya a 2 na vul Novostrojki radgosp 3A 1 Otzhe mozhna zrobiti visnovok sho dolya yevreyiv mistechka Samgorodok viznachena bula zazdalegid she do vesni 1942 roku ce povne znishennya Virishennya cogo zavdannya nacistami na moyu dumku vidkladalos iz dvoh prichin vidsutnist sil SS ta specialno pidgotovlenoyi komandi z vbivstva v gebiti a druga virishennya miscevih gospodarskih zavdan za gostroyi nestachi robochih ruk dlya prikladu v seli Samgorodok na 02 06 42 r potrebuvalas 891 dusha na roboti v Nimechchinu vidpravleno 81 osoba 3A 12 Priblizno 16 travnya 1942 roku nimecka zhandarmeriya ta rajonna policiya j administraciya zibrali yevreyiv u centri mistechka bilya Desni i dali dvi godini na pereyizd Yevrejsku vlasnist yaka zalishilasya za mezhami zakritogo getto bulo rozkradeno Bilshist yevreyiv uzhe ne mali dostupu do tih shovanok abo zapasiv yizhi yaki v nih buli pidgotovleni na vipadok otochennya U getto v kozhnomu budinku zhili vid dvoh do p yati rodin Tut postijno vidbuvalisya pograbuvannya j konfiskaciya ta viluchennya majna Kontrol za yevrejskoyu gromadoyu zdijsnyuvala rajonna policiya a starshim iz naglyadu priznacheno unter policejskogo Palamarchuka Vasilya 23 38 Yevreyiv regulyarno bili i zmushuvali vikonuvati riznomanitni fizichni zavdannya yaki buli za mezhami yihnih fizichnih sil Bulo suvoro zaboroneno pokidati mezhi perebuvannya vihoditi tilki na roboti j pevnij viznachenij chas a za porushennya nastupalo zhorstoke pokarannya Yim ne dozvolyali kupuvati abo viminyuvati yizhu i navit brati vodu z krinic Dosit chasto karali tih Samgorodchan sho prodavali abo kupuvali j peredavali produkti v yaznyam getto 23 39 40 Ce buli sistematichni zahodi shob visnazhiti yevreyiv pered rozstrilom Miscevi kerivniki v administraciyi general komisariatu Zhitomir ta SS policiyi otrimuvali pryami vkazivki pro te sho yevreyiv potribno bulo usunuti z teritoriyi navkolo shtab kvartir nacistskih bonz 28 190 Stavki Vervolf Gitlera Geringa s Cherepashinci 20 km vid s Samgorodka Gegevald Gimmlera s Ozerne bilya Zhitomira 23 8 15 V travni 1942 r shef SS i policiyi general komisariatu otrimav vidpovidnu vkazivku z Berlinu de jomu bulo pryamo nakazano sho za usnim nakazom fyurera vin zobov yazanij rozstrilyati kozhnogo yevreya sho viklikalo pevnij perelyak sered gestapivciv adzhe voni vidkladali vbivstvo yevreyiv protyagom misyacya do travnya V chervni 1942 r do Zhitomira 28 310 mav pributi Gimmler todi zh i Gitler planuvav vidvidati Vinnichchinu Tomu negajno potribno shvidko zachistiti teritoriyu vid nenadijnogo naselennya ale banalno brakuvalo vijsko karalnih sil Adzhe misceva policiya v svoyij perevazhnij bilshosti bula ne gotova do masovih vbivstv naselennya Tomu v rozstrilnih yevrejskih akciyah u kvitni chervni 1942 r poryad z nimeckoyu policiyeyu j sluzhboyu bezpeki nimeckoyu zhandarmeriyeyu ta miscevoyu policiyeyu brali uchast i 2 j bataljon 49 go ugorskogo pihotnogo polku komandir bataljonu pidpolkovnik Nandor Papa Soldati bataljonu brali aktivnu uchast yak minimum v shesti masovih rozstrilah na Vinnichchini voni zachishali getto konvoyu vali yevreyiv i provodili oceplennya miscya strati peresliduvali tih yevreyiv yaki namagalisya vtekti 27 67 Ugorskij istorik Krishtian Ungvari zgaduye pro zaluchennya ugorciv do rozstriliv u Samgorodku u svoyemu doslidzhenni pro Ugorsku korolivsku armiyu v Ukrayini pid chas Drugoyi svitovoyi vijni ale vin nazvav najbilsh imovirnim formuvannyam 41 j pihotnij polk 23 8 9 Ugorski oficeri priyednuvalis do ne velikih planuvalnih grup komisariv ta SS policiyi nimeckih vijskovih kotri viznachali koli i yakim chinom vlashtuvati nastupnu rozpravu nad yevreyami Shvidshe za vse taka narada vidbulas i v Kozyatinskomu gebiti pochatok chervnya 1942 r 28 172 Rano vranci 4 chervnya ugorski soldati nimecki zhandarmi ta misceva policiya otochili j likviduvali Samgorodocke getto Tih hto namagavsya vtikati vbivali Lyudej pohilogo viku yaki ne mogli jti bez dopomogi rozstrilyali na misci Za mezhami getto yevreyiv zagnali do miscevoyi shkoli Blizko desyatoyi godini ranku lyudej vishikuvali v kolonu Nachalnik Samgorodockoyi rajonnoyi policiyi Vashenko vidibrav grupu priblizno z 60 vpravnih robitnikiv zokrema kovaliv chobotariv mehanikiv i molodih divchat vikom vid 16 do 18 rokiv Pislya oglyadu ciyeyi grupi gebitskomisar Kozyatina V Shtojdel viluchiv iz nih starih ta starshih zhinok a inshih 40 45 osib vidpravili do Kozyatina Reshtu yevreyiv viveli na pivden u napryamku Germanivki nini Lozivka 23 46 47 Togo zh ranku misceva policiya mobilizuvala selyan dlya togo shob vikopati yamu v poli na shlyahu do Germanivki Na poli vzhe bula velika yama za inshimi danimi vijskovij blindazh Kopacham nakazali rozshiriti cyu yamu Poki voni pracyuvali priyihali vantazhivki z nimeckimi policejskimi ta ugorskimi soldatami Novopribuli pochali ogorodzhuvati po perimetru misce strati Misceva policiya v rozstrilah pryamoyi uchasti ne brala Yevreyiv otochili ugorski soldati misceva ta nimecka policiya i nakazali rozdyagnutisya do spidnoyi bilizni Potim yih malenkimi grupami zaganyali v yamu i zmushuvali lyagti dodolu pislya chogo dva nimci yim strilyali v potilici Za povidomlennyami ditej prosto kidali v yamu 4 chervnya 1942 roku bulo vbito blizko 500 yevreyiv Krim togo rozstrilyano na comu misci 15 vijskovopolonenih chervonoarmijciv 13 2 3 Rechi vbitih yevreyiv zavantazhili na vozi j vidvezli do Samgorodka 10 chervnya v seli bulo provedeno rozprodazh viluchenogo yevrejskogo majna sho skladalas iz mebliv ta riznogo hatnogo nachinnya ale odyagu ta rechej konfiskovanih pri rozstrili tam vzhe ne bulo Zagalna suma viruchenih koshtiv stanovila 3 259 krb 23 31 32 Pislya rozstriliv u Samgorodku ta Kozyatini v chervni 1942 r gebitskomisar Kozyatina Volfgang Shtojdel golovnij nimeckij upravlinec vidpovidalnij za Kozyatinskij Samgorodskij i Pogrebishenskij rajoni 28 330 napisav golovam rajoniv nakaz nagadavshi sho voni musyat negajno povidomlyati jogo pro prisutnist yevreyiv u selah pid jogo yurisdikciyeyu Ce rozporyadzhennya z yavilos cherez neodnorazovi povidomlennya pro okremih yevreyiv yaki hovalisya v selah lisah ta polyah Sela yaki ne povidomlyali pro yevreyiv mali buti zhorstoko pokarani tomu selyani inodi povidomlyali pro ne miscevih yevreyiv sho perehovuvalis Takij vipadok opisanij v praci Vendi Lauer Naprikinci lita 1942 r 15 lipnya 1942 r u 8 godin ranku bulo vbito 8 dush yevreyiv 7 16 ukrayinskij selyanin Timoshuk povidomiv kerivnikovi zhandarmskogo viddilku v Kozyatini lejtenantovi Myunhu Georg Myunh nachalnik postu zhandarmeriyi m Kozyatin avt sho v seli Karolivka perehovuvalis yevreyi Myunh negajno vidpraviv u tu miscevist zagin miscevih policayiv pid provodom nimeckogo zhandarma kapitana Pislya bezplidnih poshukiv u Karolivci policayi pokinuli selo Jduchi dorogoyu za selom voni pobachili yak htos hovavsya sered stebel kukurudzi Yevrejski rodini Pintel ta Braverman odin cholovik tri zhinki ta chetvero ditej vidchajdushno namagalisya shovatisya Nimecki ta miscevi policayi shopili yih i bezzhalno rozstrilyali na misci 28 160 Uprodovzh nastupnih misyaciv misceva policiya Samgorodka neodnorazovo lovila yevreyiv yaki hovalisya v navkolishnih selah Spochatku yih utrimuvali v kamerah policejskomu viddilku v Samgorodku a potim vidvodili na yevrejske kladovishe i rozstrilyuvali Nimeckim zhandarmam ne potribne oficijne pidtverdzhennya nakaz dlya provedennya strati yevreyiv Pislya vikonannya zavdannya potribno napisati lishe korotkij zvit pro podiyu i nadislati jogo do vsih viddiliv SS ta policiyi okrugu 28 160 Yevreya na im ya Granovskij shopili pid chas sistematichnogo prochisuvannya sela Blazhiyivka vlitku 1942 r Granovskij namagavsya pererizati sobi gorlo shob uniknuti polonu odnak lishe poranivsya Suru ta Buzyu Chernusiv znajshli v rezultati donosu navesni 1943 r i voni buli rozstrilyani 15 16 06 1943 r data rozstrilu Franca Zagulevskogo iz s Sofiyivki Pislya uchasti v rozstrili yevrejskoyi pari na prizvishe Fralih yakih znajshli v Sofiyivci policejski znyali choboti ta odyag z cholovika 23 49 50 Lishe nebagatom samgorodockim yevreyam sudilos vryatuvatisya Tak zavdyaki odnoselcyam pislya masovogo rozstrilu 4 chervnya vdalos vizhiti Firi dochci Sud Arona 14 Kojfmani sim ya z chotiroh osib vtekli z getto v Samgorodku togo zh dnya koli jogo bulo stvoreno Voni proveli tri dni v bigah poki yih ne spijmali i ne vidpravili do taboru v Kozyatini rajon PRB Na pochatku serpnya dochka Sofiya vtekla a nezabarom pislya cogo tabir bulo likvidovano v yazniv rozstrilyano Sofiya Kojfman perehovuvalas nide ne zalishalas bilsh yak na chotiri misyaci Naprikinci okupaciyi vona prozhivala z Mikoloyu ta Vandoyu Slobodenyuk u Josipivci na vidstani 5 km na pivnich vid Samgorodka 23 70 72 Rodina Begeriv tezh zmogla uniknuti smerti vizhiti a sin Semen detalno rozpoviv pro dolyu i poryatunok svoyeyi sim yi u videointerv yu spogadi 14 23 67 70 Chervona armiya vignala Vermaht iz Samgorodka 1 sichnya 1944 r 31 5 5zv Kilkist yevreyiv yaki perezhili vijnu za liniyeyu nimeckoyi okupaciyi stanovit blizko 20 osib Zmogli vryatuvatisya do 10 simej odni povnistyu inshi chastkovo sim ya Zhebraka Pislya okupaciyi do Samgorodka povernulasya chastina yevrejskih rodin Beger Zhebrak Grinberg Kojfman Brezman Livshic ta inshi Mojsej Beger zhiv u seli do kincya svogo zhittya 1978 r a jogo dochka Roza z sim yeyu do 1985 roku do pereyizdu u Vinnicyu Mojseya pohovali v Kozyatini poruch iz druzhinoyu Frejdoyu yaka pomerla u 1966 r 23 70 Nini u Samgorodku yevreyiv nemaye She do kincya vijni radyanska vlada pochala peresliduvati kolishnih miscevih policejskih i posadovciv periodu okupaciyi U zhovtni 1944 r Nadzvichajna derzhavna komisiya zi vstanovlennya i rozsliduvannya zlodiyan nimecko fashistskih zagarbnikiv ta yihnih spilnikiv NDK organizuvala rajonnu komisiyu i provela rozsliduvannya shodo podij u Samgorodku pid vladoyu nacistiv Komisiya dokumentalno zasvidchila fakt rozstrilu bilya 500 osib 492 iz nih 240 ditej same yevreyiv a ne mirnih radyanskih gromadyan Na dodatok do aktu zaklyuchnogo zvitu dodano spisok iz 103 yevrejskih rodin ta svidchennya tih yevreyiv yaki zalishilisya v zhivih 12 4 10 Iz tih vipadkiv yaki bulo doslidzheno do cogo chasu ce odin iz duzhe nebagatoh koli svidchennya yevreyiv zalishilisya u spravi NDK Zagalna kilkist zagiblih yevreyiv u Samgorodku narahovuye 595 cholovik 7A 5 5zv Masovi pohovannya yevreyiv zhertv Golokostu na Kozyatinshini okrim s Samgorodka znahodyatsya v m Kozyatini v rajoni Talimonivki Sokileckij yar bilya sil Bilopillya ta Mahnivki Komsomolske Ostannye misce rozstrilu znahoditsya v Zhezhelivsko mu lisi mizh selami Brodecke ta Zhezheliv za 200 metriv vid shosejnoyi dorogi Berdichiv Vinnicya 20 582 586 Robotu nad novim memorialom na misci masovogo rozstrilu yevreyiv uzhe rozpochali ta planuyut zavershiti u veresni 2019 r na koshti vidileni uryadom Nimechchini v ramkah proektu Zahistimo pam yat Zahist ta memorializaciya misc masovih pohovan yevreyiv Ukrayini periodu Drugoyi svitovoyi vijni Za iniciativoyu teritorialnoyi gromadi na yevrejskomu cvintari bude vstanovleno pam yatnij znak Zhertvam Golokostu s Samgorodok Sogodni yak nikoli nashe suspilstvo potrebuye dostovirnoyi istorichnoyi pravdi a ne rosijsko radyanskih istorichnih mifiv Nedoliki i prorahunki minulogo potribno vipravlyati na pomilkah potribno vchitisya a ne povtoryuvati yih znovu j znovu Isnuye poshirenij filosofskij visliv Lyudstvo zabuvshi tragediyu minulogo mozhe buti prirechene na novu Pro ce varto podumati varto pam yatati Ne vse zrobleno zhivimi v im ya zagiblih ale dlya zberezhennya i vshanuvannya pam yati pro zagiblih samgorodchan yevreyiv pid chas Golokostu Kirilyuk Yu A ta Berezoyu Yu M buv vidanij zbirnik Kolona smerti Dokumenti Spogadi Svidchennya Tragediya yevrejskoyi gromadi sela Samgorodok Kozyatinskogo rajonu 2018 r Zbirnik dokumentiv spogadiv ta svidchen pro podiyi Golokostu v seli 1941 1943 roki bazuyetsya na arhivnih materialah pro nacistsku okupaciyu Samgorodka ta materialah slidchih sprav pro rozsliduvannya zlochiniv vchinenih sluzhbovcyami miscevoyi policiyi v period Drugoyi svitovoyi vijni Vazhlivim dopovnennyam vidannya ye spogadi ochevidciv ta tih hto perezhiv Golokost vityagi iz istorichnih prac pro tragediyu ta primitki j komentari pro ci podiyi Dzherela i literaturared 1 Berdichivskij miskij arhiv Zhitomirskoyi oblasti dali Berdichivskij miskij arhiv F R 158 Op 1 Spr 344 A Tam zhe Spr 620 2 Berdichivskij miskij arhiv F R 158 Op 1 Spr 947 3 Derzhavnij arhiv Vinnickoyi oblasti dali DAViO F R 4089 Op 2 Spr 1 B Tam zhe Spr 3 V Tam zhe Spr 6 G DAViO FR 4083 op 1 spr 1 3 A DAViO f r 2309 op 1 spr 1 4 DAViO F 736 op 1 spr 15 A Tam zhe spr 17 5 DAViO F 861 op 1 spr 1 2 6 DAViO F P 714 op 1 spr 64 A Tam zhe spr 58 7 DAViO F P 724 op 1 spr 5 7 A DAViO F R 4422 op 1 spr 30 B DAViO F R 6023 op 4 spr 4560 T 1 5 8 Derzhavnij arhiv Kiyivskoyi oblasti dali DAKO F 1 Op 243 spr 375 9 DAKO F 1 Op 250 spr 135 10 DAKO F 1 Op 336 spr 882 11 DAKO F 384 Op 4 spr 232 a spr 233 b spr 234 v spr 235 g spr 237 12 Derzhavnij arhiv Rosijskoyi Federaciyi dali DA RF f R 7021 op 54 spr 1261 l 1 37 13 Centralnij derzhavnij arhiv gromadskih organizacij Ukrayini F 57 op 4 spr 210 ark2 3 14 Beger Semen intervyu 12 grudnya 1996 r zapisane Yelyenoyu Feliks USC VHA SAMH Beger 23382 15 Berdichevskij kalendar na 1898 god Berdichev 1898 126 s 16 Bereza Yu M Istoriya shtetlu Samgorodok Istoriya yevrejskoyi gromadi sela Samgorodka Vinnicya Vinnicka miska drukarnya 2017 104 s 17 Bereza Yu M Pinhas Krasnij yak diyach ukrayinskoyi revolyuciyi Zhitomirshina podiyi i lyudi Nauk zb Velika Volin Materiali Vseukrayiskoyi naukovo krayeznavchoyi konferenciyi Zhitomir 22 23 veresnya 2017 r Vip 56 Uporyad P S Skavronskij Berdichiv FOP Melnik M V 2017 s 229 239 18 Bovua Daniel Gordiev uzel Rossijskoj imperii Vlast shlyahta i narod na Pravoberezhnoj Ukraine 1793 1914 Avtorizovannyj perevod s francuzskogo Marii Krisan M Novoe literaturnoe obozrenie 2011 1008 s il 19 Velichko S V Litopis T 1 Perekl Vstup st koment V O Shevchuk K Dnipro 1991 371 s 20 Vilchinska Z V Nasha istoriya Administrativno teritorialnij ustrij suspilno politichna istoriya Kozyatinshini v konteksti istoriyi Ukrayini z najdavnishih chasiv do sogodennya Vinnicya Vinnicka kartografichna fabrika 2013 912s il kolor vkladka 16 21 Gejnis V L Pervaya Konnaya armiya za kulisami slavy Voprosy istorii 1994 12 S 72 64 77 22 Glibokij mul Hronika Natana Ganovera Red ta kom Natali Yakovenko Kiyiv Duh i Litera 2010 180 s 23 Kirilyuk Yu A Bereza Yu M Kolona smerti Dokumenti Spogadi Svidchennya Tragediya yevrejskoyi gromadi sela Samgorodok Kozyatinskogo rajonu Zb Dok i materia Vinnicya Vinnicka miska drukarnya 2018 100s 24 Kolesnik V Vidomi polyaki v istoriyi Vinnichchini biogr slov V Kolesnik Vinnicya 2007 S 879 25 Kratkaya Evrejskaya Enciklopediya Ierusalim Obshestvo po issledovaniyu evrejskih obshin 1976 T 1 667s A T 4 Ierusalim 1988 B T 5 Ierusalim 1990 V T 6 Ierusalim 1992 G T 7 Ierusalim 1994 D T 8 Ierusalim 1996 Elektronnij resurs http eleven co il mode article amp id 12737 amp query 26 Kniga pogromov Pogromy na Ukraine v Belorussii i evropejskoj chasti Rossii v period Grazhdanskoj vojny 1918 1922 gg Sbornik dokumentov Otv red L B Milyakova otv sost Zyuzina I A Milyakova L B pri uchastii Seredy V T Ukraina evropejskaya chast Rossii Rozenblat E S Elenskoj I E Belorussiya M ROSSPEN 2007 1032 s 27 Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine Rejhskomissariat Ukraina Gubernatorstvo Transnistriya monografiya Dnipro Ukrainskij institut izucheniya Holokosta Tkuma ChP Lira LTD 2016 564 s il karty 28 Lauer Vendi Tvorennya nacistskoyi imperiyi ta Golokost v Ukrayini Per z angl S Kolomijcya Ye Rovnogo K Zovnishtorgvidav Ukrayini 2010 368 s 29 Melnik Pavlo Na spokonvichnih perehrestyah Vinnicya Kontinent PRIM 2009 332 s 30 Pamyatnaya knizhka Kievskogo uchebnogo okruga na 1901 god Ch I Kievskaya guberniya Kiev Izd Upravleniya uchebnogo okruga 1901 295 s 31 Pamyatnaya knizhka Kievskoj gubernii na 1857 g K Kiev Gub Prav 1857 372 s 32 Pamyatnaya knizhka Kievskoj gubernii na 1858 g K Kiev Gub Prav 1858 377s A PKKg na 1888 g 268 s B PKKg na 1895 g 311 s V PKKg na 1898 g 310s G PKKg na 1905 g K 1904 598 s D PKKg na 1913 g 791 s E PKKg na 1915g 734 s 33 Pohilevich L I Skazaniya o naselennyh punktah Kievskoj gubernii ili statisticheskie istoricheskie i cerkovnye zametki o vseh derevnyah selah mestechkah gorodah v predelah gubernii nahodyashihsya K Izd Kievo Pecherskoj lavry 1864 897 s 34 Spisok naselenih punktiv Berdichivskoyi okrugi Poperedni dani Vsesoyuznogo perepisu naselennya 17 HII 1926 Berdichiv Berdichivske okrugove statistichne byuro 1927 s 40 51 35 Spisok naselennyh mest Kievskoj gubernii K Izd Kiev gub stat kom ta 1900 1050 s 36 Rogovij Oleksandr Pro sho shumlyat verbi istorichni narisi pro Korchinci Rotmistrivku Verbivku XVIII XIX stolittya Vinnicya DP Derzhavna kartografichna fabrika 2010 344 s il s 11 15 37 Funduklej I Statisticheskoe opisanie Kievskoj gubernii Izdanoe Ivanom Fundukleem Ch I S Peterburg tip MVD 1852 550 s 38 Aftanazy Roman Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej Tom 10 Wojewodztwo braclawskie Wyd 2 Wroclaw 1996 575 s 39 Samhorodek pow berdyczowski Slownik geografczny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich T X Warszawa Filip Sulimierski i Wladyslaw Walewski 1889 s 247 248 40 Zrodla dziejowe Polska XVI wieku pod wzgledem geograticzno statystycznym opisana przez A Jablonowskiego i A Pawinskiego Warszawa T XI Warszawa 1897 Kratkaya Evrejskaya Enciklopediya Elektronnij resurs http eleven co il mode article amp id 12737 amp query Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yevrejska gromada Samgorodka amp oldid 43048132