Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Євген Ашкеназі (нім. Eugen Askenasy; 5 травня 1845, Тернопіль[] — 24 серпня 1903, Зельден) — німецькомовний біолог родом з України.
| Євген Ашкеназі | |
|---|---|
| Eugen Askenasy | |
 | |
| Народився | 5 травня 1845 Тернопіль, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія |
| Помер | 25 серпня 1903 (58 років) Зельден (Ецталь), Імст, Тіроль, Австрія |
| Країна |  Австрійська імперія →  Австро-Угорщина |
| Національність | єврей |
| Діяльність | ботанік, викладач університету |
| Alma mater | Гоенгаймський університет Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла |
| Галузь | біологія |
| Заклад | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла |
| Вчене звання | надзвичайний професор |
| Науковий ступінь | габілітований доктор |
| Вчителі | Юліус фон Сакс і Вільгельм Гофмейстер |
| Членство | Леопольдина |
 Євген Ашкеназі у Вікісховищі | |
Життєпис
З 1855 по 1859 рік навчався у знаменитій Дрезденській євангельській «кройцгімназії». У 1862 році вивчав сільське господарство в Гоенгаймській академії, 1864 року навчався в Гайдельберзькому університеті, де вивчав ботаніку у Юліуса Сакса і Вільгельма Гофмейстера.
Після присвоєння йому докторського ступеня в 1866 році він шістьма роками пізніше набув вищого наукового ступеня (габілітація), захистивши роботу «Ботаніко-морфологічні дослідження» (нім. Botanisch-morphologische Studien). 1881 року став надзвичайним професором, а в 1897 році — почесним професором Гайдельберзького університету. Досліджував, серед іншого, фізіологію росту і фізичні основи руху води у рослинах, а також аспекти науки про водорості. 1895 року висунув теорію когезії для сокоруху в ксилемі.
1886 року прийнятий у Німецьку імператорську академію природодослідників «Леопольдіна». Крім того, був членом Зенкенберзького товариства дослідження природи, Гайдельберзької природознавчої спілки та Німецького ботанічного товариства. Його бібліотеку за заповітом передано Гейдельберзькому ботанічному інститутові, а його гербарій — Зенкенберзькому товариству, що у Франкфурті.
Публікації
- Beiträge zur Kenntniss des Chorophylls und einiger dasselbe begleitender Farbstoffe
- Beiträge zur Kritik der Darwin'schen Lehre, 1872
- Ueber eine neue Methode, um die Vertheilung der Wachsthumsintersität in wachsenden Theilen zu bestimmen, 1878
- Ueber einige Beziehungen zwischen Wachsthum und Temperatur, 1890
- Beiträge zur Erklärung des Saftsteigens, 1896
Джерела
- Bütschli Otto. Askenasy, Eugen // Badische Biographien. VI. Teil. — Heidelberg, 1935. — S. 70—74. (Digitalisat [ 31 березня 2017 у Wayback Machine.])
- Stefan Vogel. Askenasy, Eugen. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1953, Band 1, S. 417 (Digitalisat).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ashkenazi Yevgen Ashkenazi nim Eugen Askenasy 5 travnya 1845 Ternopil dzherelo 24 serpnya 1903 Zelden nimeckomovnij biolog rodom z Ukrayini Yevgen AshkenaziEugen AskenasyNarodivsya5 travnya 1845 1845 05 05 Ternopil Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiyaPomer25 serpnya 1903 1903 08 25 58 rokiv Zelden Ectal Imst Tirol AvstriyaKrayina Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaNacionalnistyevrejDiyalnistbotanik vikladach universitetuAlma materGoengajmskij universitet Gajdelberzkij universitet Ruprehta KarlaGaluzbiologiyaZakladGajdelberzkij universitet Ruprehta KarlaVchene zvannyanadzvichajnij profesorNaukovij stupingabilitovanij doktorVchiteliYulius fon Saks i Vilgelm GofmejsterChlenstvoLeopoldina Yevgen Ashkenazi u Vikishovishi Mogila Ashkenazi u Frankfurti na MajniZhittyepisZ 1855 po 1859 rik navchavsya u znamenitij Drezdenskij yevangelskij krojcgimnaziyi U 1862 roci vivchav silske gospodarstvo v Goengajmskij akademiyi 1864 roku navchavsya v Gajdelberzkomu universiteti de vivchav botaniku u Yuliusa Saksa i Vilgelma Gofmejstera Pislya prisvoyennya jomu doktorskogo stupenya v 1866 roci vin shistma rokami piznishe nabuv vishogo naukovogo stupenya gabilitaciya zahistivshi robotu Botaniko morfologichni doslidzhennya nim Botanisch morphologische Studien 1881 roku stav nadzvichajnim profesorom a v 1897 roci pochesnim profesorom Gajdelberzkogo universitetu Doslidzhuvav sered inshogo fiziologiyu rostu i fizichni osnovi ruhu vodi u roslinah a takozh aspekti nauki pro vodorosti 1895 roku visunuv teoriyu kogeziyi dlya sokoruhu v ksilemi 1886 roku prijnyatij u Nimecku imperatorsku akademiyu prirododoslidnikiv Leopoldina Krim togo buv chlenom Zenkenberzkogo tovaristva doslidzhennya prirodi Gajdelberzkoyi prirodoznavchoyi spilki ta Nimeckogo botanichnogo tovaristva Jogo biblioteku za zapovitom peredano Gejdelberzkomu botanichnomu institutovi a jogo gerbarij Zenkenberzkomu tovaristvu sho u Frankfurti PublikaciyiBeitrage zur Kenntniss des Chorophylls und einiger dasselbe begleitender Farbstoffe Beitrage zur Kritik der Darwin schen Lehre 1872 Ueber eine neue Methode um die Vertheilung der Wachsthumsintersitat in wachsenden Theilen zu bestimmen 1878 Ueber einige Beziehungen zwischen Wachsthum und Temperatur 1890 Beitrage zur Erklarung des Saftsteigens 1896DzherelaButschli Otto Askenasy Eugen Badische Biographien VI Teil Heidelberg 1935 S 70 74 Digitalisat 31 bereznya 2017 u Wayback Machine Stefan Vogel Askenasy Eugen Neue Deutsche Biographie Berlin 1953 Band 1 S 417 Digitalisat