Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Єва Ватсон-Шютце (1867—1935) — американська фотографка.
| Єва Ватсон-Шютце | |
|---|---|
| Eva Watson-Schütze | |
 Eva Watson.jpg | |
| Ім'я при народженні | Eva Lawrence Watson |
| Народилася | 1867 Джерсі-Сіті, Нью-Джерсі, США |
| Померла | 1935 Чикаго, Іллінойс, США |
| Країна |  США[1] |
| Діяльність | фотографка, художниця |
| Знання мов | англійська |
| У шлюбі з | d |
| |
Життя
Ватсон-Шютце, уроджена Єва Лоуренс Ватсон, народилася в Джерсі-Сіті, штат Нью-Джерсі, 16 вересня 1867 року. Її батьками були доктор Джон та Мері Лоуренс Вотсон, чия родина походила зі Шотландії. Єва була наймолодшою з чотирьох дітей, але про її сім'ю чи раннє дитинство відомо мало.
У 1883 році, коли їй було шістнадцять, вона вступила до Пенсильванської академії образотворчих мистецтв у Філадельфії, де навчалася у відомого художника і фотографа Томаса Ікінса. На той час її інтересами були акварель та живопис олією, і невідомо, чи цікавилася вона фотографією Ікінса.
Приблизно в 1890-х роках Ватсон почала цікавитись фотографією, і незабаром вона вирішила зробити це своєю кар'єрою. Між 1894 і 1896 роками вона ділила студію з ще однією випускницею Академії у Філадельфії, а наступного року вона відкрила власну портретну студію. Вона стала відомою завдяки своїй прихильності пікторалізму, і незабаром її студія стала відомою як місце збору фотографів, які відстоювали це естетичне бачення.
У 1897 році вона написала фотографці Френсіс Бенджамін Джонстон про свою віру в майбутнє жінок у фотографії: «Буде нова ера, і жінки ринуть у фотографію».
У 1898 році шість її фотографій були обрані для експонування у першому Філадельфійському фотографічному салоні, де вона виставлялася під ім'ям Єва Лоуренс Ватсон. Саме завдяки цій виставці вона познайомилася з Альфредом Стігліцем, який був одним із суддів виставки.
У 1899 році вона була обрана членом Фотографічного товариства Філадельфії. Фотограф і критик високо оцінив роботи, які вона демонструвала того року, сказавши, що вона демонструє «тонкий смак та художню оригінальність».
Наступного року вона була членом журі Філадельфійського фотосалону. Ознаку її статусу фотографа на той час можна побачити, подивившись на інших членів журі, таких як Альфред Стігліц, Гертруда Кезебір, та .
У 1900 році Джонстон попросила її надати свої роботи для новаторської виставки американських жінок-фотографів у Парижі. Спершу Ватсон заперечила, сказавши: «Це було одним із моїх особливих захоплень — і я дуже уважно ставилася до того, щоб не представляти мою роботу як „жіночу роботу“. Я хочу, щоб [мою роботу] оцінювали лише за одним стандартом, незалежно від статі» Однак Джонстон наполягала, і Ватсон надала дванадцять знімків — найбільшу кількість фотографів — для шоу, яке відбулося в 1901 році.
У 1901 році вона вийшла заміж за професора Мартіна Шютце, німецького юриста, який отримав ступінь доктора філософії з німецької літератури з Університету Пенсільванії в 1899 р. Він зайняв викладацьку посаду в Чикаго, куди подружжя незабаром переїхало.
Того ж року вона була обрана членом . Їй подобалось листуватись із членами об'єднання — найпрогресивнішими фотографами свого часу, і вона почала шукати подібні зв'язки в США.
У 1902 році вона запропонувала Альфреду Стігліцу ідею створити асоціацію незалежних фотографів-однодумців. Вони кілька разів листувались про цю ідею, і в кінці року вони стали членами-засновниками .
Близько 1903 року Ватсон-Шютце почала проводити літа у Вудстоці в в горах Катскілл в Нью-Йорку. Вона і її чоловік купили землю поруч і збудували будинок який вони назвали «Hohenwiesen» (Полонини). Там вона проводила більшу частину своїх літніх і осінніх місяців від приблизно 1910 до приблизно 1925 року.
У 1905 році Джозеф Кілі написав розлогу статтю про неї в описавши її як «одну з найвірніших і щирих поборниць образотворчого руху в Америці.»
Коли вона почала проводити більше часу в Бердкліффі, в неї пробудився інтерес до живопису, і вже через кілька років вона проводила більше часу перед полотном, ніж за камерою. Вона стала студенткою , американського художника, який виставлявся на знаменитому Armory Show 1913 року. Після 1910 року вона робила все менше фотографій, а до 1920 року припинила робити фото взагалі, окрім сімейних фотографій.
У 1929 році Ватсон-Шютце стала директоркою Товариства — музею, що не збирав власної колекції, заснованого в 1915 році в Чиказькому університеті. Під керівництвом Ватсон-Шютце з 1929 по 1935 рік товариство представляло новаторські виставки ранніх модерністів, таких як Пабло Пікассо, Жорж Брак, Марк Шагал, Ганс Арп, Жуан Міро та Константін Бранкузі. Про її перебування там було сказано: «За ці шість років вона перетворила групу зі значною мірою аматорської, нецілеспрямованої організації в міжнародно визнану, справді авангардну установу, що просуває сувору модерністську програму».
Померла Ватсон-Шютце в Чикаго в 1935 році. Пізніше того ж року Товариство «Відродження» провело меморіальну виставку її робіт. Вона включала 32 картини та 2 малюнки, але жодної з її фотографій.
Після смерті Ватсон-Шютце було дві ретроспективні виставки її фотографій: Eva Watson-Schütze, Chicago Photo-Secessionist, () в Чиказькій бібліотеці Університету в 1985 р. Та Eva Watson-Schütze, Photographer, у Музеї мистецтв Самуеля Дорського при у 2009 р.
Її роботи також були включені в експозиції у Вашингтоні, округ Колумбія:
- A History of Women Photographers, 1997
- Women Photographers in Camera Work, 1992
Примітки
- Museum of Modern Art online collection
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Wolf, Tom (2009). Eva Watson-Schütze, Photographer. Samuel Dorsky Museum of Art, SUNY. с. 6—26. ISBN .
- Block, Jean F. (1985). Eva Watson-Schütze, Chicago Photo-Sessionist. Chicago: University of Chicago Library. с. 2—16.
- C. Jane Glover (1988). The Positive Image: Women Photographers in Turn of the Century America. Albany: SUNY Press. с. 20.
- Homer, William Inness (1984). Pictorial Photography in Philadelphia: The Pennsylvania Academy's Salons 1898-1901. Philadelphia: Pennsylvania Academy of Fine Arts.
- Keiley, Joseph T. (1900). The Salon (Philadelphia, Oct. 21 - Nov. 18). Its Purpose, Character and Lesson. Camera Notes (3): 166. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 11 березня 2021.
- Griffith, Bronwyn A. E. (2001). Ambassadors of Progress: American Women Photographers in Paris, 1900-1901. Giverny: Musée d’Art Américain. с. 178—179.
- Keiley, Joseph T. (1905). Eva Watson-Schütze. Camera Work: 23—26. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 11 березня 2021.
- Fulton, Jean (1994). A History of the Renaissance Society: The First Seventy Five Years. Chicago: University of Chicago. с. 11.
Посилання
- Бібліотека Чиказького університету: Посібник із фотографій Єви Уотсон-Шутце 1902—1929 (англійською) [Архівовано 8 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Товариство «Відродження»: добірка творів художників ХХ століття, 1934 рік. [Архівовано 16 квітня 2019 у Wayback Machine.] За редакцією Єви Уотсон-Шутце (англійською) [Архівовано 16 квітня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yeva Vatson Shyutce 1867 1935 amerikanska fotografka Yeva Vatson ShyutceEva Watson SchutzeEva Watson jpgIm ya pri narodzhenniEva Lawrence WatsonNarodilasya1867 1867 Dzhersi Siti Nyu Dzhersi SShAPomerla1935 1935 Chikago Illinojs SShAKrayina SShA 1 Diyalnistfotografka hudozhnicyaZnannya movanglijskaU shlyubi zd Mediafajli u Vikishovishi Troyanda avtor Yeva Vatson Shyutce Fotogravyura opublikovana v 9 1905 rZhittyaVatson Shyutce urodzhena Yeva Lourens Vatson narodilasya v Dzhersi Siti shtat Nyu Dzhersi 16 veresnya 1867 roku Yiyi batkami buli doktor Dzhon ta Meri Lourens Votson chiya rodina pohodila zi Shotlandiyi Yeva bula najmolodshoyu z chotiroh ditej ale pro yiyi sim yu chi rannye ditinstvo vidomo malo U 1883 roci koli yij bulo shistnadcyat vona vstupila do Pensilvanskoyi akademiyi obrazotvorchih mistectv u Filadelfiyi de navchalasya u vidomogo hudozhnika i fotografa Tomasa Ikinsa Na toj chas yiyi interesami buli akvarel ta zhivopis oliyeyu i nevidomo chi cikavilasya vona fotografiyeyu Ikinsa Priblizno v 1890 h rokah Vatson pochala cikavitis fotografiyeyu i nezabarom vona virishila zrobiti ce svoyeyu kar yeroyu Mizh 1894 i 1896 rokami vona dilila studiyu z she odniyeyu vipuskniceyu Akademiyi u Filadelfiyi a nastupnogo roku vona vidkrila vlasnu portretnu studiyu Vona stala vidomoyu zavdyaki svoyij prihilnosti piktoralizmu i nezabarom yiyi studiya stala vidomoyu yak misce zboru fotografiv yaki vidstoyuvali ce estetichne bachennya U 1897 roci vona napisala fotografci Frensis Bendzhamin Dzhonston pro svoyu viru v majbutnye zhinok u fotografiyi Bude nova era i zhinki rinut u fotografiyu U 1898 roci shist yiyi fotografij buli obrani dlya eksponuvannya u pershomu Filadelfijskomu fotografichnomu saloni de vona vistavlyalasya pid im yam Yeva Lourens Vatson Same zavdyaki cij vistavci vona poznajomilasya z Alfredom Stiglicem yakij buv odnim iz suddiv vistavki U 1899 roci vona bula obrana chlenom Fotografichnogo tovaristva Filadelfiyi Fotograf i kritik visoko ociniv roboti yaki vona demonstruvala togo roku skazavshi sho vona demonstruye tonkij smak ta hudozhnyu originalnist Etyud golovi Eva Vatson Shyutce Fotogravyura opublikovana v tom 4 3 sichen 1901 r Nastupnogo roku vona bula chlenom zhuri Filadelfijskogo fotosalonu Oznaku yiyi statusu fotografa na toj chas mozhna pobachiti podivivshis na inshih chleniv zhuri takih yak Alfred Stiglic Gertruda Kezebir ta U 1900 roci Dzhonston poprosila yiyi nadati svoyi roboti dlya novatorskoyi vistavki amerikanskih zhinok fotografiv u Parizhi Spershu Vatson zaperechila skazavshi Ce bulo odnim iz moyih osoblivih zahoplen i ya duzhe uvazhno stavilasya do togo shob ne predstavlyati moyu robotu yak zhinochu robotu Ya hochu shob moyu robotu ocinyuvali lishe za odnim standartom nezalezhno vid stati Odnak Dzhonston napolyagala i Vatson nadala dvanadcyat znimkiv najbilshu kilkist fotografiv dlya shou yake vidbulosya v 1901 roci U 1901 roci vona vijshla zamizh za profesora Martina Shyutce nimeckogo yurista yakij otrimav stupin doktora filosofiyi z nimeckoyi literaturi z Universitetu Pensilvaniyi v 1899 r Vin zajnyav vikladacku posadu v Chikago kudi podruzhzhya nezabarom pereyihalo Togo zh roku vona bula obrana chlenom Yij podobalos listuvatis iz chlenami ob yednannya najprogresivnishimi fotografami svogo chasu i vona pochala shukati podibni zv yazki v SShA U 1902 roci vona zaproponuvala Alfredu Stiglicu ideyu stvoriti asociaciyu nezalezhnih fotografiv odnodumciv Voni kilka raziv listuvalis pro cyu ideyu i v kinci roku voni stali chlenami zasnovnikami Blizko 1903 roku Vatson Shyutce pochala provoditi lita u Vudstoci v v gorah Katskill v Nyu Jorku Vona i yiyi cholovik kupili zemlyu poruch i zbuduvali budinok yakij voni nazvali Hohenwiesen Polonini Tam vona provodila bilshu chastinu svoyih litnih i osinnih misyaciv vid priblizno 1910 do priblizno 1925 roku U 1905 roci Dzhozef Kili napisav rozlogu stattyu pro neyi v opisavshi yiyi yak odnu z najvirnishih i shirih pobornic obrazotvorchogo ruhu v Americi Koli vona pochala provoditi bilshe chasu v Berdkliffi v neyi probudivsya interes do zhivopisu i vzhe cherez kilka rokiv vona provodila bilshe chasu pered polotnom nizh za kameroyu Vona stala studentkoyu amerikanskogo hudozhnika yakij vistavlyavsya na znamenitomu Armory Show 1913 roku Pislya 1910 roku vona robila vse menshe fotografij a do 1920 roku pripinila robiti foto vzagali okrim simejnih fotografij Avtoportret bl 1935 r U 1929 roci Vatson Shyutce stala direktorkoyu Tovaristva muzeyu sho ne zbirav vlasnoyi kolekciyi zasnovanogo v 1915 roci v Chikazkomu universiteti Pid kerivnictvom Vatson Shyutce z 1929 po 1935 rik tovaristvo predstavlyalo novatorski vistavki rannih modernistiv takih yak Pablo Pikasso Zhorzh Brak Mark Shagal Gans Arp Zhuan Miro ta Konstantin Brankuzi Pro yiyi perebuvannya tam bulo skazano Za ci shist rokiv vona peretvorila grupu zi znachnoyu miroyu amatorskoyi necilespryamovanoyi organizaciyi v mizhnarodno viznanu spravdi avangardnu ustanovu sho prosuvaye suvoru modernistsku programu Pomerla Vatson Shyutce v Chikago v 1935 roci Piznishe togo zh roku Tovaristvo Vidrodzhennya provelo memorialnu vistavku yiyi robit Vona vklyuchala 32 kartini ta 2 malyunki ale zhodnoyi z yiyi fotografij Pislya smerti Vatson Shyutce bulo dvi retrospektivni vistavki yiyi fotografij Eva Watson Schutze Chicago Photo Secessionist ISBN 0 943056 06 3 v Chikazkij biblioteci Universitetu v 1985 r Ta Eva Watson Schutze Photographer u Muzeyi mistectv Samuelya Dorskogo pri u 2009 r Yiyi roboti takozh buli vklyucheni v ekspoziciyi u Vashingtoni okrug Kolumbiya A History of Women Photographers 1997 Women Photographers in Camera Work 1992Primitki Museum of Modern Art online collection d Track Q73268604 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Wolf Tom 2009 Eva Watson Schutze Photographer Samuel Dorsky Museum of Art SUNY s 6 26 ISBN 978 0 615 25832 4 Block Jean F 1985 Eva Watson Schutze Chicago Photo Sessionist Chicago University of Chicago Library s 2 16 C Jane Glover 1988 The Positive Image Women Photographers in Turn of the Century America Albany SUNY Press s 20 Homer William Inness 1984 Pictorial Photography in Philadelphia The Pennsylvania Academy s Salons 1898 1901 Philadelphia Pennsylvania Academy of Fine Arts Keiley Joseph T 1900 The Salon Philadelphia Oct 21 Nov 18 Its Purpose Character and Lesson Camera Notes 3 166 Arhiv originalu za 9 travnya 2021 Procitovano 11 bereznya 2021 Griffith Bronwyn A E 2001 Ambassadors of Progress American Women Photographers in Paris 1900 1901 Giverny Musee d Art Americain s 178 179 Keiley Joseph T 1905 Eva Watson Schutze Camera Work 23 26 Arhiv originalu za 8 travnya 2021 Procitovano 11 bereznya 2021 Fulton Jean 1994 A History of the Renaissance Society The First Seventy Five Years Chicago University of Chicago s 11 PosilannyaBiblioteka Chikazkogo universitetu Posibnik iz fotografij Yevi Uotson Shutce 1902 1929 anglijskoyu Arhivovano 8 travnya 2021 u Wayback Machine Tovaristvo Vidrodzhennya dobirka tvoriv hudozhnikiv HH stolittya 1934 rik Arhivovano 16 kvitnya 2019 u Wayback Machine Za redakciyeyu Yevi Uotson Shutce anglijskoyu Arhivovano 16 kvitnya 2019 u Wayback Machine