Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

ε Візни чого п ята за яскравістю зоря у сузір ї Візничого Відома як змінна зоря типу Алголя EA за класифікацією Загально

Ε Візничого

Ε Візничого


ε Візни́чого — п'ята за яскравістю зоря у сузір'ї Візничого. Відома, як змінна зоря типу Алголя (EA за класифікацією Загального каталогу змінних зір). Серед відомих зір має один із найдовших періодів змінності, який становить близько 27 років. Затемнення триває у межах 640—730 діб (тобто, близько двох років). Крім того, один із компонентів пульсує з малою амплітудою та періодом близько 66 діб.

Епсилон Візничого
image
Каталожний код 2MASS J05015812+4349241[1], GSC 02907-01275[1], HD 31964[1], HIP 23416[1], HR 1605[1], IRAS 04583+4345[1], SAO 39955[1], ε Aur, ADS 3605 A[1], BD+43 1166[1], CCDM J05020+4350A[1], FK5 183[1], GC 6123[1], GCRV 2970[1], HIC 23416[1], IDS 04548+4341 A[1], IRC +40109[1], JP11 959[1], N30 1068[1], PLX 1122[1], PMC 90-93 131[1], PPM 47627[1], RAFGL 670[1], RAFGL 670S[1], ROT 705[1], TD1 3824[1], TYC 2907-1275-1[1], UBV 4807[1], UCAC3 268-74264[1], uvby98 100031964 ABV[1], eps Aur[1], WDS J05020+4349A[1], SBC9 291[1], SBC7 200[1], WEB 4548[1], Gaia DR2 205499655242974464[1], 7 Aur, TIC 260590721[1], Gaia DR3 205499655242974464[1], AAVSO 0454+43[1], AG+43 552[1], ALS 8131[1] і UBV M 10528[1]
Сузір'я Візничий
Відстань від Землі 2000 світловий рік
Швидкість обертання зорі 54 км/с
Паралакс 0,9879 ± 0,1792 кутова мілісекунда[3]
Власний рух за схиленням −3,065 ± 0,183 кутова мілісекунда на рік[3]
Власний рух за прямим піднесенням 0,883 ± 0,206 кутова мілісекунда на рік[3]
Радіальна швидкість −10,4 ± 0,4 км/с
Тип змінної зорі зоря типу Алголя[5]
Спектральний клас A9Ia[6]
Видима зоряна величина 2,99
Абсолютна зоряна величина −9,1
Металічність −0,05
Епоха J2000.0[10][1]
image
Пряме піднесення 1,317587913 радіан[3]
Схилення 0,764861054 радіан[3]
Ефективна температура 7175 K
Поверхнева гравітація 3 сантиметр на секунду в квадраті
image Епсилон Візничого у Вікісховищі

Також зоря відома своїми великими розмірами: радіус компоненти А за різними розрахунками становить від 135 до 190 радіусів Сонця.

Табличні дані

Спостережувані дані (на 2000 рік)
Сузір'я Візничий
Пряме піднесення (ПП) 05h 01m 58.13245s
Схилення (СХ) +43° 49′ 23.9059″
Видима зоряна величина +2.98 (середня, у фільтрі V); змінюється від +2.92 до +3.83
Характеристики
Спектральний тип F0 + ~B5V
Тип змінності (за Загальним Катаогом Змінних Зір) Тип Алголя (EA)
Індекси кольору
U−B +0.30
B−V +0.54
R−I 0.45
Астрометричні відомості
Радіальна швидкість -2.5 км/с
Власний рух ПП: −0.86±1.38 мас/рік

СХ: −2.66±0.75 мас/рік

Паралакс 1.53 ± 1.29
Відстань Близько 2000 світлових років (700 парсек)
Абсолютна зоряна величина -9.1
Деталі
Компонент А
Маса 2.2 — 15 M☉
Радіус 135-190 R☉
Світність (болометрична) 37,875 L☉
Температура 7750 К
Прискорення вільного падіння на поверхні 0.1 м/с2
Швидкість обертання (у проєкції на промінь зору) 54 км/с
Компонент В
Маса 6 — 14 M☉
Радіус 3.9 ± 0.4 R☉
Температура 15 000 К
Прискорення вільного падіння на поверхні 100 м/с2
Орбіта
Період 9896.0 ±1.6 діб
Велика піввісь 18.1 ± 1.3 а.о.
Ексцентрисистет 0.227± 0.011
Нахилення 89°
Довгота висхідного вузла 264°
Аргумент періастру (вторинний компонент) 39.2 ± 3,4°
Момент проходження через періастр 34723±80 (Модифікована Юліанська Дата)
Інші назви та позначення зорі
Альмааз, Аль Анз, Хальдус, ε Aur, 7 Aur, BD+43 1166, FK5 183, HD 31964, HIP 23416, HR1605, SAO 39955.
Джерела даних
Каталог Гіпаркос (англ. Hipparcos Catalogue),

Каталог яскравих зір (англ. Bright Star Catalogue),

(англ. ), Variable Star Index (VSX)

Посилання на бази даних
SIMBAD data [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.]

Походження назви

ε Візничого — позначення за системою Байєра[24] частіше всього використовується астрономами.

В англійській мові зоря також відома під назвами «Almaaz», «Al Anz»[15][25], які походять від арабського الماعز (al-mācz)[15].

У китайській мові словом 柱 (Zhù), яке означає «стовпи», називають астеризм, що складається з е Візничого, ζ Візничого, п Візничого, υ Візничого, v Візничого, т Візничого, х Візничого і 26 Візничого. [26] Сама ε Візничого відома як 柱一 (Zhù yī, «Перша зірка стовпів»). [27]

Історія спостережень

1821—2009

Завдяки своїй яскравості зоря добре видна неозброєним оком. Але 1821 року астроном Йоганн Фрич (англ. Johann Fritsch) на основі своїх спостережень вперше помітив, що вона є змінною[]. Пізніше, з 1842 по 1848 роки її спостерігали німецький математик Едуард Хайс (англ. Eduard Heis) та прусський астроном Фрідріх-Вільгельм Аргеландер. Дані обох цих спостерігачів показали, що 1847 року зоря стала значно тьмянішою. Це привернуло їх увагу. ε Візничого значно пояскравішала, і повернулася до «нормального стану» наступного вересня. Завдяки тому, що до зорі була прикута значна увага, постійно з'являлися нові й нові дані. Дані спостережень показали, що ε Візничого змінювала свою яскравість не лише протягом тривалого періоду, а й показувала короткочасні зміни яскравості. Наступне затемнення відбувалися між 1874 і 1875 роками і, майже через тридцять років по тому, між 1901 і 1902 роками.

Ганс Людендроф, який також спостерігав зорю, вперше зайнявся її детальним вивченням. 1904 року він опублікував статтю під назвою «Дослідження змін блиску ε Візничого». У ній він зазначив, що зоря є затемнюваною змінною типу Алголя.

Телескоп Спітцер

На засіданні Американського Астрономічного Товариства у січні 2009 року Дональд Хорд (англ. Donald Hoard), член дочірнього проекту NASA — Наукового центру Спітцера (англ. Spitzer Science Center) при Каліфорнійському Інституті Технологій у Пасадені повідомив, що дані, отримані телескопом Спітцер під час більш ранніх спостережень, вказують на наявність у системі гарячого компоненту спектрального класу В, який на діаграмі Герцшпрунга—Рассела розташований на відгалуженні гігантів. За отриманими даними[], його маса становила 2,2–3,3 маси Сонця та він був оточений пиловим диском.

ε Візничого активно та цілеспрямовано спостерігався з 2009 по 2011 рік. Саме тоді відбувалося останнє затемнення. Наступне відбудеться у період з 2036 по 2038 роки.

Властивості системи

Спостереження в умовах міського неба

Галерея

  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
ε Візничого розташована поряд із Капеллою (α Візничого) — найяскравішою зорею сузір'я та однією з найяскравіших на небі Зображення системи орбіта відносно картинної площини Зображення системи під великим орбіти відносно картинної площини Вигляд системи в уяві художника. Вона складається із зорі спектрального класу F та гарячого супутника класу B, оточеного пиловим диском Картка околиць зорі ε Візничого. На ній показано саму зорю (хрестиком) та зорі порівняння (числами)

Джерела

  1. SIMBAD Astronomical Database
    d:Track:Q654724
  2. Royer, F., Grenier, S., Baylac, M. -O. et al. Rotational velocities of A-type stars in the northern hemisphere. II. Measurement of v sin i // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2002. — Vol. 393, Iss. 3. — P. 897–911. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361:20020943 — arXiv:astro-ph/0205255
    d:Track:Q114404d:Track:Q54150462d:Track:Q752075d:Track:Q46260676
  3. Gaia Early Data Release 3 / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — 2020.
    d:Track:Q98668919d:Track:Q42262d:Track:Q17011141
  4. Gontcharov G. A. Pulkovo Compilation of Radial Velocities for 35 495 Hipparcos stars in a common system // Ast. Lett. / R. Sunyaev — Nauka, , 2006. — Vol. 32, Iss. 11. — P. 759–771. — ISSN 1063-7737; 1562-6873; 0320-0108; 0360-0327 — doi:10.1134/S1063773706110065 — arXiv:1606.08053
    d:Track:Q54126358d:Track:Q176916d:Track:Q248326d:Track:Q836911d:Track:Q263028
  5. Kukarkin B. V., Kholopov P. N., Pskovsky Y. P. та ін. General Catalogue of Variable Stars, 3rd ed. — 1971.
    d:Track:Q66617197
  6. Hardorp J., Theile I., Voigt H. H. Luminous Stars in the Northern Milky Way — 1965. — Т. 5. — С. 0.
    d:Track:Q66617026
  7. Gray R. O., Garrison R. F. The early F-type stars - Refined classification, confrontation with Stromgren photometry, and the effects of rotation // The Astrophysical Journal: Supplement Series — AAS, 1989. — Vol. 69. — P. 301–321. — ISSN 0067-0049; 1538-4365 — doi:10.1086/191315
    d:Track:Q2984591d:Track:Q463435d:Track:Q66617566
  8. Ducati, J. R. Catalogue of Stellar Photometry in Johnson's 11-color system — 2002. — Vol. 2237.
    d:Track:Q63881058
  9. R. Earle Luck Parameters and abundances in luminous stars // Astron. J. / J. G. III, E. Vishniac — NYC: IOP Publishing, AAS, University of Chicago Press, AIP, 2014. — Vol. 147, Iss. 6. — P. 137. — ISSN 0004-6256; 1538-3881 — doi:10.1088/0004-6256/147/6/137
    d:Track:Q463435d:Track:Q60d:Track:Q6234745d:Track:Q2915886d:Track:Q465230d:Track:Q1814982d:Track:Q5402996d:Track:Q56001361d:Track:Q669166
  10. Gaia Data Release 2 / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — 2018.
    d:Track:Q42262d:Track:Q17011141d:Track:Q51905050
  11. H. Ludendorff. Untersuchungen über den Lichtwechsel von ε Aurigae // Astronomische Nachrichten. — . — Т. 164, вип. 6—8. — DOI:10.1002/asna.19031640602. Процитовано 16.06.2016.

Фото- та відеометеріали

Посилання та література

  1. Lutz, T. E.; Lutz, J. H. (June 1977). «Spectral classification and UBV photometry of bright visual double stars». Astronomical Journal 82: 431—434. Bibcode: 1977AJ…..82..431L [ 15 березня 2019 у Wayback Machine.]. doi:10.1086/112066.
  2. Hoard, D. W.; Howell, S. B.; Stencel, R. E. (May 2010). «Taming the Invisible Monster: System Parameter Constraints for epsilon Aurigae from the Far-ultraviolet to the Mid-infrared». The Astrophysical Journal 714 (1): 549—560. arXiv: 1003.3694 [ 4 серпня 2016 у Wayback Machine.]. Bibcode: 2010ApJ…714..549H [ 20 липня 2013 у Wayback Machine.]. doi:10.1088/0004-637X/714/1/549.
  3. Guinan, E. F.; Mayer, P.; Harmanec, P.; Božić, H.; Brož, M.; Nemravová, J.; Engle, S.; Šlechta, M.; Zasche, P.; Wolf, M.; Korčáková, D.; Johnston, C. (2012). «Large distance of epsilon Aurigae from interstellar absorption and reddening». Astronomy & Astrophysics 546: A123. Bibcode: 2012A&A…546A.123G. doi:10.1051/0004-6361/201118567.
  4. Pavel Chadima; Petr Harmanec; Bennett; Brian Kloppenborg; Robert Stencel; Stevenson Yang; Hrvoje Bozic; Miroslav Slechta; Lenka Kotkova (2011). «Spectral and photometric analysis of the eclipsing binary epsilon Aurigae prior to and during the 2009—2011 eclipse». Astronomy & Astrophysics 530 (530): A146. arXiv: 1105.0107 [ 8 серпня 2016 у Wayback Machine.].Bibcode: 2011A&A…530A.146C. doi:10.1051/0004-6361/201116739.
  5. Hohle, M. M.; Neuhäuser, R.; Schutz, B. F. (April 2010). «Masses and luminosities of O- and B-type stars and red supergiants». Astronomische Nachrichten 331 (4): 349.arXiv: 1003.2335 [ 7 лютого 2018 у Wayback Machine.]. Bibcode: 2010AN….331..349H [ 23 жовтня 2015 у Wayback Machine.]. doi:10.1002/asna.200911355.
  6. Royer, F.; et al. (October 2002). «Rotational velocities of A-type stars in the northern hemisphere. II. Measurement of v sin i». Astronomy and Astrophysics 393 (3): 897—911.arXiv: astro-ph/0205255 [ 8 серпня 2016 у Wayback Machine.]. Bibcode: 2002A&A…393..897R [ 29 березня 2019 у Wayback Machine.]. doi:10.1051/0004-6361:20020943.
  7. Stefanik, Robert P.; et al. (March 2010). «Epsilon Aurigae: An Improved Spectroscopic Orbital Solution». The Astronomical Journal 139 (3): 1254—1260. arXiv: 1001.5011 [ 4 серпня 2016 у Wayback Machine.].Bibcode: 2010AJ….139.1254S. doi:10.1088/0004-6256/139/3/1254.
  8. SIMBAD Astronomical Database(Centre de Données astronomiques de Strasbourg). Retrieved 2012-07-18.
  9. «Variable Star Index (VSX)» [ 13 серпня 2017 у Wayback Machine.]. Retrieved 25 August 2009.
  10. . Retrieved 25 August 2009.
  11. Hopkins, Jeffrey L.; Stencel, Robert E. (2007). «Recent UBVJH Photometry of Epsilon Aurigae» 0706: arXiv:0706.0891. arXiv: 0706.0891 [ 10 серпня 2016 у Wayback Machine.].
  12. . American Astronomical Society. 2008. Retrieved 13 January 2009. «Citizen Science: The International Year of Astronomy» [ 5 грудня 2008 у Wayback Machine.] (PDF).
  13. .
  14. Centuries-Old Star Mystery Coming to a Close [ 8 травня 2016 у Wayback Machine.], Whitney Clavin, Jet Propulsion Laboratory, 5 January 2010, accessed 6 January 2010
  15. «Almaaz». STARS. University of Illinois, Champaign–Urbana . 2008. Retrieved 18 December 2008.
  16. «Uranus: Facts & Figures» [ 9 квітня 2014 у Wayback Machine.]. Solar System Exploration. National Aeronautics and Space Administration. 2007. Retrieved 3 January 2009.
  17. «Star Spectral Classification» [ 26 липня 2017 у Wayback Machine.]. HyperPhysics. . 2001. Retrieved18 December 2008.
  18. «Database entry for Procyon AB» [ 12 серпня 2014 у Wayback Machine.]. SIMBAD. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. 2008. Retrieved 18 December 2008.
  19. «Database entry for Canopus» [ 8 серпня 2014 у Wayback Machine.]. SIMBAD. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Retrieved 2008-12-18.
  20. Leggett, Hadley (24 August 2009). «Wired.com: Reach for the Citizen Sky» [ 17 лютого 2014 у Wayback Machine.]. Retrieved25 August 2009.
  21. «Astronomy.com: Citizen Sky investigates Epsilon Aurigae» [Архівовано 14 квітня 2012 у WebCite]. Retrieved 25 August 2009.
  22. «International Year of Astronomy: Citizen Sky Invites Public to Help Resolve a Stellar Mystery» [ 25 липня 2011 у Wayback Machine.]. Retrieved 25 August 2009.
  23.  Three-year citizen science project focused on Epsilon Aurigae
  24. «astronomical map.» Encyclopædia Britannica. 2009. Encyclopædia Britannica Online School Edition. 3 January 2009 <http://www.school.eb.com/eb/article-52796>.
  25. . Constellations and their Stars, Chris Dolan. University of Wisconsin–Madison. 2008. Retrieved 3 January 2009.
  26. (Chinese) 中國星座神話, written by 陳久金. Published by 台灣書房出版有限公司, 2005,.
  27. (Chinese) , Hong Kong Space Museum. Accessed on line November 23, 2010.


image Це незавершена стаття про зорю.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (червень 2016)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

e Vizni chogo p yata za yaskravistyu zorya u suzir yi Viznichogo Vidoma yak zminna zorya tipu Algolya EA za klasifikaciyeyu Zagalnogo katalogu zminnih zir Sered vidomih zir maye odin iz najdovshih periodiv zminnosti yakij stanovit blizko 27 rokiv Zatemnennya trivaye u mezhah 640 730 dib tobto blizko dvoh rokiv Krim togo odin iz komponentiv pulsuye z maloyu amplitudoyu ta periodom blizko 66 dib Epsilon ViznichogoKatalozhnij kod2MASS J05015812 4349241 1 GSC 02907 01275 1 HD 31964 1 HIP 23416 1 HR 1605 1 IRAS 04583 4345 1 SAO 39955 1 e Aur ADS 3605 A 1 BD 43 1166 1 CCDM J05020 4350A 1 FK5 183 1 GC 6123 1 GCRV 2970 1 HIC 23416 1 IDS 04548 4341 A 1 IRC 40109 1 JP11 959 1 N30 1068 1 PLX 1122 1 PMC 90 93 131 1 PPM 47627 1 RAFGL 670 1 RAFGL 670S 1 ROT 705 1 TD1 3824 1 TYC 2907 1275 1 1 UBV 4807 1 UCAC3 268 74264 1 uvby98 100031964 ABV 1 eps Aur 1 WDS J05020 4349A 1 SBC9 291 1 SBC7 200 1 WEB 4548 1 Gaia DR2 205499655242974464 1 7 Aur TIC 260590721 1 Gaia DR3 205499655242974464 1 AAVSO 0454 43 1 AG 43 552 1 ALS 8131 1 i UBV M 10528 1 Suzir yaViznichijVidstan vid Zemli2000 svitlovij rikShvidkist obertannya zori54 km sParalaks0 9879 0 1792 kutova milisekunda 3 Vlasnij ruh za shilennyam 3 065 0 183 kutova milisekunda na rik 3 Vlasnij ruh za pryamim pidnesennyam0 883 0 206 kutova milisekunda na rik 3 Radialna shvidkist 10 4 0 4 km sTip zminnoyi zorizorya tipu Algolya 5 Spektralnij klasA9Ia 6 Vidima zoryana velichina2 99Absolyutna zoryana velichina 9 1Metalichnist 0 05EpohaJ2000 0 10 1 Pryame pidnesennya1 317587913 radian 3 Shilennya0 764861054 radian 3 Efektivna temperatura7175 KPoverhneva gravitaciya3 santimetr na sekundu v kvadrati Epsilon Viznichogo u Vikishovishi Takozh zorya vidoma svoyimi velikimi rozmirami radius komponenti A za riznimi rozrahunkami stanovit vid 135 do 190 radiusiv Soncya Tablichni daniSposterezhuvani dani na 2000 rik Suzir ya ViznichijPryame pidnesennya PP 05h 01m 58 13245sShilennya SH 43 49 23 9059 Vidima zoryana velichina 2 98 serednya u filtri V zminyuyetsya vid 2 92 do 3 83HarakteristikiSpektralnij tip F0 B5VTip zminnosti za Zagalnim Kataogom Zminnih Zir Tip Algolya EA Indeksi koloruU B 0 30B V 0 54R I 0 45Astrometrichni vidomostiRadialna shvidkist 2 5 km sVlasnij ruh PP 0 86 1 38 mas rik SH 2 66 0 75 mas rikParalaks 1 53 1 29Vidstan Blizko 2000 svitlovih rokiv 700 parsek Absolyutna zoryana velichina 9 1DetaliKomponent AMasa 2 2 15 M Radius 135 190 R Svitnist bolometrichna 37 875 L Temperatura 7750 KPriskorennya vilnogo padinnya na poverhni 0 1 m s2Shvidkist obertannya u proyekciyi na promin zoru 54 km sKomponent VMasa 6 14 M Radius 3 9 0 4 R Temperatura 15 000 KPriskorennya vilnogo padinnya na poverhni 100 m s2OrbitaPeriod 9896 0 1 6 dibVelika pivvis 18 1 1 3 a o Ekscentrisistet 0 227 0 011Nahilennya 89 Dovgota vishidnogo vuzla 264 Argument periastru vtorinnij komponent 39 2 3 4 Moment prohodzhennya cherez periastr 34723 80 Modifikovana Yulianska Data Inshi nazvi ta poznachennya zoriAlmaaz Al Anz Haldus e Aur 7 Aur BD 43 1166 FK5 183 HD 31964 HIP 23416 HR1605 SAO 39955 Dzherela danihKatalog Giparkos angl Hipparcos Catalogue Katalog yaskravih zir angl Bright Star Catalogue angl Variable Star Index VSX Posilannya na bazi danihSIMBAD data 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Pohodzhennya nazvie Viznichogo poznachennya za sistemoyu Bajyera 24 chastishe vsogo vikoristovuyetsya astronomami V anglijskij movi zorya takozh vidoma pid nazvami Almaaz Al Anz 15 25 yaki pohodyat vid arabskogo الماعز al macz 15 U kitajskij movi slovom 柱 Zhu yake oznachaye stovpi nazivayut asterizm sho skladayetsya z e Viznichogo z Viznichogo p Viznichogo y Viznichogo v Viznichogo t Viznichogo h Viznichogo i 26 Viznichogo 26 Sama e Viznichogo vidoma yak 柱一 Zhu yi Persha zirka stovpiv 27 Istoriya sposterezhen1821 2009 Zavdyaki svoyij yaskravosti zorya dobre vidna neozbroyenim okom Ale 1821 roku astronom Jogann Frich angl Johann Fritsch na osnovi svoyih sposterezhen vpershe pomitiv sho vona ye zminnoyu dzherelo Piznishe z 1842 po 1848 roki yiyi sposterigali nimeckij matematik Eduard Hajs angl Eduard Heis ta prusskij astronom Fridrih Vilgelm Argelander Dani oboh cih sposterigachiv pokazali sho 1847 roku zorya stala znachno tmyanishoyu Ce privernulo yih uvagu e Viznichogo znachno poyaskravishala i povernulasya do normalnogo stanu nastupnogo veresnya Zavdyaki tomu sho do zori bula prikuta znachna uvaga postijno z yavlyalisya novi j novi dani Dani sposterezhen pokazali sho e Viznichogo zminyuvala svoyu yaskravist ne lishe protyagom trivalogo periodu a j pokazuvala korotkochasni zmini yaskravosti Nastupne zatemnennya vidbuvalisya mizh 1874 i 1875 rokami i majzhe cherez tridcyat rokiv po tomu mizh 1901 i 1902 rokami Gans Lyudendrof yakij takozh sposterigav zoryu vpershe zajnyavsya yiyi detalnim vivchennyam 1904 roku vin opublikuvav stattyu pid nazvoyu Doslidzhennya zmin blisku e Viznichogo U nij vin zaznachiv sho zorya ye zatemnyuvanoyu zminnoyu tipu Algolya Teleskop Spitcer Na zasidanni Amerikanskogo Astronomichnogo Tovaristva u sichni 2009 roku Donald Hord angl Donald Hoard chlen dochirnogo proektu NASA Naukovogo centru Spitcera angl Spitzer Science Center pri Kalifornijskomu Instituti Tehnologij u Pasadeni povidomiv sho dani otrimani teleskopom Spitcer pid chas bilsh rannih sposterezhen vkazuyut na nayavnist u sistemi garyachogo komponentu spektralnogo klasu V yakij na diagrami Gercshprunga Rassela roztashovanij na vidgaluzhenni gigantiv Za otrimanimi danimi dzherelo jogo masa stanovila 2 2 3 3 masi Soncya ta vin buv otochenij pilovim diskom e Viznichogo aktivno ta cilespryamovano sposterigavsya z 2009 po 2011 rik Same todi vidbuvalosya ostannye zatemnennya Nastupne vidbudetsya u period z 2036 po 2038 roki Vlastivosti sistemiSposterezhennya v umovah miskogo nebaGalereyae Viznichogo roztashovana poryad iz Kapelloyu a Viznichogo najyaskravishoyu zoreyu suzir ya ta odniyeyu z najyaskravishih na nebi Zobrazhennya sistemi orbita vidnosno kartinnoyi ploshini Zobrazhennya sistemi pid velikim orbiti vidnosno kartinnoyi ploshini Viglyad sistemi v uyavi hudozhnika Vona skladayetsya iz zori spektralnogo klasu F ta garyachogo suputnika klasu B otochenogo pilovim diskom Kartka okolic zori e Viznichogo Na nij pokazano samu zoryu hrestikom ta zori porivnyannya chislami DzherelaSIMBAD Astronomical Database d Track Q654724 Royer F Grenier S Baylac M O et al Rotational velocities of A type stars in the northern hemisphere II Measurement of v sin i Astron Astrophys T Forveille EDP Sciences 2002 Vol 393 Iss 3 P 897 911 ISSN 0004 6361 0365 0138 1432 0746 1286 4846 doi 10 1051 0004 6361 20020943 arXiv astro ph 0205255 d Track Q114404d Track Q54150462d Track Q752075d Track Q46260676 Gaia Early Data Release 3 Data Processing and Analysis Consortium European Space Agency 2020 d Track Q98668919d Track Q42262d Track Q17011141 Gontcharov G A Pulkovo Compilation of Radial Velocities for 35 495 Hipparcos stars in a common system Ast Lett R Sunyaev Nauka Springer Science Business Media 2006 Vol 32 Iss 11 P 759 771 ISSN 1063 7737 1562 6873 0320 0108 0360 0327 doi 10 1134 S1063773706110065 arXiv 1606 08053 d Track Q54126358d Track Q176916d Track Q248326d Track Q836911d Track Q263028 Kukarkin B V Kholopov P N Pskovsky Y P ta in General Catalogue of Variable Stars 3rd ed 1971 d Track Q66617197 Hardorp J Theile I Voigt H H Luminous Stars in the Northern Milky Way 1965 T 5 S 0 d Track Q66617026 Gray R O Garrison R F The early F type stars Refined classification confrontation with Stromgren photometry and the effects of rotation The Astrophysical Journal Supplement Series AAS 1989 Vol 69 P 301 321 ISSN 0067 0049 1538 4365 doi 10 1086 191315 d Track Q2984591d Track Q463435d Track Q66617566 Ducati J R Catalogue of Stellar Photometry in Johnson s 11 color system 2002 Vol 2237 d Track Q63881058 R Earle Luck Parameters and abundances in luminous stars Astron J J G III E Vishniac NYC IOP Publishing AAS University of Chicago Press AIP 2014 Vol 147 Iss 6 P 137 ISSN 0004 6256 1538 3881 doi 10 1088 0004 6256 147 6 137 d Track Q463435d Track Q60d Track Q6234745d Track Q2915886d Track Q465230d Track Q1814982d Track Q5402996d Track Q56001361d Track Q669166 Gaia Data Release 2 Data Processing and Analysis Consortium European Space Agency 2018 d Track Q42262d Track Q17011141d Track Q51905050 H Ludendorff Untersuchungen uber den Lichtwechsel von e Aurigae Astronomische Nachrichten T 164 vip 6 8 DOI 10 1002 asna 19031640602 Procitovano 16 06 2016 Foto ta videometerialiVideo na YouTube yake opisuye sistemu vikoristovuyuchi lihtariki anglijskoyu movoyu 15 kvitnya 2016 u Wayback Machine Inshe video u yakomu dostupno rozpovidayetsya pro sistemu 23 zhovtnya 2017 u Wayback Machine na prostij anglijskij Modeli yaki pokazuyut yak vidbuvayetsya zatemnennya u sistemi https www youtube com watch v 3pQRxpmWqhw 1 veresnya 2013 u Wayback Machine https www youtube com watch v 84wJYwsEx0s 23 lipnya 2010 u Wayback Machine Astronomy Picture of the Day za 8 sichnya 2010 http apod nasa gov apod ap100108 html 14 sichnya 2010 u Wayback Machine Posilannya ta literaturaLutz T E Lutz J H June 1977 Spectral classification and UBV photometry of bright visual double stars Astronomical Journal 82 431 434 Bibcode 1977AJ 82 431L 15 bereznya 2019 u Wayback Machine doi 10 1086 112066 Hoard D W Howell S B Stencel R E May 2010 Taming the Invisible Monster System Parameter Constraints for epsilon Aurigae from the Far ultraviolet to the Mid infrared The Astrophysical Journal 714 1 549 560 arXiv 1003 3694 4 serpnya 2016 u Wayback Machine Bibcode 2010ApJ 714 549H 20 lipnya 2013 u Wayback Machine doi 10 1088 0004 637X 714 1 549 Guinan E F Mayer P Harmanec P Bozic H Broz M Nemravova J Engle S Slechta M Zasche P Wolf M Korcakova D Johnston C 2012 Large distance of epsilon Aurigae from interstellar absorption and reddening Astronomy amp Astrophysics 546 A123 Bibcode 2012A amp A 546A 123G doi 10 1051 0004 6361 201118567 Pavel Chadima Petr Harmanec Bennett Brian Kloppenborg Robert Stencel Stevenson Yang Hrvoje Bozic Miroslav Slechta Lenka Kotkova 2011 Spectral and photometric analysis of the eclipsing binary epsilon Aurigae prior to and during the 2009 2011 eclipse Astronomy amp Astrophysics 530 530 A146 arXiv 1105 0107 8 serpnya 2016 u Wayback Machine Bibcode 2011A amp A 530A 146C doi 10 1051 0004 6361 201116739 Hohle M M Neuhauser R Schutz B F April 2010 Masses and luminosities of O and B type stars and red supergiants Astronomische Nachrichten 331 4 349 arXiv 1003 2335 7 lyutogo 2018 u Wayback Machine Bibcode 2010AN 331 349H 23 zhovtnya 2015 u Wayback Machine doi 10 1002 asna 200911355 Royer F et al October 2002 Rotational velocities of A type stars in the northern hemisphere II Measurement of v sin i Astronomy and Astrophysics 393 3 897 911 arXiv astro ph 0205255 8 serpnya 2016 u Wayback Machine Bibcode 2002A amp A 393 897R 29 bereznya 2019 u Wayback Machine doi 10 1051 0004 6361 20020943 Stefanik Robert P et al March 2010 Epsilon Aurigae An Improved Spectroscopic Orbital Solution The Astronomical Journal 139 3 1254 1260 arXiv 1001 5011 4 serpnya 2016 u Wayback Machine Bibcode 2010AJ 139 1254S doi 10 1088 0004 6256 139 3 1254 SIMBAD Astronomical Database Centre de Donnees astronomiques de Strasbourg Retrieved 2012 07 18 Variable Star Index VSX 13 serpnya 2017 u Wayback Machine Retrieved 25 August 2009 Retrieved 25 August 2009 Hopkins Jeffrey L Stencel Robert E 2007 Recent UBVJH Photometry of Epsilon Aurigae 0706 arXiv 0706 0891 arXiv 0706 0891 10 serpnya 2016 u Wayback Machine American Astronomical Society 2008 Retrieved 13 January 2009 Citizen Science The International Year of Astronomy 5 grudnya 2008 u Wayback Machine PDF Centuries Old Star Mystery Coming to a Close 8 travnya 2016 u Wayback Machine Whitney Clavin Jet Propulsion Laboratory 5 January 2010 accessed 6 January 2010 Almaaz STARS University of Illinois Champaign Urbana 2008 Retrieved 18 December 2008 Uranus Facts amp Figures 9 kvitnya 2014 u Wayback Machine Solar System Exploration National Aeronautics and Space Administration 2007 Retrieved 3 January 2009 Star Spectral Classification 26 lipnya 2017 u Wayback Machine HyperPhysics 2001 Retrieved18 December 2008 Database entry for Procyon AB 12 serpnya 2014 u Wayback Machine SIMBAD Centre de Donnees astronomiques de Strasbourg 2008 Retrieved 18 December 2008 Database entry for Canopus 8 serpnya 2014 u Wayback Machine SIMBAD Centre de Donnees astronomiques de Strasbourg Retrieved 2008 12 18 Leggett Hadley 24 August 2009 Wired com Reach for the Citizen Sky 17 lyutogo 2014 u Wayback Machine Retrieved25 August 2009 Astronomy com Citizen Sky investigates Epsilon Aurigae Arhivovano 14 kvitnya 2012 u WebCite Retrieved 25 August 2009 International Year of Astronomy Citizen Sky Invites Public to Help Resolve a Stellar Mystery 25 lipnya 2011 u Wayback Machine Retrieved 25 August 2009 Three year citizen science project focused on Epsilon Aurigae astronomical map Encyclopaedia Britannica 2009 Encyclopaedia Britannica Online School Edition 3 January 2009 lt http www school eb com eb article 52796 gt Constellations and their Stars Chris Dolan University of Wisconsin Madison 2008 Retrieved 3 January 2009 Chinese 中國星座神話 written by 陳久金 Published by 台灣書房出版有限公司 2005 ISBN 978 986 7332 25 7 Chinese Hong Kong Space Museum Accessed on line November 23 2010 Ce nezavershena stattya pro zoryu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti cherven 2016

Дата публікації:
Топ