Ґонкурівська премія ліцеїстів

Ґонку́рівська пре́мія ліцеї́стів (фр. Prix Goncourt des lycéens) — французька літературна нагорода за твори, написані французькою мовою, відгалужена від Ґонкурівської премії й тісно пов'язана з нею.

Ідею Ґонкурівської премії ліцеїстів подали Міністерство освіти Франції і Національна федерація придбання основних продуктів (НФПОП / Fnac), а 1988 року задум втілила в життя НФПОП, співпрацюючи з Реннською академією й діставши схвалення від Ґонкурівської академії. Ідея має на меті, зокрема, заохочувати молодих людей до читання.

Із учнів 56 ліцеїв вибирають журі — близько 2000 осіб, яким у вересні дають прочитати дванадцять книжок, номінованих на Ґонкурівську премію. Два місяці тривають дискусії про ці твори, з учнями зустрічаються письменники-номінанти, а в листопаді представники цих 56 ліцеїв збираються в Ренні, щоб зробити остаточний вибір лауреата.

Ґонкурівську премію ліцеїстів присуджують кілька днів після того, коли стає відомий володар Ґонкурівської премії.

Лауреати

Рік		Автор	Твір	Видавець (в дужках вказано кількість нагороджених книжок)	Примітки
1988		Ерік Орсенна	«L'Exposition coloniale» / Колоніальна виставка	Сей	Водночас Ґонкурівська премія
1989			«Un grand pas vers le bon Dieu» / Великий крок до доброго Бога	Ґрассе	Водночас Ґонкурівська премія
1990			«Le Petit Prince Cannibale» / Маленький Принц-людоїд
1991			«Les Filles du Calvaire» / Дочки Голгофи	Ґрассе (2)	Водночас Ґонкурівська премія
1992			«L'Île du lézard vert» / Острів зеленої ящірки	Фламмаріон
1993			«Canines» / Ікла	Ґаллімар
1994			«Belle mère» / Мачуха	(2)
1995		Андрій Макін	«Le Testament français» / Французький заповіт	Меркюр де Франс	Водночас Ґонкурівська премія і Премія Медічі
1996		Ненсі Г'юстон	«Instruments des ténèbres» / Знаряддя пітьми	(3)	Водночас
1997			«Le Maître des paons» / Повелитель павичів
1998			«Mille six cents ventres» / Тисяча шістсот животів	Фаяр
1999			«Première Ligne» / Перша лінія	Ґаллімар (2)
2000			«Allah n'est pas obligé» / Аллах не мусить	Сей (2)	Водночас Премія Ренодо
2001			«La Joueuse de go» / Жінка, що грала в ґо	Ґрассе (3)
2002		Лоран Ґоде	«La Mort du roi Tsongor» / Смерть короля Цонґора	(4)	Водночас
2003			«Farrago» / Мішанина	Ґрассе (4)
2004			«Un secret» / Таємниця	Ґрассе (5)
2005			«Magnus» / Магнус	Альбен Мішель
2006		Леонора Міано	«Contours du jour qui vient» / Обриси близького дня	Плон
2007		Філіпп Клодель	«Le Rapport de Brodeck» / Оповідь Бродека	Сток
2008			«Un brillant avenir» / Осяйне майбуття	Ґаллімар (3)
2009		Жан-Мішель Ґенассія	«Le Club des incorrigibles optimistes» / Клуб невиправних оптимістів	Альбен Мішель (2)
2010		Матіас Енар	«Parle-leur de batailles, de rois et d'éléphants» / Розкажіть їм про битви, королів і слонів	(5)
2011			«Du domaine des Murmures» / Із царства шепотів	Ґаллімар (4)
2012		Жоель Діккер	«La Vérité sur l'affaire Harry Quebert» / Правда про справу Гаррі Кебера		Водночас Велика премія Французької академії за роман
2013		Сорж Шаландон	«Le Quatrième Mur» / Четверта стіна	Ґрассе (6)
2014		Давід Фенкінос	«Charlotte» / Шарлотта	Ґаллімар (5)	Водночас Премія Ренодо
2015		Дельфін де Віган	«D'après une histoire vraie» / За правдивою історією	(1)	Водночас Премія Ренодо
2016			«Petit Pays» / Маленька країна	Ґрассе (7)	Водночас
2017			«L'Art de perdre» / Мистецтво втрачати	Фламмаріон (2)	Водночас
2018		Давід Діоп	«Frère d'âme» / Брат душі	Сей (3)
2019			«Les Choses humaines» / Людські речі	Ґаллімар (6)	Водночас
2020			«Les Impatientes» / Нетерплячі
2021			«S'adapter» / Пристосуватися	Видавництво «Сток»	Водночас Премія «Феміна»

Посилання

• Офіційний сайт Ґонкурівської премії ліцеїстів [ 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.]