Я́щурка Штра́уха (Eremias strauchi) — представник роду Ящурок родини Справжні ящірки. Має 2 підвиди.
Ящурка Штрауха | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клас: | Плазуни (Reptilia) |
Ряд: | Лускаті (Squamata) |
Родина: | Ящіркові (Lacertidae) |
Рід: | Ящурка (Eremias) |
Вид: | E. strauchi |
Біноміальна назва | |
Eremias strauchi Kessler, 1878 |
Опис
Довжина тулуба до 8 см, хвіст довше у 1,5 рази. Колір шкіри бурувато-сірий або жовтувато-оливковий. Малюнок дуже мінливий. У найчастіше зі спини є чорні поздовжні суцільні або поділені на плями смуги, облямовані світлими пунктирними лініями або рисками. Середина спини вздовж хребта однокольорова, іноді зі слабко проступають поздовжніми смужками. Описаний вище тип малюнка найхарактерніший для самок. У самців ж чорні поздовжні смуги звичайно не поділені на плями, а «оченята» з боків тіла не блакитні, а яскраві, жовтувато-зелені. Черево має жовтувате (у самців) і біле (у самок) забарвлення. На верхній стороні стегон є білі кола. Хвіст знизу кремовий або жовтуватий. Хвіст самих молодих особин блакитно-сизий.
Підочний щиток торкається краю рота. Довжина лобоносового щитка менше його ширини. Надочноямкові не відокремлені від лобового і лоботім'яного щитків. Навколо середини тулуба 45–69 лусок. Навколо 9–10 хвостового кільця 20–35 лусок. Луска зверху хвоста слабкоребриста, рідше — абсолютно гладенька. Рядки з 13–23 стегнових пір досягають колінного згину.
Спосіб життя
Полюбляє кам'янисті, глинясті і піщані напівпустелі, ялівцеве рідколісся, сухі чагарники. У Туркменістані населяє переважно гірські біотопи від передгір'я до зони арчи і нагірних степів включно, де відома до висоти 2000 м над рівнем моря. Місцями проникає на околиці бавовняних посівів, у виноградники і сади. Ховається в норах гризунів, лисиць, черепах та інших риючих тварин. Також риє невеликі власні нори завдовжки до 10–12 см, зазвичай розташовані під чагарниками або у підніжжя великих каменів. На зимівлю йде звичайно не раніше середини жовтня. Навесні пробуджується при сприятливій погоді вже у першій декаді березня. Харчується комахами, павуками, багатоніжками, дрібними ящірками.
Це яйцекладні ящірки. Статева зрілість настає після першої зимівлі при довжині тіла 45–47 мм. Парування починається у першу декаду квітня. В умовах Вірменії перша кладка відбувається у середині травня, друга починається наприкінці червня і розтягується до середини серпня. У кладці в залежності від розмірів самки 2–6 яєць розміром 13,5–16 × 8–9 мм. Молоді ящірки довжиною 28–30 мм починають з'являтися з середини червня.
Розповсюдження
Мешкає у Вірменії та Азербайджані, південно-західному Туркменістані, східній Туреччині, на північному заході й північному сході Ірану.
Підвиди
- Eremias strauchi kopetdaghica
- Eremias strauchi strauchi
Джерела
- Словник зоологічної номенклатури (1927–1928): Факсимільне відтворення видань 1927–1928 рр. — К.: Наукова думка, 2005 р. — 186 с.
- Шмальгаузен І. І. Походження наземних хребетних. М., 1964.
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ya shurka Shtra uha Eremias strauchi predstavnik rodu Yashurok rodini Spravzhni yashirki Maye 2 pidvidi Yashurka Shtrauha Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Rodina Yashirkovi Lacertidae Rid Yashurka Eremias Vid E strauchi Binomialna nazva Eremias strauchi Kessler 1878OpisDovzhina tuluba do 8 sm hvist dovshe u 1 5 razi Kolir shkiri buruvato sirij abo zhovtuvato olivkovij Malyunok duzhe minlivij U najchastishe zi spini ye chorni pozdovzhni sucilni abo podileni na plyami smugi oblyamovani svitlimi punktirnimi liniyami abo riskami Seredina spini vzdovzh hrebta odnokolorova inodi zi slabko prostupayut pozdovzhnimi smuzhkami Opisanij vishe tip malyunka najharakternishij dlya samok U samciv zh chorni pozdovzhni smugi zvichajno ne podileni na plyami a ochenyata z bokiv tila ne blakitni a yaskravi zhovtuvato zeleni Cherevo maye zhovtuvate u samciv i bile u samok zabarvlennya Na verhnij storoni stegon ye bili kola Hvist znizu kremovij abo zhovtuvatij Hvist samih molodih osobin blakitno sizij Pidochnij shitok torkayetsya krayu rota Dovzhina lobonosovogo shitka menshe jogo shirini Nadochnoyamkovi ne vidokremleni vid lobovogo i lobotim yanogo shitkiv Navkolo seredini tuluba 45 69 lusok Navkolo 9 10 hvostovogo kilcya 20 35 lusok Luska zverhu hvosta slabkorebrista ridshe absolyutno gladenka Ryadki z 13 23 stegnovih pir dosyagayut kolinnogo zginu Sposib zhittyaPolyublyaye kam yanisti glinyasti i pishani napivpusteli yalivceve ridkolissya suhi chagarniki U Turkmenistani naselyaye perevazhno girski biotopi vid peredgir ya do zoni archi i nagirnih stepiv vklyuchno de vidoma do visoti 2000 m nad rivnem morya Miscyami pronikaye na okolici bavovnyanih posiviv u vinogradniki i sadi Hovayetsya v norah grizuniv lisic cherepah ta inshih riyuchih tvarin Takozh riye neveliki vlasni nori zavdovzhki do 10 12 sm zazvichaj roztashovani pid chagarnikami abo u pidnizhzhya velikih kameniv Na zimivlyu jde zvichajno ne ranishe seredini zhovtnya Navesni probudzhuyetsya pri spriyatlivij pogodi vzhe u pershij dekadi bereznya Harchuyetsya komahami pavukami bagatonizhkami dribnimi yashirkami Ce yajcekladni yashirki Stateva zrilist nastaye pislya pershoyi zimivli pri dovzhini tila 45 47 mm Paruvannya pochinayetsya u pershu dekadu kvitnya V umovah Virmeniyi persha kladka vidbuvayetsya u seredini travnya druga pochinayetsya naprikinci chervnya i roztyaguyetsya do seredini serpnya U kladci v zalezhnosti vid rozmiriv samki 2 6 yayec rozmirom 13 5 16 8 9 mm Molodi yashirki dovzhinoyu 28 30 mm pochinayut z yavlyatisya z seredini chervnya RozpovsyudzhennyaMeshkaye u Virmeniyi ta Azerbajdzhani pivdenno zahidnomu Turkmenistani shidnij Turechchini na pivnichnomu zahodi j pivnichnomu shodi Iranu PidvidiEremias strauchi kopetdaghica Eremias strauchi strauchiDzherelaSlovnik zoologichnoyi nomenklaturi 1927 1928 Faksimilne vidtvorennya vidan 1927 1928 rr K Naukova dumka 2005 r 186 s Shmalgauzen I I Pohodzhennya nazemnih hrebetnih M 1964 Slovnik dovidnik iz zoologiyi K 2002