Ярослав Болеславич

Ярослав Болеславич (1143 — 22 березня 1201) — князь Опольський з 1173 року і єпископ Вроцлава з 1198 року до смерті.

Ярослав Болеславич
Народився	1143^[1] Ополе
Помер	22 березня 1201 Вроцлав, Богемське королівство
Поховання	Вроцлав
Країна	Республіка Польща
Діяльність	католицький священник
Знання мов	польська
Титул	герцог
Посада	єпископ
Конфесія	християнство
Батько	Болеслав I Високий
Мати	Звенислава Всеволодівна
Брати, сестри	Генрік І Бородатий
Медіафайли у Вікісховищі

Старішим син князя Болеслава I Високого та його першої дружини Звенислави, доньки Великого князя Київського Всеволода ІІ Ольговича. По батьківській і по материнській лінії був нащадком Великих князів Київських Володимира Святого та Ярослава Мудрого.

Біографія

Невідомо, чи народився він ще в Сілезії чи вже у вигнанні. Виховувався в Альтенбурзі при дворі імператора Священній Римській імперії Фрідриха Барбаросси.

1163 року, після повернення Сілезії його батьком Болеславом і дядьком Мешком I, переїхав в князівство де отримав уділ. Проте друга дружина його батька Христина — мачуха Ярослава почала інтригувати, щоб Болеслав Високий зробив своїми спадкоємцями молодших синів.

Ярослав був змушений до релігійної кар'єри (у 1160—1170-х роках), а його батько вирішив своїми спадкоємцями синів від другого шлюбу.

Проте Ярослав не погодився з тим, що він був відсторонений від влади, адже він, як старший син мав успадкувати частину Князівства Сілезького.

Вступив в союз зі своїм дядьком Мешком. Після міжусобної війни 1172—1173 рр. та втручання імператора Фрідриха Барбаросси — Болеслав отримав владу в Нижній Сілезії, а також були утворені два князівства Ратиборське для Мешка і Опольське для Ярослава.

1195 р. Ярослав підтримав іншого свого дядька Мешка III у битві під Мозгавою, де силезькі війська зазнали поразки.

1198 р. Ярослав повністю прийняв релігійний стан і був обраний єпископом Вроцлава. Князь-єпископ примирився з батьком, а монети Сілезії, що карбувались в цей період, містили імена обох князів разом.

Ярослав помер 22 березня 1201 року, за кілька місяців до свого батька, який ненадовго взяв контроль над Опольським князівством. Кінець кінцем Ополе перейшло до Мешка І на початку 1202 р.

Ярослав був похований у Вроцлаві.

Родовід

Ярослав Болеславич веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських Ярослава Мудрого, Володимира Великого та Святослава Хороброго.

Владислав I Герман, князь Польщі

Болеслав III, князь Польщі

Юдіт Богемська, українська княжна

Владислав II, князь Польщі

Святополк Ізяславич, Великий князь Київський

Збислава Святополківна, Українська князівна

Богемська князівна

Болеслав I Високий, князь Польщі

Леопольд II, маркграф Австрії

(Леопольд III), маркграф Австрії

Іда Австрійська

Аґнес Бабенберг

Аґнес фон Вайблінген

Ярослав Болеславич, князь Опольський

Святослав Ярославич, Великий князь Київський

Олег Святославич, Великий князь Київський

Цецилія

Всеволод ІІ Ольгович

(Феофанія Музалонісса)

Звенислава Всеволодівна, Українська князівна

Володимир Мономах, Великий князь Київський

(Мстислав І Великий), Великий князь Київський

Ґіта Вессекська, донька короля Англії

Марія Мстиславна, Українська князівна

(Інге I Старший), король Швеції

Христина Інгесдоттер, донька короля Швеції

Гелена, королева Швеції

Джерела

• Piastowie. Leksykon biograficzny, Cracow 1999,

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #136270425 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578