Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Я рмарок суєти Ярмарок марнославства англ Vanity Fair A Novel without a Hero роман англійського письменника Вільяма Мейк

Ярмарок суєти

«Я́рмарок суєти́» («Ярмарок марнославства», англ. Vanity Fair: A Novel without a Hero) — роман англійського письменника Вільяма Мейкпіса Текерея про епоху Наполеонівських війн, який публікувався в сатиричному журналі («Punch») з січня 1847 по липень 1848 року.

Ярмарок суєти
Vanity Fair: A Novel without a Hero
image
Титульний аркуш, художник Вільям Текерей
Жанр роман
Форма роман
Автор Вільям Теккерей
Мова англійська
Опубліковано 1847–1848
Країна image Велика Британія
Видавництво Punch
Переклад (Ольга Сенюк)
Ілюстратор Вільям Теккерей
У «Гутенберзі» 599
image Цей твір у Вікісховищі

Сюжет

Головні героїні, міс Емілі Седлі (Amelia Sedley) і міс Ребекка (Беккі) Шарп, навчаються разом у приватному пансіоні міс Пінкертон.

Емілі — дочка успішного комерсанта, характеризується лагідною вдачею і користується загальним обожнюванням. Беккі ж — сирота, донька художника-п'яниці і французької танцівниці, які залишили у спадок своїй дочці лише яскраву зовнішність, артистизм, розум і блискуче знання французької мови. Вона живе у міс Пінкертон і здобуває освіту, виконуючи обов'язки вчительки французької для молодших вихованок.

Емілі Седлі — єдина людина, до якої Беккі ставиться з майже щирою добротою. «Майже» — оскільки дружбу отруює як усвідомлення Беккі нерівності їх положення, так і те, що Емілія, яка завжди мала всього вдосталь, не може зрозуміти проблем Беккі і допомогти своїй подрузі.

Дівчата залишають пансіон разом. Емілі — для того, щоб оселитися з батьками і незабаром одружитися з сином заможного ділка Джорджа Осборна, якого вона обожнює. Беккі ж отримала місце гувернантки в одній збіднілій аристократичній сім'ї, але перш ніж стати до своїх обов'язків, вона на запрошення подруги деякий час погостює у неї.

У будинку Седлі міс Шарп зустрічає брата Емілі, містера Джоза Седлі, незграбного, марнославного, але цілком добродушного чиновника Ост-Індської компанії. Ребекка всіма силами намагається схилити його до пропозиції руки і серця, але внаслідок нерішучості Джоза і втручання Джорджа Осборна, нареченого Емілі, який не бажає родичатися з «гувернанткою», Ребекка зазнає поразки.

Вона змушена залишити Седлі і вирушити до сімейства Кроулі. У будинку, де мешкають сер Пітт Кроулі (химерний старий чоловік, що з'їхав з глузду) з дружиною, його син містер Пітт Кроулі і молодші дочки, Ребекка незабаром домагається довіри і прихильності. Але родина сера Пітта, незважаючи на родинний маєток, величезну кількість славетних предків і місце в Палаті громад, живе у бідноті, і всі його члени нетерпляче чекають смерті сестри сера Пітта, багатої міс Матильди Кроулі. Сама міс із задоволенням приймає загальне поклоніння її багатству, але збирається залишити ні з чим своїх братів і старшого племінника, добропорядного і нудного Пітта, зробивши своїм спадкоємцем молодшого племінника, офіцера Родона Кроулі. Під час відвідин міс Кроулі маєтку сера Пітта Беккі завойовує її симпатію і вже за її бажанням їде з нею до Лондона. Але місце компаньйонки у примхливої старої насправді хитке, тому Беккі вирішує вжити заходів задля зміцнення свого становища. І, коли овдовілий сер Пітт приїжджає до Лондона, щоб зробити міс Шарп пропозицію стати черговою леді Кроулі, Ребекка змушена відповісти відмовою — вона вже таємно повінчана з сином сера Пітта і улюбленцем міс Матильди Родоном, який шалено в неї закоханий.

Тим часом Емілі теж збирається вийти заміж за Джорджа Осборна. Але несподівано містер Седлі-старший банкрутує, і старий Осборн не дозволяє своєму синові одружуватися з дочкою банкрута. Незважаючи на заборону, а також той факт, що сам Джордж зовсім не відчуває до Емілі пристрасної любові, він усе ж одружується з нею. Це відбувається, головним чином, завдяки домовленостям друга Джорджа, Вільяма Доббіна, який сам таємно закоханий в Емілі, але, розуміючи, що дівчина думає тільки про Джорджа, вирішує відступити в бік і, нагадуючи молодому і марнославному Осборну про офіцерську честь, яку не прикрасить відмова від шлюбу з дівчиною лише з причини її раптової бідності.

Весілля відбулося, і медовий місяць молодята проводять разом з подружжям Кроулі, Беккі і Родоном. Хоча не минуло й тижня після весілля, як Джордж Осборн захопився місіс Кроулі. Від утечі з Ребеккою його «врятувала» війна з Наполеоном. Родон і Джордж беруть участь у битві при Ватерлоо, але Осборн з неї не повертається. Таким чином, про нього залишилася вічна пам'ять і вічна відданість дружини.

Незабаром в Емілії народжується син Джорджі, а у Беккі син Родон (обидва названі на честь батьків). Тим часом помер старий сер Пітт Кроулі, і на чолі сім'ї тепер його син Пітт. Беккі з чоловіком і сином намагаються прорватися у вищий світ, відвідуючи різні світські заходи, заводячи знайомства з «гідними» людьми. Але до добра це не довело, і одного разу Родон застав дружину під час сумнівного побачення з багатим шанувальником лордом Стайном. Оскаженілий чоловік знаходить у неї в секретері схованку з грошима, хоча, на його думку, сім'я перебуває у тяжкому становищі. Наближається дуель, але через посередників Стайн і Родон відмовляється від неї, і наступного дня Родон дізнається, що призначений на місце губернатора острова Ковентрі. Родон кидає дружину, хоча і висилає їй щорічне утримання. Деякий час потому він помирає від лихоманки за тиждень до смерті свого брата Пітта. Всі статки Кроулі успадковує син Родона і Ребекки, Родон-молодший.

Після скандалу з лордом Стайном Ребекка вигнана з лондонського суспільства, і вона мандрує Європою в пошуках щастя. Їй довелося вести вкрай аморальне життя, стати майже циганкою. Але тут вона зустрічається з Емілією, майором Доббіном і Джозом Седлі. Від Ребекки Емілі дізнається, що її колишній чоловік Джордж насправді ніколи її не любив, і виходить заміж за Доббіна. Результатом шлюбу стала дівчинка Джейн.

Беккі ж знову намагається спокусити Джоза, і цього разу їй це вдається. Однак через кілька років Джоз вмирає, залишаючи Ребеці за заповітом лише половину страховки: весь статок Джозефа до того моменту виявляється розтраченим через невдалі махінацій Ребекки. Ребекка залишається одна, її син Родон, не поновлює стосунки з матір'ю, але надає їй фінансову підтримку.

Про твір

«Ярмарок суєти», найкращий твір Текерея, не можна збагнути без урахування як попередніх його книг, так і публіцистики письменника, яку він писав одночасно з романом у 1847—1848 pp. Його нариси, статті та вірші цього періоду утворюють художньо-публіцистичний цикл, присвячений чартизму, ірландському національно-визвольному рухові, лютневій революції у Франції. Порівняння циклу з романом засвідчує, що письменник відгукувався як на «вічні» проблеми буття, так і на найактуальніші проблеми сьогодення. Його роман поставав з самих «низів» літератури — з нарисів, замальовок, карикатур, малюнків з підписами. В результаті був створений оригінальний жанр сатирично-гумористичного епічного роману, що увібрав всі улюблені письменником жанри — есе, комічну новелу, вірш, малюнок, пародію, байку, жанрову сцену тощо. Книга вирізняється точністю історично-побутових реалій, широтою охоплення соціальних явищ. У ній віддзеркалено чимало історичних подій 1813—1833 pp. (хоча, звісно, і не всі).

Цілісність і епічний розмах досягнуті в романі завдяки продуманості і широті його задуму. Образ Ярмарку марнославності, що поєднує всі компоненти виповідання, постає як символ, який містить не лише осуд марнотності земного існування, а й звеличення земних утіх. Сюжетним центром книги автор зробив одну з вічних тем світової культури — історію двох жінок, подруг і суперниць.

«Ярмарок суєти» позначений синтезом історичного та сучасного роману. Минуле, теперішнє та майбутнє є рівними для автора перед лицем гри фатуму, саме тому Текерей іронічно зближує в романі далеке та близьке, велике та мале, героїчне та побутове. Спираючись на думку Франсуа де Ларошфуко про те, що люди можуть бути «відважними від боягузтва», письменник подає парадоксально «перекручене» розташування розділів про Ватерлоо, коли військові епізоди стають лише невеликим доважком до розлогих тилових сцен, які сатирично змальовують паніку, страх, інтриги тих, хто наживається на перемозі чи поразці Наполеона. Сама битва уподібнюється до хлоп'ячої бійки, а імператор порівнюється з маріонеткою, Текерей називає Наполеона «найясновельможнішим статистом».

Експериментально-ігровий підхід до історії та побуту в романі передається й образом автора-оповідача, який виконує функції блазня-актора, а також режисера лялькового спектаклю і коментатора подій. Цей персонаж влаштовує трюки та фокуси з перевдяганням героїв, втягує читача-глядача (у романі майже двісті авторських малюнків) в обговорення подій та героїв книги.

Найяскравішою, найефектнішою постаттю на цьому Ярмарку марнославності є Ребекка Шарп, образ якої завдяки своїй багатовимірності і досі залишається джерелом різноманітних інтерпретацій. Вона показана як жива особистість і водночас як «маска», точніше, низка втілень, що їй передують, й узагальнення багатовікового філогенезу даного типу («павук», «змія», «лисиця», «сирена», «Клеопатра», «Клітемнестра» тощо). Текерей не лише викриває свою героїню як бездушну авантюристку, а й відтворює драму талановитої людини, котра заради марнотної мети занапащає свій талант.

Справжню («комедію помилок») (цю назву комедії В. Шекспіра Текерей використав у тексті роману) переживають, по суті, всі персонажі роману — як негативні, так і позитивні. За висловом письменника, вони втягнуті у «вічний вир горя і страждання». Але автор усім художнім ладом книги наче намагається перевести правила життєвої гри у творчий план, пропонує нам перетворювати життя на мистецтво і таким чином ушляхетнювати, одухотворювати його.

Екранізації

Німе кіно:

  • 1911 — «Ярмарок суєти». Режисер Чарльз Кент. У ролі Ребекки — Хелен Гарднер, у ролі Емілиї — Роуз Теплі.
  • 1915 — «Ярмарок суєти». Режисер Чарльз Бребін. В ролі Ребекки — Мінні Маддерн Фіске, в ролі Емілії — Хелен Фултон.
  • 1922 — «Ярмарок суєти». Режисер Кортні Роуден. В ролі Ребекки — Космо Кьорлі Белью.
  • 1923 — «Ярмарок суєти». Режисер Хьюго Беллін. В ролі Ребекки — Мейбл Беллін, в ролі Емілії — Елінор Бордман.

Звукове кіно:

  • 1932 — «Ярмарок суєти». Режисер Честер М. Франклін. В ролі Ребекки — Мірна Лой, в ролі Емілії — (Барбара Кент).
  • 1935 — «Беккі Шарп». Режисер Рубен Мамулян. В ролі Ребекки — Міріам Хопкінс (номінація на премію «Оскар» за найкраще виконання головної жіночої ролі), в ролі Емілії — (Френсіс Ді).
  • 2004 — . Режисер — (Міра Наїр). В ролі Ребекки — Різ Візерспун, в ролі Емілії — .

Телевізійні постановки:

  • 1967 — «Ярмарок суєти», міні-серіал каналу BBC. Режисер Рекс Такер. В ролі Ребекки — , в ролі Емілії — Мерилін Тайлерсон.
  • 1976 — «Ярмарка тщеславия», телеспектакль в постановці Московського Державного академічного Малого театру Союза РСР, виробницство ТО "Экран" СРСР.
  • 1987 — «Ярмарок суєти», міні-серіал каналу BBC. В ролі Ребекки — , в ролі Емілії — Ребекка Шеїр.
  • 1998 — «Ярмарок суєти», міні-серіал каналу BBC. Режисер . В ролі Ребекки — , в ролі Емілії — .

Адаптації

  • П'єса «Беккі Шарп» .

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Ya rmarok suyeti Yarmarok marnoslavstva angl Vanity Fair A Novel without a Hero roman anglijskogo pismennika Vilyama Mejkpisa Tekereya pro epohu Napoleonivskih vijn yakij publikuvavsya v satirichnomu zhurnali Punch z sichnya 1847 po lipen 1848 roku Yarmarok suyetiVanity Fair A Novel without a HeroTitulnij arkush hudozhnik Vilyam TekerejZhanr romanForma romanAvtor Vilyam TekkerejMova anglijskaOpublikovano 1847 1848Krayina Velika BritaniyaVidavnictvo PunchPereklad Olga SenyukIlyustrator Vilyam TekkerejU Gutenberzi 599 Cej tvir u VikishovishiSyuzhetGolovni geroyini mis Emili Sedli Amelia Sedley i mis Rebekka Bekki Sharp navchayutsya razom u privatnomu pansioni mis Pinkerton Emili dochka uspishnogo komersanta harakterizuyetsya lagidnoyu vdacheyu i koristuyetsya zagalnim obozhnyuvannyam Bekki zh sirota donka hudozhnika p yanici i francuzkoyi tancivnici yaki zalishili u spadok svoyij dochci lishe yaskravu zovnishnist artistizm rozum i bliskuche znannya francuzkoyi movi Vona zhive u mis Pinkerton i zdobuvaye osvitu vikonuyuchi obov yazki vchitelki francuzkoyi dlya molodshih vihovanok Emili Sedli yedina lyudina do yakoyi Bekki stavitsya z majzhe shiroyu dobrotoyu Majzhe oskilki druzhbu otruyuye yak usvidomlennya Bekki nerivnosti yih polozhennya tak i te sho Emiliya yaka zavzhdi mala vsogo vdostal ne mozhe zrozumiti problem Bekki i dopomogti svoyij podruzi Divchata zalishayut pansion razom Emili dlya togo shob oselitisya z batkami i nezabarom odruzhitisya z sinom zamozhnogo dilka Dzhordzha Osborna yakogo vona obozhnyuye Bekki zh otrimala misce guvernantki v odnij zbidnilij aristokratichnij sim yi ale persh nizh stati do svoyih obov yazkiv vona na zaproshennya podrugi deyakij chas pogostyuye u neyi U budinku Sedli mis Sharp zustrichaye brata Emili mistera Dzhoza Sedli nezgrabnogo marnoslavnogo ale cilkom dobrodushnogo chinovnika Ost Indskoyi kompaniyi Rebekka vsima silami namagayetsya shiliti jogo do propoziciyi ruki i sercya ale vnaslidok nerishuchosti Dzhoza i vtruchannya Dzhordzha Osborna narechenogo Emili yakij ne bazhaye rodichatisya z guvernantkoyu Rebekka zaznaye porazki Vona zmushena zalishiti Sedli i virushiti do simejstva Krouli U budinku de meshkayut ser Pitt Krouli himernij starij cholovik sho z yihav z gluzdu z druzhinoyu jogo sin mister Pitt Krouli i molodshi dochki Rebekka nezabarom domagayetsya doviri i prihilnosti Ale rodina sera Pitta nezvazhayuchi na rodinnij mayetok velicheznu kilkist slavetnih predkiv i misce v Palati gromad zhive u bidnoti i vsi jogo chleni neterplyache chekayut smerti sestri sera Pitta bagatoyi mis Matildi Krouli Sama mis iz zadovolennyam prijmaye zagalne pokloninnya yiyi bagatstvu ale zbirayetsya zalishiti ni z chim svoyih brativ i starshogo pleminnika dobroporyadnogo i nudnogo Pitta zrobivshi svoyim spadkoyemcem molodshogo pleminnika oficera Rodona Krouli Pid chas vidvidin mis Krouli mayetku sera Pitta Bekki zavojovuye yiyi simpatiyu i vzhe za yiyi bazhannyam yide z neyu do Londona Ale misce kompanjonki u primhlivoyi staroyi naspravdi hitke tomu Bekki virishuye vzhiti zahodiv zadlya zmicnennya svogo stanovisha I koli ovdovilij ser Pitt priyizhdzhaye do Londona shob zrobiti mis Sharp propoziciyu stati chergovoyu ledi Krouli Rebekka zmushena vidpovisti vidmovoyu vona vzhe tayemno povinchana z sinom sera Pitta i ulyublencem mis Matildi Rodonom yakij shaleno v neyi zakohanij Tim chasom Emili tezh zbirayetsya vijti zamizh za Dzhordzha Osborna Ale nespodivano mister Sedli starshij bankrutuye i starij Osborn ne dozvolyaye svoyemu sinovi odruzhuvatisya z dochkoyu bankruta Nezvazhayuchi na zaboronu a takozh toj fakt sho sam Dzhordzh zovsim ne vidchuvaye do Emili pristrasnoyi lyubovi vin use zh odruzhuyetsya z neyu Ce vidbuvayetsya golovnim chinom zavdyaki domovlenostyam druga Dzhordzha Vilyama Dobbina yakij sam tayemno zakohanij v Emili ale rozumiyuchi sho divchina dumaye tilki pro Dzhordzha virishuye vidstupiti v bik i nagaduyuchi molodomu i marnoslavnomu Osbornu pro oficersku chest yaku ne prikrasit vidmova vid shlyubu z divchinoyu lishe z prichini yiyi raptovoyi bidnosti Vesillya vidbulosya i medovij misyac molodyata provodyat razom z podruzhzhyam Krouli Bekki i Rodonom Hocha ne minulo j tizhnya pislya vesillya yak Dzhordzh Osborn zahopivsya misis Krouli Vid utechi z Rebekkoyu jogo vryatuvala vijna z Napoleonom Rodon i Dzhordzh berut uchast u bitvi pri Vaterloo ale Osborn z neyi ne povertayetsya Takim chinom pro nogo zalishilasya vichna pam yat i vichna viddanist druzhini Nezabarom v Emiliyi narodzhuyetsya sin Dzhordzhi a u Bekki sin Rodon obidva nazvani na chest batkiv Tim chasom pomer starij ser Pitt Krouli i na choli sim yi teper jogo sin Pitt Bekki z cholovikom i sinom namagayutsya prorvatisya u vishij svit vidviduyuchi rizni svitski zahodi zavodyachi znajomstva z gidnimi lyudmi Ale do dobra ce ne dovelo i odnogo razu Rodon zastav druzhinu pid chas sumnivnogo pobachennya z bagatim shanuvalnikom lordom Stajnom Oskazhenilij cholovik znahodit u neyi v sekreteri shovanku z groshima hocha na jogo dumku sim ya perebuvaye u tyazhkomu stanovishi Nablizhayetsya duel ale cherez poserednikiv Stajn i Rodon vidmovlyayetsya vid neyi i nastupnogo dnya Rodon diznayetsya sho priznachenij na misce gubernatora ostrova Koventri Rodon kidaye druzhinu hocha i visilaye yij shorichne utrimannya Deyakij chas potomu vin pomiraye vid lihomanki za tizhden do smerti svogo brata Pitta Vsi statki Krouli uspadkovuye sin Rodona i Rebekki Rodon molodshij Pislya skandalu z lordom Stajnom Rebekka vignana z londonskogo suspilstva i vona mandruye Yevropoyu v poshukah shastya Yij dovelosya vesti vkraj amoralne zhittya stati majzhe cigankoyu Ale tut vona zustrichayetsya z Emiliyeyu majorom Dobbinom i Dzhozom Sedli Vid Rebekki Emili diznayetsya sho yiyi kolishnij cholovik Dzhordzh naspravdi nikoli yiyi ne lyubiv i vihodit zamizh za Dobbina Rezultatom shlyubu stala divchinka Dzhejn Bekki zh znovu namagayetsya spokusiti Dzhoza i cogo razu yij ce vdayetsya Odnak cherez kilka rokiv Dzhoz vmiraye zalishayuchi Rebeci za zapovitom lishe polovinu strahovki ves statok Dzhozefa do togo momentu viyavlyayetsya roztrachenim cherez nevdali mahinacij Rebekki Rebekka zalishayetsya odna yiyi sin Rodon ne ponovlyuye stosunki z matir yu ale nadaye yij finansovu pidtrimku Pro tvir Yarmarok suyeti najkrashij tvir Tekereya ne mozhna zbagnuti bez urahuvannya yak poperednih jogo knig tak i publicistiki pismennika yaku vin pisav odnochasno z romanom u 1847 1848 pp Jogo narisi statti ta virshi cogo periodu utvoryuyut hudozhno publicistichnij cikl prisvyachenij chartizmu irlandskomu nacionalno vizvolnomu ruhovi lyutnevij revolyuciyi u Franciyi Porivnyannya ciklu z romanom zasvidchuye sho pismennik vidgukuvavsya yak na vichni problemi buttya tak i na najaktualnishi problemi sogodennya Jogo roman postavav z samih niziv literaturi z narisiv zamalovok karikatur malyunkiv z pidpisami V rezultati buv stvorenij originalnij zhanr satirichno gumoristichnogo epichnogo romanu sho uvibrav vsi ulyubleni pismennikom zhanri ese komichnu novelu virsh malyunok parodiyu bajku zhanrovu scenu tosho Kniga viriznyayetsya tochnistyu istorichno pobutovih realij shirotoyu ohoplennya socialnih yavish U nij viddzerkaleno chimalo istorichnih podij 1813 1833 pp hocha zvisno i ne vsi Cilisnist i epichnij rozmah dosyagnuti v romani zavdyaki produmanosti i shiroti jogo zadumu Obraz Yarmarku marnoslavnosti sho poyednuye vsi komponenti vipovidannya postaye yak simvol yakij mistit ne lishe osud marnotnosti zemnogo isnuvannya a j zvelichennya zemnih utih Syuzhetnim centrom knigi avtor zrobiv odnu z vichnih tem svitovoyi kulturi istoriyu dvoh zhinok podrug i supernic Yarmarok suyeti poznachenij sintezom istorichnogo ta suchasnogo romanu Minule teperishnye ta majbutnye ye rivnimi dlya avtora pered licem gri fatumu same tomu Tekerej ironichno zblizhuye v romani daleke ta blizke velike ta male geroyichne ta pobutove Spirayuchis na dumku Fransua de Laroshfuko pro te sho lyudi mozhut buti vidvazhnimi vid boyaguztva pismennik podaye paradoksalno perekruchene roztashuvannya rozdiliv pro Vaterloo koli vijskovi epizodi stayut lishe nevelikim dovazhkom do rozlogih tilovih scen yaki satirichno zmalovuyut paniku strah intrigi tih hto nazhivayetsya na peremozi chi porazci Napoleona Sama bitva upodibnyuyetsya do hlop yachoyi bijki a imperator porivnyuyetsya z marionetkoyu Tekerej nazivaye Napoleona najyasnovelmozhnishim statistom Eksperimentalno igrovij pidhid do istoriyi ta pobutu v romani peredayetsya j obrazom avtora opovidacha yakij vikonuye funkciyi blaznya aktora a takozh rezhisera lyalkovogo spektaklyu i komentatora podij Cej personazh vlashtovuye tryuki ta fokusi z perevdyagannyam geroyiv vtyaguye chitacha glyadacha u romani majzhe dvisti avtorskih malyunkiv v obgovorennya podij ta geroyiv knigi Najyaskravishoyu najefektnishoyu postattyu na comu Yarmarku marnoslavnosti ye Rebekka Sharp obraz yakoyi zavdyaki svoyij bagatovimirnosti i dosi zalishayetsya dzherelom riznomanitnih interpretacij Vona pokazana yak zhiva osobistist i vodnochas yak maska tochnishe nizka vtilen sho yij pereduyut j uzagalnennya bagatovikovogo filogenezu danogo tipu pavuk zmiya lisicya sirena Kleopatra Klitemnestra tosho Tekerej ne lishe vikrivaye svoyu geroyinyu yak bezdushnu avantyuristku a j vidtvoryuye dramu talanovitoyi lyudini kotra zaradi marnotnoyi meti zanapashaye svij talant Spravzhnyu komediyu pomilok cyu nazvu komediyi V Shekspira Tekerej vikoristav u teksti romanu perezhivayut po suti vsi personazhi romanu yak negativni tak i pozitivni Za vislovom pismennika voni vtyagnuti u vichnij vir gorya i strazhdannya Ale avtor usim hudozhnim ladom knigi nache namagayetsya perevesti pravila zhittyevoyi gri u tvorchij plan proponuye nam peretvoryuvati zhittya na mistectvo i takim chinom ushlyahetnyuvati oduhotvoryuvati jogo EkranizaciyiNime kino 1911 Yarmarok suyeti Rezhiser Charlz Kent U roli Rebekki Helen Gardner u roli Emiliyi Rouz Tepli 1915 Yarmarok suyeti Rezhiser Charlz Brebin V roli Rebekki Minni Maddern Fiske v roli Emiliyi Helen Fulton 1922 Yarmarok suyeti Rezhiser Kortni Rouden V roli Rebekki Kosmo Korli Belyu 1923 Yarmarok suyeti Rezhiser Hyugo Bellin V roli Rebekki Mejbl Bellin v roli Emiliyi Elinor Bordman Zvukove kino 1932 Yarmarok suyeti Rezhiser Chester M Franklin V roli Rebekki Mirna Loj v roli Emiliyi Barbara Kent 1935 Bekki Sharp Rezhiser Ruben Mamulyan V roli Rebekki Miriam Hopkins nominaciya na premiyu Oskar za najkrashe vikonannya golovnoyi zhinochoyi roli v roli Emiliyi Frensis Di 2004 Rezhiser Mira Nayir V roli Rebekki Riz Vizerspun v roli Emiliyi Televizijni postanovki 1967 Yarmarok suyeti mini serial kanalu BBC Rezhiser Reks Taker V roli Rebekki v roli Emiliyi Merilin Tajlerson 1976 Yarmarka tsheslaviya telespektakl v postanovci Moskovskogo Derzhavnogo akademichnogo Malogo teatru Soyuza RSR virobnicstvo TO Ekran SRSR 1987 Yarmarok suyeti mini serial kanalu BBC V roli Rebekki v roli Emiliyi Rebekka Sheyir 1998 Yarmarok suyeti mini serial kanalu BBC Rezhiser V roli Rebekki v roli Emiliyi AdaptaciyiP yesa Bekki Sharp PosilannyaVilyam Tekkerej Ekranizaciya 2004 roku Chitati tvir 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Yarmarok suyeti pereklad Olgi Senyuk 4 kvitnya 2015 u Wayback Machine na sajti E biblioteka Chtivo
Топ