Ян Тарновський (примас)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тарновський.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Ян Тарновський.

Не плутати з Ян Тарновський (львівський архієпископ).

Ян Тарновський гербу Роля (нар. 1550 чи 4 січня 1552,  — пом. 14 вересня 1604/1605, Лович) — польський римо-католицький і державний діяч; секретар королівський, (референдар великий коронний) (1581—1591), підканцлер коронний (1591—1598); єпископ познанський (1598—1600), куявсько-поморський (1600—1603), архієпископ Ґнєзненський і примас Польщі та Литви (1603—1605).

Ян Тарновський (примас) пол. Jan Tarnowski
Герб
Познанський єпископ
1598 — 1600
Конфесія:	католицтво
Церква:	римо-католицька церква
Попередник:	(Лукаш Косцелецький)
Наступник:
Куявсько-Поморський єпископ
1600 — 1603
Попередник:	^[pl]
Наступник:	(Пйотр Тиліцький)
Архієпископ Ґнєзненський
Примас Польщі
1603 — 1605
Попередник:	^[pl]
Наступник:	Бернард Мацейовський
Діяльність:	дипломат, католицький священник, державний діяч, католицький єпископ
Народження:	1550
Смерть:	1605 Лович, Республіка Польща
Династія:	Тарновські гербу Роля
Батько:	Пйотр Тарновський
Посада:	канонік влоцлавський, краківський; пробст влоцлавський, крушвицький, краківський, ленчицький; королівський секретар, регент, коронний (референдар) і підканцлер
Ян Тарновський у Вікісховищі

Життєпис

Народився Ян, за різними даними, 1550 року чи 4 січня 1552 року, у Тарново в сім'ї хорунжого познанського (1580–1582) Пйотра Тарновського та Анни з Рокшицьких.

Спочатку здобув домашню освіту, 1564 року був відправлений до (єзуїтського колегіуму) у Відні, звідки виїхав на навчання до Італії.

Політична кар'єра

Ян Тарновський, завдяки рекомендації ^[pl], посідав ряд державних посад: королівського секретаря, регента, (референдаря коронного) (1581—1591), підканцлера коронного (1591—1598). Супроводжував короля у поїздці до Швеції 1592 року, коли Сигізмунд III мав після смерті свого батька посісти шведський трон.

Церковна кар'єра

Церковна кар'єра Яна Тарновського спочатку була пов'язана з двором Куявсько-Поморського єпископа Станіслава Карнковського, завдяки якому отримав посаду місцевого каноніка, а 1579 року став пробстом влоцлавським і крушвицьким. Був також краківським каноніком (1580) і пробстом (1589), пробстом ленчицьким (1589).

Завдяки зусиллям короля, 1590 року примас Карнковський призначив Тарновського своїм коад'ютором з правом спадкоємності. Проте Святий Престол виступив проти. Наступні шість років духовна кар'єра Тарновського завмерла, а перелом відбувся лише 1597 року, коли він був преконізований на Познанського єпископа. Вступити на посаду він зміг лише в січні наступного року. Під час свого єпископства у Познані він опікувався відновленням катедри в (Острові Тумському) та розширенням місцевого єпископського палацу.

1600 року Тарновський став Куявсько-Поморським єпископом, що призвело до його відходу від державних справ. Управляючи Куявсько-Поморською дієцезією, він прибудував каплицю Пресвятої Діви Марії до місцевого катедрального костелу у Влоцлавеку.

Після смерті примаса Карнковського, за підтримки короля Сигізмунда ІІІ, Ґнєзненська капітула 30 жовтня 1603 року обрала Яна Тарновського архієпископом. 29 березня 1604 року він отримав папську конфірмацію, а 5 червня провів інгрес.

Ян Тарновський, як найближчий сподвижник першого Вази на польському троні, підтримував Сигізмунда III у прагненні зміцнити королівську владу. Завдяки одруженню монарха з Анною Австрійською він сподівався на тісніші стосунки з Габсбургами, хоча спочатку не підтримував цей шлюб. Примас, підтримуючи короля, виступав проти політики канцлера Яна Замойського.

У своєму заповіті він передав Ґнєзненському собору 400 дукатів на золоту чашу та інші літургійні речі, Ловицькій колегіаті та іншим костелам — літургійне вбрання та необхідний матеріал для його виготовлення. Помер Ян Тарновський 14 вересня 1604 чи 1605 року у резиденції архієпископа в Ловичі, похований у місцевому колегіальному костелі.

Примітки

1. Jan Tarnowski. Prymas Polski. Процитовано 08.07.2022.
2. Tarnowski Jan. Encyklopedia PWN. Процитовано 08.07.2022.
3. Archbishop Jan Tarnowski. Catholic hierarchy. Процитовано 08.07.2022.
4. Kasper Niesiecki, Herbarz polski Kaspra Niesieckiego powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nep. Bobrowicza: T. 9, Lipsk, 1842, s. 50.
5. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 136.
6. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 110.
7. Jerzy Łobos (2014). Poczet Prymasów Polskich (1417–2014) (PDF). Katolickie Stowarzyszenie "Civitas Christiana" Oddział Okręgowy w Lublinie. Процитовано 08.07.2022.
8. Konstancja Austriaczka (królowa Polski 1605-1631). TwojaHistoria.pl. Encyklopedia. Процитовано 08.07.2022.
9. Kasper Niesiecki, Herbarz polski Kaspra Niesieckiego powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nep. Bobrowicza: T. 9, Lipsk, 1842, s. 51.
10. Ks. Jan Korytowski: Dzieje prymasów Polski. Poznań 2005, tom XIII, s. 31.

Література

• Marceli Kosman, Między tronem a ołtarzem, Poznań 2000, .

Посилання

• Archbishop Jan Tarnowski. Catholic hierarchy. Процитовано 08.07.2022.
• Jan Tarnowski h. Rola. Biogramy.pl. Polski Portal Biograficzny. Процитовано 08.07.2022.
• Jan Tarnowski. Prymas Polski. Процитовано 08.07.2022.