Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Володимир Миколайович Яковлєв (нар. 17 серпня 1954, Калінін, РРФСР, СРСР) — російський воєначальник, Головнокомандувач Ракетними військами стратегічного призначення Росії в 1997—2001 роках, начальник штабу з координації військового співробітництва СНД у 2001—2004 роках, начальник Військової академії Генерального штабу Збройних Сил у 2009—2012 роках, Генерал армії (2000).
| Яковлєв Володимир Миколайович | |
|---|---|
| рос. Владимир Николаевич Яковлев | |
 | |
| Народження | 17 серпня 1954 (69 років) Твер, РРФСР, СРСР |
| Країна |  Росія |
| Освіта | Військова академія ракетних військ стратегічного призначення ім. Петра Великого |
| Партія | КПРС |
| Звання | генерал армії, генерал армії і резервіст |
| Командування | Ракетні війська стратегічного призначення (РФ) |
| Нагороди |              |
 Яковлєв Володимир Миколайович у Вікісховищі | |
Біографія
Народився 17 серпня 1954 року в місті Калінін у сім'ї службовців. Змалку мріяв стати військовим. Подавав документи для вступу до Калінінського Суворовського військового училища, але не пройшов за конкурсом. Закінчивши з відзнакою середню школу, у 1971 році вступив до Харківського вищого військового командно-інженерного училища ракетних військ імені Маршала Радянського Союзу М. І. Крилова. Під час навчання був старшиною курсу. Училище закінчив із відзнакою у 1976 році.
Після закінчення училища в 1976 році направлений на службу в ракетний полк 46-ї Першотравневої ракетної дивізії. Пройшов посади інженера, старшого інженера і з 1978 року - командира групи підготовки і пуску. У 1981 році призначений на посаду начальника штабу ракетного полку.
У 1983 році вступив і в 1985 році закінчив із золотою медаллю командний факультет Військової академії імені Ф. Е. Дзержинського. Був призначений на посаду командира 6-го гвардійського ракетного Ризького полку (Первомайськ). Із січня 1989 року — заступник командира 46-ї ракетної дивізії.
У травні 1991 року призначений на посаду командира 60-ї ракетної дивізії (Татищево-5, в даний час це ЗАТУ Світлий Татищевського району Саратовської області). Генерал-майор (14.11.1992).
У травні 1993 року призначений начальником штабу, а в червні 1994 року — командувач 27-ї гвардійської ракетної армії (Владимир).
У грудні 1996 року призначений начальником Головного штабу РВСП. 30 Червня 1997 року, у віці 43 років, стає наймолодшим головнокомандувачем Ракетними військами стратегічного призначення за всю їхню історію. Військове звання генерала армії присвоєне указом Президента РФ від 27 червня 2000 року. У 1999 році закінчив Військову академію Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації (раніше, в 1993 році, закінчив Вищі академічні курси при цій академії).
В квітні 2001 року звільнений з посади у зв'язку з реформуванням РВСП із виду Збройних Сил в рід військ і введенням посади командувача РВСП. 1 червня 2001 року рішенням Ради глав держав СНД призначений начальником штабу з координації військового співробітництва держав — учасниць Співдружності Незалежних Держав. Працював ним до скасування штабу в 2005 році.
У 2006–2009 роках — радник генерального директора ФДУП «Рособоронекспорт».
Із грудня 2009 року по травень 2012 року начальник військової академії Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації.
Із 2012 року — в запасі. Працює головним науковим співробітником Центру міжнародної безпеки Інституту світової економіки й міжнародних відносин РАН імені Є. М. Примакова Російської академії наук.
Наукова діяльність
Автор ряду праць і публікацій: монографій «Військова праця: наука, мистецтво, покликання» (М., 1998), «Організаторська діяльність керівного складу в Ракетних військах стратегічного призначення» (М., 1999), «Ракетний щит Вітчизни» (м., 1999), співавтор «Військового енциклопедичного словника Ракетних військ стратегічного призначення» (Велика російська енциклопедія, 1999), автор розділу «Стратегічні ядерні сили наземного базування» (в книзі «Зброя і технології Росії», 2000), а також понад 50 статей.
Член-кореспондент Російської академії ракетних і артилерійських наук (1998), академік Російської інженерної академії, професор Академії військових наук, кандидат військових наук (1997), доктор технічних наук (2001), почесний член Міжнародної інженерної академії.
Лауреат Державної премії РФ в галузі освіти (1998). Лауреат Державної премії РФ в галузі науки і техніки (2004).
Живе в Москві. Одружений. Має доньку від першого шлюбу та дві доньки від другого.
Нагорода
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (1999),
- Орден «За військові заслуги» (1995),
- Орден Червоної Зірки (1988),
- інші медалі,
- Премія Президента Російської Федерації в галузі освіти.
Примітки
- Указ Президента РФ «Про Яковлєва В. М.» № 643 от 30.06.1997 г.
- МИА2002, 2002, с. 21.
- Указ Президента Российской Федерации от 04.10.1999 г. № 1334 "Про присудження премій Президента Російської Федерації в галузі освіти за 1998 рік"
Джерела
- Военная энциклопедия в 8 томах. М.:Издательство Министерства обороны РФ.1994-2004. Том 8.
- Военный энциклопедический словарь ракетных войск стратегического назначения / Министерство обороны РФ.; Гл.ред.: И. Д. Сергеев, В. Н. Яковлев, Н. Е. Соловцов. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1999. — 632 с. — 8500 экз. — .. — С.615.
- Сухнев Г. А., Маслий С. Б. Военный совет Ракетных войск стратегического назначения. — Москва, 2007.
- Международная инженерная академия: Справочник (1992—2002) = International Academy of Engineering: Handbook (1992—2002) / под. ред. В. К. Хомерики. — М.: МИА, 2002. — 224 с.
- Генералы: харьковский биографический словарь / Авт.-сост., вступ.ст. А. В. Меляков, Е. В. Поступная ; Под ред. В. И. Голик, Сергій Іванович Посохов ; Редкол.: В. Г. Бульба, В. Г. Коршунов, Н. А. Олефир, др. . — Харьков: Издательство «Точка», 2013 . — 497 с. : портр. — Библиогр.: с.486-487 (40 назв.) . — На рус. яз. — . — С. 477.
Посилання
- Біографія на сайті Міністерства оборони(рос.)
- Біографія на сайті Військової академії Генерального штабу (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yakovlyev Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Yakovlyev Volodimir Volodimir Mikolajovich Yakovlyev nar 17 serpnya 1954 Kalinin RRFSR SRSR rosijskij voyenachalnik Golovnokomanduvach Raketnimi vijskami strategichnogo priznachennya Rosiyi v 1997 2001 rokah nachalnik shtabu z koordinaciyi vijskovogo spivrobitnictva SND u 2001 2004 rokah nachalnik Vijskovoyi akademiyi Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil u 2009 2012 rokah General armiyi 2000 Yakovlyev Volodimir Mikolajovichros Vladimir Nikolaevich YakovlevNarodzhennya17 serpnya 1954 1954 08 17 69 rokiv Tver RRFSR SRSRKrayina RosiyaOsvitaVijskova akademiya raketnih vijsk strategichnogo priznachennya im Petra VelikogoPartiyaKPRSZvannyageneral armiyi general armiyi i rezervistKomanduvannyaRaketni vijska strategichnogo priznachennya RF Nagorodi Yakovlyev Volodimir Mikolajovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 17 serpnya 1954 roku v misti Kalinin u sim yi sluzhbovciv Zmalku mriyav stati vijskovim Podavav dokumenti dlya vstupu do Kalininskogo Suvorovskogo vijskovogo uchilisha ale ne projshov za konkursom Zakinchivshi z vidznakoyu serednyu shkolu u 1971 roci vstupiv do Harkivskogo vishogo vijskovogo komandno inzhenernogo uchilisha raketnih vijsk imeni Marshala Radyanskogo Soyuzu M I Krilova Pid chas navchannya buv starshinoyu kursu Uchilishe zakinchiv iz vidznakoyu u 1976 roci Pislya zakinchennya uchilisha v 1976 roci napravlenij na sluzhbu v raketnij polk 46 yi Pershotravnevoyi raketnoyi diviziyi Projshov posadi inzhenera starshogo inzhenera i z 1978 roku komandira grupi pidgotovki i pusku U 1981 roci priznachenij na posadu nachalnika shtabu raketnogo polku U 1983 roci vstupiv i v 1985 roci zakinchiv iz zolotoyu medallyu komandnij fakultet Vijskovoyi akademiyi imeni F E Dzerzhinskogo Buv priznachenij na posadu komandira 6 go gvardijskogo raketnogo Rizkogo polku Pervomajsk Iz sichnya 1989 roku zastupnik komandira 46 yi raketnoyi diviziyi U travni 1991 roku priznachenij na posadu komandira 60 yi raketnoyi diviziyi Tatishevo 5 v danij chas ce ZATU Svitlij Tatishevskogo rajonu Saratovskoyi oblasti General major 14 11 1992 U travni 1993 roku priznachenij nachalnikom shtabu a v chervni 1994 roku komanduvach 27 yi gvardijskoyi raketnoyi armiyi Vladimir U grudni 1996 roku priznachenij nachalnikom Golovnogo shtabu RVSP 30 Chervnya 1997 roku u vici 43 rokiv staye najmolodshim golovnokomanduvachem Raketnimi vijskami strategichnogo priznachennya za vsyu yihnyu istoriyu Vijskove zvannya generala armiyi prisvoyene ukazom Prezidenta RF vid 27 chervnya 2000 roku U 1999 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu Generalnogo shtabu Zbrojnih sil Rosijskoyi Federaciyi ranishe v 1993 roci zakinchiv Vishi akademichni kursi pri cij akademiyi V kvitni 2001 roku zvilnenij z posadi u zv yazku z reformuvannyam RVSP iz vidu Zbrojnih Sil v rid vijsk i vvedennyam posadi komanduvacha RVSP 1 chervnya 2001 roku rishennyam Radi glav derzhav SND priznachenij nachalnikom shtabu z koordinaciyi vijskovogo spivrobitnictva derzhav uchasnic Spivdruzhnosti Nezalezhnih Derzhav Pracyuvav nim do skasuvannya shtabu v 2005 roci U 2006 2009 rokah radnik generalnogo direktora FDUP Rosoboroneksport Iz grudnya 2009 roku po traven 2012 roku nachalnik vijskovoyi akademiyi Generalnogo shtabu Zbrojnih sil Rosijskoyi Federaciyi Iz 2012 roku v zapasi Pracyuye golovnim naukovim spivrobitnikom Centru mizhnarodnoyi bezpeki Institutu svitovoyi ekonomiki j mizhnarodnih vidnosin RAN imeni Ye M Primakova Rosijskoyi akademiyi nauk Naukova diyalnistAvtor ryadu prac i publikacij monografij Vijskova pracya nauka mistectvo poklikannya M 1998 Organizatorska diyalnist kerivnogo skladu v Raketnih vijskah strategichnogo priznachennya M 1999 Raketnij shit Vitchizni m 1999 spivavtor Vijskovogo enciklopedichnogo slovnika Raketnih vijsk strategichnogo priznachennya Velika rosijska enciklopediya 1999 avtor rozdilu Strategichni yaderni sili nazemnogo bazuvannya v knizi Zbroya i tehnologiyi Rosiyi 2000 a takozh ponad 50 statej Chlen korespondent Rosijskoyi akademiyi raketnih i artilerijskih nauk 1998 akademik Rosijskoyi inzhenernoyi akademiyi profesor Akademiyi vijskovih nauk kandidat vijskovih nauk 1997 doktor tehnichnih nauk 2001 pochesnij chlen Mizhnarodnoyi inzhenernoyi akademiyi Laureat Derzhavnoyi premiyi RF v galuzi osviti 1998 Laureat Derzhavnoyi premiyi RF v galuzi nauki i tehniki 2004 Zhive v Moskvi Odruzhenij Maye donku vid pershogo shlyubu ta dvi donki vid drugogo NagorodaOrden Za zaslugi pered Vitchiznoyu IV stupenya 1999 Orden Za vijskovi zaslugi 1995 Orden Chervonoyi Zirki 1988 inshi medali Premiya Prezidenta Rosijskoyi Federaciyi v galuzi osviti PrimitkiUkaz Prezidenta RF Pro Yakovlyeva V M 643 ot 30 06 1997 g MIA2002 2002 s 21 Ukaz Prezidenta Rossijskoj Federacii ot 04 10 1999 g 1334 Pro prisudzhennya premij Prezidenta Rosijskoyi Federaciyi v galuzi osviti za 1998 rik DzherelaVoennaya enciklopediya v 8 tomah M Izdatelstvo Ministerstva oborony RF 1994 2004 Tom 8 Voennyj enciklopedicheskij slovar raketnyh vojsk strategicheskogo naznacheniya Ministerstvo oborony RF Gl red I D Sergeev V N Yakovlev N E Solovcov M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 1999 632 s 8500 ekz ISBN 5 85270 315 X S 615 Suhnev G A Maslij S B Voennyj sovet Raketnyh vojsk strategicheskogo naznacheniya Moskva 2007 Mezhdunarodnaya inzhenernaya akademiya Spravochnik 1992 2002 International Academy of Engineering Handbook 1992 2002 pod red V K Homeriki M MIA 2002 224 s Generaly harkovskij biograficheskij slovar Avt sost vstup st A V Melyakov E V Postupnaya Pod red V I Golik Sergij Ivanovich Posohov Redkol V G Bulba V G Korshunov N A Olefir dr Harkov Izdatelstvo Tochka 2013 497 s portr Bibliogr s 486 487 40 nazv Na rus yaz ISBN 978 617 669 133 4 S 477 PosilannyaBiografiya na sajti Ministerstva oboroni ros Biografiya na sajti Vijskovoyi akademiyi Generalnogo shtabu ros