Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Флавій Маріан Петро Феодор Валентин Рустіцій Вораід Герман Юстин (бл. 522 — 566) — державний та військовий діяч Візантійської імперії.
| Флавій Маріан Петро Феодор Валентин Рустіцій Вораід Герман Юстин | |
|---|---|
| Flavius Marcianus Petrus Theodorus Valentinus Rusticius Boraides Germanus Iustinus | |
 Консуларський діптіх із зображення Юстіна | |
| Народився | бл. 522 Константинополь |
| Помер | 566 Олександрія Єгипетська |
| Підданство | Візантійська імперія |
| Діяльність | офіцер, політик |
| Учасник | d |
| Посада | військовий квестор |
| Військове звання | генерал[1] |
| Термін | 560—566 роки |
| Рід | |
| Батько | Герман |
| Мати | Пассара |
| Брати, сестри | Юстиніан і d |
| |
Життєпис
Походив з . Старший син Германа, magister militum, та Пассари. Народився близько 525 року в Константинополі. Завдяки належності до правлячої династії здійснив швидку кар'єру. Отримав титул vir illustris (ясновельможний пане) та почесну посаду коміта доместіків (comes domesticorum).
У 540 році призначається ординарним консулом (разом Флавієм Децієм Павлином Юніором). Того ж року супроводжував батька в поході проти Персії. У 549 році він сприяв викриттю змови з метою повалення імператора Юстиніана I вірменським командувачем Артабаном й його спільниками. Змовники мали намір вбити імператора і військовика Велізарія. посадивши на трон Германа. Дізнавшись про їх наміри Юстин повідомив про них свого батька, який передав ці відомості Марцеллу, доместіку (командиру) екскувітів, що призвело до арешти змовників.
У 550 році спільно зі своїм молодшим братом Юстиніаном брав участь у військовому поході під орудою батька проти Королівства остготів, але Герман раптово помер восени того року, коли візантійське військо ще перебувало на Балканському півострові. Після цього Юстиніан і шварг Іоанн на чолі армії рушили до Салони, де євнух Нарсес прийняв командування наприкінці 551 року. В ній також був присутній юстін, але посада його невідома.
На початку 552 року на посаді magister militum per Illyricum (військового командувача Ілліриком) Юстин разом з братом очолив військо, яке повинно було захищати область Іллірик від вторгнення слов'янських племен. Того ж року Юстин з Юстиніаном спільно з Амалафридом, королем тюрінгів, та Суарта, королем герулів, рушили на допомогу племені лангобардів, що воювали з гепідами в Паннонії, на яку претендувала імперія. Але затрималися через повстання в місті Ульпіана (Мезія).
У 554—556 роках на посаді заступника magister militum per Armeniam (командувача військами в Вірменії) Мартина брав участь на заключному етапі війни за Лазіку з Персією. 554 року зазнав поразки від супротивника при Читрополії. Того У 555 році не підтримав вбивства Губаза II, царя Лазіку, яке здійснено було за наказом Мартина. У 556 році Юстин успішно діяв проти персів, відбивши напади на міста Фасіс та Несос. Потім зумів захопити місто Родополіс. Зрештою відновив візантійську владу над усією Лазікою. Того ж року було укладено перемир'я, яке було підтверджено мирною угодою 562 року. 557 року Мартина було звинувачено у вбивстві лазікського царя, тому позбавлено посади. Новим magister militum per Armeniam було призначено Юстина.
У 558 році прийняв перше посольство аварів, що прибуло до Фракії, супроводив його в Константинополь. Аварські вожді зажадали права поселитися в межах імперії в провінція Мала Скіфія. 561 року Юстин отримав військову квестуру на Балканах (йому підпорядковувалися усі війська Фракії та Македонії). Того ж року зіграв ключову роль, попередивши імператора про аварське вторгнення. Внаслідок цього, посольство аварів в Константинополі було затримано до тих пір, поки придунайські оборонні споруди (Limes Moesiae) не були приведені в повну готовність. Тепер, коли Юстин утримував позиції на Дунаї, авари вдовольнилися щорічної даниною Візантії і залишили межі Візантійської імперії. На охороні дунайського кордону (на посаді quaestor iustinianus exercitus) Юстин залишався до 565 року.
У 565 році після смерті імператора Юстиніана I Юстин був основним претендентом на трон разом зі своїм стриєчним братом куропалатом Юстином. Проте саме останній на той час перебував в Константинополі і за підтримки сенату його було поспішно обрано на трон. Новий імператор після цього викликав Юстина до столиці, де спочатку призначив його magister militum per Illyricum (військовим командувачем Іллірику), але згодом звинуватив у змові та наказав арештувати.
Незабаром оголосив Юстину про призначення августалієм Єгипту (фактично це було заслання, осільки до першочергових обов'язків авгусьалія входило віправлення хліба до столиці). Там він був убитий уві сні за намовою імператриці Елії Софії, згідно з повідомленням вестготського літописця Іоанна Бікларійського. Голову юстіна було відправлено до столиці.
Джерела
- Martindale, John R.; Jones, A.H.M. & Morris, John (1992), The Prosopography of the Later Roman Empire — Volume III, AD 527—641, Cambridge University Press,
- Evans, J.A.S. (1996), The Age of Justinian: The Circumstances of Imperial Power, Routledge,
- Greatrex, Geoffrey & Lieu, Samuel N. C. (2002), The Roman Eastern Frontier and the Persian Wars (Part II, 363—630 AD), Routledge,
- Юстин (консул 540 року)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Flavij Marian Petro Feodor Valentin Rusticij Voraid German Yustin bl 522 566 derzhavnij ta vijskovij diyach Vizantijskoyi imperiyi Flavij Marian Petro Feodor Valentin Rusticij Voraid German YustinFlavius Marcianus Petrus Theodorus Valentinus Rusticius Boraides Germanus IustinusKonsularskij diptih iz zobrazhennya YustinaNarodivsyabl 522 KonstantinopolPomer566 Oleksandriya YegipetskaPiddanstvoVizantijska imperiyaDiyalnistoficer politikUchasnikdPosadavijskovij kvestorVijskove zvannyageneral 1 Termin560 566 rokiRidBatkoGermanMatiPassaraBrati sestriYustinian i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z Starshij sin Germana magister militum ta Passari Narodivsya blizko 525 roku v Konstantinopoli Zavdyaki nalezhnosti do pravlyachoyi dinastiyi zdijsniv shvidku kar yeru Otrimav titul vir illustris yasnovelmozhnij pane ta pochesnu posadu komita domestikiv comes domesticorum U 540 roci priznachayetsya ordinarnim konsulom razom Flaviyem Deciyem Pavlinom Yuniorom Togo zh roku suprovodzhuvav batka v pohodi proti Persiyi U 549 roci vin spriyav vikrittyu zmovi z metoyu povalennya imperatora Yustiniana I virmenskim komanduvachem Artabanom j jogo spilnikami Zmovniki mali namir vbiti imperatora i vijskovika Velizariya posadivshi na tron Germana Diznavshis pro yih namiri Yustin povidomiv pro nih svogo batka yakij peredav ci vidomosti Marcellu domestiku komandiru ekskuvitiv sho prizvelo do areshti zmovnikiv U 550 roci spilno zi svoyim molodshim bratom Yustinianom brav uchast u vijskovomu pohodi pid orudoyu batka proti Korolivstva ostgotiv ale German raptovo pomer voseni togo roku koli vizantijske vijsko she perebuvalo na Balkanskomu pivostrovi Pislya cogo Yustinian i shvarg Ioann na choli armiyi rushili do Saloni de yevnuh Narses prijnyav komanduvannya naprikinci 551 roku V nij takozh buv prisutnij yustin ale posada jogo nevidoma Na pochatku 552 roku na posadi magister militum per Illyricum vijskovogo komanduvacha Illirikom Yustin razom z bratom ocholiv vijsko yake povinno bulo zahishati oblast Illirik vid vtorgnennya slov yanskih plemen Togo zh roku Yustin z Yustinianom spilno z Amalafridom korolem tyuringiv ta Suarta korolem geruliv rushili na dopomogu plemeni langobardiv sho voyuvali z gepidami v Pannoniyi na yaku pretenduvala imperiya Ale zatrimalisya cherez povstannya v misti Ulpiana Meziya U 554 556 rokah na posadi zastupnika magister militum per Armeniam komanduvacha vijskami v Virmeniyi Martina brav uchast na zaklyuchnomu etapi vijni za Laziku z Persiyeyu 554 roku zaznav porazki vid suprotivnika pri Chitropoliyi Togo U 555 roci ne pidtrimav vbivstva Gubaza II carya Laziku yake zdijsneno bulo za nakazom Martina U 556 roci Yustin uspishno diyav proti persiv vidbivshi napadi na mista Fasis ta Nesos Potim zumiv zahopiti misto Rodopolis Zreshtoyu vidnoviv vizantijsku vladu nad usiyeyu Lazikoyu Togo zh roku bulo ukladeno peremir ya yake bulo pidtverdzheno mirnoyu ugodoyu 562 roku 557 roku Martina bulo zvinuvacheno u vbivstvi lazikskogo carya tomu pozbavleno posadi Novim magister militum per Armeniam bulo priznacheno Yustina U 558 roci prijnyav pershe posolstvo avariv sho pribulo do Frakiyi suprovodiv jogo v Konstantinopol Avarski vozhdi zazhadali prava poselitisya v mezhah imperiyi v provinciya Mala Skifiya 561 roku Yustin otrimav vijskovu kvesturu na Balkanah jomu pidporyadkovuvalisya usi vijska Frakiyi ta Makedoniyi Togo zh roku zigrav klyuchovu rol poperedivshi imperatora pro avarske vtorgnennya Vnaslidok cogo posolstvo avariv v Konstantinopoli bulo zatrimano do tih pir poki pridunajski oboronni sporudi Limes Moesiae ne buli privedeni v povnu gotovnist Teper koli Yustin utrimuvav poziciyi na Dunayi avari vdovolnilisya shorichnoyi daninoyu Vizantiyi i zalishili mezhi Vizantijskoyi imperiyi Na ohoroni dunajskogo kordonu na posadi quaestor iustinianus exercitus Yustin zalishavsya do 565 roku U 565 roci pislya smerti imperatora Yustiniana I Yustin buv osnovnim pretendentom na tron razom zi svoyim striyechnim bratom kuropalatom Yustinom Prote same ostannij na toj chas perebuvav v Konstantinopoli i za pidtrimki senatu jogo bulo pospishno obrano na tron Novij imperator pislya cogo viklikav Yustina do stolici de spochatku priznachiv jogo magister militum per Illyricum vijskovim komanduvachem Illiriku ale zgodom zvinuvativ u zmovi ta nakazav areshtuvati Nezabarom ogolosiv Yustinu pro priznachennya avgustaliyem Yegiptu faktichno ce bulo zaslannya osilki do pershochergovih obov yazkiv avgusaliya vhodilo vipravlennya hliba do stolici Tam vin buv ubitij uvi sni za namovoyu imperatrici Eliyi Sofiyi zgidno z povidomlennyam vestgotskogo litopiscya Ioanna Biklarijskogo Golovu yustina bulo vidpravleno do stolici DzherelaMartindale John R Jones A H M amp Morris John 1992 The Prosopography of the Later Roman Empire Volume III AD 527 641 Cambridge University Press ISBN 978 0521201608 Evans J A S 1996 The Age of Justinian The Circumstances of Imperial Power Routledge ISBN 978 0415022095 Greatrex Geoffrey amp Lieu Samuel N C 2002 The Roman Eastern Frontier and the Persian Wars Part II 363 630 AD Routledge ISBN 0 415 14687 9 Yustin konsul 540 roku d Track Q653213