Юрченкове (Чугуївський район)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Юрченкове.

Юрче́нкове — село в Україні, у Чкаловській селищній громаді Чугуївського району Харківської області (селищний голова – Соловйов Віктор Дмитрович, староста села Юрченкове – Петля Микола Васильович). Населення становить 320 осіб.

село Юрченкове
Країна	Україна
Область	Харківська область
Район	Чугуївський район
Громада	Чкаловська селищна громада
Облікова картка	Юрченкове
Основні дані
Засноване	1645
Населення	485
Площа	3,19 км²
Густота населення	152,04 осіб/км²
Поштовий індекс	63532
Телефонний код	+380 5746
Географічні дані
Географічні координати	49°49′38″ пн. ш. 37°05′06″ сх. д. / 49.82722° пн. ш. 37.08500° сх. д. / 49.82722; 37.08500Координати: 49°49′38″ пн. ш. 37°05′06″ сх. д. / 49.82722° пн. ш. 37.08500° сх. д. / 49.82722; 37.08500
Середня висота над рівнем моря	114 м
Місцева влада
Адреса ради	63544, Харківська обл., Чугуївський р-н, смт Чкаловське, вул. Свободи, буд. 1
Карта
Юрченкове
Юрченкове
Мапа

Географія

Село Юрченкове знаходиться на березі пересихаючої річки Середній Бурлук та її притоки , вище за течією на відстані 4 км розташоване село Великі Хутори, нижче за течією на відстані 5 км розташоване село Приморське. Вище за течією річки на відстані 5 км розташоване село Журавка.

Найближчим значним економічним центром є місто Харків, до якого 75 км. Відстань до сел. Чкаловське – 32 км, до районного центру (м. Чугуїв) – 43км.                                                                                  

Площа населеного пункту – 350 га. Протяжність села - 7 км.

Історія

1645 — дата заснування.

За іншими джерелами село Юрченкове засноване в 1648 році.

Юрченкове було засноване селянами — втікачами на «слободи» в першій половині 17 століття. Перші письмові згадки (історичні документи) сягають 1648 року.  За давніми переказами, поселення заснував козак на ймення Юрко. Нащадки його прозивали себе Юрченками.

ХІХ — початок ХХ століття

Наприкінці ХІХ ст. у селі була дерев'яна церква з дерев'яною дзвіницею. На початку ХХ століття громада вирішала будувати нову цегляну. Меценатом в будівництві церкви був дворянин (Василь Григорович Колокольцов).

У 1910 році за часів столипінської реформи окремі заможні селяни одержали  наділи родючих  земель поблизу села.  Жителі Юрченкового були  не кріпаками, а  державними селянами.

У 1906—1907 роках у селі був побудований цегельний завод. В 30-х роках ХХ століття за часи Голодомору 1932—1933 років та колективізації с. Юрченкове зазнало значних людських втрат.

Герой Радянського Союзу, уродженець с. Юрченкове, Белокінь К. Ф. так описував ці роки: «Не піддається здоровому глузду, що на найродючіших у світі українських землях мільйони людей, в основному селяни, руками яких і вирощувався хліб та інші продукти харчування, померли голодною смертю. Світова історія такого не знає».

Період Другої світової війни

З осені 1941 року до червня 1942 року через Юрченкове  проходила перша лінія оборони Червоної армії вдовж річки Сіверський Донець.

В період Другої світової війни село Юрченкове було окуповане фашистами з 10 червня 1942 року до 4 лютого 1943 року. 3 лютого 1943 року село звільняла від фашистів 25-та гвардійська дивізія під командуванням Героя Радянського Союзу Кіндрата Васильовича Білютіна.

За іншими джерелами 4 лютого 1943 року звільнила село 184-а стрілецька дивізія під командуванням П. Я. Галузи (дивізія входила до складу Воронезького фронту, командуючий  -  генерал-полковник П. І. Голиков).

З кінця лютого — початку березня 1943 року в Юрченковому для дислокації військ стояв  78-ий стрілецький полк 25-ї гвардійської дивізії, яким командував гвардії-полковник К.  В.  Білютін.

В березні 1943 року в селі був розташований штаб 3-й танкової армії під командуванням генерала-лейтенанта П. Рибалка 5-го танкового корпусу під командуванням генерала-майора А. Кравченка.

За час німецької окупації фашисти зруйнували село.

Після війни велику допомогу колгоспникам у будівництві і реконструкції старих будівель надали шефи — завод «Станкострой» (м. Харків).

В період Другої світової війни за героїчні подвиги двом жителям села Юрченкове присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу: Кузьмі Филимоновичу Білоконю та Василю Харитоновичу Корнейко. На їх честь встановлено меморіальну дошку на будівлі школи.

Незалежна Україна

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Чкаловської селищної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чугуївського району, село увійшло до складу новоствореного Чугуївського району Харківської області.

Економіка

• «Агроресурс», ДчП ВАТ «Слобожанський».

Об'єкти соціальної сфери

• Школа I—II ст.
• Будинок культури.
• Фельдшерсько-акушерський пункт.

Відомі люди

• (Білокінь Кузьма Филимонович) (24.10.1915 — 13.04.2005) — уродженець села, учасник Другої світової війни, льотчик штурмової авіації, за весь час війни мав 170 бойових вилетів, учасник Параду Перемоги в Москві 24 червня 1945 року, з 1957 року — полковник у відставці. За особисту мужність та героїзм в ході війни нагороджений званням Герой Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі Золота Зірка (26.10.1944), також серед його нагород були 3 ордени Червоного Прапора, орден Олександра Невського, (орден Вітчизняної Війни) І та ІІ ст., 2 ордени Червоної Зірки, орден Богдана Хмельницького І, ІІ та ІІІ ст. Жив у Харкові.
• (Корнійко Василь Харитонович) (1924 — 27.03.1944) — уродженець села, учасник Другої світової війни, молодший лейтенант, геройськи загинув під час визволення України від німецько-фашистських військ поблизу села Натягайлівка, похований у місті Вознесенську в братській могилі. За мужність та героїзм удостоєний звання Герой Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та ордена Червоної Зірки посмертно (13.09.1944).
• (Назаренко Ганна Пантеліївна) (нар. 1944) — заточувальниця (Харківського заводу тракторних двигунів). Депутат Верховної Ради УРСР 9—11-го скликань.

Галерея

• Панорама села
• Колишня Юрченківська школа
• Братська могила радянських воїнів
• Річка Сухома

Примітки

1. Історія міст і сіл Української РСР ... Головна редакційна колегія: Тронько П. Т., голова Головної редколегії [and others], etc (українська) . Київ: Голов. ред. УРЕ АН УРСР. 1967. OCLC 504597254.
2. редкол: В.В. Лобойченко, І. А. Сторожев, В. В. Коростельов, ред. (2013). Мій край Чугуївщина (українська) . Харків: Золоті сторінки. с. 283.
3. редкол: В.В. Лобойченко, І. А. Сторожев, В. В. Коростельов, ред. (2013). Мій рідний край Чугуївщина (українською) . Харків: Золоті сторінки. с. 284. ISBN .
4. редкол: В.В. Лобойченко, І. А. Сторожев, В. В. Коростельов (ред.). Мій рідний край Чугуївщина. с. 285.
5. Білокінь К. (18.03.2003). Немає чорнішої сторінки нашої історії. Слобідський край (українська) . с. 3.
6. Освобождение населенных пунктов Чугуевского района. Красная звезда (російською) . № № 64 (10009). 9 августа 2003. с. 7.
7. В боях за Харьковщину. Воспоминания участников Великой Отечественной войны / Редакционная коллегия: И.С. Ганже, С.З. Голиков. Предисловие С.З. Голикова (русский) (вид. 2-е изд., исправ. и доп.). Харьков: Прапор. 1968. с. 191.
8. Исаев С. И., Левченко В. Н. (1988). Герои-освободители Харьковщины (русский) . Харьков: Прапор. с. 16—17. ISBN .
9. Олійник І. (2 лютого 2013). Нетлінна пам'ять. Краснаяи звезда. № № 6 (10781). с. 4.
10. В.В. Калинин, Д.Г. Макаренко (1970). Герои подвигов на Харьковщине. Харьков: Прапор. с. 161—162.
11. редколегія: В.В. Лобойченко, І.А. Сторожев, В.В. Коростельов (2013). Мій рідний край Чугуївщина (українською) . Харків: Золоті сторінки. с. 287. ISBN .
12. Подвиги во имя Отчизны: Документальные очерки о Героях Советского Союза-уроженцах Харькова и Харьк.обл. / А.К.Апальков, Ф.В. Атакин, К.П. Багрянова и др.; Сост. В.Т. Милюха; Предил. В.П. Мысниченко (вид. друге, переработано и дополнено). Харьков: Прапор. 1985. с. 346—347.
13. Олейник И. (24 апреля 2010). Поклонимся всем павшим и живым. Красная звезда. № № 17 (10636). с. 9.
14. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
15. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Джерела

• Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. В двадцяти шести томах. За ред. П. Тронько. Стор. 928.
• Білокінь К.Ф. «Нема чорнішої сторінки нашої історії», «Слобідський край» від 18 березня 2003 р.,стор.3
• Мій рідний край Чугуївщина /Чугуїв, райдержадмін., Чугуїв. Райрада; редкол.: В.В. Лобойченко, В.В. Коростельов. – Х.:Золоті сторінки, 2013. 285-286 стор.
• Мій рідний край – Чугуївщина. Нариси з історії селищ і сіл Чугуївського району. – Чугуїв, 2008р.  366 стор.
• Мій рідний край Чугуївщина /Чугуїв, райдержадмін., Чугуїв. Райрада; редкол.: В.В. Лобойченко, В.В. Коростельов. – Х.:Золоті сторінки, 2013. 287 стор.
• Газета «Червона зірка»(рос. мовою) № 64(10009) від 9 серпня 2003р. стор.7
• Витяг з архіву М.О. 1943р. м. Подільськ Літер ХЮ 8121 – 24818

Посилання

• Погода в селі Юрченкове