Юрген фон Кампц

Юрген фон Кампц (нім. Jürgen von Kamptz; 11 серпня 1891, Аурих — 12 серпня 1954, Борнгайм) — німецький офіцер, один з керівників поліції Третього Рейху, обергрупенфюрер СС і генерал поліції. Кавалер Німецького хреста в сріблі.

Юрген фон Кампц
нім. Jürgen von Kamptz
Народився	11 серпня 1891(1891-08-11)^[1] Аурих, Нижня Саксонія, Німеччина
Помер	12 серпня 1954(1954-08-12)^[1] (63 роки) ^d, Борнгайм, Райн-Зіг, Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Членство	СС
Військове звання	Обергруппенфюрер СС,  генерал поліції (1 серпня 1944)
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди	Срібний німецький хрест Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) Нагрудний знак «За поранення» в золоті Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Пам'ятна військова медаль (Угорщина) Пам'ятна військова медаль (Австрія) Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918) Німецький Олімпійський знак 1-го класу Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом Медаль «За вислугу років у поліції» 1-го ступеня Медаль «За вислугу років у поліції» 2-го ступеня Медаль «За вислугу років у поліції» 3-го ступеня () Застібка до Залізного хреста 1-го класу () Застібка до Залізного хреста 2-го класу Великий офіцер ордена Корони Італії Орден Заслуг (Угорщина)defaultКомандорський хрест із зіркою ордена Заслуг (Угорщина) Німецький кінний знак Цивільний знак СС Почесний кут старих бійців Йольський свічник СС Кільце «Мертва голова»
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

8 червня 1912 року вступив на службу в 64-й (8-й бранденбурзький) піхотний полк. Учасник Першої світової війни. 31 січня 1920 року демобілізувався і вступив на службу в поліцію. В 1927 році переведений в сільську жандармерію, 10 червня 1929 року — в жандармерію. 1 серпня 1932 року вступив в НСДАП (квиток №1 258 905) і тільки 12 березня 1938 року — в СС (посвідчення №292 714). З вересня 1933 року — референт відділу поліції прусського Міністерства внутрішніх справ. У квітні 1936 року відвідав Париж і Лондон для ознайомлення з роботою місцевої поліції. В червні 1936 року призначений генерал-інспектором жандармерії і муніципальної поліції в Головному управлінні поліції порядку. З квітня 1937 року — командир охоронної поліції Берліна.

В травні 1939 року був призначений командувачем поліцією порядку в імперському протектораті Богемії і Моравії, але 20 квітня 1941 року знову відкликаний до Берліна на старий пост генерал-інспектора жандармерії. У травні 1943 року направлений в Осло командувачем поліції порядку в Норвегії. З вересня 1943 року і до кінця війни займав пост командувача поліцією порядку при Верховному командувачі СС і поліції в Італії Карлові Вольфові (зі штаб-квартирою в Вероні), одночасно очолював антипартизанський штаб (в квітні 1944 року Кампцу були підпорядковані всі антипартизанські поліцейські підрозділи). Керував проведенням антипартизанських операцій в Північній Італії: тільки в ході операції в червні-липні 1944 року підлеглими Кампца були вбиті 1380 і захоплені в полон 5300 партизан, при цьому свої втрати склали 44 вбитих, 110 поранених і 5 зниклих без вісти. У квітні 1945 року також був призначений командувачем військами в районі Ізонцо, а в самому кінці війни під його командуванням було сформовано групу «Кампц». 29 квітня 1945 року взятий в полон британськими військами. В жовтні 1947 року звільнений.

Звання

• Фенріх (8 червня 1912)
• Лейтенант (17 лютого 1914)
• Оберлейтенант запасу (31 січня 1920)
• Оберлейтенант поліції (20 червня 1921)
• Гауптман поліції (29 липня 1923)
• Майор поліції (23 грудня 1929)
• Оберстлейтенант поліції (27 вересня 1933)
• Оберст жандармерії (9 серпня 1934)
• Генерал-майор жандармерії (1 квітня 1936)
• Генерал-майор поліції (17 червня 1936)
• Оберфюрер СС (12 березня 1938)
• Бригадефюрер СС (20 квітня 1939)
• Генерал-лейтенант поліції запасу (20 квітня 1939)
• Генерал-лейтенант поліції (1 липня 1940)
• Групенфюрер СС (9 листопада 1940)
• Обергрупенфюрер СС і генерал поліції (1 серпня 1944)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го класу
• Нагрудний знак «За поранення» в золоті
• Німецький кінний знак в сріблі
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Пам'ятна військова медаль (Угорщина) з мечами
• Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
• Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918) з мечами (Третє Болгарське царство)
• Німецький Олімпійський знак 1-го класу
• Медаль «За вислугу років у поліції» 3-го, 2-го і 1-го ступеня (25 років)
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
• Цивільний знак СС (№164 273)
• Почесний кут старих бійців
• Йольський свічник
• Кільце «Мертва голова»
• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Хрест Воєнних заслуг
  • 2-го класу
  • 2-го класу з мечами
  • 1-го класу з мечами
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Орден Корони Італії, великий офіцерський хрест
• Орден Заслуг (Угорщина), командорський хрест із зіркою
• Німецький хрест в сріблі (7 лютого 1945) — представлений Генріхом Гіммлером за успішні антипартизанські операції.

Література

• Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5.

Посилання

• Біографічні дані.

Примітки

1. Filmportal.de — 2005.
   d:Track:Q15706812