Юрай Яношик

Юра́й Я́ношик (словац. Juraj Jánošík, вимовляється ˈjuraj ˈjaːnɔʃiːk, пол. Jerzy Janosik, угор. Jánosik György; хрещений 25 січня 1688 — 17 березня 1713, Ліптовський Мікулаш) — легендарний словацький розбійник (словац. zbojník), герой багатьох легенд і художніх творів, де його образ значно міфологізований. Національний герой Словаччини.

Юрай Яношик
Народився	25 січня 1688(1688-01-25) Терхова
Помер	17 березня 1713(1713-03-17) (25 років) Ліптовський Мікулаш, Угорське королівство
Посада	^d
Сайт	jurojanosik.com
Медіафайли у Вікісховищі

В оригінальних творах Янко Краля з'являється як Janošjak (Янощак) та в судових вироках як Jánošák (Яношáк).

Біографія

Юрай Яношик народився в селі Терхова у Габсбурзькій монархії, в комітаті (нині в районі Жиліна, північно-західна Словаччина) в заможній селянській родині Мартіна Яношика і Ганни Чишнікової. Хрещений у церкві Пресвятої Трійці в Варіні, хресними батьками Юрая стали Якуб Мер'яд і Барбара Криштафікова. У 1706 році вступив в куруцьку армію Ференца Ракоці, повсталого проти австрійського панування, після його поразки біля Тренчина служив в австрійській армії в гарнізоні Битчанського Града. Там познайомився з розбійником Томашем Угорчиком і разом з його бандою крав і продавав коней у Польщу. Пізніше очолив банду. Вперше був спійманий в 1712 році, але підкупив варту і втік. У 1713 році його знову схопили в Кленовці. 16 березня 1713 року Яношик був звинувачений в численних розбоях, а також вбивстві священика Юрая Вентіка, яке він так і не визнав навіть після тортур. 17 березня 1713 року був страчений через повішення за ребро.

Легендарність народного героя

Статуя Яношика в парку Сметани у Горжицях, Чехія

Пам'ятник Яношику на його батьківщині у селі Терхова

За словацькими легендами, Юрай Яношик зі своєю ватагою жив у лісах між Жиліною та Ліптовським Мікулашем і нападав там на проїжджих. За польськими сказаннями, грабував також і в Польщі. У Словаччині Яношик носить ореол Робіна Гуда: «у багатих брав, бідним давав». Він відомий і в Чехії, чеський класик Алоїс Їрасек включив легенди про нього в «Стародавні чеські легенди», які видавалися й українською мовою; поляки його сприймають як свого татранського героя. Білоруський поет Максим Танк присвятив Яношику вірші.

Йому присвячено безліч художніх творів:

• Перший повнометражний словацький чорно-білий фільм «Яношик» (1921).
• Чехословацькі фільми 1935 і 1963 рр.
• Польський фільм 1974.
• Польський серіал 1973—1974.
• Чехословацький мультиплікаційний серіал «Розбійник Юрко» (1976).
• Балада для дітей словацької письменниці Маргіти Фігулі (1980).
• Кінофільм «Яношик: Правдива історія» (2009) спільного виробництва Словаччини, Польщі та Чехії.

Примітки

1. Вотруба, Мартин. Jánošík (1921). Slovak Studies Program. Університет Піттсбурга. Архів оригіналу за 21 січня 2012. Процитовано 3 липня 2010.
2. YouTube — Janosik 1-1.

Див. також

• (рос.)
• (рос.)
• Стародавні чеські легенди. — К., 1958.