Шіутекутлі (ісп. Xiuhtecuhtli) — один з давніх богів ацтекського пантеону. Був покровителем вогняної та вулканичної стихії. Його ім'я з мови науатль перекладається як «Володар року». Інші імена Куецальцін («Полум'я»), «Бірюзовий пан». Представлен також в іпостасях Уеуетеотль («Дуже старий бог») і Тлальшіктеніка («Той, що сидить у пупі землі»). Був символом 1 години ночі, календарного дня атль (вода), головував у 9 (1 Змія — 13 Землетрус) та 20 треценах (1 Кролик — 13 Квітка) тональпоуаллі.
Шіутекутлі | |
---|---|
Божество в | Міфологія ацтеків |
Медіафайли у Вікісховищі |
Опис
Зображувався стариганом, з обличчям, розфарбованим навпіл червоною (помаранчевою), навпіл чорною фарбами. Головна прикраса складалася з двох очеретин бірюзового кольору, на лобі — знак — птаха xiuhtototl, грудях носить пектораль у вигляді бірюзового метелика, вогняну змію на спині. В руках тримав жезл або щит, чи копал (курильну смолу) і кадильницю. Часто зображуючи сидячи зі схрещеними руками. Він ходить повільно, не поспішаючи. Його головні символи є tecpatl (кремінь) і mamalhuatzin (дві палиці, які труться одна об одну).
У міфах
Вважався одним з уособлень Першотворця. Був богом вогня, тепла, дня, уособленням життя після смерті, тепла у холодну пору рока, їжею під час голоду. Він розташовувався та керував, на думку ацтеків, центра неба, у бірюзовому палаці. У деяких міфах його дружиною називали богиню води Чальчіутлікуе.
Вважався одном з 9 володарів ночі. Торгівці-почтека обрали Шіутекутлі як свого покровителя. також допомагав молодим воякам.
Культ
Перед тим як вживати їжу, невеличкий шматочок її ацтеки кидали у вогонь як пожертву цьому божеству.
Шанування цього бога відбувалося на важливому святі Шокотель уеці («Опадання фруктів»), на 10 місяць ацтекського календаря. Відбувалося принесення в жертву бранців, а також птахів, ссавців, ящірок та риб. Крім того, юнаки видиралися на стовп з фігуркою з тіста Уаутла, що знаходилася на верхівці, боролися за його шматочки. Відбувалися співи та танці. 1 раз 4 роки відбувалося більш значне свято за участі великого тлатоані, вищих посадових осіб, знаті.
Священний вогонь завжди горів у храмі Шіутекутлі, за чим слідкували відповідні жерці. Наприкінці 52-річного циклу свята на честь цього бога були особливо пишні. під час останніх жертви кидали до вогню у teotecuilli (жертовному мангалі).
Джерела
- Karl Taube: Aztekische und Maya-Mythen. Phillip Reclam jun., Stuttgart 1994,
- Smith, Michael E. (2003). The Aztecs (second ed.). Malden MA; Oxford and Carlton, Australia: Blackwell Publishing.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шіутекутлі |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shiutekutli isp Xiuhtecuhtli odin z davnih bogiv actekskogo panteonu Buv pokrovitelem vognyanoyi ta vulkanichnoyi stihiyi Jogo im ya z movi nauatl perekladayetsya yak Volodar roku Inshi imena Kuecalcin Polum ya Biryuzovij pan Predstavlen takozh v ipostasyah Ueueteotl Duzhe starij bog i Tlalshiktenika Toj sho sidit u pupi zemli Buv simvolom 1 godini nochi kalendarnogo dnya atl voda golovuvav u 9 1 Zmiya 13 Zemletrus ta 20 trecenah 1 Krolik 13 Kvitka tonalpoualli ShiutekutliBozhestvo vMifologiya actekiv Mediafajli u VikishovishiShiutekutliOpisZobrazhuvavsya stariganom z oblichchyam rozfarbovanim navpil chervonoyu pomaranchevoyu navpil chornoyu farbami Golovna prikrasa skladalasya z dvoh ocheretin biryuzovogo koloru na lobi znak ptaha xiuhtototl grudyah nosit pektoral u viglyadi biryuzovogo metelika vognyanu zmiyu na spini V rukah trimav zhezl abo shit chi kopal kurilnu smolu i kadilnicyu Chasto zobrazhuyuchi sidyachi zi shreshenimi rukami Vin hodit povilno ne pospishayuchi Jogo golovni simvoli ye tecpatl kremin i mamalhuatzin dvi palici yaki trutsya odna ob odnu U mifahVvazhavsya odnim z uosoblen Pershotvorcya Buv bogom vognya tepla dnya uosoblennyam zhittya pislya smerti tepla u holodnu poru roka yizheyu pid chas golodu Vin roztashovuvavsya ta keruvav na dumku actekiv centra neba u biryuzovomu palaci U deyakih mifah jogo druzhinoyu nazivali boginyu vodi Chalchiutlikue Vvazhavsya odnom z 9 volodariv nochi Torgivci pochteka obrali Shiutekutli yak svogo pokrovitelya takozh dopomagav molodim voyakam KultPered tim yak vzhivati yizhu nevelichkij shmatochok yiyi acteki kidali u vogon yak pozhertvu comu bozhestvu Shanuvannya cogo boga vidbuvalosya na vazhlivomu svyati Shokotel ueci Opadannya fruktiv na 10 misyac actekskogo kalendarya Vidbuvalosya prinesennya v zhertvu branciv a takozh ptahiv ssavciv yashirok ta rib Krim togo yunaki vidiralisya na stovp z figurkoyu z tista Uautla sho znahodilasya na verhivci borolisya za jogo shmatochki Vidbuvalisya spivi ta tanci 1 raz 4 roki vidbuvalosya bilsh znachne svyato za uchasti velikogo tlatoani vishih posadovih osib znati Svyashennij vogon zavzhdi goriv u hrami Shiutekutli za chim slidkuvali vidpovidni zherci Naprikinci 52 richnogo ciklu svyata na chest cogo boga buli osoblivo pishni pid chas ostannih zhertvi kidali do vognyu u teotecuilli zhertovnomu mangali DzherelaKarl Taube Aztekische und Maya Mythen Phillip Reclam jun Stuttgart 1994 ISBN 3 15 010427 0 Smith Michael E 2003 The Aztecs second ed Malden MA Oxford and Carlton Australia Blackwell Publishing ISBN 0 631 23016 5Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shiutekutli