Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ширококутний об єктив об єктив фокусна відстань якого менша ніж у нормального У фотографії вона має бути меншою ніж діаг

Ширококутний об'єктив

Ширококутний об'єктив

Ширококутний об'єктив — об'єктив, фокусна відстань якого менша, ніж у «нормального». У фотографії вона має бути меншою, ніж діагональ використовуваного кадру, тому до групи ширококутних прийнято відносити фотооб'єктиви, які мають кут поля зору від 52° до 82° включно. В кінематографі ширококутними вважаються кінознімальні об'єктиви, фокусна відстань яких менша від подвоєної діагоналі кадру кіноплівки. Об'єктиви з кутом поля зору більшим, ніж 90°, вважаються . У фотографії поняття ширококутного об'єктиву застосовне як до оптики з постійною фокусною відстанню, так і до зумів відповідного діапазону. В останньому випадку використовується термін «ширококутний зум».

image
Один і той самий сюжет, знятий з різних відстаней ширококутним, нормальним і довгофокусним об'єктивами

Особливості

Для ширококутними вважаються об'єктиви з фокусною відстанню менше 50 мм. Такий самий діапазон займає короткофокусна кінознімальна оптика, розрахована на або формат [ru]». Для кінокамер формату [ru]» ширококутним вважається об'єктив з фокусною відстанню менше 25 мм. Для найпоширеніших цифрових дзеркальних фотоапаратів з кроп-фактором 1,5—1,6 ширококутними вважають об'єктиви з фокусною відстанню менше 28 мм. Для середньоформатного кадру 6×6 см фокусна відстань ширококутного об'єктива має бути не менше 75 мм. Зазвичай вона лежить у діапазоні 45-65 мм.

image
Схема ретрофокусного ширококутного об'єктива для однооб'єктивних дзеркальних фотоапаратів. H' — ; f' —

Ширококутні об'єктиви незамінні в , дозволяючи знімати в тісному приміщенні. Крім того, вони широко застосовуються в архітектурній та пейзажній фотографії. Однак, підкреслена перспектива, яку дає короткофокусна оптика, дозволяє використовувати її як додатковий виражальний засіб для будь-яких сюжетів. Ще одна характерна особливість короткофокусної оптики полягає у великій глибині різкості, що дозволяє отримувати різке зображення сюжетів, протяжних у глибину. Іноді це дозволяє взагалі обходитися без фокусування, встановлюючи об'єктив на гіперфокальну відстань. У кінематографі короткофокусна оптика штучно скорочує тривалість дії в кадрі, оскільки актор може вийти з великого плану або ввійти в нього швидше, ніж за знімання іншими об'єктивами.

Ширококутні об'єктиви найменш чутливі до змазування фотографії та нерівномірності панорамування під час кіно- і відеознімання. Через особливості оптичної конструкції для ширококутних об'єктивів віньєтування більш характерне, ніж для оптики інших фокусних відстаней. Тому в сучасних цифрових фотоапаратах та передбачені спеціальні алгоритми компенсації (профілі об'єктивів), що забезпечують цифрове вирівнювання яскравості зображення по полю.

В далекомірних фотоапаратах використовуються короткофокусні об'єктиви симетричної конструкції, яка вважається найбільш оптично досконалою і вільною від дисторсії. Ширококутні об'єктиви, призначені для однооб'єктивних дзеркальних фотоапаратів і кінокамер з , мають особливу конструкцію, що дозволяє подовжити . Це необхідно через наявність за об'єктивом рухомого дзеркала або . Спрощено таку оптичну будову можна уявити, як перевернутий телеоб'єктив, що складається з від'ємного переднього меніска і додатного заднього компонента. Оптична сила розсіювального і збирального елементів тим вища, чим менша фокусна відстань порівняно з заднім відрізком. Перший ретрофокусний ширококутний об'єктив для кінокамер з дзеркальним обтюратором побудував французький оптик П'єром Анженьє 1950 року. Пізніше він розробив «Angenieux Retrofocus» 35/2,5 для малоформатних фотоапаратів, що став зразком для численних наслідувань.

Короткофокусний об'єктив

Поняття короткофокусний об'єктив стосовно знімальної оптики означає те саме, що й «ширококутний». До проєкційної оптики термін «ширококутний» не застосовується, оскільки кут поля зору в цій галузі не має прямого практичного значення. Від фокусної відстані залежить розмір зображення, отримуваного на екрані за певної відстані від нього до проєктора. Короткофокусний об'єктив дає більше зображення, ніж довгофокусний. Так, під час проєціювання використання короткофокусного об'єктива дозволяє заповнювати зображенням більший екран, ніж під час демонстрування звичайною оптикою.

Див. також

Примітки

  1. Общий курс фотографии, 1987, с. 14.
  2. Киносъёмочная техника, 1988, с. 78.
  3. Советское фото, 1988, с. 42.
  4. Через підвищений ризик перспективних спотворень, для внутрішнього та зовнішнього архітектурного знімання слід використовувати ширококутний .
  5. Фотография. Искусство обмана, 2018, с. 56.
  6. Основы кинотехники, 1965, с. 62.
  7. Общий курс фотографии, 1987, с. 19.
  8. Киносъёмочная техника, 1988, с. 84.
  9. Костя Какуша. . Статьи (рос.). Про Фото. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 5 червня 2014.
  10. Волосов, 1978, с. 369.
  11. Фотоаппараты, 1984, с. 17.
  12. Фотография: Техника и искусство, 1986, с. 81.
  13. . Статьи (рос.). PHOTOESCAPE. Архів оригіналу за 15 листопада 2013. Процитовано 24 липня 2013.
  14. Гордийчук, 1979, с. 152.
  15. Allan Weitz. (англ.). B&H Photo Video. Архів оригіналу за 19 березня 2017. Процитовано 18 березня 2017.
  16. Фотомагазин, 2001, с. 17.
  17. Кинопроекция в вопросах и ответах, 1971, с. 81.

Література

  • . Фотографическая оптика. — 2-е изд. — М. : «Искусство», 1978. — 543 с. — 10 000 прим.
  • . Глава II // Кинопроекция в вопросах и ответах. — 1-е изд. — М., : "Искусство", 1971. — С. 39.
  • . Основы кинотехники / Л. О. Эйсымонт. — М. : «Искусство», 1965. — 636 с.
  • Гордийчук О. Ф., Пелль В. Г. Раздел III. Киносъёмочные объективы // Справочник кинооператора / Н. Н. Жердецкая. — М. : «Искусство», 1979. — С. 143—173. — 30 000 прим.
  • Ершов К. Г. Киносъёмочная техника / С. М. Проворнов. — Л. : «Машиностроение», 1988. — С. 76—114. — 10 000 прим. — .
  • Владимир Самарин, Андрей Шеклеин, Roger Hicks, Bob Shell. Объективы начала XXI века // «Фотомагазин» : журнал. — 2001. — № 9 (16 июня). — С. 14—30. — ISSN 1029-609-3.
  • Валерий Тарабукин. Современные фотообъективы //  : журнал. — 1988. — № 4 (16 июня). — С. 42, 43. — ISSN 0371-4284.
  • Фомин А. В. § 5. Фотографические объективы // [1] / Т. П. Булдакова. — 3-е. — М. : «Легпромбытиздат», 1987. — С. 12—25. — 50000 прим. з джерела 22 жовтня 2020
  • Хокинс Э., Эйвон Д. [2] / А. В. Шеклеин. — М. : «Мир», 1986. — 280 с. — 50 000 прим. з джерела 31 жовтня 2021
  • Ираклий Шанидзе. Фотография. Искусство обмана / Т. Коробкина. — М. : «Эксмо», 2018. — 176 с. — 3000 прим. — .
  • М. Я. Шульман. Фотоаппараты / Т. Г. Филатова. — Л. : «Машиностроение», 1984. — 142 с. — 100 000 прим.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shirokokutnij ob yektiv ob yektiv fokusna vidstan yakogo mensha nizh u normalnogo U fotografiyi vona maye buti menshoyu nizh diagonal vikoristovuvanogo kadru tomu do grupi shirokokutnih prijnyato vidnositi fotoob yektivi yaki mayut kut polya zoru vid 52 do 82 vklyuchno V kinematografi shirokokutnimi vvazhayutsya kinoznimalni ob yektivi fokusna vidstan yakih mensha vid podvoyenoyi diagonali kadru kinoplivki Ob yektivi z kutom polya zoru bilshim nizh 90 vvazhayutsya U fotografiyi ponyattya shirokokutnogo ob yektivu zastosovne yak do optiki z postijnoyu fokusnoyu vidstannyu tak i do zumiv vidpovidnogo diapazonu V ostannomu vipadku vikoristovuyetsya termin shirokokutnij zum Odin i toj samij syuzhet znyatij z riznih vidstanej shirokokutnim normalnim i dovgofokusnim ob yektivamiOsoblivostiDlya shirokokutnimi vvazhayutsya ob yektivi z fokusnoyu vidstannyu menshe 50 mm Takij samij diapazon zajmaye korotkofokusna kinoznimalna optika rozrahovana na abo format ru Dlya kinokamer formatu ru shirokokutnim vvazhayetsya ob yektiv z fokusnoyu vidstannyu menshe 25 mm Dlya najposhirenishih cifrovih dzerkalnih fotoaparativ z krop faktorom 1 5 1 6 shirokokutnimi vvazhayut ob yektivi z fokusnoyu vidstannyu menshe 28 mm Dlya serednoformatnogo kadru 6 6 sm fokusna vidstan shirokokutnogo ob yektiva maye buti ne menshe 75 mm Zazvichaj vona lezhit u diapazoni 45 65 mm Shema retrofokusnogo shirokokutnogo ob yektiva dlya odnoob yektivnih dzerkalnih fotoaparativ H f Shirokokutni ob yektivi nezaminni v dozvolyayuchi znimati v tisnomu primishenni Krim togo voni shiroko zastosovuyutsya v arhitekturnij ta pejzazhnij fotografiyi Odnak pidkreslena perspektiva yaku daye korotkofokusna optika dozvolyaye vikoristovuvati yiyi yak dodatkovij virazhalnij zasib dlya bud yakih syuzhetiv She odna harakterna osoblivist korotkofokusnoyi optiki polyagaye u velikij glibini rizkosti sho dozvolyaye otrimuvati rizke zobrazhennya syuzhetiv protyazhnih u glibinu Inodi ce dozvolyaye vzagali obhoditisya bez fokusuvannya vstanovlyuyuchi ob yektiv na giperfokalnu vidstan U kinematografi korotkofokusna optika shtuchno skorochuye trivalist diyi v kadri oskilki aktor mozhe vijti z velikogo planu abo vvijti v nogo shvidshe nizh za znimannya inshimi ob yektivami Shirokokutni ob yektivi najmensh chutlivi do zmazuvannya fotografiyi ta nerivnomirnosti panoramuvannya pid chas kino i videoznimannya Cherez osoblivosti optichnoyi konstrukciyi dlya shirokokutnih ob yektiviv vinyetuvannya bilsh harakterne nizh dlya optiki inshih fokusnih vidstanej Tomu v suchasnih cifrovih fotoaparatah ta peredbacheni specialni algoritmi kompensaciyi profili ob yektiviv sho zabezpechuyut cifrove virivnyuvannya yaskravosti zobrazhennya po polyu V dalekomirnih fotoaparatah vikoristovuyutsya korotkofokusni ob yektivi simetrichnoyi konstrukciyi yaka vvazhayetsya najbilsh optichno doskonaloyu i vilnoyu vid distorsiyi Shirokokutni ob yektivi priznacheni dlya odnoob yektivnih dzerkalnih fotoaparativ i kinokamer z mayut osoblivu konstrukciyu sho dozvolyaye podovzhiti Ce neobhidno cherez nayavnist za ob yektivom ruhomogo dzerkala abo Sprosheno taku optichnu budovu mozhna uyaviti yak perevernutij teleob yektiv sho skladayetsya z vid yemnogo perednogo meniska i dodatnogo zadnogo komponenta Optichna sila rozsiyuvalnogo i zbiralnogo elementiv tim visha chim mensha fokusna vidstan porivnyano z zadnim vidrizkom Pershij retrofokusnij shirokokutnij ob yektiv dlya kinokamer z dzerkalnim obtyuratorom pobuduvav francuzkij optik P yerom Anzhenye 1950 roku Piznishe vin rozrobiv Angenieux Retrofocus 35 2 5 dlya maloformatnih fotoaparativ sho stav zrazkom dlya chislennih nasliduvan Korotkofokusnij ob yektivPonyattya korotkofokusnij ob yektiv stosovno znimalnoyi optiki oznachaye te same sho j shirokokutnij Do proyekcijnoyi optiki termin shirokokutnij ne zastosovuyetsya oskilki kut polya zoru v cij galuzi ne maye pryamogo praktichnogo znachennya Vid fokusnoyi vidstani zalezhit rozmir zobrazhennya otrimuvanogo na ekrani za pevnoyi vidstani vid nogo do proyektora Korotkofokusnij ob yektiv daye bilshe zobrazhennya nizh dovgofokusnij Tak pid chas proyeciyuvannya vikoristannya korotkofokusnogo ob yektiva dozvolyaye zapovnyuvati zobrazhennyam bilshij ekran nizh pid chas demonstruvannya zvichajnoyu optikoyu Div takozhVinyetuvannyaPrimitkiObshij kurs fotografii 1987 s 14 Kinosyomochnaya tehnika 1988 s 78 Sovetskoe foto 1988 s 42 Cherez pidvishenij rizik perspektivnih spotvoren dlya vnutrishnogo ta zovnishnogo arhitekturnogo znimannya slid vikoristovuvati shirokokutnij Fotografiya Iskusstvo obmana 2018 s 56 Osnovy kinotehniki 1965 s 62 Obshij kurs fotografii 1987 s 19 Kinosyomochnaya tehnika 1988 s 84 Kostya Kakusha Stati ros Pro Foto Arhiv originalu za 26 lyutogo 2020 Procitovano 5 chervnya 2014 Volosov 1978 s 369 Fotoapparaty 1984 s 17 Fotografiya Tehnika i iskusstvo 1986 s 81 Stati ros PHOTOESCAPE Arhiv originalu za 15 listopada 2013 Procitovano 24 lipnya 2013 Gordijchuk 1979 s 152 Allan Weitz angl B amp H Photo Video Arhiv originalu za 19 bereznya 2017 Procitovano 18 bereznya 2017 Fotomagazin 2001 s 17 Kinoproekciya v voprosah i otvetah 1971 s 81 Literatura Fotograficheskaya optika 2 e izd M Iskusstvo 1978 543 s 10 000 prim Glava II Kinoproekciya v voprosah i otvetah 1 e izd M Iskusstvo 1971 S 39 Osnovy kinotehniki L O Ejsymont M Iskusstvo 1965 636 s Gordijchuk O F Pell V G Razdel III Kinosyomochnye obektivy Spravochnik kinooperatora N N Zherdeckaya M Iskusstvo 1979 S 143 173 30 000 prim Ershov K G Kinosyomochnaya tehnika S M Provornov L Mashinostroenie 1988 S 76 114 10 000 prim ISBN 5 217 00276 0 Vladimir Samarin Andrej Sheklein Roger Hicks Bob Shell Obektivy nachala XXI veka Fotomagazin zhurnal 2001 9 16 iyunya S 14 30 ISSN 1029 609 3 Valerij Tarabukin Sovremennye fotoobektivy zhurnal 1988 4 16 iyunya S 42 43 ISSN 0371 4284 Fomin A V 5 Fotograficheskie obektivy 1 T P Buldakova 3 e M Legprombytizdat 1987 S 12 25 50000 prim z dzherela 22 zhovtnya 2020 Hokins E Ejvon D 2 A V Sheklein M Mir 1986 280 s 50 000 prim z dzherela 31 zhovtnya 2021 Iraklij Shanidze Fotografiya Iskusstvo obmana T Korobkina M Eksmo 2018 176 s 3000 prim ISBN 978 5 699 96574 8 M Ya Shulman Fotoapparaty T G Filatova L Mashinostroenie 1984 142 s 100 000 prim

Дата публікації:
Топ