Атанасій Шептицький (в світі Андрій Шептицький, пол. Atanazy Andrzej Szeptycki; 26 листопада 1723, околиці Самбора — 9 червня 1779, Страшевичі) — перемиський єпископ УГКЦ (1762–1779 рр.), канівський архимандрит; популярний серед духівництва.
Атанасій Шептицький (єпископ перемиський) | ||
![]() | ||
| ||
---|---|---|
19 вересня 1762 — 1779 | ||
Церква: | Українська греко-католицька церква | |
Попередник: | (Онуфрій (Шумлянський)) | |
Наступник: | Максиміліян (Рило) | |
Альма-матер: | (Папська Урбаніанська колегія Пропаганди Віри) | |
Діяльність: | католицький священник, католицький єпископ | |
Народження: | 26 листопада 1723 | |
Смерть: | 9 червня 1779 (55 років) Страшевичі | |
Батько: | Стефан Шептицький | |
Мати: | Софія Чайковська | |
|
Життєпис
Походив з одного з найстаріших боярських родів Галичини, який дав Україні багатьох великих церковних діячів. Його батьками були Стефан Шептицький та, за даними Т. Жихлінського, його дружина Софія з Корибутів Дашкевич (за іншими даними, це — Анна Чайковська[]). Його братами були: Лука — підстолій смоленський, чоловік Терези з Шептицьких, дочка Костянтина, і Василь (1735—1800 рр.) — тишовецький староста, чоловік Розалії з Шептицьких, дочки обухівського старости Юрія Шептицького.
1740 р. — зарахований до новіціяту в Уневі. 4 березня 1744 р. отримав дияконські свячення з рук Атанасія Шептицького. 16 листопада 1745 р. зарахований на теологічні студії в (Папську Урбаніанську колегію Пропаганди Віри) у Римі, де після трьох років не завершив навчання. 17 березня 1748 архієпископ Дураццо (Джузеппе Шіро) висвятив його на священника в (римській церкві святих Сергія та Вакха). У 1749 — на початку 1750 рр. був священником-проповідником при ставропігійній церкві Успіння Богородиці у Львові. На межі 1751—1752 рр. протоархимандрит (Іраклій (Лісанський)) за згодою Апостольської столиці запропонував його кандидатуру на посаду канівського архимандрита, яким став 1753 р. 1759 р. під час капітули Руської провінції василіян у Бересті обраний провінціялом чину, яким був до кінця 1761-го. Разом з іншими представниками вищого унійного духовенства 5 квітня 1762 підписав петицію до Курії в Римі, просячи видання заборони на перехід з руського обряду на латинський.
Обраний на Перемиську катедру після смерті свого попередника, владики (Онуфрія Шумлянського). Подав докладний звіт про Перемиську єпархію апостольському нунцієві Джузеппе Ґарампі в 1772 році. Підняв питання будівництва нового катедрального собору в Перемишлі, однак за свого правління зміг збудувати лише нову дзвіницю.
У своєму рапорті до Відня від 1773 р. намісник (Йоган фон Перген) твердив, що духовенство не скаржилося на єпископа. Однак у 1775 році представники духовенства Перемиської єпархії надіслали до Курії в Римі обширну протестацію, в якій звинувачували єпископа, зокрема, у купівлі земських маєтностей коштом церковних фондів (а саме в Брухналі), участь у лихварських фінансових операціях, симонію.
Помер у своїй резиденції у Страшевичах, був похований у гробівці під головним вівтарем (прокатедрального собору в Самборі).
Див. також
Примітки
- Skoczylas, s. 226.
- Skoczylas, s. 227.
- Skoczylas, s. 228.
Література
- Войтович Л. Шептицькі [ 16 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 633—634. — .
- Шептицький Атанасій, єпископ перемиський (1762—79) [ 11 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 10. — С. 3844—3845.
- Skoczylas I. Szeptycki Andrzej, w zakonie Atanazy, h. własnego (1723—1779) [ 9 червня 2020 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, 2012. — T. XLVIII/2, zeszyt 197. — 161—320 s. — S. 226—230. — całość, . (пол.)
![]() | Це незавершена стаття про Українську греко-католицьку церкву. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет