Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Громадянська війна у Швейцарії (нім. Sonderbundkrieg) — громадянська війна в листопаді 1847 року між консервативними католицькими кантонами, які в 1845 році утворили військовий союз під назвою «Зондербунд» (Особливий союз), та ліберальними протестантськими кантонами, які прагнули перетворили Швейцарську конфедерацію на федеративну республіку із централізованою владою. Війна тривала 26 днів і закінчилась перемогою ліберальних кантонів. Кантони Невшатель та Аппенцелль-Іннерроден не брали участь у конфлікті. Основними місцями бойових дій були міста Фрібур, Гельтвіль, Обфельден, Люцерн, Гізікон, Маєрскаппель та Шупфгайм.
| Громадянська війна у Швейцарії нім. Sonderbundkrieg | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Зондербунд Нейтральні кантони Прихильники конфедерації Зондербунд Нейтральні кантони | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Прихильники федерації («ліберали»): | «Зондербунд» («консерватори»): | ||||||
| Командувачі | |||||||
 Гійом-Анрі Дюфур |  Йоганн-Ульріх фон Саліс-Сольйо | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 99 000 | 79 000 | ||||||
| Втрати | |||||||
| 60 загинуло 386 поранено | 26 загинуло 114 поранено | ||||||
Передумови
Після Віденського конгресу Швейцарія переживала період бурхливих політичних подій. У прогресивних протестантських кантонах було створено політичний рух, який прагнув до політичної трансформації Швейцарської конфедерації. Основними цілями лібералів були запровадження центральних органів влади, посилення рівності громадян, тісніше співробітництво між кантонами, перетворення конфедеративної системи на федеративну. З іншої сторони, консервативні католицькі кантони, за підтримки духовенства, особливо єзуїтів, хотіли залишити конфедеративну систему такою як є. У 1830—1847 роках у Швейцарії відбувалися численні політичні заходи, зокрема демонстрації, військові марші (наприклад, марш озброєних селян в Цюриху в 1839 році, який закінчився стріляниною і загибеллю 30 осіб), перевороти (наприклад, спроба збройного захоплення влади лібералами в Люцерні в 1844 і в 1845 роках під час яких загинули 35 чоловік, а близько 2 тисяч були заарештовані). 1845 року консервативні кантони створили військовий союз «Зондербунд», який інші кантони визнані несумісними з конфедеративним договором.
Участь іноземних держав у війні
Іноземні держави вирішили скористатися ситуацією у Швейцарії та загострити конфлікт, щоб отримати привід для військового втручання і захоплення Швейцарії, нейтральність якої гарантували домовленості Віденського конгресу. Деякі країни, як наприклад Австрійська імперія та Франція, підтримували консерваторів. Зокрема, Австрія відправила військових інструкторів у «Зондербунд», а Франція передала йому зброю. Однак, Велика Британія дипломатично підтримувала лібералів. Австрія та Франція розраховували, що завдяки своїм зусиллям війна стане довгою і руйнівною, що дасть привід для збройного втручання.
Перебіг війни
У липні 1847 року, коли ліберали захопили владу в деяких кантонах, які ще не визначились, конфедеративне керівництво визнало «Зондербунд» незаконним. Пізніше, 3 листопада 1847 року, 99 000 солдатів конфедерації, якими керував генерал-полковник Гійом-Анрі Дюфур, почали масові атаки на позиції «Зондербунду». Першою ціллю конфедератів стало місто Фрібур, яке капітулювало 14 листопада. Потім, із кантонів Цюрих, Берн та Ааргау війська конфедерації ввели війська до непокірної центральної частини країни. 21 листопада кантон Цуг оголосив про капітуляцію. Зайняття Цугу військами конфедерації створило їй плацдарм для наступу на Люцерн. Війська конфедерації 23 листопада атакували село Гізікон і там відбулась битва, яка стала вирішальною битвою війни. Після евакуації військ «Зондербунда» із Люцерна, війська конфедератів зайняли його. Це призвело до капітуляції решти консервативних кантонів і закінчення війни 29 листопада 1847 року.
Наслідки
Після війни відбулися перемови лібералів із консерваторами. Під час цих переговорів була сформульований проєкт нової Федеральної конституції як компроміс між думками обох сторін. Переможені кантони не зазнали великих репресій. Вони лише мусили погодитись на тимчасову окупацію і покрити витрати на війну.
Через невелику територію військових дій та дипломатичні зусилля Великої Британії, війна швидко припинилася, і міжнародного втручання не було. Наказ генерала Дюфура не знищувати майно і рятувати ворогів значно зменшив втрати від війни. Матеріальний збиток був незначним. З невеликими втратами Швейцарія вийшла із політичної кризи та ініціювала системні реформи, необхідні для поліпшення функціонування держави. Це була остання війна за участю швейцарської армії.
Див. також
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Громадянська війна у Швейцарії |
- . Cambridge: Cambridge University Press. 1909. с. 251. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 29 січня 2018.
- Oechsli, Wilhelm (1922). . The University Press. с. 391—395. Архів оригіналу за 16 травня 2016. Процитовано 29 січня 2018.
- Church, Clive H., Randolph C. Head (2013). A concise history of Switzerland. Cambridge University Press. с. 132—161.
- «Зондербунд» в Історичному словнику Швейцарії: [1] [ 12 лютого 2018 у Wayback Machine.](нім.), [2] [ 28 грудня 2017 у Wayback Machine.](фр.), [3] [ 10 лютого 2012 у Wayback Machine.](італ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gromadyanska vijna u Shvejcariyi nim Sonderbundkrieg gromadyanska vijna v listopadi 1847 roku mizh konservativnimi katolickimi kantonami yaki v 1845 roci utvorili vijskovij soyuz pid nazvoyu Zonderbund Osoblivij soyuz ta liberalnimi protestantskimi kantonami yaki pragnuli peretvorili Shvejcarsku konfederaciyu na federativnu respubliku iz centralizovanoyu vladoyu Vijna trivala 26 dniv i zakinchilas peremogoyu liberalnih kantoniv Kantoni Nevshatel ta Appencell Innerroden ne brali uchast u konflikti Osnovnimi miscyami bojovih dij buli mista Fribur Geltvil Obfelden Lyucern Gizikon Mayerskappel ta Shupfgajm Gromadyanska vijna u Shvejcariyi nim Sonderbundkrieg Prihilniki konfederaciyi Zonderbund Nejtralni kantoni Prihilniki konfederaciyi Zonderbund Nejtralni kantoniData 3 29 listopada 1847Misce ShvejcariyaRezultat Peremoga prihilnikiv federaciyi rozpusk Zonderbundu zatverdzhennya Federalnoyi konstituciyi Shvejcariyi peretvorennya Shvejcarskoyi konfederaciyi na federativnu respublikuStoroniPrihilniki federaciyi liberali Aargau Appencell Ausserroden Bazel Land Bazel Shtadt Bern Vo Glarus Graubyunden Zheneva Zoloturn Sankt Gallen Tichino Turgau Cyurih Zonderbund konservatori Vale Lyucern Nidvalden Obvalden Uri Fribur Cug ShvicKomanduvachiGijom Anri Dyufur Jogann Ulrih fon Salis SoljoVijskovi sili99 000 79 000Vtrati60 zaginulo 386 poraneno 26 zaginulo 114 poranenoPeredumoviReligijni grupi v Shvejcariyi naperedodni vijni Pislya Videnskogo kongresu Shvejcariya perezhivala period burhlivih politichnih podij U progresivnih protestantskih kantonah bulo stvoreno politichnij ruh yakij pragnuv do politichnoyi transformaciyi Shvejcarskoyi konfederaciyi Osnovnimi cilyami liberaliv buli zaprovadzhennya centralnih organiv vladi posilennya rivnosti gromadyan tisnishe spivrobitnictvo mizh kantonami peretvorennya konfederativnoyi sistemi na federativnu Z inshoyi storoni konservativni katolicki kantoni za pidtrimki duhovenstva osoblivo yezuyitiv hotili zalishiti konfederativnu sistemu takoyu yak ye U 1830 1847 rokah u Shvejcariyi vidbuvalisya chislenni politichni zahodi zokrema demonstraciyi vijskovi marshi napriklad marsh ozbroyenih selyan v Cyurihu v 1839 roci yakij zakinchivsya strilyaninoyu i zagibellyu 30 osib perevoroti napriklad sproba zbrojnogo zahoplennya vladi liberalami v Lyucerni v 1844 i v 1845 rokah pid chas yakih zaginuli 35 cholovik a blizko 2 tisyach buli zaareshtovani 1845 roku konservativni kantoni stvorili vijskovij soyuz Zonderbund yakij inshi kantoni viznani nesumisnimi z konfederativnim dogovorom Uchast inozemnih derzhav u vijniInozemni derzhavi virishili skoristatisya situaciyeyu u Shvejcariyi ta zagostriti konflikt shob otrimati privid dlya vijskovogo vtruchannya i zahoplennya Shvejcariyi nejtralnist yakoyi garantuvali domovlenosti Videnskogo kongresu Deyaki krayini yak napriklad Avstrijska imperiya ta Franciya pidtrimuvali konservatoriv Zokrema Avstriya vidpravila vijskovih instruktoriv u Zonderbund a Franciya peredala jomu zbroyu Odnak Velika Britaniya diplomatichno pidtrimuvala liberaliv Avstriya ta Franciya rozrahovuvali sho zavdyaki svoyim zusillyam vijna stane dovgoyu i rujnivnoyu sho dast privid dlya zbrojnogo vtruchannya Perebig vijniBitva pid Geltvilem Uniforma vijsk konfederaciyi U lipni 1847 roku koli liberali zahopili vladu v deyakih kantonah yaki she ne viznachilis konfederativne kerivnictvo viznalo Zonderbund nezakonnim Piznishe 3 listopada 1847 roku 99 000 soldativ konfederaciyi yakimi keruvav general polkovnik Gijom Anri Dyufur pochali masovi ataki na poziciyi Zonderbundu Pershoyu cillyu konfederativ stalo misto Fribur yake kapitulyuvalo 14 listopada Potim iz kantoniv Cyurih Bern ta Aargau vijska konfederaciyi vveli vijska do nepokirnoyi centralnoyi chastini krayini 21 listopada kanton Cug ogolosiv pro kapitulyaciyu Zajnyattya Cugu vijskami konfederaciyi stvorilo yij placdarm dlya nastupu na Lyucern Vijska konfederaciyi 23 listopada atakuvali selo Gizikon i tam vidbulas bitva yaka stala virishalnoyu bitvoyu vijni Pislya evakuaciyi vijsk Zonderbunda iz Lyucerna vijska konfederativ zajnyali jogo Ce prizvelo do kapitulyaciyi reshti konservativnih kantoniv i zakinchennya vijni 29 listopada 1847 roku NaslidkiPislya vijni vidbulisya peremovi liberaliv iz konservatorami Pid chas cih peregovoriv bula sformulovanij proyekt novoyi Federalnoyi konstituciyi yak kompromis mizh dumkami oboh storin Peremozheni kantoni ne zaznali velikih represij Voni lishe musili pogoditis na timchasovu okupaciyu i pokriti vitrati na vijnu Cherez neveliku teritoriyu vijskovih dij ta diplomatichni zusillya Velikoyi Britaniyi vijna shvidko pripinilasya i mizhnarodnogo vtruchannya ne bulo Nakaz generala Dyufura ne znishuvati majno i ryatuvati vorogiv znachno zmenshiv vtrati vid vijni Materialnij zbitok buv neznachnim Z nevelikimi vtratami Shvejcariya vijshla iz politichnoyi krizi ta iniciyuvala sistemni reformi neobhidni dlya polipshennya funkcionuvannya derzhavi Ce bula ostannya vijna za uchastyu shvejcarskoyi armiyi Div takozhIstoriya Shvejcariyi Gromadyanska vijna v SShA Federalna konstituciya ShvejcariyiDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gromadyanska vijna u Shvejcariyi Cambridge Cambridge University Press 1909 s 251 Arhiv originalu za 13 travnya 2016 Procitovano 29 sichnya 2018 Oechsli Wilhelm 1922 The University Press s 391 395 Arhiv originalu za 16 travnya 2016 Procitovano 29 sichnya 2018 Church Clive H Randolph C Head 2013 A concise history of Switzerland Cambridge University Press s 132 161 Zonderbund v Istorichnomu slovniku Shvejcariyi 1 12 lyutogo 2018 u Wayback Machine nim 2 28 grudnya 2017 u Wayback Machine fr 3 10 lyutogo 2012 u Wayback Machine ital