У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Померанія значення У Вікіпедії є статті про інші значення цього тер

	Svenska Pommern; Schwedisch Pommern ; Шведська Померанія
	(Шведський домініон),; Держава у складі Священної Римської імперії
Прапор Швеції	Герб
	Помор'я: історичні кордони на картіШведська Померанія (помаранчевим) на тлі Шведської імперії in 1658
Столиця	Штеттін; (1630-1720); Грайфсвальд; (1720-1814); H G O
Мови	нижньонімецька/німецька,; шведська
Релігії	лютеранство
Форма правління	Князівство
	князь
- 1630-1632	Густав II Адольф Ваза (перший)
- 1809–1814	Карл XIII (останній)
Governor-General
- 1633—1641	[en](англ.) (перший)
- 1800—1809	[en](англ.)(останній)
- 1809—1814	Пряме правління
Історія
-	10 липня 1630
- Вестфальський мир	24 жовтня 1648
-	4 травня 1653
- (Стокгольмські договори)	21 січня 1720
- ; - Віденський конгрес	14 січня 1814; 4/7 червня 1815
- Входження до складу Пруссії	23 жовтня 1815
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Шведська Померанія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Померанія (значення).

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: (Провінція Померанія (значення)).

Шве́дська Помера́нія (швед. Svenska Pommern; нім. Schwedisch-Pommern) — (шведський домініон) у 1630—1815 роках, розташовувалось на сьогоденному Балтійському узбережжі Німеччини та Польщі. Після польської і тридцятирічної війн, Швеція розширила свої територіальні придбання на південному узбережжі Балтійського моря, включаючи Помор'я, частину Лівонії і Пруссії ().

Швеція розпочала експансію у Померанії, маючи гарнізон в Штральзунді з 1628, й отримала певний контроль над герцогством Померанія згідно з від 1630 року. Згідно з Вестфальським миром від 1648 і від 1653, Швеція отримала Західну Померанію, (Передня Померанія) з островами Рюген, Узедом і Волін, і смугу (Східної Померанії). Мирні договори були укладені в той час як шведська королева Христина була неповнолітньою, і Шведська імперія управлялася членами вищої аристократії. Як наслідок, Померанія не була анексована Швецією, проте залишалася частиною Священної Римської імперії.

У 1679 році Швеція втратила велику частину своїх володінь у Померанії на схід від Одеру згідно з , 1679, а у 1720 році Швеція втратила свої терени на південь від річок Пєєнє і на схід від (Пєєнєштром) згідно зі (Стокгольмськими договорами). Ці ділянки були передані Бранденбург-Пруссії і були інтегровані у (Брандербурзьку Померанію). Проте у 1720 році, Швеція повернула собі частину своїх теренів згідно з , що були у складі Данії з 1715 року. У 1814 році в результаті наполеонівських війн Шведська Померанія була передана в Данії в обмін на Норвегію згідно з (Кільськими договорами), а у 1815 році, згідно з рішеннями Віденського конгресу, передано Пруссії.

Посилання

at NapoleonSeries.org
Brune's 1807 Campaign in Swedish Pomerania [ 27 березня 2012 у Wayback Machine.] at NapoleonSeries.org
Pomeraniæ Ducatus tabula. Map of the Duchy of Pomerania.^{[недоступне посилання з травня 2019]} at library.ucla.edu

Це незавершена стаття з історії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.