Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шахти села Михайлівка функціонували наприкінці XIX на початку ХХ століття і знаходилися в селі Михайлівка Покровського р

Шахти села Михайлівка

Шахти села Михайлівка

Шахти села Михайлівка функціонували наприкінці XIX — на початку ХХ століття, і знаходилися в селі Михайлівка Покровського району Донецької області (колишня німецька колонія Міхаельгейм, неподалік від Селидівки, — сучасного Селидового).

Вугілля з дрібних шахт в районі нинішнього села Михайлівка на станцію Желанна наприкінці XIX — на початку ХХ століття відвантажували Соколовський, Константиновський і Златопольский. Спочатку це були кустарні копальні. Наприклад, прізвище Соколовського (Соколова, Сокольського), який мав вуглекопальню при станції Желанна, фігурує у документах, починаючи з 1899 року. У 1899—1900 календарному році він відвантажив по станції Желанна 86 вагонів, у 1900 календарному році — 216 вагонів вугілля. У 1900—1901 господарчому році Михайлівська копальня Соколовського відвантажила по Желанній 330 вагонів вугілля, а у 1902 календарному році — всього 2,5 вагони. Типовий ритм роботи кустарної копальні.

Станом на 1902 рік відвантаження вугілля від імені Константиновського надається разом по декількох станціях, в тому числі — по Желанній. Станом на 1902—1903 господарчий рік, згаданий вуглепромисловець відвантажив по Желанній 6 вагонів, на 1903—1904 рік — 9 вагонів, на 1904—1905 рік — 7,5 вагонів вугілля (600 пудів кожен).

З початку ХХ століття тут працював Михайлівський рудник, власниками якого були Р. Л. Фаркач, потім Г. З. Златопольскій. Рудник почав роботу в період революційних зворушень 1905—1907 років. З 1908 року рудник належав Товариству Михайлівських копалень. Керуючим був А. Б. Константиновський. Територіально рудник розташовувався в 1 версті від села Селидівка й у 8 верстах від станції Желанна. В сучасному розумінні — це на північно-західній околиці сучасного села Михайлівка, що зветься місцевими «Причепилівка».

Станом на 1906—1909 роки, видобувна здатність рудника товариства Михайлівських копалень, що відвантажував продукцію на станції Желанна, становила 1,5-2 млн пудів на рік, а плановий видобуток на 1906—1908 роки було зафіксовано на позначці 1,5 млн пудів. Втім, за перше півріччя 1906 року на руднику було видобуто лише 12 тис. пудів (менш як 200 т). Від імені Златопольського у 1907 році по Желанній було відвантажено 514 тис. пудів (понад 850 вагонів), від імені Константиновського — 4,5 тис. пудів (7,5 вагонів).

На копальні розробляли «полум'яне» вугілля. Знайдені уривчасті відомості про роботу шахт № 3, 4 і 6. Шахта № 3, наприклад, розкривала горизонт 47 метрів. Після 1908 року видобуток на руднику різко падає — у першому півріччі 1908 року з рудника було вивезено лише 85 пудів вугілля, а плановий видобуток на 1909—1910 рік становив 200 тис. пудів. З 1910 року рудник і зовсім не згадується в документах гірничого управління південній Росії і Ради З'їзду гірничопромисловців півдня Росії. 

Примітки

  1. Ведомость № 9-й о количестве вагонов минерального топлива, отправленных со станций Курско-Харьково-Севастопольской, Юго-Восточных и Екатерининской железных дорог за время с 1-го сентября 1899 г. по 1-е сентября 1900 года // Труды XXV Съезда горнопромышленников юга России. - Том II. Отчёты. Х. 1901.
  2. Ведомость № 9 о количестве минерального топлива, отправленных со станций Курско-Харьковско-Севастопольской, Юго-Восточных и Екатерининской железных дорог за время с 1 сентября 1900 г. по 1 сентября 1901 г. // Труды XXVI Съезда горнопромышленников юга России / Том II. Отчёты…. Х. 1902.
  3. Сравнительная ведомость № 14 минерального топлива, отправленного шахтовладельцами и арендаторами копей из горнозаводского района юга России в 1900, 1901, 1902, 1903 и 1904 годах, в тысячах пудов, с января по январь // Труды ХХХ Съезда горнопромышленников юга России. – Т. II. Отчёты. Х. 1906.
  4. Ведомость № 12 ежемесячного вывоза минерального топлива в вагонах в 600 пуд. с 1 сентября 1902 года по 1 сентября 1903 года, с наименованием станций отправления и фирм отправителей и с указанием рода минерального топлива: угля, антрацита и кокса в вагонах в 600 пудов // Труды XXVIII Съезда горнопромышленников юга России / Том II. Отчёты…. Х. 1903.
  5. Ведомость № 6 ежемесячного вывоза минерального топлива со станций Екатерининской и Курско-Харьковско-Севастопольской железных дорог, с поименованием фирм отправителей с 1-го июля 1904 года по 1-е июля 1905 года, с указанием кокса и антрацита, в тысячах пудов // Труды ХХХ Съезда горнопромышленников юга России. – Т. II. Отчёты. Х. 1906.
  6. Ведомость № 9. Алфавитный список углеотправителей, с показанием отправленного ими минерального топлива с 1 июля 1904 по 1 июля 1905 года (в тысячах пудов) // Труды ХХХ Съезда горнопромышленников юга России. – Т. II. Отчёты. Х. 1906.
  7. Е.С.Элькин (1901). Справочная книга "Фабрики, заводы и рудники Донецкого бассейна. 1909 год". Х.
  8. Приложение I. Добывная способность и предполагаемая производительность каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1907 год // Труды XXXI Съезда горнопромышленников юга России (15-25 ноября 1906 г.). – Т. I. Х. 1907.
  9. Приложение I. Добывная способность и предполагаемая производительность каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1908 год // Труды XXXII Съезда горнопромышленников юга России (25 ноября – 7 декабря 1907 г.). – Т. I. Х. 1908.
  10. Ведомость № 9. Алфавитный список углеотправителей, с показанием количества отправленного ими минерального топлива с 1 июля 1906 по 1 июля 1907 г. (в тысячах пудов) // Труды XXXII Съезда горнопромышленников юга России. – Т. II. Отчёты. Х. 1907.
  11. Ведомость № 11а. Приложение к докладу комиссии о современном положении каменноугольной промышленности // Труды XXXIII Съезда горнопромышленников юга России (28 ноября – 12 декабря 1908 г.) – Т. I. Х. 1909.
  12. Гапеев А.А. (1927). Геологический очерк Западной окраины Донецкого бассейна. Л.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shahti sela Mihajlivka funkcionuvali naprikinci XIX na pochatku HH stolittya i znahodilisya v seli Mihajlivka Pokrovskogo rajonu Doneckoyi oblasti kolishnya nimecka koloniya Mihaelgejm nepodalik vid Selidivki suchasnogo Selidovogo Vugillya z dribnih shaht v rajoni ninishnogo sela Mihajlivka na stanciyu Zhelanna naprikinci XIX na pochatku HH stolittya vidvantazhuvali Sokolovskij Konstantinovskij i Zlatopolskij Spochatku ce buli kustarni kopalni Napriklad prizvishe Sokolovskogo Sokolova Sokolskogo yakij mav vuglekopalnyu pri stanciyi Zhelanna figuruye u dokumentah pochinayuchi z 1899 roku U 1899 1900 kalendarnomu roci vin vidvantazhiv po stanciyi Zhelanna 86 vagoniv u 1900 kalendarnomu roci 216 vagoniv vugillya U 1900 1901 gospodarchomu roci Mihajlivska kopalnya Sokolovskogo vidvantazhila po Zhelannij 330 vagoniv vugillya a u 1902 kalendarnomu roci vsogo 2 5 vagoni Tipovij ritm roboti kustarnoyi kopalni Stanom na 1902 rik vidvantazhennya vugillya vid imeni Konstantinovskogo nadayetsya razom po dekilkoh stanciyah v tomu chisli po Zhelannij Stanom na 1902 1903 gospodarchij rik zgadanij vuglepromislovec vidvantazhiv po Zhelannij 6 vagoniv na 1903 1904 rik 9 vagoniv na 1904 1905 rik 7 5 vagoniv vugillya 600 pudiv kozhen Z pochatku HH stolittya tut pracyuvav Mihajlivskij rudnik vlasnikami yakogo buli R L Farkach potim G Z Zlatopolskij Rudnik pochav robotu v period revolyucijnih zvorushen 1905 1907 rokiv Z 1908 roku rudnik nalezhav Tovaristvu Mihajlivskih kopalen Keruyuchim buv A B Konstantinovskij Teritorialno rudnik roztashovuvavsya v 1 versti vid sela Selidivka j u 8 verstah vid stanciyi Zhelanna V suchasnomu rozuminni ce na pivnichno zahidnij okolici suchasnogo sela Mihajlivka sho zvetsya miscevimi Prichepilivka Stanom na 1906 1909 roki vidobuvna zdatnist rudnika tovaristva Mihajlivskih kopalen sho vidvantazhuvav produkciyu na stanciyi Zhelanna stanovila 1 5 2 mln pudiv na rik a planovij vidobutok na 1906 1908 roki bulo zafiksovano na poznachci 1 5 mln pudiv Vtim za pershe pivrichchya 1906 roku na rudniku bulo vidobuto lishe 12 tis pudiv mensh yak 200 t Vid imeni Zlatopolskogo u 1907 roci po Zhelannij bulo vidvantazheno 514 tis pudiv ponad 850 vagoniv vid imeni Konstantinovskogo 4 5 tis pudiv 7 5 vagoniv Na kopalni rozroblyali polum yane vugillya Znajdeni urivchasti vidomosti pro robotu shaht 3 4 i 6 Shahta 3 napriklad rozkrivala gorizont 47 metriv Pislya 1908 roku vidobutok na rudniku rizko padaye u pershomu pivrichchi 1908 roku z rudnika bulo vivezeno lishe 85 pudiv vugillya a planovij vidobutok na 1909 1910 rik stanoviv 200 tis pudiv Z 1910 roku rudnik i zovsim ne zgaduyetsya v dokumentah girnichogo upravlinnya pivdennij Rosiyi i Radi Z yizdu girnichopromislovciv pivdnya Rosiyi PrimitkiVedomost 9 j o kolichestve vagonov mineralnogo topliva otpravlennyh so stancij Kursko Harkovo Sevastopolskoj Yugo Vostochnyh i Ekaterininskoj zheleznyh dorog za vremya s 1 go sentyabrya 1899 g po 1 e sentyabrya 1900 goda Trudy XXV Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii Tom II Otchyoty H 1901 Vedomost 9 o kolichestve mineralnogo topliva otpravlennyh so stancij Kursko Harkovsko Sevastopolskoj Yugo Vostochnyh i Ekaterininskoj zheleznyh dorog za vremya s 1 sentyabrya 1900 g po 1 sentyabrya 1901 g Trudy XXVI Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii Tom II Otchyoty H 1902 Sravnitelnaya vedomost 14 mineralnogo topliva otpravlennogo shahtovladelcami i arendatorami kopej iz gornozavodskogo rajona yuga Rossii v 1900 1901 1902 1903 i 1904 godah v tysyachah pudov s yanvarya po yanvar Trudy HHH Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T II Otchyoty H 1906 Vedomost 12 ezhemesyachnogo vyvoza mineralnogo topliva v vagonah v 600 pud s 1 sentyabrya 1902 goda po 1 sentyabrya 1903 goda s naimenovaniem stancij otpravleniya i firm otpravitelej i s ukazaniem roda mineralnogo topliva uglya antracita i koksa v vagonah v 600 pudov Trudy XXVIII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii Tom II Otchyoty H 1903 Vedomost 6 ezhemesyachnogo vyvoza mineralnogo topliva so stancij Ekaterininskoj i Kursko Harkovsko Sevastopolskoj zheleznyh dorog s poimenovaniem firm otpravitelej s 1 go iyulya 1904 goda po 1 e iyulya 1905 goda s ukazaniem koksa i antracita v tysyachah pudov Trudy HHH Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T II Otchyoty H 1906 Vedomost 9 Alfavitnyj spisok ugleotpravitelej s pokazaniem otpravlennogo imi mineralnogo topliva s 1 iyulya 1904 po 1 iyulya 1905 goda v tysyachah pudov Trudy HHH Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T II Otchyoty H 1906 E S Elkin 1901 Spravochnaya kniga Fabriki zavody i rudniki Doneckogo bassejna 1909 god H Prilozhenie I Dobyvnaya sposobnost i predpolagaemaya proizvoditelnost kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1907 god Trudy XXXI Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii 15 25 noyabrya 1906 g T I H 1907 Prilozhenie I Dobyvnaya sposobnost i predpolagaemaya proizvoditelnost kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1908 god Trudy XXXII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii 25 noyabrya 7 dekabrya 1907 g T I H 1908 Vedomost 9 Alfavitnyj spisok ugleotpravitelej s pokazaniem kolichestva otpravlennogo imi mineralnogo topliva s 1 iyulya 1906 po 1 iyulya 1907 g v tysyachah pudov Trudy XXXII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T II Otchyoty H 1907 Vedomost 11a Prilozhenie k dokladu komissii o sovremennom polozhenii kamennougolnoj promyshlennosti Trudy XXXIII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii 28 noyabrya 12 dekabrya 1908 g T I H 1909 Gapeev A A 1927 Geologicheskij ocherk Zapadnoj okrainy Doneckogo bassejna L

Дата публікації:
Топ