Чорношку́р Васи́ль Андрі́йович (нар. 19 лютого 1946, Запоріжжя) — український актор, народний артист України, диктор на Українському радіо.
Чорношкур Василь Андрійович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 19 лютого 1946 (78 років) Запоріжжя, Українська РСР, СРСР | |||
Громадянство | | |||
Діяльність | актор, радіоведучий | |||
Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
Заклад | Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша | |||
Роки діяльності | з 1968 — дотепер | |||
IMDb | nm9582817 | |||
Нагороди та премії | ||||
|
Життєпис
Закінчив у 1968 році Київський державний інститут театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого. Того ж року став актором Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша, де відпрацював 42 роки свого життя й виконав понад 200 ролей. Вийшов на пенсію 2010 року.
Одночасно був професором Херсонського державного педагогічного університету.
Переїхав до Києва. Знімається в фільмах та серіалах.
Працює радіоведучим на українському Радіо Культура (UR-3). Відомий як дід Василь у радіопрограмі (Вечірня колисанка)
.
Деякі театральні роботи
- король Фердинанд — «Флаг адмірала»
- Пасюкевич — «Дума про любов»
- Маляр — «Дикий Ангел»
- Кирдяга — «Тарас Бульба»
- Лещ — «Останні» (1987)
- Гнат — «Назар Стодоля» (1997)
- Кайдаш — «Кайдашева сім'я» (1998)
- Граф — «Весілля Фігаро» (1999)
- Городнічий — «Ревізор» (2003)
- Шпак — «Шельменко-денщик» (2004)
- Батько — «Страшна помста» (2009)
- Линяєв — «Вовки та вівці» (2007)
- Безбородько — «Фаворит. Князь Потьомкін Таврійський» (2008)
- Клавдій — «Гамлет» (2010)
- Ксанф — «Езоп»
- Сусід — «Дуже проста історія»
- Читець — радіовистава «Лишатись (не) можна…» (2022)
Фільмографія
Фільми
- 2013 — «Це я» — батько
Серіали
- 2014 — «Вітер в обличчя» — водій автобуса
- 2016—2017 — «Вікно життя» — педіатр
- 2017—2018 — «Лікар Ковальчук» — Сороник
- 2018 — («Опер за викликом») — вахтер
- 2019 — «Кріпосна» — Іван
- 2019 — («Чуже життя»)
- 2019 — «Садівниця» — сусід
- 2020 — («Карпатський рейнджер»)
- 2020 — «Спіймати Кайдаша»
- 2020 — «Мій любий знайда» — вахтер
- 2020 — («Останній день війни») — лісник
- 2020 — («Сага») — сторож
- 2020 — «Мавки» — Валентин Никифорович Щербак
- 2021 — («Врятувати Віру») — Кузьмич
- 2021 — «Провінціал» — рибалка
Нагороди та визнання
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2 червня 1999) — за значний особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва, високий професіоналізм та плідну громадську діяльність
- Народний артист України (23 березня 2001) — за вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва, високий професіоналізм
Примітки
- . lib.kherson.ua. Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара. 2013. Архів оригіналу за 5 червня 2023. Процитовано 7 вересня 2023.
- Лариса Жарких. . artkavun.kherson.ua. передр. газети "Херсон маркет плюс" №31 (289) за 04-10.08.2011. с. 15. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 7 вересня 2023.
- . Українське Радіо. Архів оригіналу за 7 вересня 2023. Процитовано 8 вересня 2023.
- . Українське Радіо. 3 січня 2023. Архів оригіналу за 31 березня 2023. Процитовано 8 вересня 2023.
- Постанова від 2 червня 1999 р. № 941 "Про нагородження Чорношкура В.А. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України". Офіційний вебпортал парламенту України. Процитовано 7 вересня 2023.
- Указ Президента України від 23 березня 2001 р. № 196/2001 "Про нагородження працівників культури і мистецтва". Офіційний вебпортал парламенту України. Процитовано 3 вересня 2023.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет