Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чорна металургія Італії одна з галузей обробної промисловості Італії 2019 року виплавка сталі в країні становила 23 190

Чорна металургія Італії

Чорна металургія Італії

Чорна металургія Італії — одна з галузей обробної промисловості Італії. 2019 року виплавка сталі в країні становила 23,190 млн т., виробництво гарячекатаного прокату — 23,617 млн т. За виплавкою сталі і виробництвом прокату Італія посідає 2-е місце серед країн Євросоюзу (поступаючись лише Німеччині). Велика частка продукції підприємств чорної металургії країни вирушає на експорт. В країні є 2 металургійні заводи з повним виробничим циклом, 1 завод лише з доменним виробництвом і кілька прокатних заводів.

Історія

Початок залізної доби на території Італії сягає 1-ї половини I тис. до н. е. У залізну добу на території Італії виникла низка культур. Серед них провідною була Віланова культура, яку пов'язують з умбрами, представниками однієї з гілок Італіків. Найстародавніші племена Апенінського півострова і Сицилії — лігури, етруски і сікани (в Сицилії) — були знайомі з залізом. У Етрурії добували залізо, у обробці якого етруски досягли досконалості. Етруски розглядаються прямими спадкоємцями хеттської металургійної традиції. Італійськими вченими підраховано, що за період свого 200-річного розквиту (VI—V стст. до н. е.) етруски виробили щонайменше 0,5 млн т заліза. За однією з теорій хатський термін для позначення заліза — «хапалкі» через фінікійське слово «парцілум» ввійшов до етруської мови як «ферсом». Римляни запозичили цю назву і вимовляли її як «ферум».

image
Залишки доменної печі 19 ст. біля села Претаре у провінції Асколі-Пічено (центральна Італія).
image
Сервольський металургійний завод у 1905 році.

Металургійна промисловість в Італії набула значного розвитку після 2-ї світової війни.

У 1970-х роках металургійна промисловість працювала переважно на імпортній сировині та паливі: ввозилося 90 % споживаної залізної руди, вище 75 % металолому, близько 70 % марганцевої руди, повністю — коксівне вугілля. Характерним було різьке домінування виплавки сталі над виробництвом чугуну і велика питома вага електросталі. Металургійні заводи в своїй більшості були невеликі, не мали повного циклу, багато з них — вузькоспеціалізовані. Однак основу галузі становили 4 великих металургійних комбіната — у містах Корнільяно, Баньолі, Пйомбіно й Таранто. Більша частина чорної металургії, включаючи найбільші комбінати, знаходилася під контролем державної компанії «Фінсідер» (94 % виробництва чугуну, 60 % — сталі і прокату).

Сировинна база

Італія досить слабко забезпечена сировинними і енергетичними ресурсами. Запаси вугілля незначні, вугілля — енергетичне. Для виробництва коксу використовується довізне коксівне вугілля. Вже у 20 ст. видобуток залізної руди не задовольняв потреб країни і мав тенденцію до зниження.

Видобуток залізних і марганцевих руд в різні роки, тис. т
Вид продукції 1893 1938 1958 1970
Залізна руда 191,3 990 1292,5 756,7
Марганцева руда 48,3 44,1 50,1

Запаси залізних руд зосереджені в районах: Тоскано-Ельбанському, на о. Сардинія і в Альпах. Відомо понад 20 залізорудних родовищ. Більшість з них дрібні. За запасами марганцевих руд І. займає помітне місце в Зах. Європі. Зустрічаються скарнові, гідротермальні і осадові родовища. Особливо високий вміст Mn зафіксовано у залізо-марганцевому родовищі Монте-Арджентаріо (область Тоскана) — 14-15 %.

Сучасний стан

Наразі (2022) в Італії з колись 4 металургійних комбінатів з повним виробничим циклом залишилося лише 2 — Металургійний комбінат в Пйомбіно і Металургійний комбінат в Таранто. Баньолі після зупинки було майже повністю демонтовано — залишено лише окремі будівлі як пам'ятки промисловості. У 2019 році 4,207 млн т сталі було виплавлено у кисневих конверторах і 19,030 млн т сталі — у електропечах.

Виробництво основних видів продукції чорної металургії, тис. т.
Вид продукції 1938 1958 1970 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019
Кокс 1739,4 4188,1 7171,2
Чавун 862,8 2059,8 8331,6 8555 9838 9424 6933 6371 5051 6044 5052 4836 4606
Сталь 2322,8 6271,1 17277,4 25750 28735 27252 24093 23714 21958 23312 24007 24496 23190
Феросплави 65,8 107,3 197
Прокат 1734,6 4635,2 13928,8 25359 27978 26309 23553 23150 22023 23512 23789 24231 23617
Експорт і імпорт напівпродуктів і готової продукції чорної металургії, тис. т
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019
Експорт 15316 17125 17926 16640 17328 16475 17895 18190 18180 17948
Імпорт 16307 17478 13899 15626 16632 19936 19616 20091 20619 20652

Компанії і підприємства чорної металургії

Металургійний комбінат в Пйомбіно

42°56′17″ пн. ш. 10°32′56″ сх. д. / 42.93806° пн. ш. 10.54889° сх. д. / 42.93806; 10.54889

image
Комбінат у Пйомбіно. Вид на доменну піч.

Металургійний комбінат в Пйомбіно є другим в Італії підприємство чорної металургії за потужністю (після металургійного комбінату в Таранто). Розташований на березі затоки Фоллоніка Тірренського моря. Комбінат здатний виробляти 2,5 млн т сталі на рік. Комбінат працює на імпортній сировині, яка надходить на комбінат через порт.

Металургійний комбінат в Таранто

40°30′35″ пн. ш. 17°12′13″ сх. д. / 40.50972° пн. ш. 17.20361° сх. д. / 40.50972; 17.20361

image
Комбінат в Таранто.

Металургійний комбінат в Таранто є найбільшим металургійним комбінатом Італії з 1960-х років. Побудований протягом 1960—1965 років. Має повний виробничий цикл.

Металургійний завод у Корнільяно

image
Завод у Корнільяно.

Металургійний завод у Корнільяно розпочав роботу у 1935 році. Це був один з 4 найбільших металургійних комбінатів Італії з повним виробничим циклом. Однак у 2005 році було закрито частину його цехів.

Сервольський металургійний завод

image
Доменні печі Сервольського металургійного заводу.

Сервольський металургійний завод є одним з 3 металургійних заводів Італії з доменним виробництвом. Розташований у місті Сервола, що тепер у складі Трієста. Основною продукцією заводу є бабковий чавун.

Виноски

  1. Steel Statistical Yearbook 2020 concise version (PDF). World Steel Association. 2020. Процитовано 23 червня 2022. (англ.)
  2. Італія. // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  3. John Birkinbine. The Production of Iron Ores in Various Parts of the World. U.S. Government Printing Office, 1895. [https://books.google.com/books?id=UONDAAAAYAAJ&dq=Output%20of%20iron%20ore%20in%20Italy%20by%20year&hl=ru&pg=PA134#v=onepage&q&f=false P.134. (англ.)
  4. Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
  5. M. Angel (10 січня 2014). World's biggest steel trader eyes assets of troubled Lucchini. Сайт Рейтер http://uk.reuters.com. Архів оригіналу за 21 листопада 2015. Процитовано 21 листопада 2015. (англ.)
  6. . Сайт Рейтер http://uk.reuters.com. 23 листопада 2012. Архів оригіналу за 21 листопада 2015. Процитовано 21 листопада 2015. (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Chorna metalurgiya Italiyi odna z galuzej obrobnoyi promislovosti Italiyi 2019 roku viplavka stali v krayini stanovila 23 190 mln t virobnictvo garyachekatanogo prokatu 23 617 mln t Za viplavkoyu stali i virobnictvom prokatu Italiya posidaye 2 e misce sered krayin Yevrosoyuzu postupayuchis lishe Nimechchini Velika chastka produkciyi pidpriyemstv chornoyi metalurgiyi krayini virushaye na eksport V krayini ye 2 metalurgijni zavodi z povnim virobnichim ciklom 1 zavod lishe z domennim virobnictvom i kilka prokatnih zavodiv IstoriyaPochatok zaliznoyi dobi na teritoriyi Italiyi syagaye 1 yi polovini I tis do n e U zaliznu dobu na teritoriyi Italiyi vinikla nizka kultur Sered nih providnoyu bula Vilanova kultura yaku pov yazuyut z umbrami predstavnikami odniyeyi z gilok Italikiv Najstarodavnishi plemena Apeninskogo pivostrova i Siciliyi liguri etruski i sikani v Siciliyi buli znajomi z zalizom U Etruriyi dobuvali zalizo u obrobci yakogo etruski dosyagli doskonalosti Etruski rozglyadayutsya pryamimi spadkoyemcyami hettskoyi metalurgijnoyi tradiciyi Italijskimi vchenimi pidrahovano sho za period svogo 200 richnogo rozkvitu VI V stst do n e etruski virobili shonajmenshe 0 5 mln t zaliza Za odniyeyu z teorij hatskij termin dlya poznachennya zaliza hapalki cherez finikijske slovo parcilum vvijshov do etruskoyi movi yak fersom Rimlyani zapozichili cyu nazvu i vimovlyali yiyi yak ferum Zalishki domennoyi pechi 19 st bilya sela Pretare u provinciyi Askoli Picheno centralna Italiya Servolskij metalurgijnij zavod u 1905 roci Metalurgijna promislovist v Italiyi nabula znachnogo rozvitku pislya 2 yi svitovoyi vijni U 1970 h rokah metalurgijna promislovist pracyuvala perevazhno na importnij sirovini ta palivi vvozilosya 90 spozhivanoyi zaliznoyi rudi vishe 75 metalolomu blizko 70 margancevoyi rudi povnistyu koksivne vugillya Harakternim bulo rizke dominuvannya viplavki stali nad virobnictvom chugunu i velika pitoma vaga elektrostali Metalurgijni zavodi v svoyij bilshosti buli neveliki ne mali povnogo ciklu bagato z nih vuzkospecializovani Odnak osnovu galuzi stanovili 4 velikih metalurgijnih kombinata u mistah Kornilyano Banoli Pjombino j Taranto Bilsha chastina chornoyi metalurgiyi vklyuchayuchi najbilshi kombinati znahodilasya pid kontrolem derzhavnoyi kompaniyi Finsider 94 virobnictva chugunu 60 stali i prokatu Sirovinna bazaItaliya dosit slabko zabezpechena sirovinnimi i energetichnimi resursami Zapasi vugillya neznachni vugillya energetichne Dlya virobnictva koksu vikoristovuyetsya dovizne koksivne vugillya Vzhe u 20 st vidobutok zaliznoyi rudi ne zadovolnyav potreb krayini i mav tendenciyu do znizhennya Vidobutok zaliznih i margancevih rud v rizni roki tis t Vid produkciyi 1893 1938 1958 1970Zalizna ruda 191 3 990 1292 5 756 7Marganceva ruda 48 3 44 1 50 1 Zapasi zaliznih rud zoseredzheni v rajonah Toskano Elbanskomu na o Sardiniya i v Alpah Vidomo ponad 20 zalizorudnih rodovish Bilshist z nih dribni Za zapasami margancevih rud I zajmaye pomitne misce v Zah Yevropi Zustrichayutsya skarnovi gidrotermalni i osadovi rodovisha Osoblivo visokij vmist Mn zafiksovano u zalizo margancevomu rodovishi Monte Ardzhentario oblast Toskana 14 15 Suchasnij stanNarazi 2022 v Italiyi z kolis 4 metalurgijnih kombinativ z povnim virobnichim ciklom zalishilosya lishe 2 Metalurgijnij kombinat v Pjombino i Metalurgijnij kombinat v Taranto Banoli pislya zupinki bulo majzhe povnistyu demontovano zalisheno lishe okremi budivli yak pam yatki promislovosti U 2019 roci 4 207 mln t stali bulo viplavleno u kisnevih konvertorah i 19 030 mln t stali u elektropechah Virobnictvo osnovnih vidiv produkciyi chornoyi metalurgiyi tis t Vid produkciyi 1938 1958 1970 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019Koks 1739 4 4188 1 7171 2Chavun 862 8 2059 8 8331 6 8555 9838 9424 6933 6371 5051 6044 5052 4836 4606Stal 2322 8 6271 1 17277 4 25750 28735 27252 24093 23714 21958 23312 24007 24496 23190Ferosplavi 65 8 107 3 197Prokat 1734 6 4635 2 13928 8 25359 27978 26309 23553 23150 22023 23512 23789 24231 23617Eksport i import napivproduktiv i gotovoyi produkciyi chornoyi metalurgiyi tis t 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019Eksport 15316 17125 17926 16640 17328 16475 17895 18190 18180 17948Import 16307 17478 13899 15626 16632 19936 19616 20091 20619 20652Kompaniyi i pidpriyemstva chornoyi metalurgiyiMetalurgijnij kombinat v Pjombino 42 56 17 pn sh 10 32 56 sh d 42 93806 pn sh 10 54889 sh d 42 93806 10 54889 Kombinat u Pjombino Vid na domennu pich Metalurgijnij kombinat v Pjombino ye drugim v Italiyi pidpriyemstvo chornoyi metalurgiyi za potuzhnistyu pislya metalurgijnogo kombinatu v Taranto Roztashovanij na berezi zatoki Follonika Tirrenskogo morya Kombinat zdatnij viroblyati 2 5 mln t stali na rik Kombinat pracyuye na importnij sirovini yaka nadhodit na kombinat cherez port Metalurgijnij kombinat v Taranto 40 30 35 pn sh 17 12 13 sh d 40 50972 pn sh 17 20361 sh d 40 50972 17 20361 Kombinat v Taranto Metalurgijnij kombinat v Taranto ye najbilshim metalurgijnim kombinatom Italiyi z 1960 h rokiv Pobudovanij protyagom 1960 1965 rokiv Maye povnij virobnichij cikl Metalurgijnij zavod u Kornilyano Zavod u Kornilyano Metalurgijnij zavod u Kornilyano rozpochav robotu u 1935 roci Ce buv odin z 4 najbilshih metalurgijnih kombinativ Italiyi z povnim virobnichim ciklom Odnak u 2005 roci bulo zakrito chastinu jogo cehiv Servolskij metalurgijnij zavod Domenni pechi Servolskogo metalurgijnogo zavodu Servolskij metalurgijnij zavod ye odnim z 3 metalurgijnih zavodiv Italiyi z domennim virobnictvom Roztashovanij u misti Servola sho teper u skladi Triyesta Osnovnoyu produkciyeyu zavodu ye babkovij chavun VinoskiSteel Statistical Yearbook 2020 concise version PDF World Steel Association 2020 Procitovano 23 chervnya 2022 angl Italiya Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros John Birkinbine The Production of Iron Ores in Various Parts of the World U S Government Printing Office 1895 https books google com books id UONDAAAAYAAJ amp dq Output 20of 20iron 20ore 20in 20Italy 20by 20year amp hl ru amp pg PA134 v onepage amp q amp f false P 134 angl Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X M Angel 10 sichnya 2014 World s biggest steel trader eyes assets of troubled Lucchini Sajt Rejter http uk reuters com Arhiv originalu za 21 listopada 2015 Procitovano 21 listopada 2015 angl Sajt Rejter http uk reuters com 23 listopada 2012 Arhiv originalu za 21 listopada 2015 Procitovano 21 listopada 2015 angl

Дата публікації:
Топ