Тама́ра Трохи́мівна Чо́рна (1 травня 1920, с. Жолоби, Томашпільський район, Вінницька область — 28 травня 2016, м. Харків) — видатний український інфекціоніст, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри інфекційних хвороб Харківського медичного інституту у 1969—1992 роках.
Чорна Тамара Трохимівна | |
---|---|
Народилася | 1 травня 1920 с. Жолоби, Томашпільський район, Вінницька область, УРСР |
Померла | 28 травня 2016 (96 років) м. Харків |
Країна | СРСР Україна |
Національність | українка |
Діяльність | лікар-інфекціоніст, викладачка університету, науковиця |
Alma mater | Київський медичний інститут |
Галузь | медицина, інфекційні захворювання |
Заклад | Харківський медичний інститут |
Посада | професор |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор медичних наук |
Науковий керівник | Падалка Борис Якович, Сокол Олександра Семенівна |
Вчителі | Сокол Олександра Семенівна |
Відомі учні | Козько Володимир Миколайович |
Аспіранти, докторанти | Козько Володимир Миколайович |
Війна | німецько-радянська війна |
Відома завдяки: | завідування кафедрою інфекційних хвороб Харківського національного медичного університету |
Нагороди |
Життєпис
Народилася у селянській сім'ї в с. Жолоби на Вінниччині. Вихованням дітей займалася мати, батько помер рано, коли доньці було лише півтора року. Ще з дитинства дівчина мріяла стати лікарем. Дітей у сім'ї залишилося п'ятеро, але мати спромоглась усім дати освіту. Четверо стали вчителями, а Тамара обрала медицину. Після закінчення школи вступила до Київського медичного інституту в 1938 році. Одночасно з навчанням вона працювала вакцинатором у районній санітарно-епідеміологічній станції, а потім медсестрою інфекційного відділення.
Після закінчення інституту в евакуації у Челябінську в 1942 році Т. Т. Чорна одразу пішла у діючу армію на Сталінградський фронт. Потім були Ленінградський, 2-й та 3-й Прибалтійські фронти. Тамара Трохимівна була лікарем розвідувальної роти, керівником санітарної служби окремих військових частин, мала військове звання капітана медичної служби. Вона врятувала життя багатьом пораненим. За участь у німецько-радянській війні Тамара Трохимівна була відзначена багатьма медалями і орденами Вітчизняної війни 1-го і 2-го ступенів.
Після війни Т. Т. Чорна працювала епідеміологом, потім — головним лікарем районної санепідстанції. У 1953 році закінчила клінічну ординатуру у Київському медичному інституті та була призначена асистентом кафедри інфекційних хвороб цього ж інституту, де її учителями були відомі педагоги, науковці — професори А. М. Зюков, Б. Я. Падалка, академік Л. В. Громашевський. У 1956 р. під керівництвом Б. Я. Падалки вона захистила кандидатську дисертацію, присвячену імунодіагностиці черевного тифу при проведенні антибіотикотерапії. У 1968 р. стала доцентом кафедри інфекційних хвороб Київського медичного інституту. У вересні 1969 року переїхала до Харкова і очолила кафедру інфекційних хвороб Харківського медичного інституту. Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук, науковим консультантом якої була професор Сокол О. С., присвячена особливостям перебігу інфекційних хвороб у осіб похилого віку і була захищена Тамарою Трохимівною у 1973 році. У 1976 році їй присуджене вчене звання професора. Плідну науково-педагогічну роботу успішно поєднувала з науково-організаційною діяльністю. Вона була членом Правління Асоціації інфекціоністів УРСР, а потім й України. Під її опікою були проведені 1-й (1978 р.) та 3-й (1988 р.) з'їзди інфекціоністів УРСР, які відбулись у Харкові. Тамара Трохимівна в 1992 році передала кафедру своєму учневі Володимиру Миколайовичу Козьку та продовжувала працювати на посаді професора кафедри до 2000 року. До останніх років вона вела активну громадську та професійну діяльність. Тамара Трохимівна виховала доньку, яка стала лікарем, а онук є кандидатом медичних наук і продовжує її шлях лікаря-інфекціоніста.
Науковий і педагогічний доробок
Під керівництвом Тамари Трохимівни співробітники кафедри успішно впровадили в клінічну практику дослідження функції зовнішнього дихання та стану мікроциркуляторного русла, аерозольтерапію при грипі, ГРВІ та їхніх ускладненнях. З розвитком в усьому світі нових напрямків імунології на кафедрі активно впроваджені імунологічні дослідження. Вперше в Україні використано метод лазеротерапії для лікування інфекційних хворих та отримано патент «Спосіб лікування бешихи». Велика увага приділялась вивченню тропічних інфекцій студентами-іноземцями. Вже у перший рік роботи Т. Т. Чорної на кафедрі була проведена перша наукова студентська конференція з тропічних інфекцій (1970 р.), яка потім стала традиційною. Під керівництвом Т. Т. Чорної підготовлено 9 кандидатів і 1 доктора медичних наук. Наукові ідеї Тамари Трохимівни висвітлені більш ніж у 200 наукових працях. Має авторські свідоцтва СРСР «Способ диагностики дизентерии» (1982 р.), «Способ лечения рожи» (1987 р.). У 1982 році була удостоєна відзнаки «Винахідник СРСР».
Основні наукові і педагогічні роботи (індивід. й в співавт.):
- Эффективность влияния излучения гелий-неонового лазера при лечении больных рожей // Вестник хирургии имени И. И. Грекова. — 1988. — № 4.
- Удосконалення міжпредметної інтеграції учбових програм при вивченні інфекційних хвороб// Актуальні проблеми підготовки медичних та фармацевтичних кадрів в Україні. — Київ; Харків: ХДМУ, 1995. — С. 88—89.
- Клініко-епідеміологічні особливості дифтерії у дорослих в Харківському регіоні// Експериментальна і клінічна медицина: науково-практичний журнал. — 1999. — № 2. — С. 239—240.
- Соціально-економічне обґрунтування організації амбулаторних консультативно-реабілітаційних центрів лазеротерапії // Материалы XVI-й Международной научно-практической конференции «Применение лазеров в медицине и биологии», 25—28 сентября 2001, г. Феодосия. — С. 6—7.
- Внебольничная пневмония: пневмогенный сепсис, клинико-морфологические исследования // Від фундаментальних досліджень — до прогресу в медицині: Матеріали науково- практичної конференції з міжнародною участю, присвячена 200-річчю з дня заснування Харківського державного медичного університету, 17—18 січня 2005 р. / ред.: А. Я. Циганенко. — Харків: ХДМУ, 2005. — С. 206.
Примітки
- III Съезд инфекционистов УССР, 21-23 сент. 1988 г., Харьков: Тез. докл. / М-во здравоохранения УССР; Респ. науч. мед. о-во инфекционистов. — К.: Б.и., 1988. — 119 с. (рос.)
Джерела
- Ювілей. Чорна Т. Т. До 90-річчя з дня народження. Сучасні інфекції. 2010. — № 2. — С.
- Кафедра інфекційних хвороб НМУ імені О. О. Богомольця. Історія кафедри
- Нікітіна Н. О. Чорна Тамара Трохимівна / Н. О. Нікітіна, Ж. М. Перцева // Вчені Харківського державного медичного університету 1805—2005 / ред. А. Я. Циганенко. — Х., 2003. — C. 407—408.
- СПРАВА, ОБРАНА СЕРЦЕМ…
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chorna Tama ra Trohi mivna Cho rna 1 travnya 1920 s Zholobi Tomashpilskij rajon Vinnicka oblast 28 travnya 2016 m Harkiv vidatnij ukrayinskij infekcionist doktor medichnih nauk profesor zaviduvach kafedri infekcijnih hvorob Harkivskogo medichnogo institutu u 1969 1992 rokah Chorna Tamara TrohimivnaNarodilasya1 travnya 1920 1920 05 01 s Zholobi Tomashpilskij rajon Vinnicka oblast URSRPomerla28 travnya 2016 2016 05 28 96 rokiv m HarkivKrayina SRSR UkrayinaNacionalnistukrayinkaDiyalnistlikar infekcionist vikladachka universitetu naukovicyaAlma materKiyivskij medichnij institutGaluzmedicina infekcijni zahvoryuvannyaZakladHarkivskij medichnij institutPosadaprofesorVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor medichnih naukNaukovij kerivnikPadalka Boris Yakovich Sokol Oleksandra SemenivnaVchiteliSokol Oleksandra SemenivnaVidomi uchniKozko Volodimir MikolajovichAspiranti doktorantiKozko Volodimir MikolajovichVijnanimecko radyanska vijnaVidoma zavdyaki zaviduvannya kafedroyu infekcijnih hvorob Harkivskogo nacionalnogo medichnogo universitetuNagorodiMedal Za oboronu Stalingrada Medal Veteran praci ZhittyepisNarodilasya u selyanskij sim yi v s Zholobi na Vinnichchini Vihovannyam ditej zajmalasya mati batko pomer rano koli donci bulo lishe pivtora roku She z ditinstva divchina mriyala stati likarem Ditej u sim yi zalishilosya p yatero ale mati spromoglas usim dati osvitu Chetvero stali vchitelyami a Tamara obrala medicinu Pislya zakinchennya shkoli vstupila do Kiyivskogo medichnogo institutu v 1938 roci Odnochasno z navchannyam vona pracyuvala vakcinatorom u rajonnij sanitarno epidemiologichnij stanciyi a potim medsestroyu infekcijnogo viddilennya Pid chas vijni u 1944 roci Pislya zakinchennya institutu v evakuaciyi u Chelyabinsku v 1942 roci T T Chorna odrazu pishla u diyuchu armiyu na Stalingradskij front Potim buli Leningradskij 2 j ta 3 j Pribaltijski fronti Tamara Trohimivna bula likarem rozviduvalnoyi roti kerivnikom sanitarnoyi sluzhbi okremih vijskovih chastin mala vijskove zvannya kapitana medichnoyi sluzhbi Vona vryatuvala zhittya bagatom poranenim Za uchast u nimecko radyanskij vijni Tamara Trohimivna bula vidznachena bagatma medalyami i ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 go i 2 go stupeniv Pislya vijni T T Chorna pracyuvala epidemiologom potim golovnim likarem rajonnoyi sanepidstanciyi U 1953 roci zakinchila klinichnu ordinaturu u Kiyivskomu medichnomu instituti ta bula priznachena asistentom kafedri infekcijnih hvorob cogo zh institutu de yiyi uchitelyami buli vidomi pedagogi naukovci profesori A M Zyukov B Ya Padalka akademik L V Gromashevskij U 1956 r pid kerivnictvom B Ya Padalki vona zahistila kandidatsku disertaciyu prisvyachenu imunodiagnostici cherevnogo tifu pri provedenni antibiotikoterapiyi U 1968 r stala docentom kafedri infekcijnih hvorob Kiyivskogo medichnogo institutu U veresni 1969 roku pereyihala do Harkova i ocholila kafedru infekcijnih hvorob Harkivskogo medichnogo institutu Disertaciya na zdobuttya vchenogo stupenya doktora medichnih nauk naukovim konsultantom yakoyi bula profesor Sokol O S prisvyachena osoblivostyam perebigu infekcijnih hvorob u osib pohilogo viku i bula zahishena Tamaroyu Trohimivnoyu u 1973 roci U 1976 roci yij prisudzhene vchene zvannya profesora Plidnu naukovo pedagogichnu robotu uspishno poyednuvala z naukovo organizacijnoyu diyalnistyu Vona bula chlenom Pravlinnya Asociaciyi infekcionistiv URSR a potim j Ukrayini Pid yiyi opikoyu buli provedeni 1 j 1978 r ta 3 j 1988 r z yizdi infekcionistiv URSR yaki vidbulis u Harkovi Tamara Trohimivna v 1992 roci peredala kafedru svoyemu uchnevi Volodimiru Mikolajovichu Kozku ta prodovzhuvala pracyuvati na posadi profesora kafedri do 2000 roku Do ostannih rokiv vona vela aktivnu gromadsku ta profesijnu diyalnist Tamara Trohimivna vihovala donku yaka stala likarem a onuk ye kandidatom medichnih nauk i prodovzhuye yiyi shlyah likarya infekcionista Naukovij i pedagogichnij dorobokPid kerivnictvom Tamari Trohimivni spivrobitniki kafedri uspishno vprovadili v klinichnu praktiku doslidzhennya funkciyi zovnishnogo dihannya ta stanu mikrocirkulyatornogo rusla aerozolterapiyu pri gripi GRVI ta yihnih uskladnennyah Z rozvitkom v usomu sviti novih napryamkiv imunologiyi na kafedri aktivno vprovadzheni imunologichni doslidzhennya Vpershe v Ukrayini vikoristano metod lazeroterapiyi dlya likuvannya infekcijnih hvorih ta otrimano patent Sposib likuvannya beshihi Velika uvaga pridilyalas vivchennyu tropichnih infekcij studentami inozemcyami Vzhe u pershij rik roboti T T Chornoyi na kafedri bula provedena persha naukova studentska konferenciya z tropichnih infekcij 1970 r yaka potim stala tradicijnoyu Pid kerivnictvom T T Chornoyi pidgotovleno 9 kandidativ i 1 doktora medichnih nauk Naukovi ideyi Tamari Trohimivni visvitleni bilsh nizh u 200 naukovih pracyah Maye avtorski svidoctva SRSR Sposob diagnostiki dizenterii 1982 r Sposob lecheniya rozhi 1987 r U 1982 roci bula udostoyena vidznaki Vinahidnik SRSR Osnovni naukovi i pedagogichni roboti individ j v spivavt Effektivnost vliyaniya izlucheniya gelij neonovogo lazera pri lechenii bolnyh rozhej Vestnik hirurgii imeni I I Grekova 1988 4 Udoskonalennya mizhpredmetnoyi integraciyi uchbovih program pri vivchenni infekcijnih hvorob Aktualni problemi pidgotovki medichnih ta farmacevtichnih kadriv v Ukrayini Kiyiv Harkiv HDMU 1995 S 88 89 Kliniko epidemiologichni osoblivosti difteriyi u doroslih v Harkivskomu regioni Eksperimentalna i klinichna medicina naukovo praktichnij zhurnal 1999 2 S 239 240 Socialno ekonomichne obgruntuvannya organizaciyi ambulatornih konsultativno reabilitacijnih centriv lazeroterapiyi Materialy XVI j Mezhdunarodnoj nauchno prakticheskoj konferencii Primenenie lazerov v medicine i biologii 25 28 sentyabrya 2001 g Feodosiya S 6 7 Vnebolnichnaya pnevmoniya pnevmogennyj sepsis kliniko morfologicheskie issledovaniya Vid fundamentalnih doslidzhen do progresu v medicini Materiali naukovo praktichnoyi konferenciyi z mizhnarodnoyu uchastyu prisvyachena 200 richchyu z dnya zasnuvannya Harkivskogo derzhavnogo medichnogo universitetu 17 18 sichnya 2005 r red A Ya Ciganenko Harkiv HDMU 2005 S 206 PrimitkiIII Sezd infekcionistov USSR 21 23 sent 1988 g Harkov Tez dokl M vo zdravoohraneniya USSR Resp nauch med o vo infekcionistov K B i 1988 119 s ros DzherelaYuvilej Chorna T T Do 90 richchya z dnya narodzhennya Suchasni infekciyi 2010 2 S Kafedra infekcijnih hvorob NMU imeni O O Bogomolcya Istoriya kafedri Nikitina N O Chorna Tamara Trohimivna N O Nikitina Zh M Perceva Vcheni Harkivskogo derzhavnogo medichnogo universitetu 1805 2005 red A Ya Ciganenko H 2003 C 407 408 SPRAVA OBRANA SERCEM