Чернятинський парк

Черня́тинський парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення в Україні. Розташований у селі Чернятин Жмеринського району Вінницької області.

Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Чернятинський»

49°02′26″ пн. ш. 27°54′38″ сх. д. / 49.04083300002777435° пн. ш. 27.91055600002777837° сх. д. / 49.04083300002777435; 27.91055600002777837Координати: 49°02′26″ пн. ш. 27°54′38″ сх. д. / 49.04083300002777435° пн. ш. 27.91055600002777837° сх. д. / 49.04083300002777435; 27.91055600002777837
Країна	Україна
Розташування	Україна Вінницька область, Жмеринський район, село Чернятин
Водні об'єкти	ставки
Площа	31 га
Засновано	1814 рік
Оператор	Чернятинський коледж Вінницького національного аграрного університету
Статус:	парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
Чернятинський парк (Вінницька область)
Чернятинський парк у Вікісховищі

Опис

Загальна площа парку 31 га. Набув охоронного статусу згідно з постановою колегії Держкомітету Ради Міністрів УРСР по екології і раціональному природокористуванню від 30.08.1990 року, № 18. Станом на 2008 рік природоохоронний об'єкт перебуває у користуванні Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету.

Чернятинський парк належить до парків ландшафтного типу. На його території побудований палац у візантійсько-романському стилі. Збережено п'ять ставків з системою гребель. Станом на початок XXI столітті на території парку зростало близько 100 видів та форм чагарників і дерев, серед них — форзиція та тамарикс. На парковій території є алея з дубів, вік яких перевищує 350 років. На пагорбах зростають ялини. На території нижнього ставку розташований Острівок кохання. Поблизу південного фасаду палацу зростають білі тополі, які мають обсяг 4-5 обхватів.

Історія

Польські магнати Вітославські володіли Чернятином у кінці XVIII століття. Тоді ж був побудований палац. 1814 року навколо палацу на території місцевості, де розташовувався дубово-грабовий ліс, був закладений парк. Його заснував садівник Діонісій Макклер, який також заклав ботанічний сад, що розташовується у Кременці. Він був запрошений для проведення робіт Ігнатієм Вітославським. Діонісієм Макклером були прокладені паркові алеї. Насадження, які вже зростали на лісовій території, доповнили хвойними та листяними деревами. Були створені дамби з грубого каменя. Поблизу парадного фасаду будівлі розташовувався самшит.

Після закладки парку були створенні павільйони та альтанки, проте вони не збереглись. Історики припускають, що одночасно з палацом спорудили в'їзну браму. За нею розташовувався фруктовий сад, поблизу нього пролягали дві алеї. Одну з алей оточували кінські каштани. Алеї прилягали до галявини. По її бокам зростали сріблясті тополі. У 1839 році відбулась реконструкція палацу, роботи виконувались згідно з планом мальтійського архітектора Генріка Іттара. 1865 року парк та палац перейшли у власність Марії Михайлівни Львової. Колись у парку була розташована біломармурова скульптура, до XXI століття збереглись кам'яні чаші, які мають готичне різьблення.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 15 травня 2015.
2. . Архів оригіналу за 07.07.2015. Процитовано 15.05.2015.
3. . Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 9 квітня 2022.
4. . Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 15 травня 2015.
5. . Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 15 травня 2015.
6. . Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 15 травня 2015.

Посилання

• «Красо України — Поділля!»//Перлини Вінниччини [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
• Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення//Природно-заповідний фонд України [ 28 червня 2017 у Wayback Machine.]
• Програма "Теореми буття" про природу Северинівського і Чернятинського парків