Черепаха піщанопанцирна | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Черепаха піщанопанцирна | ||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Myuchelys latisternum Gray, 1867 | ||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||
Elseya latisternum Wollumbinia latisternum Euchelymys spinosa Wollumbinia dorsii | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Черепаха піщанопанцирна (Myuchelys latisternum) — вид черепах з роду Водяна кусюча черепаха родини Змієшиї черепахи.
Опис
Загальна довжина карапаксу досягає 28—29 см. Голова велика та широка. На підборідді присутні 2 вусика, а на шиї є довгі горбики. Карапакс широкий та овальний. На ньому розташовано хребетний жолобок, а у молодих черепах на панцирі є невеликий кіль. Пластрон довгий та вузький, залишає велику частину карапакса відкритою.
Забарвлення голови, шиї та кінцівок коливається від коричневого до оливково-сірого або темно-коричневого. Колір карапаксу коливається від оливкового до коричневого з темними цяточками. Пластрон забарвлено від кремового до жовтого з коричневим пігментам по краях щитків.
Спосіб життя
Полюбляє ріки, струмки, болота й лагуни. При небезпеці стає агресивною і боляче кусається. Також може виділяти відразливий запах за допомогою своїх мускусних залоз. Харчується молюсками, водними комахами, жабами і лангустами.
Під час залицяння самець наближається до самиці, похитуючи головою, потім торкається своїм хобітком до її клоакальної області і пливе до морди самиці, намагаючись зблизити її вусики зі своїми. Далі він намагається погладжувати її вусики та чіплятися за неї передніми лапами й кігтями. Відкладання яєць починається у вересні і продовжується до грудня. У кладці, яких може бути декілька, 9—17 яєць. Яйця мають тендітну шкаралупу та видовжену форму: 25,4—40,8 × 18,2—29,8 мм. Інкубація триває 54—60 діб при температурі 29 °C.
Розповсюдження
Мешкає на сході Австралії від мису Йорк через весь Квінсленд до півночі Нового Південного Уельсу.
Джерела
- Prokop, H. 2010. Haltung und Nachzucht der Breitbrust-Schnappschildkröte, Myuchelys latisternum (Elseya latisternum) Reptilia (Münster) 15 (85): 31-37
- Valverde, J. 2010. Schlangenhalsschildkröten Reptilia (Münster) 15 (85): 16-23 [erratum in 86: 10]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cherepaha pishanopancirnaCherepaha pishanopancirnaBiologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Cherepahi Testudines Pidryad Bokoshiyi cherepahi Pleurodira Rodina Zmiyeshiyi cherepahi Chelidae Rid Vodyana kusyucha cherepaha Myuchelys Vid Cherepaha pishanopancirnaBinomialna nazvaMyuchelys latisternum Gray 1867SinonimiElseya latisternum Wollumbinia latisternum Euchelymys spinosa Wollumbinia dorsiiPosilannyaVikishovishe Myuchelys latisternumVikividi Myuchelys latisternumITIS 551891NCBI 1041116 Cherepaha pishanopancirna Myuchelys latisternum vid cherepah z rodu Vodyana kusyucha cherepaha rodini Zmiyeshiyi cherepahi OpisZagalna dovzhina karapaksu dosyagaye 28 29 sm Golova velika ta shiroka Na pidboriddi prisutni 2 vusika a na shiyi ye dovgi gorbiki Karapaks shirokij ta ovalnij Na nomu roztashovano hrebetnij zholobok a u molodih cherepah na panciri ye nevelikij kil Plastron dovgij ta vuzkij zalishaye veliku chastinu karapaksa vidkritoyu Zabarvlennya golovi shiyi ta kincivok kolivayetsya vid korichnevogo do olivkovo sirogo abo temno korichnevogo Kolir karapaksu kolivayetsya vid olivkovogo do korichnevogo z temnimi cyatochkami Plastron zabarvleno vid kremovogo do zhovtogo z korichnevim pigmentam po krayah shitkiv Sposib zhittyaPolyublyaye riki strumki bolota j laguni Pri nebezpeci staye agresivnoyu i bolyache kusayetsya Takozh mozhe vidilyati vidrazlivij zapah za dopomogoyu svoyih muskusnih zaloz Harchuyetsya molyuskami vodnimi komahami zhabami i langustami Pid chas zalicyannya samec nablizhayetsya do samici pohituyuchi golovoyu potim torkayetsya svoyim hobitkom do yiyi kloakalnoyi oblasti i plive do mordi samici namagayuchis zbliziti yiyi vusiki zi svoyimi Dali vin namagayetsya pogladzhuvati yiyi vusiki ta chiplyatisya za neyi perednimi lapami j kigtyami Vidkladannya yayec pochinayetsya u veresni i prodovzhuyetsya do grudnya U kladci yakih mozhe buti dekilka 9 17 yayec Yajcya mayut tenditnu shkaralupu ta vidovzhenu formu 25 4 40 8 18 2 29 8 mm Inkubaciya trivaye 54 60 dib pri temperaturi 29 C RozpovsyudzhennyaMeshkaye na shodi Avstraliyi vid misu Jork cherez ves Kvinslend do pivnochi Novogo Pivdennogo Uelsu DzherelaProkop H 2010 Haltung und Nachzucht der Breitbrust Schnappschildkrote Myuchelys latisternum Elseya latisternum Reptilia Munster 15 85 31 37 Valverde J 2010 Schlangenhalsschildkroten Reptilia Munster 15 85 16 23 erratum in 86 10