Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Миха́йло Іва́нович Чабані́вський (справжнє прізвище Циба; 5 (18) вересня 1910, село Лигівка, Костянтиноградського повіту Полтавської губернії — 4 квітня 1973, Київ, УРСР, СРСР) — український письменник і журналіст.
| Чабанівський Михайло Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ім'я при народженні | Циба Михайло Іванович | |||
| Народився | 5 (18) вересня 1910 Лигівка, Костянтиноградський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія | |||
| Помер | 4 квітня 1973 (62 роки) Київ, УРСР, СРСР | |||
| Громадянство |  Російська імперія→ СРСР | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | журналіст письменник | |||
| Alma mater | Ленінградський університет | |||
| Мова творів | українська | |||
| Жанр | повість, роман | |||
| Нагороди |   | |||
| | ||||
Освіта
Закінчив педагогічний технікум, вчився на заочному відділі Ленінградського університету.
Кар'єра
З 1930 працює у радянській пресі. За Другої світової війни — кореспондентом на фронті.
Працював завідувачем відділу прози в журналі «Вітчизна».
Творчість
В 1931 в журналі «Робселькор» надрукував перший вірш «Слово піаністові» (№ 37 від 1931 р.), згодом у 1933 поему «Озівсталь» в газеті «Червоний Боєць».
Випустив:
- збірку оповідань «Свіжа скиба» (1949).
- збірку новел «Казковий край» (1951),
- збірку «Під зорями балканськими» (1951),
- збірку «Перші сходи» (1952),
- збірку «Алмаз» (1953),
- збірку «Срібні ключі» (1953),
- роман «Біля дунаю» Книга перша. (Київ,1954)
- роман «Біля Дунаю» Книга друга. (Київ,1955
- збірку «Степовий цвіт» (1956),
- повість «Кам'яне небо» (1958),
- повість «Стоїть явір над водою» «Замість передмови» М. Стельмах.(К.,1959),
- роман «Балканська весна» (1960)
- «Зелена чаша» (1960)
Сценарії, заявки на кінофільми
- На трубежі. Сценарій до художньодокументального фільму. Укркінохроніка,1959
- Золотий ріг. Сценарій до художньодокументального фільму. (Досі не здійснений) 24 стор.
***
- повість «Катюша» (1960)
- роман «Тече вода в синє море» (1961)
- книгу нарисів «Садок вишневий коло хати» (1961)— присвячена питанням охорони природи
- «Шляхами великої долі» Дорожні нотатки(По шевченківських місцях)(1961)
- повісті «За півгодини до щастя» Передмова Ю. Збанацького «Людина прагне краси живої»(1963)
- оповідання «Білий цвіт»(1963)
- повість про Катерину Білокур «Таємниця рожевого потоку» (1964)
- повісті «Третій горизонт» (1965)
- повість «Дорога додому» (1966),
- В. Г. Безпалий «Гомін степів», роман. Літературна редакція М.Чабанівського (1967)
- книгу нарисів «Оберігаймо рідну природу» (1968)
- повісті та оповідання «Сліпа любов» (1968)
- збірку «Лебедина сага» (1969)
- повість «Журавлинка» (1972)
- повість «Заповіт» (1972)
- Сидір Ковпак. Біографічна повість. Літературна редакція М. Чабанівського. (1973)
- повість «Деревій» (1973)Остання книга письменника.
Різне
У кінці 1950-х з позицій офіційної партійности []гостро виступав проти шістдесятників.
М. І. Чабанівський вів літературну студію (відділ прози) при видавництві «Молодь», а відомий український поет Дмитро Білоус вів відділення поезії, їх кімнати були поряд. Часто «поети» перебігали до відділення прози, бо Михайло Чабанівський розповідав дуже цікаві речі. Про це розповідав Борис Комар, письменник, лауреат премії ім. Лесі Українки. Всіляко допомагав підніматися молодим талантам, не тільки прозаїкам, а й поетам. Його вдячними учнями називають себе письменники — В.Шевчук, М. Сом, М. Вінграновський, Михайло Сіренко, поет, лауреат премії ім. В. Сосюри. В архіві письменника збереглися його листи до Євгена Гуцала, в яких у важку хвилину підтримував письменника, гартував його характер, надихав мудрим добрим словом. Їздив з групою письменників рятувати Василя Симоненка…
М. І. Чабанівський, працюючи на посаді завідувача відділом прози у «Вітчизні» у 1960-х роках, помітив молодий талант Павла Загребельного і запросив його переїхати до Києва. Згодом П. А. Загребельний посів замість М. Чабанівського цю посаду. В книжці «Думки нарозхрист» П. Загребельний називає своїми вірними друзями М. Чабанівського та поета, перекладача, талановитого співака Теодора Бобиря.
Був, правда, один епізод — М. Чабанівський покритикував Івана Дзюбу, за те, що той нападав на Андрія Малишка. Михайло Іванович дуже переживав, коли «свої б'ють своїх», закликав до згуртованості. Іван Драч в статті «Жайворонок над Україною» (Газ. «Слово Просвіти» № 44, від 14 листопада 2012 р.) наводить цікавий епізод про А. Малишка: «Я привіз вас, хлопці, сюди на свято першого жайворонка. Дивіться, що вони виробляють — поділили собі небо на свої гектари. І кожен старається. І кожен виспівує, як тільки може. І на певній відстані, щоб один одному не бути на заваді! …Дисципліна». Так мислив і М. Чабанівський. Кожен має право творити і писати, не бути на заваді один одному.
Треба також не забувати, що українські письменники, які залишилися на звільненій від нацистів Україні, чудом вижили під час війни, творили під грізним оком радянської цензури. Тож не всім вдавалося розкрити свій талант — і щасливо плисти за течією життя.
М. І. Чабанівський перший в українській літературі виступив на захист рідної природи. Зайняв цю нішу впевнено і щиро. Михайло Стельмах підтримав книжки письменника доброзичливою рецензією «Стоїть явір над водою», «Тече річка невеличка» (перша назва «Тече вода в синє море»). Про це написав літературознавець, лауреат Шевченківської премії Микола Шудря у передмові «Журавлиний ключ вірності» до книги М.Чабанівського «Журавлинка» (Перевидана до 100-річчя від дня народження у вид. «Український письменник», К. 2010).
Відзнаки
За участь у бойових діях нагороджений:
- орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня,
- орденом Червоної Зірки
- багатьма медалями.
Вшанування пам'яті
Рішенням XXX сесії Сахновщинської районної ради IV скликання від 25 січня 2006 року заснована літературна премія імені Михайла Чабанівського.
Примітки
- «Про затвердження Положення про літературну премію ім. Михайла Чабанівського»[недоступне посилання з червня 2019]
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- http://www.chl.kiev.ua/default.aspx?id=1362 [ 19 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Журнал «Справи сімейні» № 10, 2010 р.
- Син землі і неба [ 30 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Оксана Чабанівська- Хорозова. Українська літературна газета № 20(26), 01.10.2010
- Книга «Журавлинка». М. Чабанівський. Передмова М. А. Шудрі «Журавлиний ключ вірності» Перевидання до 100-річчя від дня народження письменника. До книги увійшли спогади поета, лауреата премій В. Сосюри та А. Малишка Михайла Сіренка, доньок письменника Ліни та Оксани Чабанівських, фотодокументи з родинного архіву та ін. («Український письменник», редактор Ю.Буряк.,К.,194 стор. 2010)
Посилання
- Чабанівський Михайло Іванович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 701.
 | Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miha jlo Iva novich Chabani vskij spravzhnye prizvishe Ciba 5 18 veresnya 1910 19100918 selo Ligivka Kostyantinogradskogo povitu Poltavskoyi guberniyi 4 kvitnya 1973 Kiyiv URSR SRSR ukrayinskij pismennik i zhurnalist Chabanivskij Mihajlo IvanovichIm ya pri narodzhenniCiba Mihajlo IvanovichNarodivsya5 18 veresnya 1910 1910 09 18 Ligivka Kostyantinogradskij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPomer4 kvitnya 1973 1973 04 04 62 roki Kiyiv URSR SRSRGromadyanstvoRosijska imperiya SRSRNacionalnistukrayinecDiyalnistzhurnalist pismennikAlma materLeningradskij universitetMova tvorivukrayinskaZhanrpovist romanNagorodiOsvitaZakinchiv pedagogichnij tehnikum vchivsya na zaochnomu viddili Leningradskogo universitetu Kar yeraZ 1930 pracyuye u radyanskij presi Za Drugoyi svitovoyi vijni korespondentom na fronti Pracyuvav zaviduvachem viddilu prozi v zhurnali Vitchizna TvorchistV 1931 v zhurnali Robselkor nadrukuvav pershij virsh Slovo pianistovi 37 vid 1931 r zgodom u 1933 poemu Ozivstal v gazeti Chervonij Boyec Vipustiv zbirku opovidan Svizha skiba 1949 zbirku novel Kazkovij kraj 1951 zbirku Pid zoryami balkanskimi 1951 zbirku Pershi shodi 1952 zbirku Almaz 1953 zbirku Sribni klyuchi 1953 roman Bilya dunayu Kniga persha Kiyiv 1954 roman Bilya Dunayu Kniga druga Kiyiv 1955 zbirku Stepovij cvit 1956 povist Kam yane nebo 1958 povist Stoyit yavir nad vodoyu Zamist peredmovi M Stelmah K 1959 roman Balkanska vesna 1960 Zelena chasha 1960 Scenariyi zayavki na kinofilmi Na trubezhi Scenarij do hudozhnodokumentalnogo filmu Ukrkinohronika 1959 Zolotij rig Scenarij do hudozhnodokumentalnogo filmu Dosi ne zdijsnenij 24 stor povist Katyusha 1960 roman Teche voda v sinye more 1961 knigu narisiv Sadok vishnevij kolo hati 1961 prisvyachena pitannyam ohoroni prirodi Shlyahami velikoyi doli Dorozhni notatki Po shevchenkivskih miscyah 1961 povisti Za pivgodini do shastya Peredmova Yu Zbanackogo Lyudina pragne krasi zhivoyi 1963 opovidannya Bilij cvit 1963 povist pro Katerinu Bilokur Tayemnicya rozhevogo potoku 1964 povisti Tretij gorizont 1965 povist Doroga dodomu 1966 V G Bezpalij Gomin stepiv roman Literaturna redakciya M Chabanivskogo 1967 knigu narisiv Oberigajmo ridnu prirodu 1968 povisti ta opovidannya Slipa lyubov 1968 zbirku Lebedina saga 1969 povist Zhuravlinka 1972 povist Zapovit 1972 Sidir Kovpak Biografichna povist Literaturna redakciya M Chabanivskogo 1973 povist Derevij 1973 Ostannya kniga pismennika RizneU kinci 1950 h z pozicij oficijnoyi partijnosti dzherelo gostro vistupav proti shistdesyatnikiv M I Chabanivskij viv literaturnu studiyu viddil prozi pri vidavnictvi Molod a vidomij ukrayinskij poet Dmitro Bilous viv viddilennya poeziyi yih kimnati buli poryad Chasto poeti perebigali do viddilennya prozi bo Mihajlo Chabanivskij rozpovidav duzhe cikavi rechi Pro ce rozpovidav Boris Komar pismennik laureat premiyi im Lesi Ukrayinki Vsilyako dopomagav pidnimatisya molodim talantam ne tilki prozayikam a j poetam Jogo vdyachnimi uchnyami nazivayut sebe pismenniki V Shevchuk M Som M Vingranovskij Mihajlo Sirenko poet laureat premiyi im V Sosyuri V arhivi pismennika zbereglisya jogo listi do Yevgena Gucala v yakih u vazhku hvilinu pidtrimuvav pismennika gartuvav jogo harakter nadihav mudrim dobrim slovom Yizdiv z grupoyu pismennikiv ryatuvati Vasilya Simonenka M I Chabanivskij pracyuyuchi na posadi zaviduvacha viddilom prozi u Vitchizni u 1960 h rokah pomitiv molodij talant Pavla Zagrebelnogo i zaprosiv jogo pereyihati do Kiyeva Zgodom P A Zagrebelnij posiv zamist M Chabanivskogo cyu posadu V knizhci Dumki narozhrist P Zagrebelnij nazivaye svoyimi virnimi druzyami M Chabanivskogo ta poeta perekladacha talanovitogo spivaka Teodora Bobirya Buv pravda odin epizod M Chabanivskij pokritikuvav Ivana Dzyubu za te sho toj napadav na Andriya Malishka Mihajlo Ivanovich duzhe perezhivav koli svoyi b yut svoyih zaklikav do zgurtovanosti Ivan Drach v statti Zhajvoronok nad Ukrayinoyu Gaz Slovo Prosviti 44 vid 14 listopada 2012 r navodit cikavij epizod pro A Malishka Ya priviz vas hlopci syudi na svyato pershogo zhajvoronka Divitsya sho voni viroblyayut podilili sobi nebo na svoyi gektari I kozhen starayetsya I kozhen vispivuye yak tilki mozhe I na pevnij vidstani shob odin odnomu ne buti na zavadi Disciplina Tak misliv i M Chabanivskij Kozhen maye pravo tvoriti i pisati ne buti na zavadi odin odnomu Treba takozh ne zabuvati sho ukrayinski pismenniki yaki zalishilisya na zvilnenij vid nacistiv Ukrayini chudom vizhili pid chas vijni tvorili pid griznim okom radyanskoyi cenzuri Tozh ne vsim vdavalosya rozkriti svij talant i shaslivo plisti za techiyeyu zhittya M I Chabanivskij pershij v ukrayinskij literaturi vistupiv na zahist ridnoyi prirodi Zajnyav cyu nishu vpevneno i shiro Mihajlo Stelmah pidtrimav knizhki pismennika dobrozichlivoyu recenziyeyu Stoyit yavir nad vodoyu Teche richka nevelichka persha nazva Teche voda v sinye more Pro ce napisav literaturoznavec laureat Shevchenkivskoyi premiyi Mikola Shudrya u peredmovi Zhuravlinij klyuch virnosti do knigi M Chabanivskogo Zhuravlinka Perevidana do 100 richchya vid dnya narodzhennya u vid Ukrayinskij pismennik K 2010 VidznakiZa uchast u bojovih diyah nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya ordenom Chervonoyi Zirki bagatma medalyami Vshanuvannya pam yatiMemorialna doshka M Chabanivskomu na budinku pismennikiv Rolit u Kiyevi Rishennyam XXX sesiyi Sahnovshinskoyi rajonnoyi radi IV sklikannya vid 25 sichnya 2006 roku zasnovana literaturna premiya imeni Mihajla Chabanivskogo Primitki Pro zatverdzhennya Polozhennya pro literaturnu premiyu im Mihajla Chabanivskogo nedostupne posilannya z chervnya 2019 DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 http www chl kiev ua default aspx id 1362 19 serpnya 2017 u Wayback Machine Zhurnal Spravi simejni 10 2010 r Sin zemli i neba 30 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Oksana Chabanivska Horozova Ukrayinska literaturna gazeta 20 26 01 10 2010 Kniga Zhuravlinka M Chabanivskij Peredmova M A Shudri Zhuravlinij klyuch virnosti Perevidannya do 100 richchya vid dnya narodzhennya pismennika Do knigi uvijshli spogadi poeta laureata premij V Sosyuri ta A Malishka Mihajla Sirenka donok pismennika Lini ta Oksani Chabanivskih fotodokumenti z rodinnogo arhivu ta in Ukrayinskij pismennik redaktor Yu Buryak K 194 stor 2010 PosilannyaChabanivskij Mihajlo Ivanovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 701 Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi