Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чабанівський Василь Федорович (нар. 25 лютого 1887, Лютенька, тепер Миргородський район, Полтавська область — пом. 19 серпня 1963, м. Чикаго, США) — український військовий та громадський діяч, полковник Армії УНР, на еміграції генерал-хорунжий. Учасник визвольних змагань 1917—1921 років.
| Чабанівський Василь Федорович | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Капітан Полковник Генерал-хорунжий | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Загальна інформація | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 25 лютого 1887 Лютенька, Полтавська губернія, Російська імперія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 19 серпня 1963 (76 років) м. Чикаго,  США | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Військова служба | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Приналежність | Російська імперія УНР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вид ЗС |  Армія УНР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Війни / битви | Перша Світова війна Українсько-радянська війна Друга світова війна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Командування | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди та відзнаки | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Відповідно до українського законодавства може бути зарахований до борців за незалежність України у ХХ сторіччі.
Життєпис
Раннє життя
Народився у с. Лютенька на Полтавщині. У 1912 році закінчив , вже за більшовиків у 1918 році — два курси Військової академії Генерального штабу. Останнє звання у російській армії капітан.
Українська революція
30 липня 1918 року прибув з Радянської Росії у розпорядження Генерального штабу Української Держави. З 1 жовтня 1918 року призначено старшим осавулом штабу 6-го Полтавського корпусу Армії Української Держави.
15 грудня 1918 року стає помічником начальника розвідчого відділу штабу Лівобережного фронту військ Директорії. З 25 січня 1919 року — начальник оперативного відділу штабу Запорізького корпусу Дієвої армії УНР.
18 травня 1919 року призначено отаман-квартирмейстером штабу Запорізької групи Дієвої армії УНР.
З 7 червня 1919 року до 30 червня 1919 року виконував обов'язки начальника штабу 6-ї Запорізької дивізії Дієвої армії УНР. З 1 серпня 1919 року до 25 серпня 1919 року тимчасово виконував обов'язки начальника штабу Запорізької групи Дієвої армії УНР.
Був учасником і залишив детальні спогади про звільнення Києва від більшовиків 31 серпня 1919 року об'єднаними силами українського війська.
6 грудня 1919 року захворів на тиф, через це він залишився у місті Мирополі.
Під час спільного наступу польських і українських військ на Київ, 18 квітня 1920 року призначений начальником оперативного відділу Головного управління Генерального штабу УНР.
4 травня 1920 року стає начальник штабу столичної комендатури у місті Вінниця.
З 25 червня 1920 року він знову стає начальником оперативного відділу Головного управління Генерального штабу УНР. 4 серпня 1920 року у розпорядженні начальника штабу Армії УНР.
8 серпня 1920 року призначено начальником штабу 4-ї Сірої бригади 2-ї Волинської дивізії Армії УНР, а 15 вересня 1920 начальником штабу 5-ї Херсонської стрілецької дивізії Армії УНР.
5 жовтня 1920 присвоєно звання підполковник.
З 30 вересня 1922 року — начальник управи навчання війська Головного управління Генерального штабу УНР, з одночасним присвоєнням військового звання генерал-хорунжого.
Польський період
У 1928 році Чабанівський поступив на службу контрактовим офіцером у Військо Польське в 27-ий піхотний полк у місті Ченстохова.
З 1939 року проходив службу у 81-му піхотному полку у місті Гродно. Останнє звання у польській армії — майор.
Чабанівський брав участь у Німецько-польській війні: у вересні 1939 року на чолі батальйону 2-го Гродненського полку він захищав Львів.
22 вересня 1939 року перед вступом радянських військ до Львова з дозволу польського командування виїхав з міста та дістався до Варшави, де з'явився у розпорядження уряду УНР в екзилі.
Пізнє життя
У 1943 році Чабанівський був одним із ініціаторів створення у складі вермахту Українського Визвольного Війська.
В 1945 році Чабанівський емігрував у Німеччину, в 1950 році — у Чикаго в США.
Вшанування пам'яті
У селі Лютенька вулицю Засонова перейменували на вулицю Василя Чабанівського.
Джерела
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — .
- Чабанівський Василь Федорович
- Українське військо у XX—XXI столітті [ 4 березня 2012 у Wayback Machine.]
Примітки
- на еміграції
- Чабанівський Василь Федорович
- Тернистий шлях кубанця Проходи: Документальний роман / Вступ. слово Р.Коваля. — Вінниця: ДП «ДКФ», 2007. — 404 с.
3. Постанова Верховної Ради України від 08.02.2018 р. № 2287-VIII «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2018 році».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chabanivskij Vasil Fedorovich nar 25 lyutogo 1887 Lyutenka teper Mirgorodskij rajon Poltavska oblast pom 19 serpnya 1963 m Chikago SShA ukrayinskij vijskovij ta gromadskij diyach polkovnik Armiyi UNR na emigraciyi general horunzhij Uchasnik vizvolnih zmagan 1917 1921 rokiv Chabanivskij Vasil Fedorovich Kapitan Polkovnik General horunzhijZagalna informaciyaNarodzhennya25 lyutogo 1887 1887 02 25 Lyutenka Poltavska guberniya Rosijska imperiyaSmert19 serpnya 1963 1963 08 19 76 rokiv m Chikago SShAVijskova sluzhbaPrinalezhnistRosijska imperiya UNRVid ZS Armiya UNRVijni bitviPersha Svitova vijna Ukrayinsko radyanska vijna Druga svitova vijnaKomanduvannyaStarshij osavul shtabu 6 go Poltavskogo korpusu Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi1 10 1918 15 12 1918 Pomichnik nachalnika rozvidchogo viddilu shtabu Livoberezhnogo frontu vijsk Direktoriyi15 12 1918 25 01 1919 Nachalnik operativnogo viddilu shtabu Zaporizkogo korpusu Diyevoyi armiyi UNR25 01 1919 18 05 1919 Otaman kvartirmejster shtabu Zaporizkoyi grupi Diyevoyi armiyi UNR18 05 1919 7 06 1919 T V O nachalnika shtabu 6 yi Zaporizkoyi diviziyi Diyevoyi armiyi UNR7 06 1919 30 06 1919 T V O nachalnika shtabu Zaporizkoyi grupi Diyevoyi armiyi UNR25 08 1919 6 12 1919 Nachalnik operativnogo viddilu Golovnogo upravlinnya Generalnogo shtabu UNR18 04 1920 4 05 1920 Nachalnik shtabu stolichnoyi komendaturi u m Vinnicya4 05 1920 25 06 1920 Nachalnik operativnogo viddilu Golovnogo upravlinnya Generalnogo shtabu UNR25 06 1920 4 08 1920 Nachalnik shtabu 4 yi Siroyi brigadi 2 yi Volinskoyi diviziyi Armiyi UNR8 08 1920 15 09 1920 Nachalnik shtabu 5 yi Hersonskoyi strileckoyi diviziyi Armiyi UHP15 09 1920 5 10 1920 Nachalnik upravi navchannya vijska Golovnogo upravlinnya Generalnogo shtabu UNR30 09 1922 kinec 1922Nagorodi ta vidznakiHrest Simona Petlyuri Voyennij hrest UNR Vidpovidno do ukrayinskogo zakonodavstva mozhe buti zarahovanij do borciv za nezalezhnist Ukrayini u HH storichchi ZhittyepisRannye zhittya Narodivsya u s Lyutenka na Poltavshini U 1912 roci zakinchiv vzhe za bilshovikiv u 1918 roci dva kursi Vijskovoyi akademiyi Generalnogo shtabu Ostannye zvannya u rosijskij armiyi kapitan Ukrayinska revolyuciya 30 lipnya 1918 roku pribuv z Radyanskoyi Rosiyi u rozporyadzhennya Generalnogo shtabu Ukrayinskoyi Derzhavi Z 1 zhovtnya 1918 roku priznacheno starshim osavulom shtabu 6 go Poltavskogo korpusu Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi 15 grudnya 1918 roku staye pomichnikom nachalnika rozvidchogo viddilu shtabu Livoberezhnogo frontu vijsk Direktoriyi Z 25 sichnya 1919 roku nachalnik operativnogo viddilu shtabu Zaporizkogo korpusu Diyevoyi armiyi UNR 18 travnya 1919 roku priznacheno otaman kvartirmejsterom shtabu Zaporizkoyi grupi Diyevoyi armiyi UNR Z 7 chervnya 1919 roku do 30 chervnya 1919 roku vikonuvav obov yazki nachalnika shtabu 6 yi Zaporizkoyi diviziyi Diyevoyi armiyi UNR Z 1 serpnya 1919 roku do 25 serpnya 1919 roku timchasovo vikonuvav obov yazki nachalnika shtabu Zaporizkoyi grupi Diyevoyi armiyi UNR Buv uchasnikom i zalishiv detalni spogadi pro zvilnennya Kiyeva vid bilshovikiv 31 serpnya 1919 roku ob yednanimi silami ukrayinskogo vijska 6 grudnya 1919 roku zahvoriv na tif cherez ce vin zalishivsya u misti Miropoli Pid chas spilnogo nastupu polskih i ukrayinskih vijsk na Kiyiv 18 kvitnya 1920 roku priznachenij nachalnikom operativnogo viddilu Golovnogo upravlinnya Generalnogo shtabu UNR 4 travnya 1920 roku staye nachalnik shtabu stolichnoyi komendaturi u misti Vinnicya Z 25 chervnya 1920 roku vin znovu staye nachalnikom operativnogo viddilu Golovnogo upravlinnya Generalnogo shtabu UNR 4 serpnya 1920 roku u rozporyadzhenni nachalnika shtabu Armiyi UNR 8 serpnya 1920 roku priznacheno nachalnikom shtabu 4 yi Siroyi brigadi 2 yi Volinskoyi diviziyi Armiyi UNR a 15 veresnya 1920 nachalnikom shtabu 5 yi Hersonskoyi strileckoyi diviziyi Armiyi UNR 5 zhovtnya 1920 prisvoyeno zvannya pidpolkovnik Z 30 veresnya 1922 roku nachalnik upravi navchannya vijska Golovnogo upravlinnya Generalnogo shtabu UNR z odnochasnim prisvoyennyam vijskovogo zvannya general horunzhogo Polskij period U 1928 roci Chabanivskij postupiv na sluzhbu kontraktovim oficerom u Vijsko Polske v 27 ij pihotnij polk u misti Chenstohova Z 1939 roku prohodiv sluzhbu u 81 mu pihotnomu polku u misti Grodno Ostannye zvannya u polskij armiyi major Chabanivskij brav uchast u Nimecko polskij vijni u veresni 1939 roku na choli bataljonu 2 go Grodnenskogo polku vin zahishav Lviv 22 veresnya 1939 roku pered vstupom radyanskih vijsk do Lvova z dozvolu polskogo komanduvannya viyihav z mista ta distavsya do Varshavi de z yavivsya u rozporyadzhennya uryadu UNR v ekzili Piznye zhittya U 1943 roci Chabanivskij buv odnim iz iniciatoriv stvorennya u skladi vermahtu Ukrayinskogo Vizvolnogo Vijska V 1945 roci Chabanivskij emigruvav u Nimechchinu v 1950 roci u Chikago v SShA Vshanuvannya pam yatiU seli Lyutenka vulicyu Zasonova perejmenuvali na vulicyu Vasilya Chabanivskogo DzherelaTinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga II K Tempora 2011 355 s ISBN 978 617 569 041 3 Chabanivskij Vasil Fedorovich Ukrayinske vijsko u XX XXI stolitti 4 bereznya 2012 u Wayback Machine Primitkina emigraciyi Chabanivskij Vasil Fedorovich Ternistij shlyah kubancya Prohodi Dokumentalnij roman Vstup slovo R Kovalya Vinnicya DP DKF 2007 404 s 3 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 08 02 2018 r 2287 VIII Pro vidznachennya pam yatnih dat i yuvileyiv u 2018 roci