Циліндр Тіплера гіпотетичний об єкт що виходить з точного розв язку рівнянь Ейнштейна яке вивів en 1924 року і незалежно

Циліндр Тіплера — гіпотетичний об'єкт, що виходить з точного розв'язку рівнянь Ейнштейна, яке вивів ^[en] 1924 року і, незалежно, Віллем ван Стокум 1936 року.

1974 року Френк Тіплер виявив можливість появи в цьому розв'язку замкнутих часоподібних ліній. Потім Стівен Гокінг показав, що подорожі в часі за допомогою циліндра Тіплера можливі тільки в тому випадку, якщо він матиме нескінченну довжину^[].

Використання в культурі

У циклі фантастичних романів «Космострада» Джона Де Ченсі використовували вертикально встановлені циліндри Тіплера (у книзі названі «об'єкти Керра — Тіплера») для створення просторово-часових порталів на інтергалактичних автострадах.
Ларрі Нівен 1977 року написав оповідання «англ. Rotating Cylinders and the Possibility of Global Causality Violation», запозичивши назву з роботи Тіплера.
У романі 1978 року Пола Андерсона «Аватара».
У повісті 1986 року Вернора Вінжі «Покинуті в реальному часі».
У циклі Вільяма Кіта-молодшого (під псевдонімом Єн Даглас) «Зоряний авіаносець», люди знаходять кілька величезних циліндрів, що швидко обертаються, які виявляються порталами в кульове скупчення в далекому минулому.
У візуальній новелі Steins;Gate (2009)^[].

Lanczos, Kornel. On a Stationary Cosmology in the Sense of Einstein's Theory of Gravitation // : journal. — Springland Netherlands, . — Vol. 29, no. 3. — P. 363—399. — DOI:10.1023/A:1010277120072.
van Stockum, Willem Jacob. The Gravitational Field of a Distribution of Particles Rotating about an Axis of Symmetry // Proceedings of the Royal Society of Edinburgh : journal. — 1936. — 3 July. з джерела 19 серпня 2008.