Це́тинє, також Це́тине (чорн. Cetinje / Цетиње) — місто в Чорногорії, засноване в 1482 році. Історична та культурна столиця Чорногорії, місце перебування президента та (Сербської Православної Церкви).
Цетинє Cetinje / Цетиње | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Види Цетинє | |||||
| |||||
Основні дані | |||||
42°23′00″ пн. ш. 18°55′00″ сх. д. / 42.38333° пн. ш. 18.91667° сх. д.Координати: 42°23′00″ пн. ш. 18°55′00″ сх. д. / 42.38333° пн. ш. 18.91667° сх. д. | |||||
Країна | Чорногорія | ||||
Адмінодиниця | Цетинє[d] | ||||
Столиця для | Королівство Чорногорія, Королівство Чорногорія, Князівство Чорногорія і Цетинє[d] | ||||
Засновано | 1482 | ||||
Площа | 910 км² | ||||
Населення | 15 137 | ||||
Висота НРМ | 703 м | ||||
Міста-побратими | Рієка, Кострома, Малі-Іджеш, Сіная, Гаета, Харків, Шкодер, Велико-Тирново (6 грудня 2006), Велико-Тирново (6 грудня 2006) | ||||
Часовий пояс | |||||
GeoNames | 3202641 | ||||
OSM | ↑2319529 ·R (Цетинє) | ||||
Поштові індекси | 81250 | ||||
Міська влада | |||||
Мер міста | Мілован Янкович | ||||
Вебсайт | www.cetinje.me | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Цетинє у Вікісховищі |
Загальний опис
Розташоване в долині, оточеній горами, біля підніжжя гори Ловчен.
Цетинє було засновано в (1482 році) князем (Іваном I Црноєвичем) і стало колискою чорногорської культури і одним з центрів опору зазіханням Османської імперії.
Географія
Цей розділ статті ще . |
Клімат
Цей розділ статті ще . |
Історія
Виникнення Цетинє було обумовлено історичними, політичними й економічними умовами XV сторіччя. Натиск турецьких завойовників змусив Івана Црноєвича, правителя Зети, перемістити столицю з укріпленого міста в нове місце — в (1475 році) в , а незабаром після цього до підніжжя гори Ловчен. У (1482 році) в Цетинський долині розташувався двір Црноєвичів, а двома роками пізніше було засновано Цетинський монастир, що став резиденцією митрополита Зети. Так було започатковано місто, яке отримало свою назву за річкою (Цетина), що протікала долиною. Місто Цетинє стало світським і духовним центром Чорногорії.
(Георгій (Джурадж) IV Црноєвич), син Івана Црноєвича, заснував тут перший друкарський двір у слов'янських країнах Балканського півострова.
Швидкий розвиток міста під владою династії Црноєвичів було перервано в кінці XV століття. У 1499 році Зета втратила незалежність і лише та її частина, яка і стала називатися власне «Чорногорія» (між та Бокою Которською), залишилася вільною.
У наступні два століття розвиток Цетинє сповільнився. У XVI—XVII століттях місто не раз піддавалося атакам турків і венеційців й іншим випробуванням. У цей період палац і монастир Црноєвичів було зруйновано. І лише в (1697 році), з встановленням влади династії Петровичів-Негошів, Цетинє знову стало розквітати.
ХІХ — ХХІ століття
Правителів Чорногорії в першу чергу займало звільнення країни і зміцнення її єдності. І ще довго вони не могли приділяти достатньо часу і коштів розбудові Цетинє. Помітного прогресу було досягнуто тільки за часів правління (Петра II Петровича-Негоша). У 1838 році для нього було споруджено нову королівську резиденцію. Місто ставало все більш європейським.
У (1878 році) рішенням Берлінського конгресу було визнано незалежність Чорногорії як суверенного князівства, і Цетинє стало столицею нової європейської країни. Після встановлення дипломатичних відносин у місті розташувалися закордонні посольства і консульства, для яких було побудовано красиві особняки.
За часів правління князя Ніколи I Петровича-Негоша в місті було побудовано безліч величних споруд — новий королівський палац, перший в Цетинє готель, міська лікарня тощо.
У (1910 році) Чорногорію було проголошено королівством, що додало нового поштовху розвитку Цетинє. Було споруджено Будинок Уряду — символ державної влади. Проведений в тому ж році перепис показав в одній з найменших столиць світу значне зростання населення, яке досягло 5895 жителів, більшість з яких були сербами.
У період з 1878 по 1914 до Цетинє приїхало багато відомих діячів культури та освіти з інших південно-слов'янських країн. Вони внесли великий культурний вклад в життя міста.
Після Першої світової війни, коли Чорногорія увійшла до складу Королівства Сербів, Хорватів і Словенців, Цетинє значно виросло територіально. Але коли після завершення Другої світової війни парламент Чорногорії 13 липня 1946 року переніс столицю в Подгорицю (Тітоград), місто зазнало затяжної кризи.
У 1975 Цетинє було нагороджено Орденом Народного героя — це аналогічно присвоєнню звання «Місто-герой» в СРСР.
У 2006 році Чорногорія знову здобула незалежність. З цього моменту починається новий період в історії міста.
Населення
Місто Цетинє є адміністративним центром громади Цетинє (Cetinje), яка за переписом 2003 року налічує 18.742 мешканця, з яких 9.603 — жінки (51,24 %), а 8.879 — чоловіки (48,76 %). У місті Цетинє проживає 15.353 мешканців, воно є єдиним містом в громаді з населенням понад 1000 мешканців. За переписом 2003 року, 90,67 % містян є чорногорцями, 4,62 % — сербами, а 4,71 % — представниками інших народностей.
Відомі особистості
У поселенні народились:
- (Веселин Вуйович) (* 1961) — колишній чорногорський гандболіст.
- (Митар Мартинович) (1870—1954) — чорногорський державний діяч та військовик.
- (Драган Хайдукович) (* 1949) — чорногорський політик та вчений.
Література
- Катерина Шимкевич, Анатоліій Демещук. Крах міфу про “сербську Спарту” та провал сербського світу у Чорногорії // Militarnyi, 13 травня 2022
- , (Рудяков П. М.), Шумило В. П. та ін. Історія західних і південних слов'ян (з давніх часів до ХХ ст.) : курс лекцій : навч. посіб. для студ. іст. спец. вищ. навч. закл / за ред. В. І. Ярового. — К. : Либідь, 2001. — 628 с. — ISBN 966-06-0208-01.
- Українсько-сербські культурні зв’язки XVIII сторіччя. — К. : Інститут історії України НАН України, 1993. — 126 с.
Примітки
- Українська радянська енциклопедія : [у 17 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1964. — Т. 16 : Цементація — Ь. — 632 с. — С. 213—214.
- Софрон Круть [Ф. Василевський]. Записки українця з побуту між полудневими слов'янами. — Львів: Друкарня Наукового Товариства ім. Шевченка під зарядом К.Беднарського, 1905. — С. 40.
- Васильєва Л. Вплив суспільно-політичних змін на мовні зрушення в південнослов'янському регіоні (кінець XX-початок XXI ст.) // Мова і суспільство. — 2016. — Вип. 7. — С. 59.
- . Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 24 квітня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Чорногорія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Яровий В. І. та ін., 2001.
- Колибанова К. В., 1993.
Посилання
- [Офіційна сторінка міста.
- «Символ свободи». Чому в Цетіньє, як ніде в Чорногорії, підтримують Україну?
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (березень 2014) |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Цетинє |
Це незавершена стаття з географії Чорногорії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет