Костел свято́го Андрі́я (пол. Kościół św. Andrzeja) — римсько-католицький храм у центрі міста Кракова у Старому Місті. Розташований на , поруч із костелом святих Петра і Павла.
Костел святого Андрія | |
---|---|
Kościół św. Andrzeja | |
50°03′23″ пн. ш. 19°56′17″ сх. д. / 50.056611° пн. ш. 19.938278° сх. д.Координати: 50°03′23″ пн. ш. 19°56′17″ сх. д. / 50.056611° пн. ш. 19.938278° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Польща, Краків |
Початок будівництва | 1079 |
Кінець будівництва | 1098 |
Будівельна система | вапняк |
Стиль | романський стиль, готика, бароко |
Належність | РКЦ |
Єпархія | Краківська архідієцезія |
Стан | об'єкт культурної спадщини Польщі |
Адреса | , 56 |
Оригінальна назва | пол. Kościół św. Andrzeja |
Епонім | Андрій Первозваний |
Присвячення | Андрій Первозваний |
Костел святого Андрія (Краків) (Польща) | |
Костел святого Андрія у Вікісховищі |
Історія
Костел звели в 1079–1098 роках на кошти пфальц-графа . Був головним храмом поселення — окремого містечка, яке існувало у Середньовіччі і розділяло власне Краків — вулиці, які примикають до Площі Ринок — та Вавель. Спочатку був у бенедиктинців з абатства в Сецехові, а потім — абатства в . Є ймовірність, що спочатку костел був присвячений . Згідно з Яном Длугошом тут знаходили притулок жителі поселення Окол під час татаро-монгольської навали у 1241 році. У 1243 Конрад I Мазовецький під час боротьби за краківський престол обгородив костел ровом і насипом. Черговий татарський похід 1260 ймовірно заподіяв часткові збитки храму.
У 1320 абат бенедиктинців Клеменс в обмін на відрікся від заступництва над храмом, який передали кларисинкам, що проживали до того часу в Гродзиську під Скалою. Тоді на кошти Владислава I Локетека побудували монастирські споруди.
Храм кілька разів зазнавав пожеж, проте це не призвело до значних змін зовнішнього вигляду (не враховуючи добавки барокових шоломів башти і порталу з північного боку), але у XVIII столітті були здійснені суттєві зміни інтер'єру в стилі бароко (імовірно роботи тут вели Бальтазар Фонтана — обломи і поліхромія, і можливо — вівтар).
Архітектура
Храм зберіг донині первісну романську форму. Він має оборонний характер. Церква — двохвежова базиліка саксонського типу, що складається з короткого (одноаркового) трьонефного корпусу, трансепта і пресвітерія закритого апсидою. Пресвітерій відділений він нефа лекторієм. Кам'яні стіни складаються значною мірою зі змінних шарів вапняку і пісковику. Над нефами покояться емпорії, які переходячи через інтер'єр вежею кінчаються в бічних частинах трансепта. Серединний неф відділений від бічних аркадними стовпами (належать швидше за все до періоду бароко), пов'язану з лопатками біля бічних стін, в арці і при стінах обох веж. Західний фасад увінчується двома, у основи чотирикутними, вище восьмикутними, вежами з . Разом зі трифорієм на вершині центральної частини фасаду ці вікна контрастують з важкою масою у нижній частині, де можна знайти тільки стрілецькі отвори (і слід первісного порталу). Зовнішні стіни пресвітерія і апсиди обплетені лопатками і увінчані аркадним фризом. З романським силуетом споруди контрастує готичний ораторій і барокові шоломи веж. Інтер'єр храму має багате барокове оздоблення, хоч знайдені теж фрагменти середньовічних прикрас. У північній вежі, на висоті 1 поверху знаходиться вирізаний в камені підпис муляра 12 століття.
Поліхромія в куполі представляє Страшний суд, а в пресвітерії — славу святої Клари, Соломії і і коронацію Божої Матері в апсиді. У головному вівтарі знаходиться зображення святого Андрія, а в престолі бароковий табернакль XVIII століття. Крім того в пресвітерію розташований старовинний восьмиголосовой орган.
З північної сторони до пресвітерію примикає готична каплиця XIV ст., яка використовується як ризниця. Її будівництво призвело до знищення невеликої апсиди біля північної гілки трансепта. Імовірно каплиця була зведена як некрополь могутнього роду Тенчинських.
- Інтер'єр церкви
- Інтер'єр церкви
- Макет комплексів церков святого Андрія та Петра і Павла
- На території монастиря
Монастир
До храму примикає монастир, який в плані є неправильним чотирикутником з усередині. В кінці XVI століття і на рубежі XVI і XVII століть монастир перебудовувався. У 1843 році створено неороманський фасад від вулиці Гродської. У монастирській скарбниці зберігаються цінні пам'ятки старовини, серед яких — релікварії XVIII століття, унікальна, мозаїчна ікона Божої Матерії у візантійському стилі рубежу XVI і XVII століть і фігурки для різдвяної п'єси, які стосуються початку XIV століття, які імовірно були подаровані Єлизаветою, сестрою Казимира Великого. У монастирській бібліотеці знаходяться пізньороманські градуал і ілюміновані книги ранньої готики.
Примітки
- Реєстр пам'яток
- (пол.). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 30 вересня 2015. с. 491.
- Jan Adamczewski, Kraków od A do Z, KAW, Kraków
- Janusz Firlet, Paweł Kajfasy, Badania zakrystii kościoła św. Andrzeja w Krakowie — kaplicy grobowej Tęczyńskich?, «Krzysztofory: Zeszyty Naukowe Muzeum Historycznego Miasta Krakowa». 30, s. 251—270, 2012. Kraków: Muzeum Historyczne Miasta Krakowa.
- Turystyka — www.krakow.pl[недоступне посилання з травня 2019].
Література
- Adamczewski Jan, 1992, Kraków od A do Z, Krajowa Agencja Wydawnicza Kraków, s. 117.
- Dobrowolski T., 1959, Sztuka Krakowa, Wydawnictwo Literackie, s. 47,57-59.
- Rożek M., 2006, Przewodnik po zabytkach Krakowa, Wydawnictwo WAM, s. 276—280.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kostel svyatogo Andriya Kostel svyato go Andri ya pol Kosciol sw Andrzeja rimsko katolickij hram u centri mista Krakova u Staromu Misti Roztashovanij na poruch iz kostelom svyatih Petra i Pavla Kostel svyatogo AndriyaKosciol sw Andrzeja50 03 23 pn sh 19 56 17 sh d 50 056611 pn sh 19 938278 sh d 50 056611 19 938278 Koordinati 50 03 23 pn sh 19 56 17 sh d 50 056611 pn sh 19 938278 sh d 50 056611 19 938278Tip sporudicerkvaRoztashuvannyaPolsha KrakivPochatok budivnictva1079Kinec budivnictva1098Budivelna sistemavapnyakStilromanskij stil gotika barokoNalezhnistRKCYeparhiyaKrakivska arhidiyeceziyaStanob yekt kulturnoyi spadshini PolshiAdresa 56Originalna nazvapol Kosciol sw AndrzejaEponimAndrij PervozvanijPrisvyachennyaAndrij PervozvanijKostel svyatogo Andriya Krakiv Polsha Kostel svyatogo Andriya u VikishovishiIstoriyaKostel zveli v 1079 1098 rokah na koshti pfalc grafa Buv golovnim hramom poselennya okremogo mistechka yake isnuvalo u Serednovichchi i rozdilyalo vlasne Krakiv vulici yaki primikayut do Ploshi Rinok ta Vavel Spochatku buv u benediktinciv z abatstva v Secehovi a potim abatstva v Ye jmovirnist sho spochatku kostel buv prisvyachenij Zgidno z Yanom Dlugoshom tut znahodili pritulok zhiteli poselennya Okol pid chas tataro mongolskoyi navali u 1241 roci U 1243 Konrad I Mazoveckij pid chas borotbi za krakivskij prestol obgorodiv kostel rovom i nasipom Chergovij tatarskij pohid 1260 jmovirno zapodiyav chastkovi zbitki hramu U 1320 abat benediktinciv Klemens v obmin na vidriksya vid zastupnictva nad hramom yakij peredali klarisinkam sho prozhivali do togo chasu v Grodzisku pid Skaloyu Todi na koshti Vladislava I Loketeka pobuduvali monastirski sporudi Hram kilka raziv zaznavav pozhezh prote ce ne prizvelo do znachnih zmin zovnishnogo viglyadu ne vrahovuyuchi dobavki barokovih sholomiv bashti i portalu z pivnichnogo boku ale u XVIII stolitti buli zdijsneni suttyevi zmini inter yeru v stili baroko imovirno roboti tut veli Baltazar Fontana oblomi i polihromiya i mozhlivo vivtar ArhitekturaHram zberig donini pervisnu romansku formu Vin maye oboronnij harakter Cerkva dvohvezhova bazilika saksonskogo tipu sho skladayetsya z korotkogo odnoarkovogo tronefnogo korpusu transepta i presviteriya zakritogo apsidoyu Presviterij viddilenij vin nefa lektoriyem Kam yani stini skladayutsya znachnoyu miroyu zi zminnih shariv vapnyaku i piskoviku Nad nefami pokoyatsya emporiyi yaki perehodyachi cherez inter yer vezheyu kinchayutsya v bichnih chastinah transepta Seredinnij nef viddilenij vid bichnih arkadnimi stovpami nalezhat shvidshe za vse do periodu baroko pov yazanu z lopatkami bilya bichnih stin v arci i pri stinah oboh vezh Zahidnij fasad uvinchuyetsya dvoma u osnovi chotirikutnimi vishe vosmikutnimi vezhami z Razom zi triforiyem na vershini centralnoyi chastini fasadu ci vikna kontrastuyut z vazhkoyu masoyu u nizhnij chastini de mozhna znajti tilki strilecki otvori i slid pervisnogo portalu Zovnishni stini presviteriya i apsidi obpleteni lopatkami i uvinchani arkadnim frizom Z romanskim siluetom sporudi kontrastuye gotichnij oratorij i barokovi sholomi vezh Inter yer hramu maye bagate barokove ozdoblennya hoch znajdeni tezh fragmenti serednovichnih prikras U pivnichnij vezhi na visoti 1 poverhu znahoditsya virizanij v kameni pidpis mulyara 12 stolittya Polihromiya v kupoli predstavlyaye Strashnij sud a v presviteriyi slavu svyatoyi Klari Solomiyi i i koronaciyu Bozhoyi Materi v apsidi U golovnomu vivtari znahoditsya zobrazhennya svyatogo Andriya a v prestoli barokovij tabernakl XVIII stolittya Krim togo v presviteriyu roztashovanij starovinnij vosmigolosovoj organ Z pivnichnoyi storoni do presviteriyu primikaye gotichna kaplicya XIV st yaka vikoristovuyetsya yak riznicya Yiyi budivnictvo prizvelo do znishennya nevelikoyi apsidi bilya pivnichnoyi gilki transepta Imovirno kaplicya bula zvedena yak nekropol mogutnogo rodu Tenchinskih Inter yer cerkvi Inter yer cerkvi Maket kompleksiv cerkov svyatogo Andriya ta Petra i Pavla Na teritoriyi monastiryaMonastirDo hramu primikaye monastir yakij v plani ye nepravilnim chotirikutnikom z useredini V kinci XVI stolittya i na rubezhi XVI i XVII stolit monastir perebudovuvavsya U 1843 roci stvoreno neoromanskij fasad vid vulici Grodskoyi U monastirskij skarbnici zberigayutsya cinni pam yatki starovini sered yakih relikvariyi XVIII stolittya unikalna mozayichna ikona Bozhoyi Materiyi u vizantijskomu stili rubezhu XVI i XVII stolit i figurki dlya rizdvyanoyi p yesi yaki stosuyutsya pochatku XIV stolittya yaki imovirno buli podarovani Yelizavetoyu sestroyu Kazimira Velikogo U monastirskij biblioteci znahodyatsya piznoromanski gradual i ilyuminovani knigi rannoyi gotiki PrimitkiReyestr pam yatok d Track Q15983881 pol Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 30 veresnya 2015 s 491 Jan Adamczewski Krakow od A do Z KAW Krakow Janusz Firlet Pawel Kajfasy Badania zakrystii kosciola sw Andrzeja w Krakowie kaplicy grobowej Teczynskich Krzysztofory Zeszyty Naukowe Muzeum Historycznego Miasta Krakowa 30 s 251 270 2012 Krakow Muzeum Historyczne Miasta Krakowa Turystyka www krakow pl nedostupne posilannya z travnya 2019 LiteraturaAdamczewski Jan 1992 Krakow od A do Z Krajowa Agencja Wydawnicza Krakow s 117 Dobrowolski T 1959 Sztuka Krakowa Wydawnictwo Literackie s 47 57 59 Rozek M 2006 Przewodnik po zabytkach Krakowa Wydawnictwo WAM s 276 280 PosilannyaPortal Mistectvo Portal Arhitektura