Церква Святої Марії (нім. Marienkirche) — євангелічна церква в місті Дортмунд (федеральна земля Північний Рейн-Вестфалія). Знаходиться в старому місті на вулиці Ostenhellweg навпроти . Церква Святої Марії побудована в романському стилі з пізніше привнесеними елементами готики.
Церква Святої Марії | |
---|---|
51°30′51″ пн. ш. 07°28′03″ сх. д. / 51.51417° пн. ш. 7.46750° сх. д.Координати: 51°30′51″ пн. ш. 07°28′03″ сх. д. / 51.51417° пн. ш. 7.46750° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Німеччина, Дортмунд |
Початок будівництва | 15 століття |
Висота | 42,4 м |
Будівельна система | пісковик |
Стиль | романський |
Належність | Євангелічна церква Німеччини |
Стан | d |
Епонім | Діва Марія |
Вебсайт | st-marien-dortmund.de |
Церква святої Марії (Дортмунд) (Німеччина) | |
Церква святої Марії у Вікісховищі |
Історія
Церква Святої Марії за доби Гогенштауфенів
Історики вважають, що приводом до будівництва церкви Святої Марії міг стати візит до Дортмунда імператора Фрідріха I Барбаросси і його сина Генріха VI в 1152 році.
Точний рік початку будівництва церкви не відомий, але припускають, що це було дещо пізніше початку будівництва церкви Святого Ринальда. Перша документальна згадка про церкву датується 1267 роком. До початку XIV століття церква іменується не інакше, як Capella Regis, що однозначно говорить про те, що церква безпосередньо відносилася до королівського палацу.
Будівля церкви являє собою романську трехнефную базиліку без поперечного нефа. Базиліка подібного типу у Вестфалії ніде більше не зустрічається. Архітектурно церква Святої Марії найближче до [de] в Мюнстері, Шпаєрського собору і імператорського собору в Кенігслуттер-ам-Ельмі.
Вівтар Берсвордта (1395 рік) | ||
---|---|---|
3 відкриті дошки вівтаря Бердсворда
В середині XIV століття три напівкруглі, романські апсиди замінюються готичним хором, а також низка інших частин церкви перебудовується в готичному стилі, наприклад, північний боковий поздовжній неф. У південному бічному поздовжньому нефі і сьогодні можна бачити архітектурні елементи романського стилю. Ліворуч і праворуч від хору на кошти заможних городян були побудовані дві маленькі капели. Південна капела знаходиться біля сучасного входу в ризницю і носить ім'я свого засновника — капела Берсвордта.
У кожній з капел були встановлені родинні вівтарі, найвідоміший з них — Вівтар Святої Марії роботи Конрада фон Зоста (1420 рік).
Вівтар Святої Марії (1420 рік) | ||
---|---|---|
Дошки передньої сторони вівтаря Святої Марії роботи Конрада фон Зоста
Часи занепаду і відновлення
Незважаючи на те, що Реформація в Дортмунді була широко підтримана, почалися тривалі збройні конфлікти, в ході яких місто почергово займали сили католиків (в 1632 році), протестантів (у 1633 році) та імперські війська (в 1636 році). Остаточно Реформація перемогла в Дортмунді рішенням Вестфальського мирного договору в 1648 році, але до того часу в Дортмунді вже почався період занепаду, що був викликаний Тридцятирічною війною. До кінця війни в місті залишилася лише третина жителів, безліч будинків було зруйновано, місто опинилось у великих боргах.
Ситуація в місті не могла не позначитися і на стані церкви Святої Марії. Крім того, в 1661 році стався землетрус під час якого обрушилася дзвонова вежа церкви Святого Ринальда, що призвело до серйозних руйнувань і церкви Святої Марії, яка розташована поруч. Через брак коштів церква не відновлювалася більше півтора століття, поступово занепадаючи. У 1805 році через загрозу обвалення знесли північну вежу церкви. У 1828 році церкву повністю закрили для відвідування, а громада церкви об'єдналася з громадою церкви Святого Ринальда. 23 серпня 1833 року земельна рада міста Дортмунд ухвалила рішення виставити будівлю церкви на продаж для подальшого розбирання на матеріали (камені, дубові дошки, скло, залізо, свинець).
У грудні того ж року церкву оглянув директор Королівської картинної галереї в Берліні і направив клопотання наслідному принцу Пруссії Фрідріху Вільгельму з проханням про передачу будівлі церкви музею. Фрідріх Вільгельм доручив відомому архітектору Карлу Фрідріху Шинкелю провести дослідження будівлі й ухвалити рішення про доцільність знесення або відновлення церкви. 22 грудня 1833 року Шинкель надав наступний висновок:
Через свою стародавність і своєрідну архітектуру будівля церкви представляє чималий інтерес і заслуговує того, щоб бути збереженою. І хоча будинок знаходиться в поганому стані, а на деяких ділянках навіть становить небезпеку, в цілому немає таких причин, які б не дозволили відновити його при помірних витратах. Оригінальний текст (нім.) Hiernach ist das Gebäude durch Altertum und eigentümliche Konstruktion von nicht geringem Interesse und verdient jedenfalls erhalten zu werden. Der bauliche Zustand desselben ist zwar in einigen Teilen schlecht und sogar gefahrdrohend, doch allgemein nicht von solcher Beschaffenheit, daß man es nicht durch Reparaturen von mäßigem Kostenaufwande nicht wiederherstellen könnte. |
Незважаючи на такий висновок, міністерство духовних справ, освіти і медицини Пруссії 17 лютого 1834 року дає дозвіл на знесення церковного будинку. Більшість членів громади хотіло використовувати ділянку, яку займала церква, під забудову, а саму будівлю використати на матеріали для будівництва школи. Проте внаслідок поліпшення фінансового становища громада все ж зважилася на відновлення церкви. У червні 1837 року на відновлення церкви було виділено 3786 талерів. У березні 1839 року громада на скликаному органами влади зборах також вирішала відділитися від громади церкви Святого Ринальда.
Після великих ремонтних робіт під керівництвом будівельного інспектора Бухгольца перше богослужіння відбулося в травні 1839 року. Частково були повернуті вивезені з церкви цінності. 26 грудня 1839 року під час дзвону сталося часткове обвалення дзвонової вежі. На її відновлення було виділено 5500 імперських талерів. У 1843 році був відновлений шпиль вежі, в 1856 році був замінений старий орган, а в 1859 році були замінені декілька вікон, в тому числі велике західне вікно і 3 вікна у вівтарній частині. У тому ж році були відлиті три нові дзвони.
Незважаючи на всі проведені роботи, будівля церкви все ще потребувала масштабної реставрації. Вестфальський мистецтвознавець [de] навіть рекомендував знести церкву і на її місці побудувати нову. Однак, громада церкви не дослухалась до цих рекомендацій і звернулася до дортмундського радника з питань будівництва Генцмера з дорученням про проведення великомасштабних ремонтних робіт. У 1881 році на ці роботи було виділено 150 000 марок. 2 липня 1882 року церква відкрилася подячним молебнем і урочистою службою.
Церква Святої Марії в період націонал-соціалізму
За часів націонал-соціалізму євангелічна церква в Німеччині опинилась під серйозним тиском. У 1933 році нацистський режим змусив протестантські церкви Німеччини злитися в одну Протестантську церкву рейху, яка повинна була підтримувати нацистську ідеологію. На чолі нового церковного утворення стали активісти руху Німецьких християн на чолі з , які підтримували Гітлера ще до його приходу до влади. Церковна опозиція була змушена піти у підпілля, і для координації своїх дій створила у вересні того ж року опозиційну Сповідальну церкву.
Громада церкви Святої Марії в Дортмунді підтримала Сповідальну церкву, за що зазнала ще більших репресій. У 1936 році з кафедри церкви під час проповідей звучали заклики проти створення концентраційних таборів. Після арешту відомого протестантського теолога в церкві символічно перестали запалювати вівтарні свічки і щодня в 15:00 дзвонили у дзвони. Через опозиційну до влади позицію пастори і службовці церкви Святої Марії неодноразово ув'язнювалися.
Наприкінці Другої світової війни церква Святої Марії була частково зруйнована. 6 жовтня 1944 року під час четвертого масованого нальоту союзницької авіації на Дортмунд запальна бомба пробила дах церкви і спричинила пожежу. При цьому безповоротно були втрачені дерев'яна кафедра, орган, бароковий вівтар, художні готичні вікна, розписи стель. Тепер можна бачити тільки ті художні цінності, які вдалося врятувати під час пожежі. Надалі руйнування церкви за відсутності даху продовжувалось через атмосферні впливи.
Церква Святої Марії в теперішній час
Після грошової реформи 1948 року були розпочаті роботи з відновлення церкви під керівництвом дортмундського архітектора Германа Кессемайєра. В ході робіт церкві повернули початкові романські зовнішні форми. 2 квітня 1950 року для проведення богослужінь було відкрито південний неф. 2 червня 1957 року громада святкувала повне відкриття церкви після реставрації.
У 1967 році в церкві був встановлений новий орган, створений фірмою [de]. У 1972 році церква отримала нове скління роботи [de].
Галерея
- Вівтар Святої Марії в церкві.
- Орган роботи Густава Штайнмана.
- Стеля хора.
- Дзвіниці церков Святої Марії і Святого Ринальда.
Література
- Martin Blindow: Orgelgeschichte der Marienkirche Dortmund. 2001. In: Beiträge zur Geschichte Dortmunds und der Grafschaft Mark. S. 246—254.
- Klaus Lange: Capella Regis. Zum Bauprogramm der Dortmunder Marienkirche. in: Beiträge zur Geschichte Dortmunds und der Grafschaft Mark. 83/84, 1992/1993.
- Konrad Lorenz: Die Ev. St. Marienkirche zu Dortmund. Eigenverlag der Mariengemeinde, zahlreiche Abbildungen, Dortmund 1981.
- Albert Ludorff: Die Bau- und Kunstdenkmäler des Kreises Dortmund-Stadt. Münster 1894.
- Gustav Luntowski: Günther Högl, Thomas Schilp, Norbert Reimann, Geschichte der Stadt Dortmund. hrsg. vom Stadtarchiv Dortmund, Dortmund (Harenberg) 1994, .
- Götz J. Pfeiffer: Die Retabelkunst des Meisters des Berswordt-Retabels in Westfalen, in: Albrecht, Uwe/ Bünsche, Bernd (Hgg.): Das Landkirchener Retabel im Schleswig-Holsteinischen Landesmuseum Schloß Gottorf. Akten des internationalen Kolloquiums am 4. und 5. Oktober 2002 in Schleswig, Schloß Gottorf, Kiel 2008, S. 98-112.
- Wolfgang Rinke: Dortmunder Kirchen des Mittelalters, St. Reinoldi, St. Marien, St. Johannes Bapt. Propstei, St. Petri. Dortmund 1991, .
- Thomas Schilp und Barbara Welzel (Hg.): Dortmund und Conrad von Soest im spätmittelalterlichen Europa. Bielefeld (Verlag für Regionalgeschichte) 2004.
- Jürgen Seim, Hans Joachim Iwand, Eine Biographie,Gütersloh (Kaiser Gütersloher Verlagshaus) 1999, .
- Westermann, Liesel und Hans-Georg: Kirche ist Klasse! Ausflüge in Dortmunds Kirchen: St.Marien. Dortmund, Ruhfus 1991.
- Andrea Zupancic, Thomas Schilp (Hg.): Der Berswordt-Meister und die Dortmunder Malerei um 1400. Stadtkultur im Spätmittelalter, Bielefeld (Verlag für Regionalgeschichte) 2002, ISSN 1610-403X, .
Примітки
- Norbert Reimann: Das Werden der Stadt. in: Gustav Luntovski, Günther Högl, Thomas Schilp, Norbert Reimann: Geschichte der Stadt Dortmund, S. 45ff.
- Dortmunder Urkundenbuch (1), 1881, S. 60, Nr. 124; zitiert nach Wolfgang Rinke: Dortmunder Kirchen des Mittelalters, S. 98.
- vgl. Klaus Lange: Capella Regis. Zum Bauprogramm der Dortmunder Marienkirche.
- Hermann Kessemeier: Ein Beitrag zur Baugeschichte und ein Bericht über den Wiederaufbau der Marienkirche. in: Konrad Lorenz: «Die Ev. St. Marienkirche zu Dortmund.» Dortmund (Eigenverlag der Mariengemeinde) 1981, S. 54.
- Luise von Winterfeld: Die Marienkirche im Wandel der Zeiten, S. 23
- Fritz Heuner: Der Anteil der Mariengemeinde am Kampf der Bekennenden Kirche. in: Die Ev. St. Marienkirche zu Dortmund, S. 48
- Fritz Heuner, S. 50
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Церква Святої Марії |
- Офіційний сайт громади церкви Святої Марії (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva svyatoyi Mariyi Cerkva Svyatoyi Mariyi nim Marienkirche yevangelichna cerkva v misti Dortmund federalna zemlya Pivnichnij Rejn Vestfaliya Znahoditsya v staromu misti na vulici Ostenhellweg navproti Cerkva Svyatoyi Mariyi pobudovana v romanskomu stili z piznishe privnesenimi elementami gotiki Cerkva Svyatoyi Mariyi51 30 51 pn sh 07 28 03 sh d 51 51417 pn sh 7 46750 sh d 51 51417 7 46750 Koordinati 51 30 51 pn sh 07 28 03 sh d 51 51417 pn sh 7 46750 sh d 51 51417 7 46750Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Nimechchina DortmundPochatok budivnictva15 stolittyaVisota42 4 mBudivelna sistemapiskovikStilromanskijNalezhnistYevangelichna cerkva NimechchiniStandEponimDiva MariyaVebsajtst marien dortmund deCerkva svyatoyi Mariyi Dortmund Nimechchina Cerkva svyatoyi Mariyi u Vikishovishi Plan cerkvi Svyatoyi Mariyi IstoriyaCerkva Svyatoyi Mariyi za dobi Gogenshtaufeniv Istoriki vvazhayut sho privodom do budivnictva cerkvi Svyatoyi Mariyi mig stati vizit do Dortmunda imperatora Fridriha I Barbarossi i jogo sina Genriha VI v 1152 roci Tochnij rik pochatku budivnictva cerkvi ne vidomij ale pripuskayut sho ce bulo desho piznishe pochatku budivnictva cerkvi Svyatogo Rinalda Persha dokumentalna zgadka pro cerkvu datuyetsya 1267 rokom Do pochatku XIV stolittya cerkva imenuyetsya ne inakshe yak Capella Regis sho odnoznachno govorit pro te sho cerkva bezposeredno vidnosilasya do korolivskogo palacu Budivlya cerkvi yavlyaye soboyu romansku trehnefnuyu baziliku bez poperechnogo nefa Bazilika podibnogo tipu u Vestfaliyi nide bilshe ne zustrichayetsya Arhitekturno cerkva Svyatoyi Mariyi najblizhche do de v Myunsteri Shpayerskogo soboru i imperatorskogo soboru v Kenigslutter am Elmi Vivtar Bersvordta 1395 rik 3 vidkriti doshki vivtarya Berdsvorda V seredini XIV stolittya tri napivkrugli romanski apsidi zaminyuyutsya gotichnim horom a takozh nizka inshih chastin cerkvi perebudovuyetsya v gotichnomu stili napriklad pivnichnij bokovij pozdovzhnij nef U pivdennomu bichnomu pozdovzhnomu nefi i sogodni mozhna bachiti arhitekturni elementi romanskogo stilyu Livoruch i pravoruch vid horu na koshti zamozhnih gorodyan buli pobudovani dvi malenki kapeli Pivdenna kapela znahoditsya bilya suchasnogo vhodu v riznicyu i nosit im ya svogo zasnovnika kapela Bersvordta U kozhnij z kapel buli vstanovleni rodinni vivtari najvidomishij z nih Vivtar Svyatoyi Mariyi roboti Konrada fon Zosta 1420 rik Vivtar Svyatoyi Mariyi 1420 rik Doshki perednoyi storoni vivtarya Svyatoyi Mariyi roboti Konrada fon Zosta Chasi zanepadu i vidnovlennya Nezvazhayuchi na te sho Reformaciya v Dortmundi bula shiroko pidtrimana pochalisya trivali zbrojni konflikti v hodi yakih misto pochergovo zajmali sili katolikiv v 1632 roci protestantiv u 1633 roci ta imperski vijska v 1636 roci Ostatochno Reformaciya peremogla v Dortmundi rishennyam Vestfalskogo mirnogo dogovoru v 1648 roci ale do togo chasu v Dortmundi vzhe pochavsya period zanepadu sho buv viklikanij Tridcyatirichnoyu vijnoyu Do kincya vijni v misti zalishilasya lishe tretina zhiteliv bezlich budinkiv bulo zrujnovano misto opinilos u velikih borgah Situaciya v misti ne mogla ne poznachitisya i na stani cerkvi Svyatoyi Mariyi Krim togo v 1661 roci stavsya zemletrus pid chas yakogo obrushilasya dzvonova vezha cerkvi Svyatogo Rinalda sho prizvelo do serjoznih rujnuvan i cerkvi Svyatoyi Mariyi yaka roztashovana poruch Cherez brak koshtiv cerkva ne vidnovlyuvalasya bilshe pivtora stolittya postupovo zanepadayuchi U 1805 roci cherez zagrozu obvalennya znesli pivnichnu vezhu cerkvi U 1828 roci cerkvu povnistyu zakrili dlya vidviduvannya a gromada cerkvi ob yednalasya z gromadoyu cerkvi Svyatogo Rinalda 23 serpnya 1833 roku zemelna rada mista Dortmund uhvalila rishennya vistaviti budivlyu cerkvi na prodazh dlya podalshogo rozbirannya na materiali kameni dubovi doshki sklo zalizo svinec U grudni togo zh roku cerkvu oglyanuv direktor Korolivskoyi kartinnoyi galereyi v Berlini i napraviv klopotannya naslidnomu princu Prussiyi Fridrihu Vilgelmu z prohannyam pro peredachu budivli cerkvi muzeyu Fridrih Vilgelm doruchiv vidomomu arhitektoru Karlu Fridrihu Shinkelyu provesti doslidzhennya budivli j uhvaliti rishennya pro docilnist znesennya abo vidnovlennya cerkvi 22 grudnya 1833 roku Shinkel nadav nastupnij visnovok Vid zverhu Cherez svoyu starodavnist i svoyeridnu arhitekturu budivlya cerkvi predstavlyaye chimalij interes i zaslugovuye togo shob buti zberezhenoyu I hocha budinok znahoditsya v poganomu stani a na deyakih dilyankah navit stanovit nebezpeku v cilomu nemaye takih prichin yaki b ne dozvolili vidnoviti jogo pri pomirnih vitratah Originalnij tekst nim Hiernach ist das Gebaude durch Altertum und eigentumliche Konstruktion von nicht geringem Interesse und verdient jedenfalls erhalten zu werden Der bauliche Zustand desselben ist zwar in einigen Teilen schlecht und sogar gefahrdrohend doch allgemein nicht von solcher Beschaffenheit dass man es nicht durch Reparaturen von massigem Kostenaufwande nicht wiederherstellen konnte Nezvazhayuchi na takij visnovok ministerstvo duhovnih sprav osviti i medicini Prussiyi 17 lyutogo 1834 roku daye dozvil na znesennya cerkovnogo budinku Bilshist chleniv gromadi hotilo vikoristovuvati dilyanku yaku zajmala cerkva pid zabudovu a samu budivlyu vikoristati na materiali dlya budivnictva shkoli Prote vnaslidok polipshennya finansovogo stanovisha gromada vse zh zvazhilasya na vidnovlennya cerkvi U chervni 1837 roku na vidnovlennya cerkvi bulo vidileno 3786 taleriv U berezni 1839 roku gromada na sklikanomu organami vladi zborah takozh virishala viddilitisya vid gromadi cerkvi Svyatogo Rinalda Cerkva Svyatoyi Mariyi u 1870 roci Inter yer cerkvi 1894 rik Pislya velikih remontnih robit pid kerivnictvom budivelnogo inspektora Buhgolca pershe bogosluzhinnya vidbulosya v travni 1839 roku Chastkovo buli povernuti vivezeni z cerkvi cinnosti 26 grudnya 1839 roku pid chas dzvonu stalosya chastkove obvalennya dzvonovoyi vezhi Na yiyi vidnovlennya bulo vidileno 5500 imperskih taleriv U 1843 roci buv vidnovlenij shpil vezhi v 1856 roci buv zaminenij starij organ a v 1859 roci buli zamineni dekilka vikon v tomu chisli velike zahidne vikno i 3 vikna u vivtarnij chastini U tomu zh roci buli vidliti tri novi dzvoni Nezvazhayuchi na vsi provedeni roboti budivlya cerkvi vse she potrebuvala masshtabnoyi restavraciyi Vestfalskij mistectvoznavec de navit rekomenduvav znesti cerkvu i na yiyi misci pobuduvati novu Odnak gromada cerkvi ne dosluhalas do cih rekomendacij i zvernulasya do dortmundskogo radnika z pitan budivnictva Gencmera z doruchennyam pro provedennya velikomasshtabnih remontnih robit U 1881 roci na ci roboti bulo vidileno 150 000 marok 2 lipnya 1882 roku cerkva vidkrilasya podyachnim molebnem i urochistoyu sluzhboyu Cerkva Svyatoyi Mariyi v period nacional socializmu Za chasiv nacional socializmu yevangelichna cerkva v Nimechchini opinilas pid serjoznim tiskom U 1933 roci nacistskij rezhim zmusiv protestantski cerkvi Nimechchini zlitisya v odnu Protestantsku cerkvu rejhu yaka povinna bula pidtrimuvati nacistsku ideologiyu Na choli novogo cerkovnogo utvorennya stali aktivisti ruhu Nimeckih hristiyan na choli z yaki pidtrimuvali Gitlera she do jogo prihodu do vladi Cerkovna opoziciya bula zmushena piti u pidpillya i dlya koordinaciyi svoyih dij stvorila u veresni togo zh roku opozicijnu Spovidalnu cerkvu Gromada cerkvi Svyatoyi Mariyi v Dortmundi pidtrimala Spovidalnu cerkvu za sho zaznala she bilshih represij U 1936 roci z kafedri cerkvi pid chas propovidej zvuchali zakliki proti stvorennya koncentracijnih taboriv Pislya areshtu vidomogo protestantskogo teologa v cerkvi simvolichno perestali zapalyuvati vivtarni svichki i shodnya v 15 00 dzvonili u dzvoni Cherez opozicijnu do vladi poziciyu pastori i sluzhbovci cerkvi Svyatoyi Mariyi neodnorazovo uv yaznyuvalisya Naprikinci Drugoyi svitovoyi vijni cerkva Svyatoyi Mariyi bula chastkovo zrujnovana 6 zhovtnya 1944 roku pid chas chetvertogo masovanogo nalotu soyuznickoyi aviaciyi na Dortmund zapalna bomba probila dah cerkvi i sprichinila pozhezhu Pri comu bezpovorotno buli vtracheni derev yana kafedra organ barokovij vivtar hudozhni gotichni vikna rozpisi stel Teper mozhna bachiti tilki ti hudozhni cinnosti yaki vdalosya vryatuvati pid chas pozhezhi Nadali rujnuvannya cerkvi za vidsutnosti dahu prodovzhuvalos cherez atmosferni vplivi Cerkva Svyatoyi Mariyi v teperishnij chas Pislya groshovoyi reformi 1948 roku buli rozpochati roboti z vidnovlennya cerkvi pid kerivnictvom dortmundskogo arhitektora Germana Kessemajyera V hodi robit cerkvi povernuli pochatkovi romanski zovnishni formi 2 kvitnya 1950 roku dlya provedennya bogosluzhin bulo vidkrito pivdennij nef 2 chervnya 1957 roku gromada svyatkuvala povne vidkrittya cerkvi pislya restavraciyi U 1967 roci v cerkvi buv vstanovlenij novij organ stvorenij firmoyu de U 1972 roci cerkva otrimala nove sklinnya roboti de GalereyaVivtar Svyatoyi Mariyi v cerkvi Organ roboti Gustava Shtajnmana Stelya hora Dzvinici cerkov Svyatoyi Mariyi i Svyatogo Rinalda LiteraturaMartin Blindow Orgelgeschichte der Marienkirche Dortmund 2001 In Beitrage zur Geschichte Dortmunds und der Grafschaft Mark S 246 254 Klaus Lange Capella Regis Zum Bauprogramm der Dortmunder Marienkirche in Beitrage zur Geschichte Dortmunds und der Grafschaft Mark 83 84 1992 1993 Konrad Lorenz Die Ev St Marienkirche zu Dortmund Eigenverlag der Mariengemeinde zahlreiche Abbildungen Dortmund 1981 Albert Ludorff Die Bau und Kunstdenkmaler des Kreises Dortmund Stadt Munster 1894 Gustav Luntowski Gunther Hogl Thomas Schilp Norbert Reimann Geschichte der Stadt Dortmund hrsg vom Stadtarchiv Dortmund Dortmund Harenberg 1994 ISBN 3 611 00397 2 Gotz J Pfeiffer Die Retabelkunst des Meisters des Berswordt Retabels in Westfalen in Albrecht Uwe Bunsche Bernd Hgg Das Landkirchener Retabel im Schleswig Holsteinischen Landesmuseum Schloss Gottorf Akten des internationalen Kolloquiums am 4 und 5 Oktober 2002 in Schleswig Schloss Gottorf Kiel 2008 S 98 112 Wolfgang Rinke Dortmunder Kirchen des Mittelalters St Reinoldi St Marien St Johannes Bapt Propstei St Petri Dortmund 1991 ISBN 3 7932 5032 6 Thomas Schilp und Barbara Welzel Hg Dortmund und Conrad von Soest im spatmittelalterlichen Europa Bielefeld Verlag fur Regionalgeschichte 2004 Jurgen Seim Hans Joachim Iwand Eine Biographie Gutersloh Kaiser Gutersloher Verlagshaus 1999 ISBN 3 579 01844 2 Westermann Liesel und Hans Georg Kirche ist Klasse Ausfluge in Dortmunds Kirchen St Marien Dortmund Ruhfus 1991 Andrea Zupancic Thomas Schilp Hg Der Berswordt Meister und die Dortmunder Malerei um 1400 Stadtkultur im Spatmittelalter Bielefeld Verlag fur Regionalgeschichte 2002 ISSN 1610 403X ISBN 3 89534 488 5 PrimitkiNorbert Reimann Das Werden der Stadt in Gustav Luntovski Gunther Hogl Thomas Schilp Norbert Reimann Geschichte der Stadt Dortmund S 45ff Dortmunder Urkundenbuch 1 1881 S 60 Nr 124 zitiert nach Wolfgang Rinke Dortmunder Kirchen des Mittelalters S 98 vgl Klaus Lange Capella Regis Zum Bauprogramm der Dortmunder Marienkirche Hermann Kessemeier Ein Beitrag zur Baugeschichte und ein Bericht uber den Wiederaufbau der Marienkirche in Konrad Lorenz Die Ev St Marienkirche zu Dortmund Dortmund Eigenverlag der Mariengemeinde 1981 S 54 Luise von Winterfeld Die Marienkirche im Wandel der Zeiten S 23 Fritz Heuner Der Anteil der Mariengemeinde am Kampf der Bekennenden Kirche in Die Ev St Marienkirche zu Dortmund S 48 Fritz Heuner S 50PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Cerkva Svyatoyi Mariyi Oficijnij sajt gromadi cerkvi Svyatoyi Mariyi nim