Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Юр єва божниця Михайлівська церква пам ятка давньоруського зодчества XI ст розташована при в їзді в Остер з півдня на ви

Церква Святого Михаїла в Острі

Церква Святого Михаїла в Острі

Юр'єва божниця (Михайлівська церква) — пам'ятка давньоруського зодчества XI ст., розташована при в'їзді в Остер з півдня на високому пагорбі. «Юр'євою» вона була названа на честь свого благоукрасителя Юрія Довгорукого, саме він прикрасив свою придворну церкву фресками подібними до фресок Софії Київської.

Юр'єва Божниця
image
"Юр'єва Божниця"
50°56′17″ пн. ш. 30°52′27″ сх. д. / 50.93805555558333253° пн. ш. 30.87416666669444609° сх. д. / 50.93805555558333253; 30.87416666669444609Координати: 50°56′17″ пн. ш. 30°52′27″ сх. д. / 50.93805555558333253° пн. ш. 30.87416666669444609° сх. д. / 50.93805555558333253; 30.87416666669444609
Тип спорудицерква
РозташуванняУкраїна, Остер
Засновниккнязь Володимир Мономах, князь Юрій Довгорукий
Початок будівництва1098
Кінець будівництваневідомо
Зруйновано1152, повторно у 1240 і остаточно в 1753
Відбудовано1195
Стильпереяславська архітектурна школа
Станчастково збережена
АдресаЧернігівська обл. м. Остер, південний в'їзд до міста
ЕпонімАрхангел Михаїл
image
image
Церква святого Михаїла (Остер) (Чернігівська область)
image Церква святого Михаїла у Вікісховищі

Є складовою пам'ятки архітектури України національного значення «Городище-дитинець літописного міста Городець-на-Острі» (постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928, охоронний номер 250012-Н).

Історія

Храм був побудований як церква княжого замку «Містечка на Вострі» за указом Володимира Мономаха у 1098 році, а в XII столітті за бажанням Юрія Довгорукого його прикрасили фресковими розписами. Свою назву «Юр'єва божниця» церква отримала за йменням князя Юрія Долгорукого, якому свого часу належав Остер.

Остерська Михайлівська церква в ході історії неодноразово зазнавала руйнувань. Спочатку, в 1152 році вона постраждала від рук князя Ізяслава Мстиславича, який спалив місто. Була відновлена сином Юрія Долгорукого Всеволодом Юрійовичем в 1195 році. Наступного разу Юр'єва божниця була зруйнована під час нападу татаро-монголів в 1240 році.

Служба в церкві не проводилася аж до 17 століття. У 1695 році церкву знов відновили і навіть влаштували додатковий вівтар в ім'я Святої Трійці на хорах. У 1753 році під час грози в храм ударила блискавка, внаслідок чого згорів дерев'яний верх, до того ж кладка почала руйнуватися в результаті зрушення пагорба до річки. Наприкінці XVIII—на початку XIX ст. більша частина об'єму будівлі була розібрана в зв'язку з аварійним станом, збереглася лише вівтарна частина (апсида і частина південно-східної стіни).

Реставраційні роботи були проведені лише в 1907 році за проектом архітектора П. П. Покришкіна. В 1924 і 1950 роках було проведено роботи по консервації. У 1977-80 ініціювали консервацію останків і реставрацію фрескового розпису XII ст., залишки якого збереглися в інтер'єрі апсиди (). Копія фрески «Евхаристія» зберігається в Софійському заповіднику.

Архітектура

image
Фрагмент фрески Юр'євої божниці

За будівничими прийомами і формами належить до переяславської архітектурної школи. Це — єдина пам'ятка переяславської монументальної архітектури (хоч і фрагментарно), яка дійшла до наших днів. Будівлю складено із плінфи з вкрапленням червоного місцевого пісковика. Техніка кладки «opus mixtum» на вапняно-цементному розчині. Плінфа темно-червоного та жовтого кольорів, деінде на ребрах плінфи видно характерні клейма майстрів, які збігаються з клеймами давньоруських пам'яток Чернігова. Конха вкрита металевим дахом. В апсиді — півциркульні вікна.

Значний інтерес являє стінопис інтер'єра апсиди, яка належить школі київського монументального живопису XII ст. Настінний живопис розміщено в три яруси, але позначено відходом від традицій, який виражений більш вільним трактуванням композицій. Живопис виконано між 1098—1125 роками в техніці альфреско, колорит витримано в теплій гамі з перевагою червоного та охристого кольорів. Червоним кольором спочатку промальовували контури зображень.

План храму від якого тепер збереглася лише вівтарна ніша та частина східної стіни, установив на основі зроблених ним розкопок підмурків поміщик М. О. Константинович і опублікував його в «Киевской старине» 1896 р.. Дані статті його перевірено розвідувальними розкопками, що їх провів влітку 1923 р. тодішній завідувач Остерського музею А. Г. Розанов. Підмурки стін і двох опорних стовпів були знайдені близько від поверхні під дерновим шаром. Кладка з цегли і пісковику виявилась аналогічною кладці вівтарної ніші. Поблизу було знайдено дрібні шматки штукатурки з плямами фарб-залишки фрескового розпису та фрагменти голосників –резонаторів. Не пощастило виявити залишків південної стіни підмитої водами р. Остра та підмурків західної стіни: їх розібрано в 1897 р., коли тут було поховано автора публікації про божницю М. О. Константиновича.

Під час розкопок М. Константинович з точністю вирахував розміри залишків храму та по розкопках підмурків його розміри в минулому. За його вимірами вівтарна частина Остерської божниці має довжину 4,2 м, ширину (у найбільш широкому місці) — 4,1 м, а висоту 8,4 м. Щодо товщини стін, то вона становить 1 метр. Цегляні плити, з яких складені стіни, мають довжину 36 см, ширину 27 см, а завтовшки 3,3 см. Вівтарна частина церкви має 3 вікна, заввишки 2 м і завширшки, з середини, 60 см, а ззовні 1,1 м.

Храм, не рахуючи вівтар, був завдовжки 8,9 м, завширшки 8,2 м. Знайдений у землі підмурок мав товщину у 1,4 м. Отже це була прямокутна за формою церква завдовжки з апсидою близько 16 м та завширшки 10 м. Споруда мала два стовпи-пілони, на які, як і на виступи по боках апсиди, спирався купол на поперечних арках. Але майстри застосували спрощення будівельного прийому. Під час розкопок М.Константинович знайшов частину північного склепіння. Такі склепіння розходилися на північ, південь та захід і давали божниці повну конструкцію підкупольного хреста з тим винятком, що замість східної частини хреста прилучалася вівтарна апсида, а східну пару опорних стовпів заступали пілястри, що виступали з вівтарної арки. Південний пілястр,, виступаючи з-під вівтарної арки, мав на горі рештки п'ятої арки, що перекидалася з нього на відповідний внутрішній стовп. Арки зв'язували внутрішні стовпи і пілястри, приймали підкупольне кільце і далі барабан і купол. Але верх божниці завжди був дерев'яним і в ХІ ст.. і після реставрації в XVII ст.., шатровим. Дерев'яне завершення кам'яної системи склепінь є, найімовірніше, наслідком технічної помилки майстрів-будівельників, що розмахнулись куполом великого розтвору і його не могли втримати навіть особливої, «глаголем», форми внутрішні стовпи.

Настінний живопис

image
Сучасний стан фресок Божниці (2013 р.)

Перші дослідження руїн Михайлівської церкви були проведені М. Константиновичем в кінці XIX ст.. У той же період Україною подорожують Е. Н. Половцева та , які замальовують пам'ятки старовини. Серед замальованих ними об'єктів були і руїни Михайлівської церкви в Старогородці разом з її фресками, про які Половцеви у 1893 р. у Москві у зробили доповідь, проілюструвавши своїми акварелями (зберігаються зараз у московських архівах).

Зараз всередині вівтарної частини храму збереглися залишки фресок, але важко зрозуміти, що на них зображено. Про розписи стін ми можемо судити лише на основі праць М. О. Макаренка, який у 1906 і 1924 рр. ретельно їх дослідив і зафіксував для нащадків, а також В. М. Зуммера, 1952 р. В. Н. Лазарева, 1953 р., Ю. Коренюка у 2007 р..

  • image
    План церкви за М. Константиновичем. Кінець XIX ст.

Див. також

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yur yeva bozhnicya Mihajlivska cerkva pam yatka davnoruskogo zodchestva XI st roztashovana pri v yizdi v Oster z pivdnya na visokomu pagorbi Yur yevoyu vona bula nazvana na chest svogo blagoukrasitelya Yuriya Dovgorukogo same vin prikrasiv svoyu pridvornu cerkvu freskami podibnimi do fresok Sofiyi Kiyivskoyi Yur yeva Bozhnicya Yur yeva Bozhnicya 50 56 17 pn sh 30 52 27 sh d 50 93805555558333253 pn sh 30 87416666669444609 sh d 50 93805555558333253 30 87416666669444609 Koordinati 50 56 17 pn sh 30 52 27 sh d 50 93805555558333253 pn sh 30 87416666669444609 sh d 50 93805555558333253 30 87416666669444609Tip sporudicerkvaRoztashuvannyaUkrayina OsterZasnovnikknyaz Volodimir Monomah knyaz Yurij DovgorukijPochatok budivnictva1098Kinec budivnictvanevidomoZrujnovano1152 povtorno u 1240 i ostatochno v 1753Vidbudovano1195Stilpereyaslavska arhitekturna shkolaStanchastkovo zberezhenaAdresaChernigivska obl m Oster pivdennij v yizd do mistaEponimArhangel MihayilCerkva svyatogo Mihayila Oster Chernigivska oblast Cerkva svyatogo Mihayila u Vikishovishi Ye skladovoyu pam yatki arhitekturi Ukrayini nacionalnogo znachennya Gorodishe ditinec litopisnogo mista Gorodec na Ostri postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 03 09 2009 928 ohoronnij nomer 250012 N IstoriyaHram buv pobudovanij yak cerkva knyazhogo zamku Mistechka na Vostri za ukazom Volodimira Monomaha u 1098 roci a v XII stolitti za bazhannyam Yuriya Dovgorukogo jogo prikrasili freskovimi rozpisami Svoyu nazvu Yur yeva bozhnicya cerkva otrimala za jmennyam knyazya Yuriya Dolgorukogo yakomu svogo chasu nalezhav Oster Osterska Mihajlivska cerkva v hodi istoriyi neodnorazovo zaznavala rujnuvan Spochatku v 1152 roci vona postrazhdala vid ruk knyazya Izyaslava Mstislavicha yakij spaliv misto Bula vidnovlena sinom Yuriya Dolgorukogo Vsevolodom Yurijovichem v 1195 roci Nastupnogo razu Yur yeva bozhnicya bula zrujnovana pid chas napadu tataro mongoliv v 1240 roci Sluzhba v cerkvi ne provodilasya azh do 17 stolittya U 1695 roci cerkvu znov vidnovili i navit vlashtuvali dodatkovij vivtar v im ya Svyatoyi Trijci na horah U 1753 roci pid chas grozi v hram udarila bliskavka vnaslidok chogo zgoriv derev yanij verh do togo zh kladka pochala rujnuvatisya v rezultati zrushennya pagorba do richki Naprikinci XVIII na pochatku XIX st bilsha chastina ob yemu budivli bula rozibrana v zv yazku z avarijnim stanom zbereglasya lishe vivtarna chastina apsida i chastina pivdenno shidnoyi stini Restavracijni roboti buli provedeni lishe v 1907 roci za proektom arhitektora P P Pokrishkina V 1924 i 1950 rokah bulo provedeno roboti po konservaciyi U 1977 80 iniciyuvali konservaciyu ostankiv i restavraciyu freskovogo rozpisu XII st zalishki yakogo zbereglisya v inter yeri apsidi Kopiya freski Evharistiya zberigayetsya v Sofijskomu zapovidniku ArhitekturaFragment freski Yur yevoyi bozhnici Za budivnichimi prijomami i formami nalezhit do pereyaslavskoyi arhitekturnoyi shkoli Ce yedina pam yatka pereyaslavskoyi monumentalnoyi arhitekturi hoch i fragmentarno yaka dijshla do nashih dniv Budivlyu skladeno iz plinfi z vkraplennyam chervonogo miscevogo piskovika Tehnika kladki opus mixtum na vapnyano cementnomu rozchini Plinfa temno chervonogo ta zhovtogo koloriv deinde na rebrah plinfi vidno harakterni klejma majstriv yaki zbigayutsya z klejmami davnoruskih pam yatok Chernigova Konha vkrita metalevim dahom V apsidi pivcirkulni vikna Znachnij interes yavlyaye stinopis inter yera apsidi yaka nalezhit shkoli kiyivskogo monumentalnogo zhivopisu XII st Nastinnij zhivopis rozmisheno v tri yarusi ale poznacheno vidhodom vid tradicij yakij virazhenij bilsh vilnim traktuvannyam kompozicij Zhivopis vikonano mizh 1098 1125 rokami v tehnici alfresko kolorit vitrimano v teplij gami z perevagoyu chervonogo ta ohristogo koloriv Chervonim kolorom spochatku promalovuvali konturi zobrazhen Plan hramu vid yakogo teper zbereglasya lishe vivtarna nisha ta chastina shidnoyi stini ustanoviv na osnovi zroblenih nim rozkopok pidmurkiv pomishik M O Konstantinovich i opublikuvav jogo v Kievskoj starine 1896 r Dani statti jogo perevireno rozviduvalnimi rozkopkami sho yih proviv vlitku 1923 r todishnij zaviduvach Osterskogo muzeyu A G Rozanov Pidmurki stin i dvoh opornih stovpiv buli znajdeni blizko vid poverhni pid dernovim sharom Kladka z cegli i piskoviku viyavilas analogichnoyu kladci vivtarnoyi nishi Poblizu bulo znajdeno dribni shmatki shtukaturki z plyamami farb zalishki freskovogo rozpisu ta fragmenti golosnikiv rezonatoriv Ne poshastilo viyaviti zalishkiv pivdennoyi stini pidmitoyi vodami r Ostra ta pidmurkiv zahidnoyi stini yih rozibrano v 1897 r koli tut bulo pohovano avtora publikaciyi pro bozhnicyu M O Konstantinovicha Pid chas rozkopok M Konstantinovich z tochnistyu virahuvav rozmiri zalishkiv hramu ta po rozkopkah pidmurkiv jogo rozmiri v minulomu Za jogo vimirami vivtarna chastina Osterskoyi bozhnici maye dovzhinu 4 2 m shirinu u najbilsh shirokomu misci 4 1 m a visotu 8 4 m Shodo tovshini stin to vona stanovit 1 metr Ceglyani pliti z yakih skladeni stini mayut dovzhinu 36 sm shirinu 27 sm a zavtovshki 3 3 sm Vivtarna chastina cerkvi maye 3 vikna zavvishki 2 m i zavshirshki z seredini 60 sm a zzovni 1 1 m Hram ne rahuyuchi vivtar buv zavdovzhki 8 9 m zavshirshki 8 2 m Znajdenij u zemli pidmurok mav tovshinu u 1 4 m Otzhe ce bula pryamokutna za formoyu cerkva zavdovzhki z apsidoyu blizko 16 m ta zavshirshki 10 m Sporuda mala dva stovpi piloni na yaki yak i na vistupi po bokah apsidi spiravsya kupol na poperechnih arkah Ale majstri zastosuvali sproshennya budivelnogo prijomu Pid chas rozkopok M Konstantinovich znajshov chastinu pivnichnogo sklepinnya Taki sklepinnya rozhodilisya na pivnich pivden ta zahid i davali bozhnici povnu konstrukciyu pidkupolnogo hresta z tim vinyatkom sho zamist shidnoyi chastini hresta priluchalasya vivtarna apsida a shidnu paru opornih stovpiv zastupali pilyastri sho vistupali z vivtarnoyi arki Pivdennij pilyastr vistupayuchi z pid vivtarnoyi arki mav na gori reshtki p yatoyi arki sho perekidalasya z nogo na vidpovidnij vnutrishnij stovp Arki zv yazuvali vnutrishni stovpi i pilyastri prijmali pidkupolne kilce i dali baraban i kupol Ale verh bozhnici zavzhdi buv derev yanim i v HI st i pislya restavraciyi v XVII st shatrovim Derev yane zavershennya kam yanoyi sistemi sklepin ye najimovirnishe naslidkom tehnichnoyi pomilki majstriv budivelnikiv sho rozmahnulis kupolom velikogo roztvoru i jogo ne mogli vtrimati navit osoblivoyi glagolem formi vnutrishni stovpi Nastinnij zhivopisSuchasnij stan fresok Bozhnici 2013 r Pershi doslidzhennya ruyin Mihajlivskoyi cerkvi buli provedeni M Konstantinovichem v kinci XIX st U toj zhe period Ukrayinoyu podorozhuyut E N Polovceva ta yaki zamalovuyut pam yatki starovini Sered zamalovanih nimi ob yektiv buli i ruyini Mihajlivskoyi cerkvi v Starogorodci razom z yiyi freskami pro yaki Polovcevi u 1893 r u Moskvi u zrobili dopovid proilyustruvavshi svoyimi akvarelyami zberigayutsya zaraz u moskovskih arhivah Zaraz vseredini vivtarnoyi chastini hramu zbereglisya zalishki fresok ale vazhko zrozumiti sho na nih zobrazheno Pro rozpisi stin mi mozhemo suditi lishe na osnovi prac M O Makarenka yakij u 1906 i 1924 rr retelno yih doslidiv i zafiksuvav dlya nashadkiv a takozh V M Zummera 1952 r V N Lazareva 1953 r Yu Korenyuka u 2007 r Plan cerkvi za M Konstantinovichem Kinec XIX st Div takozhBozhnicya Kiyivska Rus Spisok davnoruskih arhitekturnih sporud domongolskogo perioduDzherelaYu O Korenyuk Osterska bozhnicya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 677 ISBN 978 966 00 1061 1 Yurij Korenyuk Freski kincya HI st cerkvi Mihayila v Ostri Konstantinovich M Razvaliny Yurevskoj bozhnicy v s Starogorodke Kievskaya starina K 1896 11 S 129 139 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 ros Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR K Budivelnik 1983 1986

Дата публікації:
Топ