Це́рква Ірла́ндії (ірл. Eaglais na hÉireann, англ. Church of Ireland) — протестантська церква, провінція Англіканського співтовариства. Об'єднує англікан у Північній Ірландії та Республіці Ірландія, будучи другою за кількістю послідовників на острові після Римо-католицької церкви.
Церква Ірландії | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
в Армі | ||||
Дата заснування | 1536 | |||
Чинний предстоятель | (з 2007 р.) | |||
Основна юрисдикція | Ірландія | |||
Вірних | 365 000 | |||
Офіційний сайт | ireland.anglican.org |
Історія
Церква Ірландії була заснована у 1536 році рішенням ірландського парламенту й короля Генріха VIII, який став главою церкви, одночасно із Церквою Англії, й була проголошена державною. Хоч більшість єпископату підтримала реформи, значна частина священиків та ірландського населення зберегли вірність католицизму. Первинно доктрина Церкви Ірландії була ближчою до кальвінізму та радикальнішою, ніж у Церкви Англії, що було узаконено у 1615 році в «Ірландських статтях», написаних архієпископом Армага . Однак у 1634 році «39 статей англіканського віросповідання» були затверджені поряд із ірландськими, а з 1660 року стали єдиними. У цей самий час було виконано переклад Біблії ірландською мовою — Новий заповіт було надруковано у 1602 році, а Старий заповіт — у 1680 році.
Після об'єднання Великої Британії та Ірландії у Сполучене королівство у 1801 церкви Ірландії та Англії також були об'єднані в Об'єднану церкву Великої Британії та Ірландії, а виборні за ротацією один архієпископ і три єпископи увійшли до Палати лордів. У 1836 році була скорочена церковна десятина, яку до цього сплачували особи всіх віросповідань, а у 1869 році, оскільки Церква Ірландії мала підтримку меншості населення, уряд Вільяма Гладстона прийняв «Акт про розділення ірландської церкви», за яким з 1871 року вона втратила статус державної, державну фінансову підтримку й частину майна, яке відійшло до держави, а також представництво у Палаті лордів, отримавши в обмін право на автономне управління Синодом. Церква Ірландії стала другою після , яка перейшла на подібний спосіб управління.
Втрата державної підтримки спричинила фінансові проблеми, особливо у парафіях, розташованих у католицьких районах. Після розділу Ірландії у 1922 році церква залишилась єдиною. Нині Церква Ірландії в цілому дотримується доктрини низької церкви, так у 1991 році було дозволено посвяту жінок у священики.
Структура
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOWpMMk16TDBScGIyTmxjMlZ6WDI5bVgzUm9aVjlEYUhWeVkyaGZiMlpmU1hKbGJHRnVaQzV3Ym1jdk1qQXdjSGd0UkdsdlkyVnpaWE5mYjJaZmRHaGxYME5vZFhKamFGOXZabDlKY21Wc1lXNWtMbkJ1Wnc9PS5wbmc=.png)
Церква Ірландії, що дотримується єпископальної системи управління, складається з 12 діоцезів, які очолюють єпископи і поділяються на парафії. П'ять діоцезів у південній частині острова (Кашел та Оссорі; Корк, Клойн і Росс; Дублін і Глендалох; Лімерік і Кіллало; Міт і Кілдар) об'єднані в провінцію Дубліна, а сім діоцезів північної частини (Армаг; Клохер; Коннор; Деррі та Рафоу; Даун і Дромор; Кілмор, Елвін та Ардаг; Туллам, Кіллала й Ахонрі) — на провінцію Армага. Обидві провінції очолюються архієпископами, з яких архієпископ Дубліна ( з 2002 року) титулується Примасом Ірландії, а архієпископ Армага ( з 2007 року) — Примасом всієї Ірландії, будучи першим ієрархом церкви та її главою, хоч і не має реальної влади.
Управління справами церкви здійснює Синод, який складається з двох палат — Палати єпископів і Палати представників, яку обирають парафіяни, з яких перша має першість і право на таємне голосування. Важливі рішення мають прийматись двома третинами голосів у обох палатах.
Церква Ірландії дотримується загальноангліканської доктрини віровчення. Символом церкви є Прапор святого Патрика. Як і більшість англіканських церков, церква входить до Всесвітньої ради церков.
Кафедральними соборами церкви слугують для Армагської провінції та для Дублінської провінції. Розташований у Дубліні з 1871 року має статус національного, хоч і не має єпископської кафедри.
Поширення
Нині загальне число прибічників Церкви Ірландії становить близько 365 000 чоловік. 65% парафіян живуть у Північній Ірландії, та близько 35% — в Республіці Ірландія. У Північній Ірландії, однак, прибічники Церкви Ірландії складають ледь понад 15% від загальної кількості населення, натомість — понад 20%. У Республіці Ірландія кількість прибічників церкви, яка скорочувалась упродовж XX століття, нині становить 8,6% і знову зростає. Найбільша кількість англіканців спостерігається у графстві Віклоу, де їх 6,9%, а серед міст — у Грейстонсі (9,8%).
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 16 січня 2012.
Посилання
- Офіційний сайт [ 18 січня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет