Цеоліти Закарпатської області

Цеоліти Закарпатської області

Цеоліти — водні алюмосилікати кальцію і натрію, в жорсткому каркасі кристалічної решітки яких є пустоти, з'єднані між собою відкритими каналами — вікнами. Діаметр цих каналів переважно змінюється в межах 2,6-8 ангстрем, що дозволяє вільно проникати в пустоти цеолітів молекулам води і таким полярним молекулам як МН, СН, СО та іншим. У найменші вікна (2,6 А) проникають молекули аміаку, вуглекислого газу, сірководню й інших газів, а в більші (3-4 А) — молекули ізобутану або ізопентану. Специфічною структурою цеолітів визначається ряд їх корисних властивостей: адсорбційних (цеоліти високо ефективні сорбенти різних речовин із газових сумішей і розчинів), молекулярно-ситових (кожний вид цеоліту сорбує молекули тільки певного розміру, не перевищуючого діаметру «вікна»), катіонообмінних (слабозв'язані катіони на внутрішній поверхні пор і вікон можуть легко обмінюватися на інші катіони) і каталітичні (енергія активності молекул у порах кристалічної решітки цеолітів для ряду реакцій знижується).

Загальна характеристика

Детально розвідане Сокирницьке (Хустський район) родовище цеоліту (кліноптилоліт) та виконано пошукову оцінку Водицького (Рахівський район)родовища цеоліту (морденіту).

Сокирницьке родовище експлуатується Хустським цеолітовим заводом МНС і ВАТ Закарпатнерудпром.

Ділянку «Галош» на околиці с. Сокирниці з запасами 44,9 млн т розробляє фірма «Цеоліт».

Аналогічна цеолітова руда виявлена на околицях сіл Крайниково, Данилово та Липча. Запаси категорії С1 і прогнозні ресурси родовища і ближніх ділянок оцінено в 463 млн т.

Цеолітоміщуючі породи використовуються без збагачення.

Крім того, цеоліти використовуються при бурінні на нафту і газ, при виготовленні гуми, картону, паперу, пластмас, будівельних матеріалів, миючих засобів, у побуті для покращення гігієнічних умов та в багатьох інших напрямах, сфера їх використання постійно розширюється. В останні роки втрачено ринок збуту цеолітів з причини повної відсутності контролю за якістю сировини по вмісту цеолітів і розсіву на фракції. За 25 років добуто всього приблизно 250 тис. т з 126,1 млн т, затверджених ДКЗ.

Морденітові руди Водицького родовища (запаси 19,4 млн т) більш якісні за всіма показниками. Родовище необхідно дорозвідати. В даний момент цеолітове родовище розкрите кар'єром, яким місцеве КСГП веде експлуатацію розкривних туфів красивого зеленого кольору і малюнку.

Цеоліти Закарпаття є найбільш якісними в Європі.

Для відновлення і нарощування ринків збуту необхідно відновити зв'язки з балтійськими країнами, нафтопереробними заводами, сільськогосподарськими управліннями обласних адміністрацій.

Цеоліти в землеробстві

Цеоліти Сокирницького родовища на підставі великої кількості дослідів рекомендується використовувати як акумулятори і регулятори поживних елементів для ґрунтів, особливо таких елементів, які швидко вимиваються або перетворюються в недоступні для освоєння рослинами форми (фосфор, залізо, цинк, марганець і інші).

Цеоліти підвищують ємність поглинання ґрунтів, підвищують їх вологоутримуючу властивість, властивість утримувати та поступово віддавати рослинам поживні речовини, частково нейтралізують ґрунтову кислотність, коефіцієнт використання азоту збільшують на 15-20 %, при внесенні в суміші з органічними і мінеральними добривами значно підвищують їх використання.

Досліди проводилися на підзолисто-буроземних середньосуглинистих ґрунтах Закарпаття, супісчаних, легкосуглинистих, темно-каштанових та інших ґрунтах України, затверджено відповідні ТУ.

Встановлено позитивний вплив цеолітів фракції 0-1 мм при нормі 15-20 т/га на властивості ґрунтів і підвищення врожайності врожайність кукурудзи на силос збільшилась на 25-45 ц/га, кукурудзи на зерно — 1,3-2,8 ц/га, картоплі 5-6,7 ц/га, озимої пшениці 1,3-3,1 ц/га, озимого ячменю 2,5-3,5 ц/га.

Див. також

• Корисні копалини Закарпатської області

Джерела

• Паламарчук М. М., Горленко І. О., Яснюк Т. Є. Географія мінеральних ресурсів Української РСР. — К.: Рад. школа, 1985. — 135 с.
• Григорович М. Б., Немировская М. Г. Минеральное сырье для промышленности строительных материалов и его оценка при геологоразведочных работах. — М.: Недра, 1974. (рос.)
• Стратиграфическая схема палеогеновых отложений Украины (унифицированная). — К.: Наукова думка, 1987.
• Родовища Закарпатської області [ 21 травня 2017 у Wayback Machine.]
• ЗАКОН УКРАЇНИ Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року [ 18 березня 2017 у Wayback Machine.]