Хуей ван кит трад 惠王 піньїнь Hui 5 й ван Східної Чжоу син і спадкоємець Сі вана Хуей ван Імператор Китаю 676 652 до н е

За його правління сталась спроба палацового перевороту. Дядько правителя, син Чжуан-вана від наложниці, Цзі Туй, спробував захопити трон. Кілька відомих аристократів-дафу підбурили заколот. Заколотників, утім, було розбито, й вони втекли до країни Вей. Власне царство Вей, що близько 30 років до того виступало у складі коаліції вана проти Чжен, того разу стало на бік заколотників. За допомоги місцевих правителів Туй зійшов на престол, а законний ван утік до Чжен, де перебував кілька років, допоки правителі Чжен і Го спільними зусиллями не повалили та не вбили Туя, повернувши Хуей-вана на трон.

Повернувшись до влади, Хуей-ван відрядив до держави Ці свого представника шао-бо Ляо, щоб той підтвердив повноваження як ба. В обмін ван попрохав покарати царство Вей. Хуань-ґун виконав прохання 666 року до н. е.

Трон по смерті Хуей-вана успадкував його син Сян-ван.

Джерела

Michael Loewe, Edward L. Shaughnessy (1999). The Cambridge History of Ancient China: From the Origins of Civilization to 221 BC. Cambridge University Press. с. 1148. Процитовано 6 січня 2019. {{}}: Недійсний |nopp=n ()
Васильєв Л. С. (2000). Древний Китай. М. {{}}: Недійсний |nopp=n ()