Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Худайберди Тухтабаєв узб Xudoyberdi To xtaboyev Худойберди Тўхтабоев нар 17 грудня 1932 Ферганська область пом 21 березн

Худайберди Тухтабаєв

Худайберди Тухтабаєв (узб. Xudoyberdi To'xtaboyev/Худойберди Тўхтабоев, нар. 17 грудня 1932, , Ферганська область — пом. 21 березня 2021, Ташкент) — радянський та узбецький дитячий письменник та письменник-фантаст, журналіст. Народний письменник Узбекистану, заслужений працівник культури Узбецької РСР, лауреат Державної премії Узбецької РСР.

Худайберди Тухтабаєв
узб. Xudoyberdi To'xtaboyev/Худойберди Тўхтабоев
Ім'я при народженніХудайберди Тухтабаєв
Народився17 грудня 1932(1932-12-17)
Помер21 березня 2021(2021-03-21) (88 років)
Ташкент
Громадянствоimage СРСР→image Узбекистан
Національністьузбек
Діяльністьпрозаїк, журналіст
Мова творівузбецька
Роки активності1958–2021
Напрямокпроза, драматичні твори
Жанрфантастичні повісті, роман, оповідання
Magnum opus
Нагороди
image

d

Біографія

Худайберди Тухтабаєв народився у селі Катта-Тагоб Ферганської області в родині багатого землевласника. Менш ніж за рік після народження майбутнього письменника його сім'я зазнала (розкуркулювання), а батька Худайберди Тухтабаєва вбили на очах у малолітнього сина та дружини. Решту сім'ї майбутнього письменника мали вислати з Узбекистану до України, в сучасну Херсонську область, проте матері із сином вдалося сховатися у бабусі, але після початку німецько-радянської війни Худайберди потрапив до дитячого будинку. Після закінчення школи Худайберди Тухтабаєв навчався у Кокандському педагогічному училищі, яке закінчив у 1949 році, після чого навчався у Середньоазійському державному університеті в Ташкенті, який закінчив у 1955 році. Після закінчення університету Тухтабаєв протягом 3 років працював у Ферганській області вчителем, пізніше завучем та директором школи.

У 1958 році Худайберди Тухтабаєв перейшов на журналістську роботу, та до 1972 року працював у газетах «Тошкент хакикати» та «Совет Узбекистони», та в журналі «Гулистон», де публікував фейлетони, в яких описував різноманітні вади суспільства, правопорушення та серйозні злочини. Пізніше Тухтабаєв перейшов до видавничої роботи, і до 1976 року працював у видавництві «Ёш гвардия», а в 1977—1980 роках редактором журналів «Гулхан» и «Ёшкуч». З 1980 до 1998 Худайберди Тухтабаєв працював керівником республіканського фонду «Истеъдод», та був головою правління міжнародного благодійного фонду «Oltin meros».

У 1982 році Худайберди Тухтабаєв отримав звання заслуженого працівника культури Узбецької РСР. У 1989 році Худайберди Тухтабаєв став лауреатом Державної премії Узбецької РСР імені (Хамзи). У 1991 році Худайберди Тухтабаєву присвоєне звання народного письменника Узбекистану.

В останні роки життя Худайберди Тухтабаєв жив у Ташкенті. Помер письменник 21 березня 2021 року в Ташкенті.

Літературна творчість

Літературну творчість Худайберди Тухтабаєв розпочав ще в 1955 році, опублікувавши оповідання «Після фельєтону» (узб. Фельетондан кейин), за яке отримав премію Спілки письменників Узбекистану за кращий гумористичний твір. З 1958 року Тухтабаєв публікує понад 300 фельєтонів про різноманітні соціально-побутові проблеми та явища. У 1961 році вийшла друком перша збірка оповідань письменника «Поспішний» (узб. Шошкалок). Наступного року вийшла друком збірка оповідань автора «Після фельєтону». У 1964 році вийшла друком перша повість Тухтабаєва «Таємниця розкрита» (узб. Сир очилди). У 1965 році вийшла друком перша частина найвідомішого твору автора — казково-фантастичної трилогії (узб. Сеҳрли қалпоқча) під назвою «Пригоди двієчника». У 1969 та 1973 році вийшли друком продовження першої повісті під назвою «Верхом на жовтому диві» та «У мене багато друзів», у 1973 році вийшов друком роман «Кінець жовтого дива» (узб. Сариқ девнинг ўлими), який є фактично продовженням трилогії. У цьому циклі творів розповідається про хлопчика-двієчника у школі, який випадково знайшов (шапку-невидимку), проте навіть з її допомогою йому не вдавалось досягти успіхів у житті, після чого він зрозумів, що для досягнення мети йому також необхідно добре вчитися, після чого він розпочинає вчитися краще, та оволодіває професіями перукаря та міліціонера. У романі «Кінець жовтого дива» головний герой бореться з організованою злочинністю, представники якої приховують дефіцитні товари, та займаються іншими способами розкрадання державної власності для самозбагачення, для чого не гребують будь-якими методами. Серія книг «Чарівна шапка» стала першою пригодницькою книгою в узбецькій дитячій літературі. У 2012 році перша частина повісті була екранізована в Узбекистані. У 1974 році вийшла друком повість письменника «Пригоди Аманбая і Давранбая» (узб. Омонбой билан Давронбой саргузашти). У 1975 році вийшов значною мірою автобіографічний роман письменника «Хлопчик з п'ятьма дітьми» (узб. Беш болали йигитча), в якому розповідається про життя дітей у дитячому будинку під час і після німецько-радянської війни. Останній роман письменника «Повелитель королівства кроликів» (узб. Қуёнлар салтанатининг шаҳаншоҳи) вийшов друком у 2010 році, а остання повість «Пригоди хлопчика з телевізором на лобі» (узб. Пешонасига телевизор ёпишган боланинг саргузаштлари) вийшла друком у 2011 році.

Переклади

Твори Худайберди Тухтабаєва перекладені українською, англійською, арабською, японською, німецькою, болгарською, російською, чеською та французькою мовами.

Бібліографія

Романи

  • 1973 — Кінець жовтого дива
  • 1975 — Хлопчик з п'ятьма дітьми
  • 1981 — Золота голова Месника
  • 1983 — Роки й дороги
  • 1986 — Бій чарівників або У країні солодких динь
  • 1988 — Сумні очі
  • 1995 — Райські люди
  • 2009 — Дівчата сваряться з хлопцями
  • 2010 — Не кидайте каміння в дівчину
  • 2010 — Повелитель королівства кроликів

Повісті

  • 1964 — Таємниця розкрита
  • Трилогія «Чарівна шапка»:
    • 1965 — Пригоди двієчника
    • 1969 — Верхом на жовтому диві
    • 1973 — У мене багато друзів
  • 1974 — Пригоди Аманбая і Давранбая
  • 1978 — Зірки Конізара
  • 2011 — Пригоди хлопчика з телевізором на лобі

Збірки

  • 1962 — Поспішний
  • 1962 — Після фельєтону
  • 1966 — Стежини
  • 1967 — Пісня про кохання
  • 1978 — Скажи мені, люба
  • 1979 — Пригоди Аманбая і Давранбая

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Hudajberdi Tuhtabayev uzb Xudoyberdi To xtaboyev Hudojberdi Tyhtaboev nar 17 grudnya 1932 Ferganska oblast pom 21 bereznya 2021 Tashkent radyanskij ta uzbeckij dityachij pismennik ta pismennik fantast zhurnalist Narodnij pismennik Uzbekistanu zasluzhenij pracivnik kulturi Uzbeckoyi RSR laureat Derzhavnoyi premiyi Uzbeckoyi RSR Hudajberdi Tuhtabayevuzb Xudoyberdi To xtaboyev Hudojberdi TyhtaboevIm ya pri narodzhenniHudajberdi TuhtabayevNarodivsya17 grudnya 1932 1932 12 17 Pomer21 bereznya 2021 2021 03 21 88 rokiv TashkentGromadyanstvo SRSR UzbekistanNacionalnistuzbekDiyalnistprozayik zhurnalistMova tvorivuzbeckaRoki aktivnosti1958 2021Napryamokproza dramatichni tvoriZhanrfantastichni povisti roman opovidannyaMagnum opusNagorodidBiografiyaHudajberdi Tuhtabayev narodivsya u seli Katta Tagob Ferganskoyi oblasti v rodini bagatogo zemlevlasnika Mensh nizh za rik pislya narodzhennya majbutnogo pismennika jogo sim ya zaznala rozkurkulyuvannya a batka Hudajberdi Tuhtabayeva vbili na ochah u malolitnogo sina ta druzhini Reshtu sim yi majbutnogo pismennika mali vislati z Uzbekistanu do Ukrayini v suchasnu Hersonsku oblast prote materi iz sinom vdalosya shovatisya u babusi ale pislya pochatku nimecko radyanskoyi vijni Hudajberdi potrapiv do dityachogo budinku Pislya zakinchennya shkoli Hudajberdi Tuhtabayev navchavsya u Kokandskomu pedagogichnomu uchilishi yake zakinchiv u 1949 roci pislya chogo navchavsya u Serednoazijskomu derzhavnomu universiteti v Tashkenti yakij zakinchiv u 1955 roci Pislya zakinchennya universitetu Tuhtabayev protyagom 3 rokiv pracyuvav u Ferganskij oblasti vchitelem piznishe zavuchem ta direktorom shkoli U 1958 roci Hudajberdi Tuhtabayev perejshov na zhurnalistsku robotu ta do 1972 roku pracyuvav u gazetah Toshkent hakikati ta Sovet Uzbekistoni ta v zhurnali Guliston de publikuvav fejletoni v yakih opisuvav riznomanitni vadi suspilstva pravoporushennya ta serjozni zlochini Piznishe Tuhtabayev perejshov do vidavnichoyi roboti i do 1976 roku pracyuvav u vidavnictvi Yosh gvardiya a v 1977 1980 rokah redaktorom zhurnaliv Gulhan i Yoshkuch Z 1980 do 1998 Hudajberdi Tuhtabayev pracyuvav kerivnikom respublikanskogo fondu Istedod ta buv golovoyu pravlinnya mizhnarodnogo blagodijnogo fondu Oltin meros U 1982 roci Hudajberdi Tuhtabayev otrimav zvannya zasluzhenogo pracivnika kulturi Uzbeckoyi RSR U 1989 roci Hudajberdi Tuhtabayev stav laureatom Derzhavnoyi premiyi Uzbeckoyi RSR imeni Hamzi U 1991 roci Hudajberdi Tuhtabayevu prisvoyene zvannya narodnogo pismennika Uzbekistanu V ostanni roki zhittya Hudajberdi Tuhtabayev zhiv u Tashkenti Pomer pismennik 21 bereznya 2021 roku v Tashkenti Literaturna tvorchistLiteraturnu tvorchist Hudajberdi Tuhtabayev rozpochav she v 1955 roci opublikuvavshi opovidannya Pislya felyetonu uzb Feletondan kejin za yake otrimav premiyu Spilki pismennikiv Uzbekistanu za krashij gumoristichnij tvir Z 1958 roku Tuhtabayev publikuye ponad 300 felyetoniv pro riznomanitni socialno pobutovi problemi ta yavisha U 1961 roci vijshla drukom persha zbirka opovidan pismennika Pospishnij uzb Shoshkalok Nastupnogo roku vijshla drukom zbirka opovidan avtora Pislya felyetonu U 1964 roci vijshla drukom persha povist Tuhtabayeva Tayemnicya rozkrita uzb Sir ochildi U 1965 roci vijshla drukom persha chastina najvidomishogo tvoru avtora kazkovo fantastichnoyi trilogiyi uzb Seҳrli kalpokcha pid nazvoyu Prigodi dviyechnika U 1969 ta 1973 roci vijshli drukom prodovzhennya pershoyi povisti pid nazvoyu Verhom na zhovtomu divi ta U mene bagato druziv u 1973 roci vijshov drukom roman Kinec zhovtogo diva uzb Sarik devning ylimi yakij ye faktichno prodovzhennyam trilogiyi U comu cikli tvoriv rozpovidayetsya pro hlopchika dviyechnika u shkoli yakij vipadkovo znajshov shapku nevidimku prote navit z yiyi dopomogoyu jomu ne vdavalos dosyagti uspihiv u zhitti pislya chogo vin zrozumiv sho dlya dosyagnennya meti jomu takozh neobhidno dobre vchitisya pislya chogo vin rozpochinaye vchitisya krashe ta ovolodivaye profesiyami perukarya ta milicionera U romani Kinec zhovtogo diva golovnij geroj boretsya z organizovanoyu zlochinnistyu predstavniki yakoyi prihovuyut deficitni tovari ta zajmayutsya inshimi sposobami rozkradannya derzhavnoyi vlasnosti dlya samozbagachennya dlya chogo ne grebuyut bud yakimi metodami Seriya knig Charivna shapka stala pershoyu prigodnickoyu knigoyu v uzbeckij dityachij literaturi U 2012 roci persha chastina povisti bula ekranizovana v Uzbekistani U 1974 roci vijshla drukom povist pismennika Prigodi Amanbaya i Davranbaya uzb Omonboj bilan Davronboj sarguzashti U 1975 roci vijshov znachnoyu miroyu avtobiografichnij roman pismennika Hlopchik z p yatma ditmi uzb Besh bolali jigitcha v yakomu rozpovidayetsya pro zhittya ditej u dityachomu budinku pid chas i pislya nimecko radyanskoyi vijni Ostannij roman pismennika Povelitel korolivstva krolikiv uzb Қuyonlar saltanatining shaҳanshoҳi vijshov drukom u 2010 roci a ostannya povist Prigodi hlopchika z televizorom na lobi uzb Peshonasiga televizor yopishgan bolaning sarguzashtlari vijshla drukom u 2011 roci PerekladiTvori Hudajberdi Tuhtabayeva perekladeni ukrayinskoyu anglijskoyu arabskoyu yaponskoyu nimeckoyu bolgarskoyu rosijskoyu cheskoyu ta francuzkoyu movami BibliografiyaRomani 1973 Kinec zhovtogo diva 1975 Hlopchik z p yatma ditmi 1981 Zolota golova Mesnika 1983 Roki j dorogi 1986 Bij charivnikiv abo U krayini solodkih din 1988 Sumni ochi 1995 Rajski lyudi 2009 Divchata svaryatsya z hlopcyami 2010 Ne kidajte kaminnya v divchinu 2010 Povelitel korolivstva krolikiv Povisti 1964 Tayemnicya rozkrita Trilogiya Charivna shapka 1965 Prigodi dviyechnika 1969 Verhom na zhovtomu divi 1973 U mene bagato druziv 1974 Prigodi Amanbaya i Davranbaya 1978 Zirki Konizara 2011 Prigodi hlopchika z televizorom na lobi Zbirki 1962 Pospishnij 1962 Pislya felyetonu 1966 Stezhini 1967 Pisnya pro kohannya 1978 Skazhi meni lyuba 1979 Prigodi Amanbaya i DavranbayaPosilannyaHudajberdi Tuhtabayev na LiveLib 5 listopada 2021 u Wayback Machine ros Tuhtabaev Hudajberdy Tuhtabaevich 5 listopada 2021 u Wayback Machine ros Skonchalsya pisatel Hudajberdy Tuhtabaev 5 listopada 2021 u Wayback Machine ros
Топ