У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Хижинці Хи жинці село в Україні у Лука Мелешківській сільсь

село Хижинці
Країна	Україна
Область	Вінницька область
Район	Вінницький район
Громада	Лука-Мелешківська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA05020150110058224
Основні дані
Засноване	XVI століття
Населення	1249
Територія	1,893 км²
Густота населення	659,8 осіб/км²
Поштовий індекс	23209
Телефонний код	+380 432
Географічні дані
Географічні координати	49°10′20″ пн. ш. 28°34′02″ сх. д. / 49.17222° пн. ш. 28.56722° сх. д.Координати: 49°10′20″ пн. ш. 28°34′02″ сх. д. / 49.17222° пн. ш. 28.56722° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	328 м
Місцева влада
Сільський голова	Мельничук Лариса Дмитрівна (Сокиринецька ОТГ)
Карта
	Хижинці
	Хижинці
Мапа
	Хижинці у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Хижинці.

Хи́жинці — село в Україні, у Лука-Мелешківській сільській громаді Вінницького району Вінницької області.

Хижинці розміщені за 8 км від обласного центру м. Вінниця. Населений пункт розташований на горбистій рівнині. Ґрунти переважно суглинкові. Територія 439,24 га, населення 1220 осіб, 602 садиби.

В Хижинецькій школі І-ІІІ ст. навчаються 140 учнів, в ДНЗ «Золотий ключик» виховуються 62 дітей. Також є ФАП, фермерське господарство «Зерно-А», народний дім, 5 магазинів, дві церкви, в тому числі православний Храм Різдва Пресвятої Богородиці.

Історія

Територія сучасного села Хижинці почала заселятися в добу палеоліту (1—10 млн років тому). Про поселення в період неоліту і енеоліту свідчать знайдені кам'яні знаряддя праці.

Цією місцевістю в ранньослов'янський період кочували поселення трипільської і черняхівської культур.

Назва села, очевидно, походить від слова «хижа» — хатина, і сягає середини XVII століття. За переказами, запорізький козак, повертаючись з війни, вирішив оселитись у цій місцевості і побудував тут першу хижу — хатину, але достеменно це невідомо.

Вперше відомості про село Хижинці подаються на 1579 рік разом із сусіднім селом Лукою, які розташовані по ліву сторону річки Південний Буг.

В архівних матеріалах збереглася грамота польського короля Сигізмунда за 1596 рік, в якій вказано, що села Хижинці та Цвіжин жалувані королем ротмістру Олександру Балабану за службу у Коронному війську. Також відомо, що на 1600 рік населений пункт належав шляхтичу Струєю. На 1604 рік власником став Марчин Хрушлинський.

В 1629 році в селі нараховувалося 110 дворів, з яких збирався податок по 5 злотих з господарства. Отже, на початок 17 століття Хижинці були досить значним населеним пунктом. 1717 року хижани збудували нову церкву. Вона була дерев'яна, але на кам'яному фундаменті.

У державному архіві області історичні відомості про Хижинці знаходяться починаючи з XVIII століття. Історик і етнограф Юхим Сіцінський писав:

Село Хижинці розташоване на рівній місцевості, річки в селі немає. До найближчого міста 8 верств. Ґрунти переважно глинисті, що не завжди сприяє гарному врожаю. Заняття селян землеробство і садівництво, останнє є великою підмогою в матеріальному становищі, а також є багато теслярів, що вміють будувати будинки, в старовину «хижи». Займаються бджільництвом і ткацтвом.

Хижинці були державним (казенним) селом. 1809 року село було віддане в оренду поміщикові Авгестинові Джешку.

У 1869 році збудована церква на кам'яній основі на честь Різдва Пресвятої Богородиці. До 1890 року до неї ходили і жителі села Сокиринці, в яких не було власної церкви.

Згідно акту ревізії, складеного в 1872 році, в селі було 365 десятин присадибної землі, 77 дворів колишніх державних селян і 21- відставних солдат з сім'ями. Разом 98 дворів. На чолі сільської громади стояв староста, якого обирали на сільському сході. Близько 1895 року старостою села був Дем'ян Якович Ільченко.

Тоді ж починається збір коштів населення села Хижинці та навколишніх сіл для побудови училища. Будівництвом школи займався відставний офіцер, житель Немирова Мовій Клейнер. Вчителювали у ній Фавст Шведовський, Антон Гальченко, Ніл Чепуровський. 8 березня 1887 року відкрилося народне училище, в якому почали навчатися 109 хлопчиків і 4 дівчинки. Першим учителем призначили Антона Гальченка. На 1910 рік училище стало двокомплектним, навчалося 50 учнів.

Половина селян тоді ж мала залізні плуги.

В 1929 році радянською владою в селі організовано колгосп «Червоний Борець».

Під час другого голодомору у 1932–1933 роках у селі загинуло 200 осіб.

19 липня 1941 року фашистсько-німецькі парашутисти десантувалися біля церкви. Під час війни у Хижинцях тривала німецька окупація. 155 односельчан загинули на її фронтах.

Після відновлення радянського ладу, як повідомляє Історія міст і сіл Української РСР (1968—1972), у Хижинцях розміщувався колгосп «Дніпро» з напрямками: вирощування зернових, цукрових буряків; тваринництво. З інфраструктури були середня школа, бібліотека, клуб, медпункт, дитячі ясла. Населення тоді складало 1881 людину. Сільській раді було підпорядковане село (Сокиринці). З 1969 року діяв колгосп «Перемога», в якому працювали мешканці не тільки Хижинець, а й Соловіївки (власного колгоспу не мала), Парпурівець, Сокиринець, Щіток.

У 1986 році до села приєднано сусіднє село Соловіївка.

1994 року колгосп був реорганізований; земля була передана в колективну власність 753 пайовикам; частка земельного паю становила 1,66 га.

Об'єднання територіальних громад

З 2015 року тривав процес об'єднання сіл Парпурівці, Сокиринці та Хижинці в Сокиринецьку об'єднану територіальну громаду з адміністративним центром в селі Хижинці.

5 липня 2016 року на спільному засіданні сесій Сокиринецької та Парпуровецької сільських рад були ухвалені рішення «Про добровільне об'єднання Сокиринецької та Парпуровецької сільських рад у Сокиринецьку об'єднану територіальну громаду з адміністративним центром в селі Хижинці». У вересні того ж року Центральна виборча комісія призначила перші вибори депутатів Хижинецької сільської ради та Хижинецького сільського голови. Вибори відбулися 11 грудня 2016 року.

Люди

В селі народились:

Борисенко Валентина Кирилівна (нар. 1945) — етнографиня
(Павлусенко Андрій Трохимович) (1914—2000) — бандурист, композитор, поет
(Павлусенко Микола Андрійович) (1944—1999) — художник.

Примітки

. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 22 січня 2019.
. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 23 квітня 2016.
У селі виявлено поселення трипільської культури:
Енциклопедія Трипільської цивілізації. — К., 2004. — Т. І.
Заєць I. Трипільська культура на Поділлі. — Вінниця, 2001. — 184 с.
Голод 1921—1923 і українська преса в Канаді. — К.: Видавництво імені Олени Теліги, — 2008 — 1000 с. 978-966-355-024-4
Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
У ВІННИЦЬКОМУ РАЙОНІ ГОТУЄТЬСЯ ДО ОБ'ЄДНАННЯ ПЕРША ГРОМАДА
Робоча група обласної Ради розглянула колективне звернення жителів територіальних громад, які входять до складу Сокиринецької та Парпуровецької сільрад Вінницького району. Архів оригіналу за 6 вересня 2016. Процитовано 6 вересня 2016.
Сьогодні відбуваються вибори у 7-ми об’єднаних громадах Вінниччини. iVin. 11 грудня 2016. Процитовано 22.01.2019.
В. І. Наулко. Борисенко Валентина Кирилівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хижинці

Джерела

Село Хижинці / ВІДДІЛ ОСВІТИ ВІННИЦЬКОЇ РДА (Архівовано 02.05.2016)

Література

Хи́жинці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.192

Це незавершена стаття з географії Вінницької області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[й-1] . Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 22 січня 2019.

[2] . Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 23 квітня 2016.

[3] У селі виявлено поселення трипільської культури:
Енциклопедія Трипільської цивілізації. — К., 2004. — Т. І.

[4] Заєць I. Трипільська культура на Поділлі. — Вінниця, 2001. — 184 с.

[5] Голод 1921—1923 і українська преса в Канаді. — К.: Видавництво імені Олени Теліги, — 2008 — 1000 с. 978-966-355-024-4

[6] Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.

[7] У ВІННИЦЬКОМУ РАЙОНІ ГОТУЄТЬСЯ ДО ОБ'ЄДНАННЯ ПЕРША ГРОМАДА

[8] Робоча група обласної Ради розглянула колективне звернення жителів територіальних громад, які входять до складу Сокиринецької та Парпуровецької сільрад Вінницького району. Архів оригіналу за 6 вересня 2016. Процитовано 6 вересня 2016.

[9] Сьогодні відбуваються вибори у 7-ми об’єднаних громадах Вінниччини. iVin. 11 грудня 2016. Процитовано 22.01.2019.

[10] В. І. Наулко. Борисенко Валентина Кирилівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .