Хета (літера)

Ͱ, ͱ (хета) — літера архаїчного грецького алфавіту. Походить від фінікійської літери — «хет». У старогрецькій мові хета вимовлялась як довгий напіввідкритий передній голосний /h/. У юнікоді є як велика так і мала літери хета. Вони позначаються U+0370 Ͱ та U+0371 ͱ). відповідно.

Грецька абетка
Α α — альфа	Β β — бета
Γ γ — гамма	Δ δ — дельта
Ε ε — епсилон	Ζ ζ — дзета
Η η — ета	Θ θ — тета
Ι ι — йота	Κ κ — каппа
Λ λ — лямбда	Μ μ — мю
Ν ν — ню	Ξ ξ — ксі
Ο ο — омікрон	Π π — пі
Ρ ρ — ро	Σ σ ς — сигма
Τ τ — тау	Υ υ — іпсилон
Φ φ — фі	Χ χ — хі
Ψ ψ — псі	Ω ω — омега
Застарілі
Ϝ ϝ — дигамма	Ϛ ϛ — стигма
Ͱ ͱ — хета	Ϻ ϻ — сан
Ϟ(Ϙ) — коппа	Ϡ(Ͳ) — сампі
Ϸ ϸ — шо

Примітки

1. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 травня 2011. Процитовано 29 липня 2011.