Ханькоу-Мару (Hankow Maru) — транспортне судно, яке брало участь в операціях японських збройних сил у Китаї та на Тихому океані.
Історія | |
---|---|
Японія | |
Назва: | Ханькоу-Мару (Hankow Maru) |
Власник: |
|
Будівник: | верф Kawasaki Dockyard у Кобе |
Будівельний номер: | 416 |
Закладений: | 3 березня 1919 |
Спуск на воду: | 15 травня 1919 |
Завершений: | 7 червня 1919 |
Доля: | 2 вересня 1943 потоплене у Веваку |
Основні характеристики | |
Тип: | вантажне |
Тоннаж: | 4105 GRT |
Довжина: | 105,2 м |
Ширина: | 14,6 м |
Осадка: | 9,1 м |
Двигуни: | 1 парова машина потрійного розширення, 356 к.с. (на гвинті) |
Швидкість: | 10 |
Судно спорудили як вантажопасажирське в 1919 році на верфі Kawasaki Dockyard у Кобе для компанії Kawasaki Kisen. У 1921-му власником стала Kokusai Kisen, а з 1938-го судно належало Yamashita Kisen.
У липні 1937-го на тлі початку Другої японо-китайської війни «Ханькоу-Мару» реквізували для потреб Імперської армії Японії, проте в другій половині 1938-го повернули власникам.
У січні 1941-го судно знову реквізували для Імперської армії. 16—17 грудня 1941-го «Ханькоу-Мару» та ще 16 транспортів вийшли з Палау (захід Каролінських островів) і попрямували до острова Мінданао, маючи на борту підрозділи 56-ї та 16-ї піхотних дивізій, а також різноманітні підрозділи флоту. Після опівночі 20 грудня загін досягнув району Давао та почав висадку десанту, який уже до вечора здобув це місто.
6 січня 1942-го «Ханькоу-Мару» та ще 14 транспортних суден вийшли з Дал'яо (поблизу Давао), маючи на борту сили вторгнення на острів Борнео. Ввечері 10 січня загін досяг району острова Таракан, а невдовзі після опівночі 11 січня почалась висадка.
21 січня 1942-го «Ханькоу-Мару» та ще 14 транспортів вийшли з Таракану для висадки десанту в розташованому південніше іншому центрі нафтовидобувної промисловості Борнео — Балікпапані. 23 січня на переході конвой атакували літаки, яким вдалось потопити один з транспортів, тоді як інші ввечері того самого дня прибули до Балікпапану та почали висадку десанту. У перші години 24 січня американські есмінці атакували сили вторгнення і змогли потопити й пошкодити ще кілька суден, проте «Ханькоу-Мару» не постраждало.
Відомо, що 17 березня 1943-го «Ханькоу-Мару» вийшло з японського порту Саєкі до Палау (важливий транспортний хаб на заході Каролінських островів), при цьому воно прямувало в конвої «H2» операції «» (мала за мету постачання Рабаулу — головної передової бази в архіпелазі Бісмарка, з якої провадились японські операції на Соломонових островах та сході Нової Гвінеї).
26 квітня 1943-го судно у складі конвою «Вевак № 3» вийшло з Палау до Веваку (тут був головний японський гарнізон на північному узбережжі Нової Гвінеї). Відомо, що в середині травня 1943-го судно перебувало в порту Голландія (наразі Джаяпура, за кілька сотень кілометрів на захід від Веваку), звідки 18—22 травня пройшло в конвої до Палау.
20—31 липня 1943-го «Ханькоу-Мару» в конвої «Ганза № 5» пройшло круговим маршрутом з Палау до затоки Ганза (все те ж північне узбережжя Нової Гвінеї, приблизно посередині між Веваком та Мадангом) та назад.
20 серпня 1943-го «Ханькоу-Мару» вийшло з Палау у складі конвою «Вевак № 7». 23 серпня конвой дістав наказ повернутись через підвищену активність ворожої авіації над Веваком, проте 28 серпня знову рушив з Палау. В ніч проти 2 вересня судна прибули до Веваку і тієї ж доби під час атаки авіації «Ханькоу-Мару» зазнало пошкоджень і затонуло.
Примітки
- 138705.
- Imperial Japanese Army Transports. www.combinedfleet.com. Процитовано 21 березня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hankou Maru Hankow Maru transportne sudno yake bralo uchast v operaciyah yaponskih zbrojnih sil u Kitayi ta na Tihomu okeani IstoriyaYaponiyaNazva Hankou Maru Hankow Maru Vlasnik Imperska armiya Yaponiyi Yamashita Kisen Kokusai Kisen Kawasaki KisenBudivnik verf Kawasaki Dockyard u KobeBudivelnij nomer 416Zakladenij 3 bereznya 1919Spusk na vodu 15 travnya 1919Zavershenij 7 chervnya 1919Dolya 2 veresnya 1943 potoplene u Vevaku Osnovni harakteristikiTip vantazhneTonnazh 4105 GRTDovzhina 105 2 mShirina 14 6 mOsadka 9 1 mDviguni 1 parova mashina potrijnogo rozshirennya 356 k s na gvinti Shvidkist 10 02 09 43Rajon potoplennya Hankou Maru Sudno sporudili yak vantazhopasazhirske v 1919 roci na verfi Kawasaki Dockyard u Kobe dlya kompaniyi Kawasaki Kisen U 1921 mu vlasnikom stala Kokusai Kisen a z 1938 go sudno nalezhalo Yamashita Kisen U lipni 1937 go na tli pochatku Drugoyi yapono kitajskoyi vijni Hankou Maru rekvizuvali dlya potreb Imperskoyi armiyi Yaponiyi prote v drugij polovini 1938 go povernuli vlasnikam U sichni 1941 go sudno znovu rekvizuvali dlya Imperskoyi armiyi 16 17 grudnya 1941 go Hankou Maru ta she 16 transportiv vijshli z Palau zahid Karolinskih ostroviv i popryamuvali do ostrova Mindanao mayuchi na bortu pidrozdili 56 yi ta 16 yi pihotnih divizij a takozh riznomanitni pidrozdili flotu Pislya opivnochi 20 grudnya zagin dosyagnuv rajonu Davao ta pochav visadku desantu yakij uzhe do vechora zdobuv ce misto 6 sichnya 1942 go Hankou Maru ta she 14 transportnih suden vijshli z Dal yao poblizu Davao mayuchi na bortu sili vtorgnennya na ostriv Borneo Vvecheri 10 sichnya zagin dosyag rajonu ostrova Tarakan a nevdovzi pislya opivnochi 11 sichnya pochalas visadka 21 sichnya 1942 go Hankou Maru ta she 14 transportiv vijshli z Tarakanu dlya visadki desantu v roztashovanomu pivdennishe inshomu centri naftovidobuvnoyi promislovosti Borneo Balikpapani 23 sichnya na perehodi konvoj atakuvali litaki yakim vdalos potopiti odin z transportiv todi yak inshi vvecheri togo samogo dnya pribuli do Balikpapanu ta pochali visadku desantu U pershi godini 24 sichnya amerikanski esminci atakuvali sili vtorgnennya i zmogli potopiti j poshkoditi she kilka suden prote Hankou Maru ne postrazhdalo Vidomo sho 17 bereznya 1943 go Hankou Maru vijshlo z yaponskogo portu Sayeki do Palau vazhlivij transportnij hab na zahodi Karolinskih ostroviv pri comu vono pryamuvalo v konvoyi H2 operaciyi mala za metu postachannya Rabaulu golovnoyi peredovoyi bazi v arhipelazi Bismarka z yakoyi provadilis yaponski operaciyi na Solomonovih ostrovah ta shodi Novoyi Gvineyi 26 kvitnya 1943 go sudno u skladi konvoyu Vevak 3 vijshlo z Palau do Vevaku tut buv golovnij yaponskij garnizon na pivnichnomu uzberezhzhi Novoyi Gvineyi Vidomo sho v seredini travnya 1943 go sudno perebuvalo v portu Gollandiya narazi Dzhayapura za kilka soten kilometriv na zahid vid Vevaku zvidki 18 22 travnya projshlo v konvoyi do Palau 20 31 lipnya 1943 go Hankou Maru v konvoyi Ganza 5 projshlo krugovim marshrutom z Palau do zatoki Ganza vse te zh pivnichne uzberezhzhya Novoyi Gvineyi priblizno poseredini mizh Vevakom ta Madangom ta nazad 20 serpnya 1943 go Hankou Maru vijshlo z Palau u skladi konvoyu Vevak 7 23 serpnya konvoj distav nakaz povernutis cherez pidvishenu aktivnist vorozhoyi aviaciyi nad Vevakom prote 28 serpnya znovu rushiv z Palau V nich proti 2 veresnya sudna pribuli do Vevaku i tiyeyi zh dobi pid chas ataki aviaciyi Hankou Maru zaznalo poshkodzhen i zatonulo Primitki138705 Imperial Japanese Army Transports www combinedfleet com Procitovano 21 bereznya 2024