Фіакр

Фіа́кр (фр. fiacre) — найчастіше найманий міський кінний екіпаж, який використовували в країнах Західної Європи як таксі до розповсюдження трамвая та автомобіля.

Фіакр на вулицях Відня

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Фіакр (значення).

Походження назви

Слово «фіакр» походить від назви готелю «Hôtel de Saint Fiacre» («Готель (святого Фіакра»)) на вулиці ^[fr] в Парижі. Навпроти цього готелю в 1640 році відкрився заклад Ніколя Соважа для винаймання карет по годинах і поденно. Справа Соважа пішла так добре, що скоро у нього з'явилося чимало конкурентів; число фіакрів розмножилися, поліції довелося видавати для них особливі регламенти, а з їх власників стали стягувати певні особливі податки.

У Львові, скажімо, функції таксі виконували фіакри, а функції сьогоднішнього автобуса — омнібуси. Проте заможніші містяни й надалі послуговувалися фіа­крами.

У польських джерелах повідомляється, що в ^[pl] (куди входила територія сучасних Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської областей) словом fiakier називали той самий тип екіпажа, який в (російській) і ^[pl] Польщі був відомий як (dorożka).

Сьогодення

У наш час фіакри використовуються як засоби пересування при проведенні екскурсій для туристів, які подорожують в західноєвропейські країни як елемент відтворення епохи XVIII-XIX століть.^[]

Особливо славиться кінними екіпажами столиця Австрії — Відень.

Галерея

• Фіакри у Відні
• Краківський фіакр

Коментарі

1. Із довіль­ним маршрутом руху на вимогу па­сажирів
2. «До Стрийського пар­ку зазвичай їхали фіакром, а до Єзуїтського саду йшли піш­ки», — написав Станіслав Лем у своєму автобіографічному ро­мані «Високий замок»
3. . — Warszawa : Wydawnictwo Naukowe PWN, 1995. — Т. 2, D-H. — С. 108. — . (пол.)

Посилання

• Фіакр // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Високий замок. Львів. Фіакр — екіпаж парокінний, дрожки — однокінний