Озеро Фучино, також Фуцинське озеро (італ. Lago Fucino, Lago di Celano, лат. Fucinus Lacus) — колишнє озеро в центральній Італії, західній частині Абруццо. Простягалося від Авеццано на північному заході до Ортуккьо на південному сході та Тразакко на південному заході. Було третім за величиною озером в Італії, але було осушене в 1878 році.
Фучино | ||||
---|---|---|---|---|
Вигляд озера з супутника | ||||
42°00′29″ пн. ш. 13°28′48″ сх. д. / 42.00822222224977764° пн. ш. 13.48005555558377644° сх. д.Координати: 42°00′29″ пн. ш. 13°28′48″ сх. д. / 42.00822222224977764° пн. ш. 13.48005555558377644° сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна | Італія | |||
Регіон | Абруццо | |||
Геологічні дані | ||||
Тип | d і рівнина | |||
Розміри | ||||
Площа поверхні | 140 км² | |||
Висота | 669 м[1] | |||
Глибина макс. | 22 м[1] | |||
Довжина | 17,28 км | |||
Ширина | 10,85 км | |||
Вода | ||||
Басейн | ||||
Країни басейну | Італія | |||
Інше | ||||
Події | d | |||
Geonames | 3176501 | |||
Фучино (Італія) | ||||
| ||||
Фучино у Вікісховищі |
Походження назви
Топонім Фучино походить від латинського терміну Fūcinus, який пов'язаний з етнічним Fūcentēs, який у свою чергу пов'язаний з марси - італійським народом, що жив уздовж південно-східних берегів озера.
Грецький поет Лікофрон назвав озеро «болотом Форкія», отримавши назву від морського божества. Інші автори вважали, що це було озеро Вольски через згадку про поразку, завдану їм римлянами біля берегів озера в республіканську епоху.
За іншою гіпотезою, назва походить від наявності водоростей, які на заході Сонця в певну пору року надавали поверхні озера червоний відтінок, схожий на колір фуксії.
До XIX століття басейн називався озером Челано.
Згадки
Вергілій згадував колишнє озеро в Енеїді в сьомій книзі, оскільки воно оплакувало Умброна — жерця-цілителя, що трагічно загинув у битві.
Римський дренаж
Римляни засновували поселення на берегах озера, у тому числі Сан-Бенедетто-дей-Марсі. Тут було місце у 89 році до н.е. Незважаючи на те, що в озері була велика кількість риби а біля нього родючий грунт, вважалося, що воно також було притулком для малярії та, не маючи природнього відтоку, неодноразово затоплювало орні землі. Імператор Клавдій робив спробу контролювати максимальний рівень озера, викопавши дренажний тунель довжиною 5,6 кілометрів через . Із допомогою 30 тисяч робітників на це пішло 11 років. Однак, таке рішення імператора не мало успіху. Про невдачу писав історик Діон Кассій:
«Коли озеро Фучино почало осушуватися, у цьому серйозно звинуватили видатного вільновідпущенника Тіберія Клавдія Нарцисса. Оскільки він керував усією справою, і вважалося, що витративши набагато менше, ніж він отримав на виконання, Клавдій навмисне ухитрився зробити так, щоб його проступок не виявили»
Початково озеро мало площу, що постійно коливалася - 140 км², яку ініціатива Клавдія, можливо, зменшила приблизно до 90 км². За діяльності Адріана було розширено та поглиблено канал довжиною 4,5 кілометрів, у результаті чого площа озера зменшилася до 57 км². Цей рівень підтримувався до падіння Західної Римської імперії. Більший тунель XIX століття, який був прокладений по тому ж маршруту, що й римський, знищив більшу частину римського тунелю в археологічному плані. Через це успіх більш ранньої схеми Клавдія виходить настільки сумнівним. Глибший канал Адріана зруйнував археологію канала Клавдія. Останній римський канал залишив чіткі археологічні дані, які показують, що в 1 кілометрі від озера тунель мав глибину 7,5 метрів, ширину 19,5 метрів, висоту 4,5 метри.
Забруднення дренажу
Після падіння Західної Римської імперії, обслуговування римської дренажної системи припинилося. Рослинність почала перекривати збірний канал. У результаті землетрусу на розломі, що перетинав збірний канал, відбулося опущення грунту приблизно на 30-35 сантиметрів відносно входу в тунель. Дослідження місця перетину показують, що перед землетрусом у каналі накопичилася велика кількість осадів. Якщо припустити, що землетрус завдасть шкоди Риму, здається можливим те, що подія відбулася незадовго до 508 року н.е., коли Колізей був відремонтований. До кінця VI століття площа озера досягла своїх історичних розмірів.
Були спроби щодо відновлення римської схеми - вони з'являються в XIII та XV століттях. Однак, жодна з них не була успішною.
Сучасний дренаж
У XIX столітті принц доручив швейцарському інженеру Жану-Франсуа де Монрішеру осушити озеро. Робота над каналом довжиною 6,9 кілометрів і шириною 21 метр була розпочата в 1862 році. Через 13 років озеро було повністю осушене. Рівнина, що утворилася, стала одним із найродючіших регіонів Італії. Торлонія був удостоєний князівського титулу та правом власності на більшу частину нових земель.
Клімат
Клімат характеризується сильними коливаннями температури. Висота сприяє досягненню низьких температур. У деяких випадках досягалися екстремальні мінімальні температури: наприклад, у січні 1985 року було зареєстровано -26,5 ° C.
Восени та взимку частим явищем є туман і мороз через низькі температури та високу вологість. Також це може відбуватися через наявність штучних каналів для зрошення полів. Осінь є найвологігою порою року, натомість літо - найсухішим і найспекотнішим.
Примітки
- https://www.terremarsicane.it/fucino-storia-di-un-lago/
- . Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 10 квітня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Пліній Старший, Природнича історія, III, 106
- Nicola Corcia, Storia delle Due Sicilie: dall'antichità più remota al 1789, Napoli, Tipografia Virgilio, 1843, p. 228
- https://www.avvenire.it/agora/pagine/sulle-sponde-del-lago-che-non-c'è-più
- . Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - http://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Roman/Texts/Suetonius/12Caesars/Claudius*.html
- Cassius Dio — Epitome of Book 61. penelope.uchicago.edu. Процитовано 10 квітня 2022.
- http://www.tutiempo.net/clima/FUCINO/01-1985/162270.htm
Література
- Пліній Старший «Природнича історія» III, 106
- Nicola Corcia, Storia delle Due Sicilie: dall'antichità più remota al 1789, Napoli, Tipografia Virgilio, 1843, ст. 228
- Вергілій «Енеїда», 7 книга
- Светоній «Життя дванадцяти цезарів»
- Діон Кассій «Римська історія», 61 книга
- A. Campanelli (ed) 2001 Il Tesoro del lago, L'archeologia del Fucino e la collezione Torlonia
- Sandro D'Amati 1960 Il prosciugamento del Fucino, Avezzano
- October 1996 Paleoseismology related to deformed archaeological remains in the Fucino plain Implications for subrecent seismicity in Central Italy Annali di Geofisica
- Cesare Letta 1972 I Marsi e il Fucino nell'antichità, Milan
- Tocco L. Analisi antico-moderna del lago Fucino e suo emissario, Roma, 1856
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ozero Fuchino takozh Fucinske ozero ital Lago Fucino Lago di Celano lat Fucinus Lacus kolishnye ozero v centralnij Italiyi zahidnij chastini Abrucco Prostyagalosya vid Aveccano na pivnichnomu zahodi do Ortukko na pivdennomu shodi ta Trazakko na pivdennomu zahodi Bulo tretim za velichinoyu ozerom v Italiyi ale bulo osushene v 1878 roci FuchinoViglyad ozera z suputnika42 00 29 pn sh 13 28 48 sh d 42 00822222224977764 pn sh 13 48005555558377644 sh d 42 00822222224977764 13 48005555558377644 Koordinati 42 00 29 pn sh 13 28 48 sh d 42 00822222224977764 pn sh 13 48005555558377644 sh d 42 00822222224977764 13 48005555558377644Roztashuvannya Krayina ItaliyaRegion AbruccoGeologichni dani Tip d i rivninaRozmiri Plosha poverhni 140 km Visota 669 m 1 Glibina maks 22 m 1 Dovzhina 17 28 kmShirina 10 85 kmVoda Basejn Krayini basejnu ItaliyaInshe Podiyi d Shablon Ozero Podiyi znachniGeonames 3176501 Fuchino Italiya Fuchino u VikishovishiPohodzhennya nazviToponim Fuchino pohodit vid latinskogo terminu Fucinus yakij pov yazanij z etnichnim Fucentes yakij u svoyu chergu pov yazanij z marsi italijskim narodom sho zhiv uzdovzh pivdenno shidnih beregiv ozera Greckij poet Likofron nazvav ozero bolotom Forkiya otrimavshi nazvu vid morskogo bozhestva Inshi avtori vvazhali sho ce bulo ozero Volski cherez zgadku pro porazku zavdanu yim rimlyanami bilya beregiv ozera v respublikansku epohu Za inshoyu gipotezoyu nazva pohodit vid nayavnosti vodorostej yaki na zahodi Soncya v pevnu poru roku nadavali poverhni ozera chervonij vidtinok shozhij na kolir fuksiyi Do XIX stolittya basejn nazivavsya ozerom Chelano ZgadkiOzero Fuchino do osushennya Vergilij zgaduvav kolishnye ozero v Eneyidi v somij knizi oskilki vono oplakuvalo Umbrona zhercya cilitelya sho tragichno zaginuv u bitvi Rimskij drenazhRimlyani zasnovuvali poselennya na beregah ozera u tomu chisli San Benedetto dej Marsi Tut bulo misce u 89 roci do n e Nezvazhayuchi na te sho v ozeri bula velika kilkist ribi a bilya nogo rodyuchij grunt vvazhalosya sho vono takozh bulo pritulkom dlya malyariyi ta ne mayuchi prirodnogo vidtoku neodnorazovo zatoplyuvalo orni zemli Imperator Klavdij robiv sprobu kontrolyuvati maksimalnij riven ozera vikopavshi drenazhnij tunel dovzhinoyu 5 6 kilometriv cherez Iz dopomogoyu 30 tisyach robitnikiv na ce pishlo 11 rokiv Odnak take rishennya imperatora ne malo uspihu Pro nevdachu pisav istorik Dion Kassij Koli ozero Fuchino pochalo osushuvatisya u comu serjozno zvinuvatili vidatnogo vilnovidpushennika Tiberiya Klavdiya Narcissa Oskilki vin keruvav usiyeyu spravoyu i vvazhalosya sho vitrativshi nabagato menshe nizh vin otrimav na vikonannya Klavdij navmisne uhitrivsya zrobiti tak shob jogo prostupok ne viyavili Pochatkovo ozero malo ploshu sho postijno kolivalasya 140 km yaku iniciativa Klavdiya mozhlivo zmenshila priblizno do 90 km Za diyalnosti Adriana bulo rozshireno ta poglibleno kanal dovzhinoyu 4 5 kilometriv u rezultati chogo plosha ozera zmenshilasya do 57 km Cej riven pidtrimuvavsya do padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi Bilshij tunel XIX stolittya yakij buv prokladenij po tomu zh marshrutu sho j rimskij znishiv bilshu chastinu rimskogo tunelyu v arheologichnomu plani Cherez ce uspih bilsh rannoyi shemi Klavdiya vihodit nastilki sumnivnim Glibshij kanal Adriana zrujnuvav arheologiyu kanala Klavdiya Ostannij rimskij kanal zalishiv chitki arheologichni dani yaki pokazuyut sho v 1 kilometri vid ozera tunel mav glibinu 7 5 metriv shirinu 19 5 metriv visotu 4 5 metri Zabrudnennya drenazhuPislya padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi obslugovuvannya rimskoyi drenazhnoyi sistemi pripinilosya Roslinnist pochala perekrivati zbirnij kanal U rezultati zemletrusu na rozlomi sho peretinav zbirnij kanal vidbulosya opushennya gruntu priblizno na 30 35 santimetriv vidnosno vhodu v tunel Doslidzhennya miscya peretinu pokazuyut sho pered zemletrusom u kanali nakopichilasya velika kilkist osadiv Yaksho pripustiti sho zemletrus zavdast shkodi Rimu zdayetsya mozhlivim te sho podiya vidbulasya nezadovgo do 508 roku n e koli Kolizej buv vidremontovanij Do kincya VI stolittya plosha ozera dosyagla svoyih istorichnih rozmiriv Plan osushennya ozera Buli sprobi shodo vidnovlennya rimskoyi shemi voni z yavlyayutsya v XIII ta XV stolittyah Odnak zhodna z nih ne bula uspishnoyu Suchasnij drenazhU XIX stolitti princ doruchiv shvejcarskomu inzheneru Zhanu Fransua de Monrisheru osushiti ozero Robota nad kanalom dovzhinoyu 6 9 kilometriv i shirinoyu 21 metr bula rozpochata v 1862 roci Cherez 13 rokiv ozero bulo povnistyu osushene Rivnina sho utvorilasya stala odnim iz najrodyuchishih regioniv Italiyi Torloniya buv udostoyenij knyazivskogo titulu ta pravom vlasnosti na bilshu chastinu novih zemel KlimatSuchasnij viglyad na ozero Klimat harakterizuyetsya silnimi kolivannyami temperaturi Visota spriyaye dosyagnennyu nizkih temperatur U deyakih vipadkah dosyagalisya ekstremalni minimalni temperaturi napriklad u sichni 1985 roku bulo zareyestrovano 26 5 C Voseni ta vzimku chastim yavishem ye tuman i moroz cherez nizki temperaturi ta visoku vologist Takozh ce mozhe vidbuvatisya cherez nayavnist shtuchnih kanaliv dlya zroshennya poliv Osin ye najvologigoyu poroyu roku natomist lito najsuhishim i najspekotnishim Primitkihttps www terremarsicane it fucino storia di un lago Arhiv originalu za 25 veresnya 2017 Procitovano 10 kvitnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Plinij Starshij Prirodnicha istoriya III 106 Nicola Corcia Storia delle Due Sicilie dall antichita piu remota al 1789 Napoli Tipografia Virgilio 1843 p 228 https www avvenire it agora pagine sulle sponde del lago che non c e piu Arhiv originalu za 22 kvitnya 2022 Procitovano 10 kvitnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http penelope uchicago edu Thayer E Roman Texts Suetonius 12Caesars Claudius html Cassius Dio Epitome of Book 61 penelope uchicago edu Procitovano 10 kvitnya 2022 http www tutiempo net clima FUCINO 01 1985 162270 htmLiteraturaPlinij Starshij Prirodnicha istoriya III 106 Nicola Corcia Storia delle Due Sicilie dall antichita piu remota al 1789 Napoli Tipografia Virgilio 1843 st 228 Vergilij Eneyida 7 kniga Svetonij Zhittya dvanadcyati cezariv Dion Kassij Rimska istoriya 61 kniga A Campanelli ed 2001 Il Tesoro del lago L archeologia del Fucino e la collezione Torlonia Sandro D Amati 1960 Il prosciugamento del Fucino Avezzano October 1996 Paleoseismology related to deformed archaeological remains in the Fucino plain Implications for subrecent seismicity in Central Italy Annali di Geofisica Cesare Letta 1972 I Marsi e il Fucino nell antichita Milan Tocco L Analisi antico moderna del lago Fucino e suo emissario Roma 1856