Фудзівара но Тосінарі (*藤原 俊成, 1114 —22 грудня 1204) — середньовічний японський державний діяч, поет, письменник кінця періоду Хейан й початку періоду Камакура. Засновник поетичної школи Мікохідарі. Відомий також як Фудзівара но Сундзай.
Фудзівара но Тосінарі | |
---|---|
яп. 藤原俊成 | |
Ім'я при народженні | Акіхіро |
Народився | 1114 Кіото |
Помер | 22 грудня 1204 Кіото |
Країна | Японія |
Національність | японець |
Діяльність | поет, письменник |
Знання мов | японська |
Конфесія | буддизм |
Рід | Північні Фудзівара |
Батько | |
Мати | Q106462452? |
Родичі | Джякурен і d |
У шлюбі з | 8 дружин |
Діти | Фудзівара но Садаїе, d, d, d, Q106504128?, Q106497592?, Q106505801? і Q106513152? |
|
Життєпис
Походив з аристократичного роду Північних Фудзівара, гілки клану Фудзівара. Син , середнього державного радника. Народився 1114 року, отримавши ім'я Акіхіро. Здобув чудову літературну освіту, виявивши хист до віршування. 1123 року після смерті батька перейшов до клану Хімуро, ставши Акіхіро Хімуро. 1127 року отримав молодший п'ятий ранг і призначений камі (губернатором) провінції Мімасака. Близько 1135 року повернувся до клану Фудзівара. З 1138 року був учнем Фудзівара но Мототосі, на нього також вплинув Мінамото но Тосійорі.
Протягом тривалого часу обіймав посади губернаторів різних провінцій: 1132 року — Каґа, 1137 року — Тотомі. 1142 року вдруге призначається камі провінції Тотомі. 1145 року стає очільником провінції Мікава, а 1149 року — Танґо.
1150 року отримав старший п'ятий ранг, а 1151 року — молодший четвертий ранг. 1152 року призначено помічником очільника Лівої половини столиці (сак'я-гонтайфу). 1157 року Фудзівара но Тосінарі отримав старший четвертий ранг.
1161 року стає очільником Лівої половини столиці. 1166 року надано молодший третій ранг. 1167 року змінив ім'я на Сундзей. Того ж року отримав старший третій ранг. 1168 року стає ук'я-тайфу (очільником Правої половини столиці).
1176 року йде у відставку з усіх посад. 1177 року стає буддистським ченцем під ім'ям Сакіа. Але творчо працював до самої смерті у 1204 році.
Творчість
Став засновником поетичної школи Мінкохадірі, яка основний нахил робила на знанні «Ґендзі моногатарі». Його творчий стиль виріс з китайської віршованої традиції часів династії Тан. Фудзівара но Тосінарі вважав, що вірші мають відображати романтизм, ліризм, з ностальгією і жалем, мати ефект чарівності, таємності та глибини. В доробку є численні вірші-вака, що увійшли до антологій «Сін кокін вака-сю», «Хякунін іс-сю».
Фудзівара но Тосінарі часто запрошувався як суддя поетичних змагань. При цьому виявляв неупередженість, разом з тим спокійно вислуховував невдоволення тих, кого оцінював, не вдаючись у тривалі суперечки. Найбільший турнір, який судив Тосінарі, відбувся 1192 року під назвою «Роппякубан», ініційований Кудзьо Йосіцуне. Він тривав 3 роки. Тут виявилася об'єктивність Фудзівара но Тосінарі, що судив представників шкіл Рокудзьо і Мікохадіра (були основними суперниками), очільником якої був сам. Втім чесно вирішував результати поетичних змагань, лише іноді помилявся внаслідок гіршого знання творів зі збірки Манйосю, на відміну від членів школи Рокудзьо. Втім перемоги зрештою здобула школа Мікохадірі, оскільки її представники були поетами-новаторами від консерваторів з Рокудзьо. Після завершення турніру Тосінарі зробив коментар до 34 віршів його учасників.
У 1201—1202 роках брав участь у поетичному турнірі «Сенго-хякубан утаавасе», який організував ексімператор Ґо-Тоба. У турнірі відбулося 1500 раундів. Знову змагалися школи Рокудзьо і Мікохадіра. Тут 49 зі 100 віршів Тосінарі здобули перемогу, а загальну перемогу святкувала його школа Мікохадіра.
На замовлення імператора Ґо-Сіракави у 1183 році розпочав складання 7-ї імператорської поетичної антології «Сендзай-сю» («Різні пісні»). Під час укладання збірки тривала війна між Тайра і Мінамото. Зіткнувся з вимогою Тайра но Таданорі включити його вірші до антології, але відмовився й невдовзі втік на вільну від бойових дій територію. Незабаром включив вірші Таданорі під рубрикою «анонімний».
У 1197 році, ймовірно, на прохання поетеси Сьокусьо-найсінно, написав книгу «Корай футейсё» («Про старий і новий поетичні стилі»).
Родина
З усіх його синів найбільше уславилися Фудзівара но Тейка, що став відомим поетом, і — міністром війни. Відомою поетесою також була онука Тосінарі, знана як (донька Фудзівара но Морійорі).)
Джерела
- Miner, Earl (1968). An Introduction to Japanese Court Poetry. Stanford University Press. p. 110. LC 68-17138.
- Keene, Donald (1988). The Pleasures of Japanese Literature. Columbia University Press. p. 61. .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фудзівара но Тосінарі |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fudzivara no Tosinari 藤原 俊成 1114 22 grudnya 1204 serednovichnij yaponskij derzhavnij diyach poet pismennik kincya periodu Hejan j pochatku periodu Kamakura Zasnovnik poetichnoyi shkoli Mikohidari Vidomij takozh yak Fudzivara no Sundzaj Fudzivara no Tosinariyap 藤原俊成Im ya pri narodzhenniAkihiroNarodivsya1114 1114 KiotoPomer22 grudnya 1204 KiotoKrayinaYaponiyaNacionalnistyaponecDiyalnistpoet pismennikZnannya movyaponskaKonfesiyabuddizmRidPivnichni FudzivaraBatkoMatiQ106462452 RodichiDzhyakuren i dU shlyubi z8 druzhinDitiFudzivara no Sadayie d d d Q106504128 Q106497592 Q106505801 i Q106513152 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z aristokratichnogo rodu Pivnichnih Fudzivara gilki klanu Fudzivara Sin serednogo derzhavnogo radnika Narodivsya 1114 roku otrimavshi im ya Akihiro Zdobuv chudovu literaturnu osvitu viyavivshi hist do virshuvannya 1123 roku pislya smerti batka perejshov do klanu Himuro stavshi Akihiro Himuro 1127 roku otrimav molodshij p yatij rang i priznachenij kami gubernatorom provinciyi Mimasaka Blizko 1135 roku povernuvsya do klanu Fudzivara Z 1138 roku buv uchnem Fudzivara no Mototosi na nogo takozh vplinuv Minamoto no Tosijori Protyagom trivalogo chasu obijmav posadi gubernatoriv riznih provincij 1132 roku Kaga 1137 roku Totomi 1142 roku vdruge priznachayetsya kami provinciyi Totomi 1145 roku staye ochilnikom provinciyi Mikava a 1149 roku Tango 1150 roku otrimav starshij p yatij rang a 1151 roku molodshij chetvertij rang 1152 roku priznacheno pomichnikom ochilnika Livoyi polovini stolici sak ya gontajfu 1157 roku Fudzivara no Tosinari otrimav starshij chetvertij rang 1161 roku staye ochilnikom Livoyi polovini stolici 1166 roku nadano molodshij tretij rang 1167 roku zminiv im ya na Sundzej Togo zh roku otrimav starshij tretij rang 1168 roku staye uk ya tajfu ochilnikom Pravoyi polovini stolici 1176 roku jde u vidstavku z usih posad 1177 roku staye buddistskim chencem pid im yam Sakia Ale tvorcho pracyuvav do samoyi smerti u 1204 roci TvorchistStav zasnovnikom poetichnoyi shkoli Minkohadiri yaka osnovnij nahil robila na znanni Gendzi monogatari Jogo tvorchij stil viris z kitajskoyi virshovanoyi tradiciyi chasiv dinastiyi Tan Fudzivara no Tosinari vvazhav sho virshi mayut vidobrazhati romantizm lirizm z nostalgiyeyu i zhalem mati efekt charivnosti tayemnosti ta glibini V dorobku ye chislenni virshi vaka sho uvijshli do antologij Sin kokin vaka syu Hyakunin is syu Fudzivara no Tosinari chasto zaproshuvavsya yak suddya poetichnih zmagan Pri comu viyavlyav neuperedzhenist razom z tim spokijno visluhovuvav nevdovolennya tih kogo ocinyuvav ne vdayuchis u trivali superechki Najbilshij turnir yakij sudiv Tosinari vidbuvsya 1192 roku pid nazvoyu Roppyakuban inicijovanij Kudzo Josicune Vin trivav 3 roki Tut viyavilasya ob yektivnist Fudzivara no Tosinari sho sudiv predstavnikiv shkil Rokudzo i Mikohadira buli osnovnimi supernikami ochilnikom yakoyi buv sam Vtim chesno virishuvav rezultati poetichnih zmagan lishe inodi pomilyavsya vnaslidok girshogo znannya tvoriv zi zbirki Manjosyu na vidminu vid chleniv shkoli Rokudzo Vtim peremogi zreshtoyu zdobula shkola Mikohadiri oskilki yiyi predstavniki buli poetami novatorami vid konservatoriv z Rokudzo Pislya zavershennya turniru Tosinari zrobiv komentar do 34 virshiv jogo uchasnikiv U 1201 1202 rokah brav uchast u poetichnomu turniri Sengo hyakuban utaavase yakij organizuvav eksimperator Go Toba U turniri vidbulosya 1500 raundiv Znovu zmagalisya shkoli Rokudzo i Mikohadira Tut 49 zi 100 virshiv Tosinari zdobuli peremogu a zagalnu peremogu svyatkuvala jogo shkola Mikohadira Na zamovlennya imperatora Go Sirakavi u 1183 roci rozpochav skladannya 7 yi imperatorskoyi poetichnoyi antologiyi Sendzaj syu Rizni pisni Pid chas ukladannya zbirki trivala vijna mizh Tajra i Minamoto Zitknuvsya z vimogoyu Tajra no Tadanori vklyuchiti jogo virshi do antologiyi ale vidmovivsya j nevdovzi vtik na vilnu vid bojovih dij teritoriyu Nezabarom vklyuchiv virshi Tadanori pid rubrikoyu anonimnij U 1197 roci jmovirno na prohannya poetesi Sokuso najsinno napisav knigu Koraj futejsyo Pro starij i novij poetichni stili RodinaZ usih jogo siniv najbilshe uslavilisya Fudzivara no Tejka sho stav vidomim poetom i ministrom vijni Vidomoyu poetesoyu takozh bula onuka Tosinari znana yak donka Fudzivara no Morijori DzherelaMiner Earl 1968 An Introduction to Japanese Court Poetry Stanford University Press p 110 LC 68 17138 Keene Donald 1988 The Pleasures of Japanese Literature Columbia University Press p 61 ISBN 0 231 06736 4 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fudzivara no Tosinari