Фториди (мінерали)

Про солі флуоридної кислоти див. Флуориди.

Фториди (заст. Флуори́ди) — клас мінералів-солей кислоти HF, природні сполуки елементів Na, К, Са, Mg, Al, рідкісноземельних елементів (TR), рідше Cs, Sr, Pb, Bi, В і інших з фтором. Охоплюють за різними класифікаціями 25—59 мінеральних видів.

Більшість фторидів мають обмежене поширення. Найпоширеніші — флюорит (CaF₂), що зустрічається в родовищах різного генезису, та кріоліт.

Походження фторидів переважно гіпогенне: вони утворюються головним чином на пізніх етапах магматичної диференціації, при формуванні ґранітоїдів підвищеної лужності, їхніх пегматитів, різних метасоматитів, ґрейзенів, а також при фумарольній діяльності вулканів.

Практичне значення фторидів визначається здебільшого широким використанням флюориту, частково кріоліту. Бастнезит і паризит — джерела отримання рідкісноземельних елементів, і флюорит — ітрію.

Див. також

• Фториди
• Список мінералів

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.