Фрітьоф Шуон (нім. Frithjof Schuon, нар. 18 червня 1907, Базель, Швейцарія – 5 травня 1998, Блумінгтон, Індіана, США) - це швейцарський філософ, метафізик, художник і поет німецького походження, який працював переважно в галузі східної філософії.
Громадянство | Швейцарія[1] |
---|---|
Дата народження | 18 червня 1907[2][3] |
Місце народження | Базель[4] |
Дата смерті | 5 травня 1998[2][3] (90 років) |
Місце смерті | Блумінгтон |
У шлюбі з | d |
Мова творчості | французька, німецька і англійська |
Рід діяльності | філософ, поет, художник |
Сфера роботи | духовність |
Відомі учні | d, d, d і d |
Місце активності | Париж, Лозанна і Блумінгтон |
Напрям, рух мистецький | традиціоналізм і Інтегральний традиціоналізм |
Зазнав впливу від | Ґенон Рене, Шанкара, Платон, Ібн Арабі, Майстер Екгарт, Григорій Палама і d |
Статус авторського права як автора | d |
Сторінка автора на Вікісховищі | Frithjof Schuon |
Офіційний сайт Офіційний сайт(італ.) | |
Фрітьоф Шуон у Вікісховищі |
Біографія
Фрітьоф Шуон народився 18 червня 1907 року в Базелі, Швейцарія, у родині батька-німця та матері-ельзасці. У юному віці, після смерті батька, він переїхав з матір'ю та братом до Франції, де отримав французьке громадянство. Таким чином, він мав змогу говорити німецькою та французькою мовами в ранньому віці.
З раннього дитинства він шукав метафізичну істину світу. Це також привело його до читання індуїстських творів і праць французького філософа Рене Генона. Відслуживши 18 місяців в армії, він переїхав до Парижа, де почав вивчати арабську мову. У 1930-х роках відвідав кілька країн Північної Африки: Марокко, Алжир та Єгипет. У 1939 році він також відвідав Індію, але його візит був перерваний початком Першої світової війни. Він був змушений повернутися до Франції, оскільки його призвали до армії. Під час війни він потрапив у полон до німців, але йому вдалося втекти до Швейцарії, де він отримав притулок. Прожив у Швейцарії 40 років. У 1949 році одружився з однодумницею, швейцарською німкенею.
Після Другої світової війни прийняв запрошення відвідати США, де прожив кілька місяців серед індіанців. Вони з дружиною багато подорожували, а Фрітьоф писав свої твори. Здебільшого вони були релігійними, але він також став духовним наставником традиціоналістичної школи. Його також кілька разів відвідували видатні мислителі з Далекого Сходу. Він присвятив своє життя Діві Марії, темі багатьох своїх творів, бо був людиною, натхненною молитвою.
У 1980 році він емігрував до США, де листувався зі своїми послідовниками, учнями та читачами його творів.
Помер 5 травня 1998 року.
Філософія
- Єдність релігій: близько 1920 року він став традиціоналістом, стверджуючи, що кожна релігія має езотеричний вимір, який є вирішальним і універсальним, на додаток до її буквального значення: він вірив, що Бог є центром всього і що всі шляхи ведуть до Бога.
- Фрітьоф зробив найбагатший внесок у східну філософію. У своїх працях він радикально критикує індивідуалізм, раціоналізм, емпіризм, скептицизм і натуралізм, ігноруючи метафізичні принципи, традиційні знання і зневажаючи поневолення людини власними почуттями. Фрітьоф вважав, що те, що він думає, є єдино правильним. Г'юстон Сміт пояснював його мислення вірою в те, що кожна людина є дивом, яке створює власну релігію, і що жоден мислитель, який живе сьогодні, не наважиться протистояти йому, тому що Фрітьоф Шуон ігнорував сенс, цінності та загальний контекст у своїх відповідях на питання.
- Метафізика: Фрітьоф черпав свій матеріал з індуїстських писань, стверджуючи, що існує універсальне дорбо і нескінченне, приховане від ока.
- Духовний шлях: люди повинні пізнати істину, а потім полюбити "красу" і природу. Він називав це "метафізичною прозорістю явищ". Ця теза також відповідала первісній мусульманській концепції Бога.
- Критика сучасності: Фрітьоф критикував сучасність за недостатнє усвідомлення існування відносного виміру, що він пояснював своєю вірою в реінкарнацію. Він також критикував Фройда, оскільки вважав його переконання занадто нетрадиційними.
Науковий доробок
Його перша праця, «De l' Unite Transcendante des Religions» (1961), все ще залишається для багатьох однією з найбільш разючих робіт з порівняльних досліджень східної та західної релігії. Як випливає з назви, темою книги є єдність релігійної мудрості, причому єдність унікальна. Тут слід підкреслити, що єдність є трансцендентною, а це означає, що єдність проявляється в дусі. Суть цієї книги полягає в тому, що істина є одна і тільки одна, і кожна релігія вважає, що вона володіє єдино правильною істиною, тобто істина є одна і тільки одна, але є багато різних її відтінків. Всі відтінки різні, але водночас вони рівні, і ми не можемо вибрати єдино правильний.
Інша важлива праця, «Survey of Metaphysics and Esoterism» (1986), є збіркою есеїв, в яких розглядається проблема протиріччя між інтелектуальністю та віруваннями. У ній Шуон викладає основні принципи метафізики й космології, а потім обговорює традиційну ортодоксію. Наприкінці книги Фрітьоф також обговорює сферу душі, життєві випробування та щастя.
Інша важлива праця, «Understanding Islam» (1963), починається такими словами: «Іслам є зустріччю Бога як такого і людини як такої .... Іслам зустрічає те, що є незмінним у Бозі, з тим, що є постійним у людині». Ця праця є класичним твором ісламу сьогодні, і, можливо, одним з найбільш неправильно інтерпретованих. Метою книги є не опис ісламу, а пошук його глибокої релігійної основи. Шуон відкриває нові горизонти й розкриває езотеричний вимір, що лежить в основі мусульманської духовності. Характерною рисою авторського погляду є інтелектуальна універсальність, яка, досліджуючи певну релігійну структуру, з легкістю вказує на паралелі та концепції з інших традицій. На завершення можна навести цитату: «Те, чого ми потребуємо сьогодні, і за весь час, що минув від початку одкровення, - це ... перевідкриття істини, написаної вічним стилем, в суті людського духу».
«Études Traditionnelles» (1964) - це збірка есеїв, які досліджують духовну спадщину людини. В есеях критично розглядається історія та інтерпретується духовна спадщина людини на основі традиційного світогляду. Есеї мають неоднакову важливість у творі, оскільки деякі з них є надлишковими, тоді як в інших Шуон демонструє свою майстерність.
Наступні чотири есе є найважливішими:
- «Regards sur les mondes anciens» (1964) - укр. Світло стародавніх світів.
- «Chute et Déchéance» (1961) - укр. Падіння і розграбування.
- «Dialogues entre Hellénistes et Chrétiens» (1962) - укр. Діалог між елліністами й християнами.
- «Propos sur la naïve» (1964) - укр. Про наївних.
Наступна робота Шуона, «Spiritual Perspectives and Human Facts» (1969), розповідає про класичні духовні перспективи й людські факти філософії. Як провідний представник традиціоналістської школи порівняльного релігієзнавства, Шуон обговорює обмеженість сучасного суспільства та його мислення, роль символізму та естетики в мистецтві та природі, а також мотив любові та пізнання в конкретній релігії. Мотиви любові, знання і звичаю взаємопов'язані у «спіралі» життя.
Примітки
- LIBRIS — 2018.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- AlKindi
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119544563 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Посилання
- Життя і творчість Фрітьофа Шуона(англ.)
- Фрітьоф Шуон і традиціоналістка філософія(англ.)
- Фрітьоф Шуон: Збірка уривків про філософів та філософію(англ.)
- Школа перенніалістів/традиціоналістів(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fritof Shuon nim Frithjof Schuon nar 18 chervnya 1907 Bazel Shvejcariya 5 travnya 1998 Blumington Indiana SShA ce shvejcarskij filosof metafizik hudozhnik i poet nimeckogo pohodzhennya yakij pracyuvav perevazhno v galuzi shidnoyi filosofiyi GromadyanstvoShvejcariya 1 Data narodzhennya18 chervnya 1907 1907 06 18 2 3 Misce narodzhennyaBazel 4 Data smerti5 travnya 1998 1998 05 05 2 3 90 rokiv Misce smertiBlumington U shlyubi zd Mova tvorchostifrancuzka nimecka i anglijska Rid diyalnostifilosof poet hudozhnik Sfera robotiduhovnist Vidomi uchnid d d i d Misce aktivnostiParizh Lozanna i Blumington Napryam ruh misteckijtradicionalizm i Integralnij tradicionalizm Zaznav vplivu vidGenon Rene Shankara Platon Ibn Arabi Majster Ekgart Grigorij Palama i d Status avtorskogo prava yak avtorad Storinka avtora na VikishovishiFrithjof Schuon Oficijnij sajt Oficijnij sajt ital Fritof Shuon u VikishovishiBiografiyaFritof Shuon narodivsya 18 chervnya 1907 roku v Bazeli Shvejcariya u rodini batka nimcya ta materi elzasci U yunomu vici pislya smerti batka vin pereyihav z matir yu ta bratom do Franciyi de otrimav francuzke gromadyanstvo Takim chinom vin mav zmogu govoriti nimeckoyu ta francuzkoyu movami v rannomu vici Z rannogo ditinstva vin shukav metafizichnu istinu svitu Ce takozh privelo jogo do chitannya induyistskih tvoriv i prac francuzkogo filosofa Rene Genona Vidsluzhivshi 18 misyaciv v armiyi vin pereyihav do Parizha de pochav vivchati arabsku movu U 1930 h rokah vidvidav kilka krayin Pivnichnoyi Afriki Marokko Alzhir ta Yegipet U 1939 roci vin takozh vidvidav Indiyu ale jogo vizit buv perervanij pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni Vin buv zmushenij povernutisya do Franciyi oskilki jogo prizvali do armiyi Pid chas vijni vin potrapiv u polon do nimciv ale jomu vdalosya vtekti do Shvejcariyi de vin otrimav pritulok Prozhiv u Shvejcariyi 40 rokiv U 1949 roci odruzhivsya z odnodumniceyu shvejcarskoyu nimkeneyu Pislya Drugoyi svitovoyi vijni prijnyav zaproshennya vidvidati SShA de prozhiv kilka misyaciv sered indianciv Voni z druzhinoyu bagato podorozhuvali a Fritof pisav svoyi tvori Zdebilshogo voni buli religijnimi ale vin takozh stav duhovnim nastavnikom tradicionalistichnoyi shkoli Jogo takozh kilka raziv vidviduvali vidatni misliteli z Dalekogo Shodu Vin prisvyativ svoye zhittya Divi Mariyi temi bagatoh svoyih tvoriv bo buv lyudinoyu nathnennoyu molitvoyu U 1980 roci vin emigruvav do SShA de listuvavsya zi svoyimi poslidovnikami uchnyami ta chitachami jogo tvoriv Pomer 5 travnya 1998 roku FilosofiyaYednist religij blizko 1920 roku vin stav tradicionalistom stverdzhuyuchi sho kozhna religiya maye ezoterichnij vimir yakij ye virishalnim i universalnim na dodatok do yiyi bukvalnogo znachennya vin viriv sho Bog ye centrom vsogo i sho vsi shlyahi vedut do Boga Fritof zrobiv najbagatshij vnesok u shidnu filosofiyu U svoyih pracyah vin radikalno kritikuye individualizm racionalizm empirizm skepticizm i naturalizm ignoruyuchi metafizichni principi tradicijni znannya i znevazhayuchi ponevolennya lyudini vlasnimi pochuttyami Fritof vvazhav sho te sho vin dumaye ye yedino pravilnim G yuston Smit poyasnyuvav jogo mislennya viroyu v te sho kozhna lyudina ye divom yake stvoryuye vlasnu religiyu i sho zhoden mislitel yakij zhive sogodni ne navazhitsya protistoyati jomu tomu sho Fritof Shuon ignoruvav sens cinnosti ta zagalnij kontekst u svoyih vidpovidyah na pitannya Metafizika Fritof cherpav svij material z induyistskih pisan stverdzhuyuchi sho isnuye universalne dorbo i neskinchenne prihovane vid oka Duhovnij shlyah lyudi povinni piznati istinu a potim polyubiti krasu i prirodu Vin nazivav ce metafizichnoyu prozoristyu yavish Cya teza takozh vidpovidala pervisnij musulmanskij koncepciyi Boga Kritika suchasnosti Fritof kritikuvav suchasnist za nedostatnye usvidomlennya isnuvannya vidnosnogo vimiru sho vin poyasnyuvav svoyeyu viroyu v reinkarnaciyu Vin takozh kritikuvav Frojda oskilki vvazhav jogo perekonannya zanadto netradicijnimi Naukovij dorobokJogo persha pracya De l Unite Transcendante des Religions 1961 vse she zalishayetsya dlya bagatoh odniyeyu z najbilsh razyuchih robit z porivnyalnih doslidzhen shidnoyi ta zahidnoyi religiyi Yak viplivaye z nazvi temoyu knigi ye yednist religijnoyi mudrosti prichomu yednist unikalna Tut slid pidkresliti sho yednist ye transcendentnoyu a ce oznachaye sho yednist proyavlyayetsya v dusi Sut ciyeyi knigi polyagaye v tomu sho istina ye odna i tilki odna i kozhna religiya vvazhaye sho vona volodiye yedino pravilnoyu istinoyu tobto istina ye odna i tilki odna ale ye bagato riznih yiyi vidtinkiv Vsi vidtinki rizni ale vodnochas voni rivni i mi ne mozhemo vibrati yedino pravilnij Insha vazhliva pracya Survey of Metaphysics and Esoterism 1986 ye zbirkoyu eseyiv v yakih rozglyadayetsya problema protirichchya mizh intelektualnistyu ta viruvannyami U nij Shuon vikladaye osnovni principi metafiziki j kosmologiyi a potim obgovoryuye tradicijnu ortodoksiyu Naprikinci knigi Fritof takozh obgovoryuye sferu dushi zhittyevi viprobuvannya ta shastya Insha vazhliva pracya Understanding Islam 1963 pochinayetsya takimi slovami Islam ye zustrichchyu Boga yak takogo i lyudini yak takoyi Islam zustrichaye te sho ye nezminnim u Bozi z tim sho ye postijnim u lyudini Cya pracya ye klasichnim tvorom islamu sogodni i mozhlivo odnim z najbilsh nepravilno interpretovanih Metoyu knigi ye ne opis islamu a poshuk jogo glibokoyi religijnoyi osnovi Shuon vidkrivaye novi gorizonti j rozkrivaye ezoterichnij vimir sho lezhit v osnovi musulmanskoyi duhovnosti Harakternoyu risoyu avtorskogo poglyadu ye intelektualna universalnist yaka doslidzhuyuchi pevnu religijnu strukturu z legkistyu vkazuye na paraleli ta koncepciyi z inshih tradicij Na zavershennya mozhna navesti citatu Te chogo mi potrebuyemo sogodni i za ves chas sho minuv vid pochatku odkrovennya ce perevidkrittya istini napisanoyi vichnim stilem v suti lyudskogo duhu Etudes Traditionnelles 1964 ce zbirka eseyiv yaki doslidzhuyut duhovnu spadshinu lyudini V eseyah kritichno rozglyadayetsya istoriya ta interpretuyetsya duhovna spadshina lyudini na osnovi tradicijnogo svitoglyadu Eseyi mayut neodnakovu vazhlivist u tvori oskilki deyaki z nih ye nadlishkovimi todi yak v inshih Shuon demonstruye svoyu majsternist Nastupni chotiri ese ye najvazhlivishimi Regards sur les mondes anciens 1964 ukr Svitlo starodavnih svitiv Chute et Decheance 1961 ukr Padinnya i rozgrabuvannya Dialogues entre Hellenistes et Chretiens 1962 ukr Dialog mizh ellinistami j hristiyanami Propos sur la naive 1964 ukr Pro nayivnih Nastupna robota Shuona Spiritual Perspectives and Human Facts 1969 rozpovidaye pro klasichni duhovni perspektivi j lyudski fakti filosofiyi Yak providnij predstavnik tradicionalistskoyi shkoli porivnyalnogo religiyeznavstva Shuon obgovoryuye obmezhenist suchasnogo suspilstva ta jogo mislennya rol simvolizmu ta estetiki v mistectvi ta prirodi a takozh motiv lyubovi ta piznannya v konkretnij religiyi Motivi lyubovi znannya i zvichayu vzayemopov yazani u spirali zhittya PrimitkiLIBRIS 2018 d Track Q1798125 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 AlKindi d Track Q101207543d Track Q104244355 Deutsche Nationalbibliothek Record 119544563 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578PosilannyaZhittya i tvorchist Fritofa Shuona angl Fritof Shuon i tradicionalistka filosofiya angl Fritof Shuon Zbirka urivkiv pro filosofiv ta filosofiyu angl Shkola perennialistiv tradicionalistiv angl